Тема 5 організація підприємницької діяльності

1. Установчі документи юридичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності.

2. Реєстрація суб'єкта підприємницької діяльності. Дозвільна система.

2.1. Державна реєстрація суб'єктів підприємницької діяльності.

2.2. Реєстрація суб'єктів підприємницької діяльності в державних органах та установах.

2.3. Дозвільна система у сфері підприємницької діяльності.

3. Державна реєстрація змін до відомостей про суб’єкта підприємницької діяльності.

4. Ліцензування господарської діяльності.

1. Установчі документи юридичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності

Відповідно до ст. 56 ГК України суб'єкт господарювання може бути утворений за рішенням влас­ника (власників) майна або уповноваженого ним (ними) органу, а у випадках, спеціально передбачених законодавством, також за рішенням інших органів, ор­ганізацій і громадян шляхом:

• заснування нового суб'єкта господарювання (юридичної особи- підприємця);

• реорганізації (злиття, виокремлення, поділу, пере­творення) діючого (діючих) суб'єкта (суб'єктів) господарювання. Суб'єкт госпо­дарювання може бути утворений шляхом примусового поділу (виділу) діючо­го суб'єкта господарювання за розпорядженням антимонопольних органів відпо­відно до антимонопольно-конкурентного законодавства України (ч. 3-5 ст. 40 ГК України; ст. 53 Закону України «Про захист економічної конкуренції».

Створення юридичної особи – суб’єкта підприємницької діяльності має супроводжуватися обов'язковим додержанням вимог господарського законодавства, антимонопольно-конкурентного законодавства (ст. ст. 25-41, 126, 251-257 ГК України, Закон від 10.01.2001 р. «Про захист економічної конкуренції» та ін.).

Суб'єкт підприємницької діяльності створюється і діє на підставі установчих докумен­тів (документа), які мають відповідати загальним вимогам, визначеними ст. 57 ГК України та спеціальним вимогам вміщеним у законах, які визначають особливості правового статусу суб'єктів господарювання з виключними видами діяльності: «Про банки і банківську ді­яльність» (статті 17-18, 22); «Про цінні папери та фондовий ринок» (ст. 22); «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» (пункти 13-14 ч. 2 ст. 7), «Про страхування» (статті 2, 30, 31) та ін.

Відповідно до ст. 57 ГК України можна визначити такі види установчих документів:

• рішення про утворення суб'єкта господарю­вання (приймається при створенні господарської організації унітарного типу);

• засновницький договір (укладається у разі заснування суб'єкта госпо­дарювання двома і більше особами). У засновницькому договорі засновники зобов'язуються утворити суб'єкт гос­подарювання, визначають порядок спільної діяльності щодо його утво­рення, умови передачі йому свого майна, порядок розподілу прибутків і збитків, управління діяльністю суб'єкта господарювання та участі в ньому засновників, порядок вибуття та входження нових засновників, інші умо­ви діяльності суб'єкта господарювання, які передбачені законом, а також порядок його реорганізації та ліквідації відповідно до закону;

• статут (приймається в передбачених законом випадках - при створенні: підприємств; господарських товариств, що належать до об'єднань капіталів; виробничих кооперативів). Статут повинен містити відомості про його найменування, мету і предмет діяльності, розмір і порядок утворення статутного капіталу та інших фондів, порядок розподілу прибутків і збитків, про органи управління і контролю, їх компетенцію, про умови реорганізації та ліквідації суб'єкта господарювання, а також інші відомості, пов'язані з особливостями організаційної форми суб'єкта господарювання, передбачені законодавством. Статут може містити й інші відомості, що не суперечать законодавству. Згідно з ч. 4. ст. 56 ГК України суб'єкт господарювання може створюватися та діяти на підставі модельного статуту, затвердженого Кабінетом Міністрів України, що після його прийняття учасниками стає установчим документом. Якщо суб'єкт господарювання створюється та діє на підставі модельного статуту в рішенні про його створення, яке підписується всіма засновниками, зазначаються відомості про його найменування, мету і предмет господарської діяльності, а також інформація про провадження діяльності на основі модельного статуту (ч. 5 ст. 56 ГК України).

• Положення. Положенням визначається господарська компетен­ція: філій, представництв, інших відокремлених підрозділів господар­ських організацій; органів державної влади, органів місцевого самоврядування чи інших суб'єктів у випадках, визначених законом.

У незалежності від виду в установчих документах повинні бути зазначені найменуван­ня та місцезнаходження суб'єкта господарювання, мета і предмет госпо­дарської діяльності, склад і компетенція його органів управління, порядок прийняття ними рішень, порядок формування майна, розподілу прибутків і збитків, умови його реорганізації та ліквідації, якщо інше не передбачено законом.