2. Первинна оцінка стану новонародженого

Одночасно з обсушуванням дитини відразу після народження слід провести первинну оцінку стану новонародженого, враховуючи дані материнського анамнезу, перебігу вагітності та пологів:

1. Врахувати характер навколоплідних вод і термін гестації;

2. Оцінити наявність та адекватність самостійного дихання, м’язовий тонус;

3. Виявити наявність чи відсутність вроджених вад розвитку;

4. Оцінити масу тіла (візуально).

Здорова новонароджена дитина: „адекватно дихає або кричить”, рухає всіма кінцівками, рожева, доношена, без вроджених вад розвитку.

3. Перерізання та обробку пуповини здійснюють у 2 етапи:

1. Після закінчення пульсації пуповини на неї накладають 2 стерильних затискачі Кохера: перший на відстані 10 см від пупкового кільця, другий на 2 см назовні від нього; потім ділянку пуповини перерізають стерильними ножицями.

2. Через 2 години після народження дитини, на столику з підігрівом, стерильною сухою марлевою серветкою тісно відтискають між вказівним і великим пальцями залишок пуповини та накладають стерильну одноразову клему на 0,3‐0,5 см від пупкового кільця.

Догляд за пуповинним залишком:

1. Необхідно підтримувати пуповинний залишок чистим і сухим (якщо пуповинний залишок (пупкова ранка) забруднені сечею чи випорожненнями, слід їх промити водою).

2. Обов’язкове ретельне миття рук медперсоналом та матерями при догляді за пуповинним залишком (пупковою раною).

3. Ознайомити матір та членів сім’ї з фізіологічним механізмом відпадання пуповини. Муміфікація та відпадання пупкового залишку в нормі проходить від 5 до 15 доби життя, якщо немає запальних змін та порушення стану дитини муміфікація та відпадання можуть затриматися на довший термін і не потребують медичних втручань.

4. Немає необхідності обробляти пуповинний залишок антисептиками та антибактеріальними засобами за умови забезпечення раннього контакту матері і дитини «шкіра до шкіри» з подальшим спільним перебуванням.

Однак, оптимальний метод догляду за залишком пуповини залишається невідомим. Тому, за наявності будь‐яких перинатальних чинників ризику залишок пуповини доцільно обробити антисептиком (наприклад, 4% розчином хлоргексидіну) якомога скоріше після народження.

5. Раннє і виключно грудне вигодовування та допомога матері в проведенні грудного вигодовування.

6. Проведення термометрії. Через 30 хв. після народження дитини акушерка вимірює температуру тіла дитини в аксілярній ділянці.

7. Профілактика офтальмії. Слід провести в кінці 1‐ї години після народження. Ефективність застосування 1% тетрациклінової і 0,5% еритроміцинової мазі однакова.

8. Антропометрія. Після обробки та клемування пуповини необхідно виміряти зріст дитини, обвід голови та грудної клітини, зважити дитину.

9. Первинний лікарський огляд новонародженого (для оцінки стану адаптації дитини).

10. Профілактика геморагічної хвороби. Дефіцит вітаміну К в неонатальному періоді спостерігається мінімум у 0,5% новонароджених. Щоб запобігти кровотечі, з профілактичною метою використовують вітамін К.

1. Одноразова доза 1 мг в/м вітаміну К після народження є ефективною у профілактиці класичної геморагічної хвороби.

2. Внутрішньом’язова і внутрішня дози віт. К (1 мг) однаково покращують коагуляцію крові на 1‐7 день життя.

3. Не було проведено рандомізованих досліджень, які б довели ефективність внутрішньом’язового або внутрішнього введення віт. К у профілактиці пізньої геморагічної хвороби новонародженого.