МІНІСТЕРСТВО НАУКИ І ОСВІТИ УКРАЇНИ

СУМСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

АГРОХІМІЯ

КУРС ЛЕКЦІЙ

МОДУЛЬ 1

Кругообіг, регулювання та баланс поживних речовин у

землеробстві

СУМИ 2016

Укладачі: Прасол. В.І., кандидат с.-г. наук, доцент кафедри землеробства,

ґрунтознавства та агрохімії,

Сенченко Н.К., старший викладач кафедри землеробства, ґрунтознавства та агрохімії,

Пшиченко О.І., кандидат с.-г. наук, старший викладач кафедри землеробства, ґрунтознавства та агрохімії

Агрохімія : курс лекцій, модуль 1. Кругообіг, регулювання та баланс поживних речовин у землеробстві / Суми : СНАУ, 2016. – 41 с.

Курс лекцій з дисципліни «Агрохімія» підготовлений як допоміжний матеріал для самостійного опрацювання студентами 3 курсу спеціальності 6.130102 "Агрономія" денної та заочної форми навчання. Він охоплює основні теми, які передбачені навчальним планом.

Рецензенти: Токмань В.С., кандидат с.-г. наук, доцент кафедри садово-

паркового та лісового господарства.

Бутенко А.О., кандидат с.-г. наук, доцент кафедри

рослинництва.

Відповідальний за випуск: Харченко О.В., д. с.-г. наук, професор, завідувач кафедри землеробства, ґрунтознавства та агрохімії.

Рекомендовано до видання Вченою радою факультету агротехнологій Сумського національного аграрного університету.

Протокол № від 25 жовтня 2016 року.

Суми - 2016

Зміст

стор.

Передмова…………………………………………………………………...........4

Структура навчальної дисципліни………………………………………….......6

Модуль 1. Кругообіг, регулювання та баланс поживних речовин

у емлеробстві…………………………………………………………..…….......7

Тема 1. Вступ……………………………………………………………………..7

1.1. Агрохімія як наука і основні її завдання…………………………………...7

1.2. Методи досліджень в агрохімії……………………………………………..8

1.3. Історія розвитку агрохімії. Роль зарубіжних та вітчизняних учених

у розвитку агрохімії як науки…………………………………………………..9

1.4. Значення хімізації землеробства для прискорення науково – технічного прогресу та інтенсифікації сільського господарства за умов реформування сільського господарства…………………………………………..……….…….11

Тема 2. Хімічний склад та живлення рослин…………………………………..14

2.1. Елементи живлення рослин. Макро – і мікроелементи, їх роль в живленні рослин…………………………………………………………………………….14

2.2. Теорія продуктивності рослин та основні закони агрохімії. …………….15

2.3. Теорія вбирання елементів живлення та їх засвоєння рослиною………..17

2.4. Вплив умов навколишнього середовища на поглинання елементів живлення рослинами. Періодичність живлення рослин………………………20

Тема 3. Будова грунту та основні показники його родючості………………..22

3.1. Склад грунту. Мінеральна і органічна частина грунту як джерела живлення рослин. ……………………………………………………………….23

3.2. Вміст елементів живлення та їх доступність для рослин у різних

грунтах……………………………………………………………………………27

3.3. Грунтово-вбирний комплекс, його склад, будова………………………..29

3.4. Ємність вбирання, склад увібраних катіонів у різних грунтах………….31

3.5. Кислотність грунту, її види………………………………………………...32

Тема 4. Хімічна меліорація грунтів та меліоранти……………………………35

4.1. Вапнування кислих грунтів, його значення. Визначення норм вапна залежно від кислотності грунту………………………………………………35

4.2. Відношення різних с.-г. культур і мікроорганізмів до реакції ґрунту і вапнування……………………………………………………………………….36

4.3. Види вапнякових матеріалів, агрохімічні вимоги до них..…………...39

4.4. Способи і строки внесення вапнякових добрив у грунт……………..40

4.5. Хімічна меліорація солонців……………………………………………….40

Передмова

Для студента - майбутнього фахівця – важливо не лише осмислити й засвоїти інформацію, а й оволодіти способами її практичного застосування і прийняття рішень. За таких умов зменшується частка прямого, ззовні заданого інформування, і розширюється застосування інтерактивних форм і методів роботи студентів під керівництвом викладача (тьютора) та повноцінної самостійної роботи в лабораторіях, читальних залах, на об’єктах майбутньої професійної діяльності, що особливо важливо для системи дистанційного навчання.

Суть модульного навчання в тому, що студент більш самостійно або повністю самостійно може працювати із запропонованою йому індивідуальною навчальною програмою, яка містить цільовий план дій, банк інформації і методичне керівництво з досягнення висунутих дидактичних цілей. Функції педагога можуть коливатися від інформаційно-контролюючої до консультативно-координуючої.

Взаємодія педагога та студента в навчальному процесі відбувається на принципово новій основі: за допомогою модулів ті, хто навчається, усвідомлено й самостійно досягають певного рівня попередньої підготовленості.

Модуль – це відносно самостійна частина навчального процесу, яка містить насамперед одне або кілька близьких за змістом і фундаментальних за значенням понять, законів, принципів.

Індивідуальний навчальний план студента формують на підставі переліку змістовних модулів (блоків змістовних модулів навчальних дисциплін), що сформовані на основі освітньо-професійної програми підготовки і структурно- логічної схеми підготовки фахівців. Навчальну дисципліну формують як систему змістовних модулів, передбачених для засвоєння і об’єднаних у блоки змістовних модулів – розділів навчальної дисципліни.

Даний курс лекцій з дисципліни «Агрохімія» підготовлений як допоміжний матеріал для самостійного опрацювання студентами 3 курсу з напряму «Агрономія». Він охоплює основні теми, які передбачені навчальним планом.

Мета даного курсу лекцій з дисципліни «Агрохімія» полягає у формуванні у студентів міцних знань та умінь із живлення рослин для забезпечення планової урожайності сільськогосподарських культур, відтворення родючості грунтів, збереження навколишнього природнього середовища та оволодіння сучасними методами аналізу в системі: грунт – рослина – клімат – добриво.

Згідно з метою курсу студент повинен знати:

• стан і перспективи хімізації в Україні та світі;

• хімічний склад рослин, їх живлення та методи його регулювання;

• властивості грунту в зв’язку з живленням рослин і застосуванням добрив;

• методи хімічної меліорації грунту;

• властивості та умови ефективного використання органічних, мінеральних добрив, мікродобрив та бактеріальних препаратів;

• систему застосування добрив;

• агрономічну, економічну та енергетичну ефективність добрив тощо.

Студент повинен уміти:

• визначати рівень забезпеченості сільськогосподарських культур поживними речовинами грунту;

• розпізнавати органоліптично та за допомогою хімічних реакцій види і форми добрив;

• встановлювати норми внесення добрив для одержання прогнозованої врожайності;

• визначати необхідність проведення хмічної меліорації та норму хімічних меліорантів;

• брати участь у вдосконаленні прийомів використання добрив з урахуванням грнтово-кліматичних, агротехнічних, агрохімічних, сортогенетичних особливостей культур тощо.

Ці питання знайшли відображення в даному курсі лекцій. Він допоможе студентам засвоїти необхідні знання про наукові основи живлення рослин, глибше усвідомити свою відповідальність за збереження і відтворення одного із самих найбільших багатств держави – грунту, чого вимагає сьогодення від фахівців усіх ланок сільськогосподарського виробництва.