2

Міністерство освіти і науки України

Запорізький національний технічний університет

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

до виконання лабораторних робіт

з дисципліни

“ПРИКЛАДНЕ ПРОГРАММНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ”

для студентів напряму 123 Комп’ютерна інженерія

всіх форм навчання

частина 5

2017

Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з дисципліни “ПРИКЛАДНЕ ПРОГРАМНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ” для студентів напряму 123 Комп’ютерна інженерія всіх форм навчання всіх форм навчання частина 5. /укл. Т.О.Паромова, О.В. Зелік, Т.В. Голуб. - Запоріжжя: ЗНТУ, 2017. –

Укладачі: Т.О.Паромова, ст.викладач,

О.В.Зелік, асистент

Т.В. Голуб, асистент

Рецензент: Р.К. Кудерметов, доцент, к.т.н.

Відповідальний

за випуск: Т.О Паромова, ст.викладач

Затверджено

на засіданні кафедри

“Комп’ютерні системи

та мережі”

ЗМІСТ

1 ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ 5

1.1 Вікно програми Scilab 5

1.2 Збереження результатів роботи у середовищі Scilab 6

1.3 Відкривання створеного файлу з попередньої сесії 7

1.4 Змінні в Scilab 7

1.5 Системні змінні 8

1.6 Алгебраїчні обчислення 9

1.7 Вбудовані функції 11

1.8 Елементарні математичні функції 11

1.9 Визначення функції користувача 12

1.10 Побудова графіків 13

1.11 Матричні обчислення 16

1.12 Створення вектору або матриці 17

1.13 Обчислення з матрицями 20

1.14 Поліноми 23

1.15 Рішення алгебраїчних рівнянь 26

1.16 Рішення системи алгебраїчних рівнянь 29

2 ЛАБОРАТОРНЕ ЗАВДАННЯ 32

2.1 Обчислення виразу 32

2.2 Побудова графіків 33

2.3 Використання матриць 34

2.4 Знаходження кореня рівняння 34

2.5 Розв’язання систем рівнянь 35

3 ЗМІСТ ЗВІТУ 36

4 ВАРІАНТИ КОНТРОЛЬНИХ ПИТАНЬ ДО ЛАБОРАТОРНОЇ РОБОТИ 36

5 Рекомендована література 38

Лабораторна робота № 5

“Основи роботи у математичному редакторі Scilab”

Мета роботи – освоїти основні прийоми роботи у математичному редакторі Scilab

1 Загальні відомості

1.1Вікно програми Scilab

Програма Scilab є системою комп’ютерної математики, яка дозволяє виконати багато наукових та інженерних розрахунків.

Після завантаження програми з’являється вікно Scilab.

Вікно Scilab є звичайним вікном Windows додатка, тобто воно має всі звичайні елементи. Всі прийоми роботи з вікнами, відкриття документів, збереження їх на диску не відрізняються від загальних прийомів роботи у будь-якому додатку Windows.

Рисунок 1.1 - Вікно Scilab

Ознакою готовності Scilab до роботи є наявність позначки запрошення -->.

Робочу область зі знаком запрошення називають командним рядком.

Введення команд виконується з клавіатури, завершення введення команди – натиснення клавіші Enter. При цьому виконується введена команда та введення результату.

К лавіші або дозволяють вивести попередні команди або іншу вхідну інформацію.

Вся область вікна розподіляється на зони перегляду та редагування. У зоні перегляду змінити що-небудь неможливо. Редагування введеної інформації здійснюється у зоні редагування, фактично зона редагування - це командний рядок.

Якщо рядок з формулами закінчується символом «;», то результат не відображається. Якщо цей символ відсутній результат обчислень відображається.

Для завершення роботи програми можна ввести команду Exit або закрити звичайним способом.

1.2Збереження результатів роботи у середовищі Scilab

При необхідності збереження результатів роботи у Scilab слід виконати наступні дії:

1. За допомогою кнопки панелі інструментів

або за допомогою команди

запустити Текстовий редактор

2. У вікні Scilab позначити команди, що необхідно зберегти

3. Скопіювати у вікно текстового редактора звичайним способом

4. Відредагувати текст у вікні Текстового редактору таким чином, що б він містив тільки команди

5. Зберегти файл з розширенням .sce у свою папку для автоматичного вибору власної папки необхідно за допомогою команди Файл> Сменить текущий каталог

1.3Відкривання створеного файлу з попередньої сесії

Для відкривання файла необхідно виконати наступну послідовність дій:

1. Запустити текстовий редактор

2. У вікні текстового редактору відкрити потрібний файл

3. За допомогою команди Выполнение>Загрузить в Scilab

4. У вікні програми виконати програму, що завантажена

1.4Змінні в Scilab

У загальному вигляді визначення змінної має вигляд:

ім'я_змінної = значення виразу

Цей запис означає, що в змінну, ім'я якої вказане ліворуч, буде записано значення виразу, який зазначено праворуч – змінній присвоюється (привласнюється) вказане значення.

Привласнення змінній якогось значення здійснюється за допомогою символу “=”. Операція привласнення обов’язково йде попереду звернення до змінної. Вираз у правій частині оператора привласнення може бути числом, арифметичним виразом, рядком символів або символьним виразом та визначає тип даних, які використовуються в обчисленнях. Глобальна змінна відрізняється від локальної тим, що вона обчислюється перед усіма локальними визначеннями та може використовуватись у всіх локальних визначеннях у межах поточного робочого листа.

Ім'я змінної не повинно збігатися з іменами вбудованих процедур, функцій і вбудованих змінних системи і може містити до 24 символів. Система розрізняє великі і малі літери в іменах змінних. Якщо використовується символьна (строкова) змінна, то її значення слід брати в одинарні лапки.

Обмеження на імена змінних та функцій:

• ім’я змінної може містити 23 символи;

• ім'я змінної не повинно збігатися з іменами вбудованих процедур, функцій і вбудованих змінних системи;

• система розрізняє великі і малі літери в іменах змінних, тобто ABC, abc, Abc, aBc - це імена різних змінних;

• вираз у правій частині оператора присвоювання може бути числом, арифметичним виразом, рядком символів або символьним виразом;

• у разі використання символьної або рядкової змінної вираз в правій частині оператора присвоювання слід брати в одинарні лапки.

Приклад

Визначення змінних різного типу

Оголошення змінної	А, в, с, а
Визначення змінної	А=4, с= ’текст’

При визначенні змінних іх можна розмістити в одному рядку. При цьому вони розділяються символом ’’;’’.

При виведенні дійсних чисел за замовченням відображається 8 значущих цифр.

Для очищення змінної використовується команда clear:

Clear ім'я_змінної