- •Isbn 978-966-496-276-3
- •§1. Види конструкційних
- •3 Етап. Оздоблення тканини.
- •§ 2. Властивості текстильних
- •§3. Асортимент тканин і ниток
- •§4. Вишивка як традиційний вид
- •§5. Знаки і символи в українській вишивці
- •§6. Основи побудови композиції у вишивці
- •§7. Перенесення візерунка на тканину
- •§8. Вибір виробу для виготовлення
- •§9. Види вишивальних технік
- •§10. Вишивальний шов «штапівка»
- •§11. Вишивальні шви «козлик» та
- •§12. Вишивальний шов «косий хрестик»
- •§13. Вишивальний шов «гладь»
- •§14. Обробка країв виробу
- •§15. Остаточна обробка вишитого виробу та
- •§16. Ознайомлення з професіями
- •§17. Машини і механізми. Швейна машина
- •§18. Основи проектної діяльності
- •§19. Продукти харчування, їх склад
- •§20. Гігієна житла
- •§21. Побутова техніка
- •§22. Догляд за волоссям
§6. Основи побудови композиції у вишивці
1. Композиційні прийоми побудови орнаментів.
2. Поняття про орнамент, рапорт орнаменту.
3. Види орнаментів.
4. Розробка композиції вишивки.
5. Колір в українській народній вишивці.
6. Кольорове поєднання у вишивці.
7. Поняття про стилізацію.
8. Ескіз для вишивання виробу.
Композиційні прийоми побудови орнаментів
Нині вишивка розглядається як важлива художня цінність,
що виконує численні функції — естетичну, пізнавальну, комуні-
каційну. Це показовий вид мистецтва, який зберіг, доніс до нас і
стверджує подальший розвиток орнаментальної графічної живо-
писної культури народу.
У вишивці своєрідними засобами передається прагнення лю-
дини возвеличити те, що її оточує, чим вона живе. Це і рослин-
ний світ, земля і небо, усе те прекрасне, що створене працею
людини і передане у вишивці образною мовою узагальнення,
знакування, що зберігається як вселюдська пам’ять про історію,
землю, природу.
Художня якість вишивки великою мірою залежить від компо-
зиції вишитого виробу.
Композиція (від лат. Compositio — складання, з’єднання) —
це творче поєднання різних елементів (мотивів) узору в єди-
не ціле та розташування їх на виробі. Ці елементи повинні
бути однакові за змістом, кольором та формою.
Композиції вишивки особливо властиві орнаментальність,
ритмічність, рівновага, пропорційність будови.
Композиція малюнка для вишивання залежить від призна-
чення, форми оздоблюваного виробу, якості матеріалу. Не варто
оздоблювати легкі тканини важкою, щільною вишивкою. Узор
вишивки повинен відповідати виду переплетення ниток і роду во-
локон тканини, а сама вишивка — художнім вимогам до даного
виробу. Вона не повинна заважати під час його практичного ви-
користання і водночас має робити виріб гарним. Кожен виріб по-
требує свого особливого композиційного вирішення.
Оздоблення виробів вишивкою
71
Поняття про орнамент, рапорт орнаменту
З попереднього параграфа тобі відомо, що давня людина, яка
жила в тісному зв’язку з природою, використовувала несклад-
ні знаки-символи. З часом окремі символи-мотиви поєднували-
ся з іншими формами, утворюючи узори. Кожна вишивальниця
досконало володіла «мовою» знакового письма, поєднувала їх із
особистими почуттями й помислами у своїй роботі, надавала ви-
шивці оберегове значення як для самої себе, так і для коханого
чоловіка чи дитини.
Так виник орнамент — візерунок, побудований на ритмічно-
му повторенні й чергуванні окремих елементів узору або їх груп.
Найменша частина орнаменту, яка ритмічно повторюється, має
назву рапорт орнаменту (мал. 106).
Мал. 106. Рапорт орнаменту
Орна́мент (від лат. ornamentum — прикрашати) — візеру-
нок або узор, побудований на ритмічному повторенні геоме-
тричних елементів, стилізованих тваринних чи рослинних
мотивів.
Види орнаментів
Орнаментальні мотиви українських вишивок мають історич-
ну традицію, а їх образи створені на спостереженні за місцевими
флорою та фауною. За мотивами для української вишивки най-
більш характерними є такі орнаменти (мал. 107):
а — геометричний орнамент, який складається з геометрич-
них елементів (мотивів) — кіл, трикутників, ромбів, кривульок,
ліній, хрестів;
б — рослинний орнамент, який складається зі спрощеного зо-
браження рослинних мотивів — квіток, листя, дерев;
в — зооморфний орнамент, який поєднує зображення птахів,
тварин тощо;
г — антропоморфний орнамент, який складається зі спроще-
них зображень людей.
72
Розділ
2
а
б
в
г
Мал. 107. Традиційні види орнаментів
Досить часто в орнаменті геометричні форми поєднуються з
мотивами природи. Рослинні мотиви зображують як поєднання
геометричних форм (ліній, трикутників, кругів тощо.) Такий ор-
намент називають рослинно-геометризованим (мал. 108).
Мал. 108. Рослинно-геометризований орнамент
Щоб скласти візерунок орнаменту, дотримуються симетрії.
Але іноді мотиви у візерунку несиметричні. Такий візерунок на-
зивають асиметричним (мал. 109).
Оздоблення виробів вишивкою
73
а
б
Мал. 109. Візерунки: а — симетричний; б — асиметричний
Орнаментом може бути прикрашена вся поверхня пред-
мета (наприклад, килим) або його частина (край серветки,
скатертини, середина чи кути наволочки), окремі орнамен-
тальні мотиви можуть бути розкидані по поверхні виробу
(покривало).
Залежно від композиційного розміщення узорів на виробі
орнамент буває:
·стрічковий — у вигляді прямої чи криволінійної орнамен-
тальної смужки, що прикрашає середину виробу або обрамляє
його краї;
·сітчастий — вся поверхня виробу заповнена узором;
·центральний, або розетковий — окремі елементи орнамен-
ту, вписані в квадрат, коло, ромб або багатокутник, розміщені у
центрі виробу.
При створенні малюнка для вишивки художник робить зама-
льовки з натури, а потім упроваджує їх в орнамент та різні орна-
ментальні композиції.
Приступаючи до виконання роботи, спочатку треба продумати
його художнє вирішення в цілому, після цього визначити розта-
шування візерунка на площині, окремих його частин, пропорції
елементів, використання кольорової гами, тобто все, що входить
у поняття композиції.
Для вишивки рекомендується використовувати зразки на-
родних візерунків і малюнки, створені художниками. Окремі
частини малюнків можна комбінувати по-своєму, а ще цікаві-
ше, самим придумати візерунки, їх розташування на поверхні
виробу.
74
Розділ 2
Розробка композиції вишивки
Під час створення композиції вишивки слід дотримуватися та-
ких правил:
1. Деталі орнаменту повинні відповідати основній темі ви-
шивки.
2. Розмір орнаменту необхідно добирати відповідно до площі
тканини для вишивки, повністю або частково повторювати її кон-
тури.
3. Для побудови композиції вишивки слід знайти композицій-
ний центр, тобто визначити ту частину виробу, яка привертатиме
найбільшу увагу.
4. Дотримуватися пропорційності — визначеного співвідно-
шення різних елементів між собою і виробом у цілому.
5. Будувати візерунок, дотримуючись правила симетрії.
6. Створювати ритм композиції — чергування однакових орна-
ментальних мотивів.
7. Композиція повинна відповідати призначенню і формі оздо-
блюваного виробу та якості матеріалу. Не можна оздоблювати
легкі тканини важкою, щільною вишивкою.
8. Візерунок вишивки має відповідати виду переплетення ни-
ток і роду волокон тканини, а сама вишивка — художнім вимо-
гам до певного виробу.
Колір в українській народній вишивці
Вироби, оздоблені українською народною вишивкою, дуже різ-
номанітні й гармонійні за поєднанням кольорів. Колір у народній
вишивці має символічне значення. Традиційними в українській
вишивці є червоний, чорний та білий кольори. Досить часто зустрі-
чається синій, зелений та жовтий, рідко фіолетовий, золотий.
Вважається, що червоний колір — це колір життя, сонця,
здоров’я, крові. Тому він і переважає у народних вишивках. Чор-
ний у противагу червоному нагадує про сум, але це і колір землі.
Однозначного тлумачення символіки кольору в народній вишив-
ці немає. Адже і святкові вироби часто вишивали в різних місце-
востях чорними нитками.
Кожному народові, кожній місцевості властиві не тільки
орнаментальні традиції, а й особливі кольорові поєднання. Ко-
лорит узору, тобто багатство та характер кольорових відтінків,
об’єднаних в один основний тон, може бути візитною карткою
усього регіону або окремого села.
Оздоблення виробів вишивкою
75
Кольорове поєднання у вишивці
Загальне враження від композиції вишивки багато в чому за-
лежить від кольорової гами ниток. Поєднання кольорів та їх від-
тінків відіграє дуже важливу роль у всіх видах народної твор-
чості.
Колір — це визначальний засіб вишивки. Він виконує головну
роль у створенні декоративного виробу. Трьома основними пер-
винними кольорами є червоний, жовтий, синій. Поєднуючи їх,
отримують інші кольори, в тому числі й кольори веселки.
Гармонійне поєднання полягає у рівновазі теплих і холодних,
світлих і темних відтінків. Щоб усі кольори були пов’язані між
собою та з тлом виробу, необхідно засвоїти основні закони роботи
з кольорами.
Усі кольори поєднані у кольоровий спектр.
Спектр — це безперервний ряд кольорів з плавним переходом
від найсвітлішого до найтемнішого — червоний, оранжевий, жов-
тий, зелений, блакитний, синій, фіолетовий.
Ці кольори відокремлюються
між собою гамою тонів (мал. 110).
Спектр можна спостерігати в при-
роді — це поєднання фарб у веселці
при проходженні променя сонця че-
рез краплю роси.
Кольори поділяють на дві групи:
1) хроматичні, тобто кольорові,
усі кольори спектра.
2) ахроматичні, або безбарвні —
білий, чорний і всі відтінки сірого
кольору.
Хроматичні кольори поділяють
на теплі та холодні:
Мал. 110. Колірне коло
(спектр)
·теплі кольори — це кольори,
які передають відчуття тепла і сонця (червоний, оранжевий,
жовтий);
·холодні — зелений, блакитний, синій, фіолетовий.
У народному мистецтві широко відомі однобарвні узори, тоб-
то монохромні (від гр. «монос» — один, єдиний), і поліхромні
(від гр. «полі» — багато) узори (мал. 111).
Поєднання кольорів може бути контрастним або тональ-
ним.
76
Розділ 2
а
б
Мал. 111. Монохромні (а) та поліхромні (б) узори
Контрастне поєднання — це поєднання двох кольорів,
з яких один світлий, а другий темний. Завжди красиві конт-
растні поєднання чорного з червоним (мал. 112), червоного із
сірим, коричневого з рожевим тощо. Тональне поєднання — це
м’який перехід кольорів від світлого до темного.
Мал. 112. Поєднання контрастних кольорів
Оптимальна колористична побудова вишивок в основному за-
лежить від врівноваження холодних і теплих кольорів та їх від-
тінків. Теплі кольори наближають елементи композиції до
глядача, а холодні — віддаляють. Найбільшу здатність зорово на-
ближати має жовтий колір, віддаляти — синій.
Однаковий узор може виглядати по-іншому і створювати нове
враження, якщо змінити кольорову гаму. Орнамент у такому разі
може мати яскраве чи бліде, радісне чи сумне звучання.
Оздоблення виробів вишивкою
77
Щоб отримати найбільш гармонійне поєднання кольорів у ви-
шивці, необхідно знати їх властивості. У таблиці 3 наведено при-
клади гармонійного поєднання кольорів.
Таблиця 3
Гармонійне поєднання кольорів
Гармонійне поєднання усіх кольорів вишивки є обов’язковим.
Яке поєднання краще зробити, вирішує сама вишивальниця, вра-
ховуючи призначення вишитого виробу. Вибираючи кольори
для вишивки, слід брати до уваги колір фону та окремих частин
малюнка.
Поняття про стилізацію
Типовою рисою вишитого орнаменту є його стилізоване трак-
тування.
Стилізація — це творча переробка форм реального світу з
найбільшим художнім узагальненням.
Для відтворення у вишивці краси й гармонії природних форм
навколишнього середовища треба знати прийоми стилізації
(мал. 113).
а
б в
Мал. 113. Послідовність стилізації візерунка
Для стилізації спочатку виконують натуральні замальовки та
етюди, в яких передаються найхарактерніші риси об’єкта зобра-
ження, а потім послідовно спрощують їх загальні природні обра-
78
Розділ
2
Основний колір |
Допоміжний колір |
Червоний |
Чорний, жовтий, сірий, коричневий, бежевий, синій, білий |
Синій |
Сірий, блакитний, бежевий, коричневий, жовтий, червоний |
Жовтий |
Коричневий, чорний, бежевий, червоний, сірий, блакитний, синій, зелений, фіолетовий |
Зелений |
Жовтий, сірий, чорний, коричневий, помаранчевий |
Фіолетовий |
Бузковий, бежевий, рожевий, сірий, помаранчевий, чорний |
зи, наближаючи до геометричних форм, або стилізують декора-
тивну форму в технічний малюнок (мал. 114).
а
б в
Мал. 114. Стилізація декоративної форми в технічний малюнок
Стилізуючи декоративну форму в технічний малюнок, слід
приділяти особливу увагу узагальненню природних форм, вияв-
ленню їхніх конструкційних особливостей, тобто визначенню гео-
метричної форми і правильному вибору техніки самої вишивки.
Ескіз для вишивання виробу
Перш ніж приступити до вишивання виробу, слід розробити
ескіз візерунка для вишивання. З 5-го класу тобі відомо поняття
ескізу та як його розробляти для аплікації. Основні правила ви-
конання ескізу для вишивання виробу такі самі, але існують дея-
кі відмінності.
Ескіз — це малюнок, виконаний від руки, без застосування
креслярського приладдя з дотриманням на око пропорцій
між частинами предмета.
На художньому ескізі передається загальна форма предмета,
колір, вид оздоблення тощо. Ескіз має відповідати призначенню
виробу, бути чітким і виразним. Розмір зображення на ескізі за-
лежить від розміру і складності виробу.
У вишивці ескізи розробляють для вишивання виробів вільни-
ми швами. У цьому разі ескіз виконується у такій послідовності
(мал. 115):
1. Уважно роздивитися предмет зображення.
2. За допомогою олівця та, дотримуючись пропорцій, замалю-
вати предмет.
3. Дібрати кольори відповідно до обраної композиції, призна-
чення, форми виробу та стилізації.
Оздоблення виробів вишивкою
79
1
2
3
Мал. 115. Послідовність виконання ескізу
Для вишивання лічильними швами розробляють схеми для
вишивання.
Схема — це візерунок, сюжетний малюнок або пейзаж, роз-
кладений на окремі квадрати із зазначенням кольорів.
Схему для вишивання можна розробити самостійно, якщо го-
товий малюнок розбити на квадрати та стилізувати (мал. 116а).
а
б в
Мал. 116. Схеми для вишивання лічильними швами
Крім цього, для вишивання лічильними швами використову-
ються вже готові схеми, які можна придбати в торговельній мере-
жі (див. мал. 116 б, в). Такі схеми, як правило, супроводжуються
добором кольорів, а іноді і нитками відповідного кольору.
Сучасні комп’ютерні технології дають змогу зробити автома-
тичну розкладку на квадрати та кольори будь-яких малюнків або
навіть фотографій. В інформаційних джерелах також можна зна-
йти готові схеми.
80
Розділ
2
ПРАКТИЧНА РОБОТА
Розробка ескізу вишивки
Матеріали та інструменти: кольорові олівці, простий олі-
вець, аркуш паперу, журнали з візерунками, вишиті вироби.
Послідовність виконання роботи
1. Переглянути журнали з візерунками.
2. Проаналізувати кольорову гаму вишитих виробів.
3. Виконати ескіз обраного візерунка.
4. Виконати вправи на поєднання кольорів.
5. Дібрати кольори до відповідного ескізу.
6. Розфарбувати ескіз (див. мал.).
Композиція, рапорт, стилізація, орнамент, види орна-
ментів, колір, поєднання кольорів, хроматичні та ахрома-
тичні кольори, схема вишивання.
1. Що таке композиція?
2. Що називають рапортом орнаменту?
3. Які бувають види орнаментів?
4. Які кольори називають хроматичними?
5. Які кольори вважають теплими? Холодними?
6. Як ти розумієш поняття «стилізація»?
1. Розробіть композицію для вишивання наволочки квадратної форми,
використовуючи однакові візерунки, зображені на малюнку (див. с. 82).
Один учень розробляє композицію з використанням стрічкового орна-
менту, а другий — центрального.
Оздоблення виробів вишивкою
81
2. Порівняйте розроблені візерунки та визначте, який з них вам подоба-
ється більше.
1. Разом із дорослими роздивись вишиті вироби (які, можливо, зберіга-
ються вдома, у ваших знайомих, в музеях, у торговельній мережі, в
спеціалізованій літературі, на веб-сторінках мережі Інтернет) та визна-
чте, які орнаменти на них зображено.
2. Запиши у зошит результати ваших досліджень: назви виробів та види
орнаментів, вишитих на них.
