Виготовлення штучної термопари
Однією з головних операцій під час виготовлення термопар є пайка або зварювання термоелектродів. Під час пайки контакт термоелектродів здійснюється через матеріал припою, тобто у термоелектричний ланцюг входить ще один провідник. Під час зварювання є безпосередній контакт термоелектродів, але прикордонна область між ними є сплавом проміжного складу. Проте термоЕРС не залежить від того, зварені або спаяні її термоелектроди, якщо увесь спай знаходиться у середовищі з однією температурою.
Спай повинен відповідати таким вимогам:
- висока механічна міцність;
-.хімічна стійкість (у агресивному середовищі не повинен кородувати швидче термоелектродів);
- низька омічна опірність;
- мала зона неоднорідності по хімскладу;
- мінімальні розміри та маса.
Спай може бути виконаний різними способами:
- пайкою припоями;
- газовим зварюванням;
- електрозварюванням у дузі між двух електродів;
- зварюванням у ванні з електролітом;
- зварюванням за допомогою графітового електроду;
- конденсаторним зварюванням;
- зварюванням у ванні графітового або вугільного порошку та інші.
Для зварювання термопар у ванні графітового або вугільного порошку електричний струм через регулюючий трансформатор (1,рис.4) подається на ванночку з порошком (2,рис.4), а також на держатель з затискаем (3,рис.4), куди установлені зварювальні термопроводи (4,рис.4). з скруткою (5,рис.4).
Термоелектроди затискають у держателі так, щоб скрутка виступала з затискача на 30 – 50 мм. Кінець скрутки обрізують для того, щоб дуга загорялась на обох термоелектродах одночасно. Потім повільно встромлюють скрутку у порошок. Через 1–2 с. після загоряння дуги скрутку виймають з порошку. Режим зварювання /величина сили струму, глибина встромлювання скрутки/ добирають експерементально. Коли скрутка обгоряє, або утворюється корольок великих розмірів, струм треба зменшити. За малим струмом спай не утворюється.
|
1 – джерело живлення; 2 – ванна з графітовим порошком; 3- держатель з затискачем; 4 – термопроводи; 5 – скрутка; 6 – захисний екран.
Рисунок 4 – Зварювання термопари у графітовій ванні
2.Порядок виконання лабораторної роботи
1. Вказати фізико-механічні властивості оброблювального матеріалу, розміри, геометричні параметри та матеріал ріжучої частини різця.
2. Експерементально визначити залежність температури, виміряної природною термопарою:
- від глибини різання /1-а серія дослідів/ - 5 дослідів з різною глибиною різання, але з однією подачею та постійною кількістю обертів;
- від подачі /2-а серія дослідів/ - 5 дослідів з різною подачею, але з однаковою глибиною та постійною кількістю обертів;
- від швидкості різання /3-я серія дослідів/ - 5 дослідів з різною кількістю обертів, але з однаковою глибиною та подачею.
Значення температури різання у кожному досліді фіксуються світлочутливому папері осцилографа і результати заносяться до протоколу звіту.
3. На підставі проведених дослідів побудувати графіки:
Т = ƒ(t); Т = ƒ(S); Т = ƒ(V).
4. Зібрати установку для виготовлення штучної термопари.
5. Виготовити термопару та дослідити її:
- роботоздатність термопари;
- визначити термопозитивний та термонегативний провідник термопари.
6. Встановити способи градуювання виготовленої термопари та відпрацювати методику градуювання.
7. Зробити і записати висновки.
КОРОТКИЙ ПЕРЕЛІК КОНТРОЛЬНИХ ПИТАНЬ
1.Що таке температура?
2.Назвіть методи та прилади виміру температури.
3.У чому суть термоелектричного явища?
4.Що таке термопара?
5.Які існують способи виготовлення термопар?
6.Види термопар. Переваги та недоліки.
7.Методи градуювання термопар.
8.Як впливають режими різання на температуру під час різання?
Лабораторно-практична робота № 4
"ВИБІР РЕЖИМІВ РІЗАННЯ ПРИ ТОЧІННІ"
МЕТА РОБОТИ
Закріпити одержані на лекціях та під час самостійної роботи теоретичні знання при виконанні розрахунку режимів різання, ознайомитись з методикою вибору ріжучих інструментів і раціональних режимів різання, навчитись користуватися приведеними в довідниках і нормативах матеріалами в області різання металів.
Зміст роботи
1. Для обробки заданої заготовки підібрати матеріал ріжучого інструменту та його геометрію.
2. Вибрати верстат, вид кріплення заготовки на верстаті і викреслити схему обробки.
3. Викреслити ескіз передньої поверхні різця.
4. Для обробки заданої деталі розрахувати режими різання для виконання чорнової і чистової обробки.
5. Перевірити можливість обробки заданої деталі з розрахованими режимами різання на обраному верстаті.
ОБЛАДНАННЯ, IНСТРУМЕНТ, ПРИЛАДИ
Завдання виконується на стандартних листах формату А4, з полями, сторінки нумеруються.
Номер варіанту відповідає номеру студента в журналі групи.