- •Суми - 2016
- •Тема 1. Вступ……………………………………………………………………..7
- •Тема 2. Хімічний склад та живлення рослин…………………………………..14
- •Тема 3. Будова грунту та основні показники його родючості………………..22
- •Тема 4. Хімічна меліорація грунтів та меліоранти……………………………35
- •Передмова
- •Структура навчальної дисципліни
- •Модуль 1 Кругообіг, регулювання та баланс поживних речовин у землеробстві
- •Тема 1. Вступ
- •Рекомендована література
- •Конспект лекції
- •1.1. Агрохімія як наука і основні її завдання
- •Основні завдання агрохімії
- •1.2. Методи досліджень в агрохімії
- •1.3. Історія розвитку агрохімії. Роль зарубіжних та вітчизняних учених у розвитку агрохімії як науки
- •1.4. Значення хімізації землеробства для прискорення науково – технічного прогресу та інтенсифікації сільського господарства за умов реформування сільського господарства
- •Можливий стабільний середньорічний валовий збір зерна в Україні
- •Виробництво мінеральних добрив в Україні (в перерахунку на 100 % вміст діючої речовини), тис. Т.
- •Експорт мінеральних добрив з України, млн. Доларів сша*
- •3. Контрольні запитання
- •Тема 2. Хімічний склад та живлення рослин
- •Рекомендована література
- •2. Конспект лекції
- •2.1. Елементи живлення рослин. Макро – і мікроелементи, їх роль в живленні рослин
- •2.2. Теорія продуктивності рослин та основні закони агрохімії
- •2.3. Теорія вбирання елементів живлення та їх засвоєння рослиною
- •2.4. Вплив умов навколишнього середовища на поглинання елементів живлення рослинами. Періодичність живлення рослин
- •3. Контрольні запитання
- •Тема 3. Будова грунту та основні показники його родючості
- •Рекомендована література
- •2. Конспект лекції
- •3.1. Склад грунту. Мінеральна і органічна частина грунту як джерела живлення рослин
- •3.2. Вміст елементів живлення та їх доступність для рослин у різних грунтах
- •3.3. Грунтово-вбирний комплекс, його склад, будова
- •3.4. Ємність вбирання, склад увібраних катіонів у різних грунтах
- •3.5. Кислотність грунту, її види
- •3. Контрольні запитання
- •Тема 4. Хімічна меліорація грунтів та меліоранти
- •Рекомендована література
- •2. Конспект лекції
- •4.1. Вапнування кислих грунтів, його значення.
- •Відношення різних с.-г. Культур і мікроорганізмів
- •Групування основних сільськогосподарських культур за реакцією на хімічну меліорацію ґрунтів (рН н2о)
- •4.3. Види вапнякових матеріалів, агрохімічні вимоги до них
- •4.4. Способи і строки внесення вапнякових добрив у грунт
- •Хімічна меліорація солонців
- •3. Контрольні запитання
Модуль 1 Кругообіг, регулювання та баланс поживних речовин у землеробстві
Вивчення процесів живлення рослин і взаємодії рослин, грунту і добрив та погодних умов - це теоретичні основи агрохімії. Важливо навчитись керувати процесом формування врожаю та його якістю, забезпечуючи оптимальне живлення рослин упродовж вегетації та застосовуючи методи рослинної і грунтової діагностики.
Тому вивчення матеріалу модуля 1 передбачає, що знання взаємодії між кореневою системою рослин, грунтом, його мікрофлорою, добривами та свідоме врахування студентами цих процесів на практиці сприятиме підвищенню родючості грунтів, охороні довкілля.
Тема 1. Вступ
План
1.1. Агрохімія як наука і основні її завдання.
1.2. Методи досліджень в агрохімії.
1.3. Історія розвитку агрохімії. Роль зарубіжних та вітчизняних учених у розвитку агрохімії як науки.
1.4. Значення хімізації землеробства для прискорення науково – технічного прогресу та інтенсифікації сільського господарства за умов реформування сільського господарства.
Рекомендована література
1. Господаренко Г. М. Агрохімія : Підручник / Г. М. Господаренко. – К. : ТОВ
«СІК ГРУП Україна», 2015. – 406 с.
2. Шевчук М. Й. Агрохімія : Підручник / М. Й. Шевчук, С. І. Веремеєнко, В. І. Лопушняк. – Луцьк : Надстир’я, 2012. – 468 с.
3. Карасюк І. М. Агрохімія : Підручник / І. М. Карасюк та ін. – К. : 2008. – 471 с.
4. Городній М. М. Агрохімія : Підручник / М. М. Городій. – К. : Арістей, 2008. - 936 с.
Конспект лекції
1.1. Агрохімія як наука і основні її завдання
Агрохімія – це наука про взаємодію рослин, грунту та добрив в процесі вирощування с-г культур, про кругообіг поживних речовин у землеробстві і використання добрив з метою підвищення врожайності, поліпшення якості врожаю і підвищення родючості грунту (ГОСТ -20432-75).
О
б’єктами
агрохімії є рослина, грунт і добрива.
Цей взаємозв’язок Д.М. Прянишников
схематично запропонував відображати
у вигляді трикутника (рис.1).
Р
ОСЛИНА
ГРУНТ
ДОБРИВО
Рис. 1. Схема взаємодії між рослиною,грунтом і добривом
(за Д.М. Прянішниковим)
Агрохімія – галузь науки, яка вивчає колообіг речовин у системі «грунт-рослина-добрива, а також їх вплив на якість сільськогосподарської продукції та на розв’язання проблем охорони довкілля в зоні агропромислового виробництва.
Мета агрохімії – створення оптимальних умов живлення рослин з урахуванням властивостей видів і форм добрив, особливостей їх взаємодії з грунтом, інтенсивності поглинання рослинами, визначення найефективніших форм, способів, строків застосування добрив.
Основні завдання агрохімії
Вивчення живлення рослин, кругообігу і балансу поживних речовин в землеробстві.
Вивчення властивостей грунту і відтворення його родючості.
Формування кількості і якості продукції.
Ефективно використовувати добрива підвищувати окупність поживних елементів живлення.
1.2. Методи досліджень в агрохімії
Таким чином, завдання полягає в тому, щоб відшукати найдосконаліші способи керування умовами життєдіяльності рослин і дати практичні рекомендації для сільськогосподарського виробництва.
Поставлені завдання вирішуються за допомогою відповідних методів досліджень які об’єднуються в такі групи: лабораторні, лабораторно-польові, вегетаційні, лізиметричні, польові та виробничі.
Лабораторні методи передбачають використання хімічних, фізико- хімічних, фізіологічних, біологічних методів аналізу грунту, рослин і добрив в лабораторних умовах. За їх допомогою встановлюють оптимальні дози внесення добрив під культури, проводять їх коригування в процесі живлення рослин для вирощування запланованого врожаю високоякісної продукції.
Вегетаційні і лізиметричні методи передбачають проведення досліджень в штучних контрольованих умовах (вегетаційних будиночках, теплицях, фітотронах). За їх допомогою досліджують міграцію і трансформацію поживних речовин, баланс елементів живлення та зміни властивостей грунту, контролюють і регулюють усі параметри росту та розвитку в процесі вегетації рослини.
Польовий метод передбачає вивчення впливу у польових умовах різних агрохімічних факторів на рослину і родючість грунту, урожай і його якість Результатом таких досліджень є рекомендації наукових установ для конкретних грунтово- кліматичних умов.
Агрохімія є загальною самостійною наукою про живлення рослин і застосування добрив. Її вивчення ґрунтується на фундаментальних науках – математиці, фізиці, хімії, біології. Теоретичною базою агрохімії як науки є фізіологія рослин, мікробіологія, грунтознавство, землеробство. На їх основі агроном вирішує практичні питання в землеробстві, аналізує взаємну дію грунту, клімату, рослин, добрив.
