Закутайло Д.І., Зігунов В.М.
ОСНОВИ БЕЗПЕКИ У ТУРИСТСЬКИХ ПОХОДАХ
НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ ПОСІБНИК
СУМИ 2017
ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ 1 ОСОБЛИВОСТІ ФАКТОРІВ РИЗИКУ В ТУРИСТСКИХ ПОХОДАХ
Поняття небезпеки (ризику) в активному туризмі.
Класифікація факторів ризику в активному туризмі.
Фактори, які визначають безпеку туристського походу.
РОЗДІЛ 2 МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ПОДОЛАННЯ ОСНОВНИХ НЕБЕЗПЕК В ТУРИСТСЬКИХ ПОХОДАХ
1. Запобігання захворюванням – запорука успішної подорожі
2. Безпека на воді
3. Безпека на льоду
4. Безпека біля вогнища
5. Отруйні рослини і гриби. Шкода, завдана людині комахами і дикими тваринами
6. Безпечне поводження з гострими предметами
7. Лавинна небезпека в горах
РОЗДІЛ 3 ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ВИМОГ БЕЗПЕКИ В ТУРИСТСЬКИХ ПОХОДАХ
Характеристика загальних правил проведения туристського походу.
Фактори травматизму участників на маршруті спортивного походу.
Небезпеки, травми тазахворювання, як запорука некомпетентних дій туристів під час походу.
Инструкціїдо загальних правил забезпечення безпеки туристіву туристському поході
ВИСНОВКИ
ЛІТНЕРАТУРА
ВСТУП
Туристський похід починаючих рекреаційного походу та включаючи спортивні походи вищої категорії складності, характеризується певним ступенем автономності. Учасники туристських походів в більшій чи меншій мірі ізольовані на період походу від звичайних умов їх життєдіяльності та знаходяться в нових набагато менш комфортних, в порівнянні з домашніми умовами. Тобто учасники туристського походу знаходяться «наодинці з дикою природою». Виникає питання, наскільки безпечний для людини туристський похід? Дійсно, зміна туристом домашнього середовища на природу, містить в собі певні види ризиків (небезпек).
У туристському поході на туриста впливають цілий ряд несприятливих факторів (небезпек). По-перше, це фактори зовнішнього середовища такі як: зміна звичного кліматичного поясу та погодні умови походу.
По-друге, це фактори фізичної складності на маршруті; високі фізичні навантаження, зміна водного режиму та режиму харчування, кисневе голодування в горах та ін. По-третє, це фактори технічної складності туристського маршруту: складність видів рельєфу, лісових масивів, водних перешкод тощо.
По-четверте, це фактори психічної напруженості туристів на маршруті походу: підвищений рівень емоційного навантаження, що викликає збудливість нервової системи людини під час тривалого знаходження «всередині» малої групи людей з обмеженістю спілкування.
Вплив на туриста під час здійснення туристського походу зазначениї факторівнебезпекдає можливість стверджувати, що туристський похід – активна діяльність людини, яка пов'язана з певним ризиком для її життя. Рівень ризику в рекреаційному туризмі істотно не перевищує рівень ризику, з яким стикається людина в повсякденному житті, якщо сама його професія чи спосіб життя не пов'язані з діяльністю підвищеного ризику). Спортивний туристський похід є видом спортивної діяльності з підвищеним рівнем ризику. Отже, для забезпечення безпеки в туристських походів залежать від туристсько-спортивної підготовки учасників активної подорожі.
1.Поняття ризику в туристському поході.
Загальне визначення ризику, це - ймовірність небажаної події. Якщо взяти до уваги величини потенційного збитку, в разі якщо небажана подія буде реалізована, то ризик можна визначити як:
Ризик = ймовірність негативного впливу фактора ризику х величина наслідків цього впливу
Поняття «фактор ризику» - функція несприятливих властивостей об'єкта (діяльності, процесу) та умов їх прояву, тобто кожна речовина і діяльність є потенційними факторами ризику. Одні речовини і види діяльності здатні викликати відразу ряд несприятливих подій різного роду, в той час як багато інших можуть викликати одиничні або нечисленні види несприятливих подій.
Фактор ризику визначає причину потенційної несприятливої події. Факторами ризику в туристському поході є погодні умови, граничне фізичне і психічне стомлення учасників походу, складність видів рельєфу, гірських та водних перешкод.
Поняття «ризик» означає розрахункову ймовірність реалізації цієї події c тими чи іншими масштабами його наслідків. Концепція ризику часто трактується як можливість шкідливого впливу, а не його ймовірність. Але між даними поняттями є суттєва відмінність. «Можливість збитку» - тільки частина значущих питань, на які слід відповісти при оцінці ризику туристського походу. Так як все в природі є тим чи іншим фактором ризику, все це представляє деякий рівень ризику. Але ризик змінюється в залежності від «жорсткості» фактора ризику і від ступеня впливу цього фактора ризику на учасника туристського походу.
В туристських походає є нещасні випадки захворювання туристів в похідних умовах.
За визначенням Ю.А. Штюрмер (1983), нещасний випадок це - « травма або смерть людини, що відбулися в результаті несподіваного травмуючої дії в умовах активного туристичної подорожі». У даному визначенні закладено і поняття масштабу несприятливих наслідків: від дрібних травм на кінцівках, до летального результату, отже ризик у туристському поході, у вузькому сенсі ми можемо визначити як ймовірність нещасного випадку або захворювання учасників внаслідок впливу на них факторів ризику.
Поняття «ризик» в туристському поході представлено у вигляді моделі на рис.1.
2. Класифікація факторів ризику туристської подорожі з використанням активних засобів пересування.
Фактори ризику туристського походу систематизуються на наступних підставах.
1) період впливу чинників ризику (період виникнення небезпеки);
2) роль особистості (суб'єкта) в генерації факторів ризику (створення небезпечної ситуації).
На підставі періоду виникнення потенційної небезпеки всі фактори ризику поділяються на дві категорії:
• попередні (помилкові дії і рішення туристів на стадії предпоходной підготовки)
• безпосередні (фактори ризику, що впливають на маршруті походу)
До характерних помилок підготовки та організації туристського походу можна віднести:
• помилки в розробці маршруту та плану туристського походу в цілому;
• помилки в матеріальному забезпеченні туристського походу (складанні похідного раціону харчування, виборі особистого та групового спорядження, не достатнє фінансування);
• помилки у комплектуванні туристської групи;
• недоліки у туристсько-спортивній підготовці туристів: фізичної, техніко-тактичної, психологічної тощо.
Зазначені помилкові дії є потенційною загрозою безпеці туристів у турпоході з використанням активних форм пересування. На приклад: розроблений маршрут спортивного походу не відповідав технічним і фізичним можливостям учасників подорожі (технічна складність маршруту і його протяжність виявилися завищеними для конкретного складу туристської групи). Дані помилки при підготовці маршруту привели вже в похідних умовах до порушення наміченого графіка руху туристської групи, режиму харчування, фізичної та моральної втоми учасників туристського походу. При фізичному стомленні та психічної напруги в учасників туристського походу природно зростає небезпека здійснення тактичних, технічних помилок при подоланні локальних та протяжних природних перешкод, тобто в учасників туристського походу порушується координація рухів, сповільнюється швидкість реакції і тощо. Весь комплекс несприятливих факторів в результаті привів до порушення тактики подолання гірського перевалу: в результаті чого група туристів збилася з наміченого графіку руху подолала небезпечний перевал в небажаний для переходу час дня (не рано вранці, а вдень, коли небезпека каменепаду значно збільшується). Дана помилка призвела до травми голови учасника туристського походу від удару каменем. Отже помилки в розробці нитки маршруту, її складності в предпохідний період підвищують ймовірність нещасного випадку в період самого туристського походу.
До попередніх факторів ризику і туристському поході відносяться не тільки помилки учасників і керівника самої туристської групи, але і помилкові дії членів маршрутно-кваліфікаційних комісії Федерацій спортивного туризму (далі МКК ФСТ) які зобов'язані дотримуватися вимог нормативних документів з випуску групи на маршрут (Правил проведення туристських спортивних походів).
Правила з організації та проведення туристських походів зобов’язують членів МКК ФСТ уважно аналізувати надані туристською групою документи та усувати виявлені помилки до здійснення туристського походу.
Отже поняття «попередні фактори ризику» в туристському поході є функції помилкових рішень та дій учасників активної подорожі в період підготовки та організації туристських походів. Всі «попередні фактори ризику» відносяться до суб'єктивних чинників ризику.
Як поділяють чинники ризику (небезпеки) по відношенню до суб'єкта туристської діяльності?
Безпосередні чинники ризику діючі на маршруті туристського походу на відміну від попередніх факторів залежать і визначаються суб'єктомподорожі з використанням активних засобів переміщення. На підставі ролі особистості (суб'єкта) у виникненні потенційної небезпеки, все причини нещасних випадків в активному туризмі можна розділити на дві категорії:
• об'єктивні
• суб'єктивні
Термін «об'єктивні чинники ризику» в застосуванні до небезпек туристського походу трактеється, як неможливість з боку суб'єкта (туриста) вплинути на зовнішні несприятливі обставини, що виникають поза його волею, та змінити їх. На маршрутах туристських походів є природні локальні та протяжні перешкоди - лісові масиви, болота різної складності, пороги на річках, протяжні ділянки льодовиків, рух по яким може з певною ймовірністю призвести до нещасного випадку (травми). Особливо «насичена» небезпеками є гірська місцевість: круті схили гір, сипучі гребені, мережа тріщин на льодовиках, каменепади, сніжні лавини. Параметри даних природних перешкод, є площа заболоченої ділянки, ступінь складності болота, крутизна і характер покриття гірських схилів, товщина снігового покриву на лавинонебезпечних схилах, все це - є об'єктивна реальність, яка існує незалежно від туриста і на яку він ніяк не може впливати. Також до «об’єктивних чинників ризику» відносять – кліматичні умови району туристського походу, небезпечні природні явища такі, як – блискавка, ураган, сонячна радіація, що призводить до захворювань, опіків та травм учасників туристського походу. Тоді під «об'єктивними» факторами ризику, що діють в туристському поході або на змаганнях з видів спортивного туризму, слід розуміти функції не залежать від волі людини несприятливих особливостей маршруту (дистанції) і природних умов здійснення походу (змагань).
На які характерні групи поділяють об'єктивні чинники ризику туристсько-спортивної діяльності? Всі об'єктивні чинники ризику на маршруті туристських походів ми можемо поділити, відповідно до їх природи, на наступні групи.
• несприятливі для людини характеристики складності маршруту походу, втому числі характеристики природних локальних та протяжних перешкод на маршруті;
• несприятливі для людини кліматичні та погодні умови під час здійснення туристського походу, в тому числі небезпечні природні явища;
• несприятливі для людини характеристики туристських похідних умов;
• несприятливі для людини умови з боку рослин і тварин на маршруті походу.
До першої групи об'єктивних факторів ризику віднесемо всі потенційно небезпечні для людини умови природних локальних та протяжних перешкод на маршруті туристського походу. Наприклад: – переправи через річки різної глибини і швидкості течії створюють загрозу утоплення; ділянки труднопроходимого лісу зі складним орієнтуванням створюють можливість втрати курсу руху, отримання травми, поломки засобів пересування, ділянки сильно пересіченій місцевості створюють загрозу травмонебезпечних падінь тощо.До цієї ж групи факторів ризику віднесемо умови району туристського походу, які визначають складність його маршруту: – характер покриття на протяжних ділянках руху туристської групи по маршруту, суму перепадів висот на маршруті, тощо. Наприклад, глибокий сніговий покрив на значній ділянцітуристського маршруту лижного походу створює стадію фізичної перевтоми учасників та їх помилкових дій.
До другої групи об'єктивних факторів ризику віднесемо всі небезпеки пов'язані з суворістю клімату в районі здійснення туристського походу та погодніми умовами. В даному випадку в якості потенційних загроз в туристсько спортивному поході визначають: низькі і високі температури повітря (можливість простудних захворювань учасників походу; сонячного удару); знижений вміст кисню в повітрі (в гірських районах); вітер великій швидкості; атмосферні опади у вигляді снігу або дощу (можливість переохолодження організму, зростання небезпеки зриву при подоланні схилів, підвищення небезпеку обвалів тощо.). До даного різновиду факторів ризику туристських спортивних походів віднесемо і небезпечні природні явища: туман, грозу, урагани, смерчі тощо, які визначають можливість ураження туриста блискавкою, втрати безпечного курсу руху, провокують отримання травм.
До третьої групи об'єктивних чинників ризику в туристському поході віднесемо всі небезпеки, пов'язані з використанням похідних умов та експлуатацію похідного туристського спорядження. Зокрема: – вимоги до приготування їжі на вогнищі, туристських нагрівальних приладах (ймовірність опіку від полум'я багаття або паливною речовиною якою заправляють нагрівальні прилади); вимоги до організації страховки на гірських схилах та переправах через річки (ймовірність розриву мотузки, руйнування інших елементів страховки). Вимоги до організації ночівлі на високогір'ї та в умовах зими (ймовірність переохолодження, сходження лавин і каменепадів), а також під час організації мотузкових перил системою поліспаста тощо. При цьому ми маємо на увазі виключно фактори ризику функції яких не залежать: від туриста; параметрів та технічних характеристик відповідного туристського спорядження (розривні зусилля мотузок різної якості; конструктивні особливості нагрівальних приладів; граничні навантаження на вбиті скельні гаки тощо.). При цьому всі параметри похідного туристського спорядження залежить від вибору матеріалів і технологій виготовлення (тобто від людини) та відносити їх до об'єктивних чинників ризику не зовсім коректно. Однак з точки зору туриста-користувача, максимально допустиме навантаження на карабін, граничний тиск парівбензину в бачку примуса, при якому спрацьовує запобіжний клапан, є об'єктивними характеристиками спорядження, гарантованими фірмою-виробником.
До четвертої групи об'єктивних факторів ризику віднесемо небезпеки пов'язані із взаємодією з флорою та фауною.
Отже, перераховані вище об'єктивні небезпеки є об’єктивними умовами безпеки туристського походу, з якими веде боротьбу туристська група, або кожен турист окремо при подоланні нитки маршруту. Але об’єктивні умови безпеки туристського походу це не тільки локальні та протяжні перешкоди, природні явища, а створювані ними різні обставини в поході, в яких власне недоліки можуть проявитися особливо відчутно. Дійсно, перешкоди (особливості рельєфу, клімату тощо) існують незалежно від туриста і не піддаються його впливу. Але обставини, які зумовлюють дані перешкоди турист повинен передбачити в усьому їх різноманітті та повинен відповідним чином бути готовим до них. Так, зовнішні ознаки гірського рельєфу обумовлюють характерні небезпеки, що утворюються внаслідок постійно діючих геологічних, метеорологічних та інших чинників. Отже безпомилково можна визначити місця постійних каменепадів та сходження снігових лавин.
Несприятливі умови зовнішнього середовища (вітер, дощ, сніг) не вплинуть на здоров'я туриста, якщо він добре фізично і психологічно підготовлений та екіпірований, а при слабкій його теоретичній, техніко-тактичної, фізичної готовності, що не відповідає умовам туристського походу можливість нещасного випадку на маршруті походу зростає. Всі перераховані небезпеки маршруту туристського походу мають «антропогенну» природу, вони можуть проявлятись внаслідок неправильних дій самого туриста, тому, серед факторів ризику туристського походу виділяють, як об'єктивні так і суб'єктивні чинники.
Термін «суб'єктивні чинники ризику» туристського походу тлумачаться як будь-якого роду помилкові дії, які прямо залежать від самого суб'єкта (туриста). Тоді під «суб'єктивними» факторами ризику в туристських походах слід розуміти функції невірних управлінських рішень та дій туристів на маршруті.
Суб'єктивні чинники ризику в туристському поході поділяються відповідно до їх сутності, на три групи.
• технічні та тактичні помилки туристів.
• недотримання туристами правил техніки безпеки.
• несприятливий емоційний і фізичний стан туристів.
До першої групи виділених суб'єктивних факторів ризику туристських походів відносяться всі помилки в техніці та тактиці пересування та подолання локальних та протяжних природних перешкод, а саме організації страховки, орієнтуванні на місцевості, організації туристського біваку. До характерних помилок туристів в техніці орієнтування на місцевості відносяться: визначення свого місцезнаходження, помилки у визначенні середньої швидкості руху групи, порушення графіку руху групи, додаткові фізичні і психічні навантаження на учасників туристського походу тощо. Так, неправильне визначення азимуту руху і помилки при русі за обраним азимутом (особливо в умовах недостатньої видимості) можуть не дозволити туристській групі вийти до пунктів маршруту, можуть бути причиною виходу групи на об'єктивно небезпечні ділянки місцевості (непрохідні болота, круті гірські схили тощо). Прикладами тактичних порушень і помилок у туристському поході є: недотримання заявлених контрольних термінів походу, самовільна зміна нитки маршруту, несвоєчасне подолання об'єктивно небезпечних локальних природних перешкод, вибір невідповідних прийомів і засобів страховки та час подолання локальних природних перешкод.
До другої групи суб'єктивних факторів ризику відносяться всі дії і рішення туристів, які кваліфікуються, як недотримання встановлених правил техніки безпеки, такі як, недотримання техніки безпеки під час бівуачних робіт: завалювання сухого дерева в безпосередній близькості від людей або наметів, порушення безпечної техніки при заготівлі дров, зняття казанка з гарячою їжею з вогню,тощо, які можуть бути причиною травм туристів.
До третьої групи суб'єктивних чинників ризику відносяться різного роду неадекватні нервово-психічні та фізичні стани туристів, тобто – стрес, втома, апатія, а також і позитивні (надмірна наснага, стан афекту) – емоційні стани. У такі періоди туристам потрібно не втрачати необхідний самоконтроль, та об'єктивно оцінювати свої сили і навколишнє оточення.
Представлена вище класифікація факторів ризику в активній туристської діяльності представленана Рис.2.
