- •2.2 Побудова графіків 33
- •Лабораторна робота № 5
- •1 Загальні відомості
- •1.1Вікно програми Scilab
- •1.2Збереження результатів роботи у середовищі Scilab
- •1.3Відкривання створеного файлу з попередньої сесії
- •1.5Системні змінні
- •1.6Алгебраїчні обчислення
- •1.7 Вбудовані функції
- •1.8Елементарні математичні функції
- •1.9Визначення функції користувача
- •1.10Побудова графіків
- •1.11Матричні обчислення
- •1.12Створення вектору або матриці
- •Name(номер)
- •Name(індекс1, індекс 2)
- •1.13Обчислення з матрицями
- •1.14 Поліноми
- •1.15 Рішення алгебраїчних рівнянь
- •1.16Рішення системи алгебраїчних рівнянь
- •2 Лабораторне завдання
- •2.1Обчислення виразу
- •2.2Побудова графіків
- •2.3Використання матриць
- •2.4Знаходження кореня рівняння
- •2.5Розв’язання систем рівнянь
- •4Варіанти контрольних питань до лабораторної роботи
- •Системні змінні
- •5Рекомендована література
1.8Елементарні математичні функції
Приклад
Обчислити вираз, якщо х=1,2, у=0,3
1.9Визначення функції користувача
Функція, як правило, призначена для неодноразового використання, вона має вхідні параметри і не виконується без їх попереднього визначення. У Scilab існує декілька способів створення функцій.
За допомогою оператора deff
deff(’[ім’я1,..., ім’я N] = ім’я_функціі (змінна_1,..., змінна M) ’,’ ім’я =вираз1;...; ім’я N=вираз N’)
де
ім’я 1,..., ім’яN — перелік змінних, яким буде привласнено кінцевий результат обчислень;
ім’я_функціі — ім’я, з яким функція буде викликатись;
змінна _1,..., змінна _M — вхідні параметри.
Приклад
Обчислити вираз за допомогою оператору deff
Якщо у виразі, який визначає функцію, буде використовуватись змінна, яка не перелічена у списку змінних, то з’явиться повідомлення про помилку.
1.10Побудова графіків
У програмі Scilab для побудови двомірних графіків однієї функції використовується функція plot.
У загальному вигляді функція plot описується:
plot (x,y [xcap, ycap, caption])
де x-масив абсцис;
y – масив ординат;
xcap – підпис по осі абсцис;
ycap - підпис по осі ординат;
caption – підпис графіку.
Але при побудові графіків можна використовувати скорочений варіант функції plot (х, y)
Послідовність побудови двохмірного графіку:
визначити діапазон зміни аргументу по осі Х;
визначити функцію для побудови графіку;
визначити функцію plot(у);
відкривається додаткове графічне вікно, у якому відображається графік, що будується.
Приклад
Побудувати графік функції y=sin(cos(x)), якщо x змінюється у межах від -2π до 2π з кроком 0,2
Дії користувача |
Зміст екрану |
Вводимо ім’я змінної |
х |
Натискаємо клавішу = |
X= |
Визначаємо початкове значення змінної (%pi – визначення системної змінної π) |
Х:=-2*%pi |
Вводимо двокрапку “:” |
Х:=-2*%pi: |
Вводимо крок зміни змінної |
Х:=-2*%pi:0.5 |
Вводимо двокрапку “:” |
Х:=-2*%pi:0.5: |
Вводимо кінцеве значення змінної, та для затримки виведення результату “;” |
Х:=-2*%pi:0.5:2*% pi; |
Визначаємо функцію, графік якої треба побудувати |
y=sin(cos(x)); |
Визначаємо функцію plot(y) |
plot(y) |
Натискаємо клавішу Enter |
Enter |
Далі відкривається Графічне вікно, у якому відображається графік функції, що будується (рисунок 1.2).
Рисунок 1.2 - Графічне вікно з відображенням графіку функції, що будується
У разі необхідності побудови декількох графіків на одній системі координат необхідно:
визначити змінну з кроком;
визначити необхідні функції, аргументом яких є одна і та ж змінна;
у функції plot() для кожної функції вказується аргумент х, а потім її ім’я;
у графічному вікні відобразяться графіки функцій, що будуються.
Приклад
В одній системі координат побудувати графіки функцій
y=sin x; z=2x+5; t=x2 -10 якщо x змінюється у межах від -2π до 2 π з кроком 0,2
Рисунок 1.3 – Зображення графіків заданих функцій
Якщо діапазон змінної Х не визначений, програма самостійно обере цей діапазон.
