4.2. Теоретичні питання до заняття:

• хірургічна інфекція: визначення поняття, види, джерела, шляхи та фактори передачі, шляхи інфікування операційної рани;

• історичні аспекти виникнення та розвитку антисептики;

• визначення поняття антисептика, види, особливості застосування, переваги та недоліки окремих методів;

• методи сучасної антисептики, їх характеристика;

• організаційно-структурні та санітарно-гігієнічні особливості роботи перев'язочної хірургічного відділення;

• особливості догляду за хворими з гнійною патологією;

• утилізація перев’язочного матеріалу забрудненого гнійними виділеннями.

• Особливості перев’язок і догляд за хворими з анаеробною інфекцією

4.3. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті:

- організувати роботу, та догляд за хворими в гнійній перев’язочній;

• приготування антисептичних засобів для виконання перев’язок хворим з гнійною патологією;

• виконувати хірургічну обробку ран та перев’язки гнійно-запальних процесів;

• проведення алергічних проб на чутливість до антибіотиків;

• здійснення утилізацію перев’язочного матеріалу ;

• виконати засоби, що запобігають розповсюдженню анаеробній інфекції;

• здійснити засоби по профілактиці пролежнів та появи застійної пневмонії у важкохворих.

5. Зміст теми:

Антисептика - це сукупність методів, які направлені на знищення чи ослаблення життєдіяльності мікроорганізмів у рані, тканинах і порожнинах людського тіла з метою попередження або лікування хірургічної інфекції.

Джерела та шляхи поширення хірургічної інфекції. Екзогенною інфекцією вважається інфекція, що попадає в рану із зовнішнього середовища: а) з повітря - повітряна інфекція; б) із бризами слини чи інших рідин - крапельна інфекція (іноді поєднуються в один вид - повітряно-крапельна інфекція); в) з предметів, що стикаються з ранню - контактна інфекція, г) із предметів, що залишаються в рані (шви, дренажі, металеві стрижні, штучні клапани серця і т.д.) - імплантаційна інфекція.

Потраплення патогенних мікроорганізмів від хворого до хворого позначається як перехресна інфекція.

Ендогенною вважається інфекція, що знаходиться усередині організму чи на його покровах. Ендогенна інфекція попадає в рану безпосередньо (контактна) або по судинних шляхах (лімфогенна чи гематогенна). Основними вогнищами ендогенної інфекції є: запальні процеси шкіри (фурункули, карбункули, піодермії, екзема, тощо); осередкова інфекція ШКТ (карієс зубів, гінгівіти, холецистити, холангіти, панкреатити, тощо); інфекція дихальних шляхів (сінусити, трахеїти, бронхіти, бронхоектатична хвороба); інфекція урогенітальних шляхів (пієліти, цистіти, простатити, уретрити, сальпінгооофорити); вогнища криптогенної інфекції.

Боротьба з мікрофлорою на шляхах повітряного інфікування. При відсутності централізованої системи очищення повітря від пилу і мікробів можуть бути використані спеціальні пересувні очисники повітря. За 15 хвилин роботи апарата кількість мікробів в операційній зменшується в 7-10 раз. Кратність повітряобміну в операційній при використанні активно-пасивної вентиляції повинна бути не менше 6-8, а при кондиціонуванні повітря – 10.

Боротьба з мікрофлорою на етапах контактного інфікування рани. Для попередження контактного інфікування необхідно досягти стерильності всього, що буде стикатися з раною Це досягається стерилізацією операційної білизни, перев'язочного і шовного матеріалу, рукавичок, інструментів, обробкою рук хірурга та операційного поля. Стерилізація шовного матеріалу спрямована на профілактику як контактного так і імплантаційного інфікування рани.

Профілактика імплантаційного інфікування рани. Найбільше значення у виникненні імплантаційної інфекції має шовний матеріал. Нагноєння рани відбувається значно рідше при використанні шовних матеріалів, що володіють антимікробною активністю за рахунок введених у їх структуру протимікробних препаратів (летилан-лавсанові, фторлопові, ацетатні й інші нитки, що містять нітрофуранові препарати, антибіотики, тощо).

Приготування дезинфікуючих розчинів та підготовка до утилізації використаного матеріалу. Дезинфікуючі розчини готують до використання безпосередньо перед самою процедурою. Розчинення здійснюють водою до відповідного відсоткового співвідношення, яке відповідає інструкціям та настановам наказу №720.

Знезаражування відпрацьованого матеріалу відбувається шляхом занурення останнього в 0,2% р-н хлорантаїну на 1 годину, в подальшому з віджиманням та складанням в поліетиленовий пакет. Реєстрація процедури здійснюється в зошиті утилізації матеріалу у муфельній печі. Відпрацьована рідина знезаражується шляхом розчинення 2 г хлорантаїну на 1 літр рідини з експозицією в 1 годину. Після цього вміст виливається у каналізацію. Ємкість знезаражується 0,2% р-ном хлорантаїна при експозиції 1,5 години.

Особливості роботи гнійної перев’язочної – обробка гнійної рани.

Розкладка на операційному столі салфеток, тампонів, полосок. Перед виконанням перев’язок заготовлюється 10% розчин натрію хлориду, дренажні трубки, бинти, пінцети, ножиці, гумові рукавички, 1% р-н йоду, 96% р-ну етилового спирту, липкий пластир та інше. У правильній послідовності надівається стерильний халат, та рукавички. На відстані від рани розрізається гнійна брудна пов’язка. Після відмочування розчином перманганату калію нижніх шарів пов’язки, остання знімається за допомогою пінцета. Марлевими салфетками з країв рани гнійний вміст забирається. Шкіра країв рани обробляється розчинами антисептиків(1% р-ном йодонату, 96% р-ном етилового спирту і др..) Промивається рана розчином №5 пероксиду водню або фурациліну 1:5000, осушується, ножицями висікаються некротичні тканини. Чергова заміна стерильного пінцета. Накладання на рану стерильним пінцетом серветки змоченої гіпертонічним розчином , при необхідності перед цим виконується дренування гнійної рани. Накладання зверху чистих серветок, та фіксація їх турами бинтів, або лейкопластиром. Використане обладнання піддається обов’язково дезинфекції.

Методи сучасної антисептики, їх характеристика.

Розрізняють механічну, фізичну, хімічну і біологічну антисептику .

В основі механічної лежить хірургічна обробка рани. В операційній висікають краї, стінки і дно з метою видалення мертвих і нежиттєздатних тканин разом з мікрофлорою.

Методи фізичної антисептики основані на використанні законів капілярності,гігроскопічності, дифузії, осмосу та інш. Шляхом дренування ран та гнійних осередків створюються умови для відтоку вмісту на зовні. В якості дренажа для лікування ран використовують марлеві тампони, які завдяки своїй гігроскопічності всмоктують у себе кров, гній, ексудат. Для підвищення дренуючи властивостй пов’язки тампони змочують гіпертонічним розчином (10% натрію хлориду) . Дренування можна виконувати також за допомогою резинових і поліхлорвінілових трубок . Ультразвук низької частоти проявляє як фізичні так і хімічні властивості. Лазерне випромінювання малої потужності володіє бактеріоцидним ефектом та не визиває пошкоджуючої дії на тканини.

Хімічна антисептика – це використання хімічних речовин для боротьби з інфекцією в рані , вогнищі запалення. Рознізняють групи хімічних сполук.

1. Похідні нітрофурана. Розчин фурациліна 1: 5000, фурагін 0,1% р-н .

2. Група кислот. Борна кислота 2-3% розчин, саліцилова кислота 1-2% спиртовий розчин.

3. Окислювачі. Розчин перекисю водню 3%, калію перманганату 0,1 – 5%.

4. Барвники. Бриліантовий зелений 1-2% розчин, метиленовий синій 1-2% розчин.

5. Детергенти. Хлоргексидин використовують у концентрації 1:400, 1:1000 .

6. Галоїди. Р-н йоду спиртовий 1-5%, йодонат та йодопірон використовують 1% р-н, хлорамін 2-10% р-н.

7. Спирти. Етиловий спирт 70-95% р-н.

8. Солі важких металів. 1- 3% розчин протарголу, 0,2-1% розчин коларголу, 1-5% р-н нітрату срібла.

Біологічна антисептика – це препарати біологічного походження. Антибіотики пеніцилінового ряду, цефалоспорини, аміноглікозиди, макроліди, та інш. Ферментні препарати протеолітичної дії – терилітин, стерптокіназа, трипсин, хімотрипсин. Бактеріофаги та імунні засоби – анатоксини, гамаглобуліни, сироватки .

Санітарно-гігієнічний режим для хворих з анаеробною інфекцією.

Для лікування хворих з анаеробною інфекцією виділяється окрема палата, по можливості з спеціальним входом. При госпіталізації та після виписки все приміщення та предмети побуту протирають 6% р-ном перекисі водню з 0,5 % миючим розчином. Ліжко заправляють білизною, що пройшла камерну дезобробку по режиму для спорових форм бактерій. Брудну білизну знезаражують шляхом замочування та кип’ятіння у 2% р- ні кальцинованої соди на протязі 2 годин з моменту закипання. Прибирання палати здійснюють не менше 2 рази на добу вологим способом з використанням 6% р-ну перекисі водню і 0,5% миючого засобу. Персонал перев’язочної перед виконанням перев’язки одіває халат, бахали, маску, клейончатий фартух. Використаній перевязочний матеріал збирають у спеціальний бікс, автоклавують на протязі 20 хвилин і знищують. Після виконання операції або перевязки весь інструментарій погружають у 6% розчин перекисі водню з 0,5 % миючим розчином на 1 годину. Наступна передстерилізаційна обробка інструментів і його стерилізація аналогічна звичайному мікробному забрудненню.

Матеріали для самоконтролю:

А. Завдання для самоконтролю

(таблиці, схеми, малюнки, графіки) додаються

Б. Задачі для самоконтролю:

1.У травмпункт доставлений потерпілий В., 28 років після побутової травми із різаною раною передпліччя. Після поранення пройшло не більше години. Який метод антисептики варто застосувати для боротьби з інфекцією, що потрапила в рану?

А. Механічний та фізичний;

В Механічний та хімічний;

С Фізичний та біологічний;

Д Механічний та біологічний;

Е Доцільне застосування всіх методів антисептики.

2. У хворого С., 50 років у приймальному відділенні хірургічного стаціонару діагностовано розвиток анаеробної інфекції в рані середньої третини стегна. Стан його швидко погіршується. Які види антисептики варто застосовувати для лікування цього хворого?

А. Обрізати краї рани, промити рану 3% розчином перекису водню, зашити рану рідкими швами, призначити антибактеріальну терапію;

В. Обрізати краї рани, промити рану 3% розчином перекису водню, лишити в рані дренаж, зашити рідкими швами, призначити антибактеріальну терапію;

С. Обрізати краї рани, промити рану 5% розчином йоду, туго затампонувати рану, призначити антибактеріальну терапію;

Д Виконати радикальне розрізання рани та вирізання країв, промити рану 3% розчином перекису водню, лишити рану відкритою з метою адекватного доступу кисню, призначити антибактеріальну терапію;

Е Промити рану 3% розчином перекису водню, залишити в рані дренаж, не зашивати рану, призначити антибактеріальну терапію.

3. При огляді хворого Я., 62 років хірургом виявлено, що пов'язка в ділянці післяопераційної рани промокла гноєм синьо-зеленого кольору з неприємним запахом. Які антисептики варто застосовувати для боротьби з цією інфекцією?

А 5% розчин йоду;

В 70^о етиловий спирт;

С 0,2% водний розчин хлоргексидину;

Д 2% розчин борної кислоти;

Е 1:5000 розчин фурациліну.

4. У хірургічну клініку поступив хворий П., 45 років із забитою раною правої кисті, яку одержав на роботі 3 доби тому назад. Який вид антисептики варто застосувати?

А. Промити рану розчином антисептика, зашити рідкими швами, призначити антибактеріальну терапію;

В. Промити рану розчином антисептика, дренувати рану, зашити рідкими швами, призначити антибактеріальну терапію;

С. Провести хірургічну обробку, дренувати рану, зашити рідкими швами, призначити антибактеріальну терапію;

Д Провести хірургічну обробку, дренувати рану, лишаючи незашитою, призначити антибактеріальну терапію;

Е Широко розсікти та висікти краї рани, промити рану розчином антисептика, лишити незашитою для адекватного доступу повітря, призначити антибактеріальну терапію.

5. У хворою Ю., 17 років після апендектомії на 4-у добу з'явився сильний біль в ділянці післяопераційної рани, гіперемія шкіри і припухлість навколо рани, підвищилася температура тіла до 38,5°С. Лікар зняв 3 шви, розвів краї рани, випустив до 10 мл жовто-зеленого вмісту. Лікаря терміново викликали з перев'язочної. Студент, що допомагав лікарю, промив рану ізотонічним розчином хлористого натрію, встановив гумовий дренаж, наклав пов'язку зі стерильною дистильованою водою. Чи все правильно зробив студент при лікуванні ускладнення після апендектомії?

А Не вірно підібраний засіб для проведення механічної антисептики;

В Не вірно підібраний засіб для проведення фізичної антисептики;

С Не вірно підібрані засоби для проведення механічної та фізичної антисептики;

Д Не вірно підібрані засоби для проведення хімічної антисептики;

Е Все зроблено вірно.

6. При госпіталізації хворого О., 28 років у хірургічне відділення на латеральній поверхні гомілки має місце рана розміром 2 на 6 см з нерівними краями та ознаками місцевого запалення. Після травми в амбулаторних умовах виконувалася хірургічна обробка та лікування рани. Указати, які види антисептики застосовувались амбулаторно для місцевого лікування рани ?

А Механічна та фізична;

В Механічна та хімічна;

С Фізична та хімічна;

Д Механічна, фізична та хімічна;

Е Достовірно визначити не можна.

7. При проходженні виробничої практики студент 3 курсу в ході проведення забору крові у хворого з вени для біохімічного дослідження випадково вколовся голкою, заповненою кров’ю пацієнта. Яка повинна бути його подальша послідовність дій з метою профілактики зараження інфекцією, що передається парентеральним шляхом ?

А Негайно припинити роботу, накласти на кінцівку венозний джгут та звернутися за допомогою до спеціалізованого лікувального закладу;

В Видавити з рани кров, ушкоджене місце обробити 70^о спиртом, ретельно вимити руки з милом, на рану накласти пластир, при необхідності продовжувати роботу;

С Взяти кров хворого на вірусологічне дослідження, до отримання результатів активних дій не проводити;

Д Здати власну кров на вірусологічне дослідження, до отримання результатів активних дій не проводити;

Е Ушкоджене місце обробити антисептиком - 70^о спиртом, провести активну профілактику можливої інфекції антибактеріальними та противірусними препаратами.

8. У хворого Х., 47 років, що був госпіталізований до хірургічного відділення, діагностовано анаеробна неклостридіальна інфекція рани стегна. В чому полягає особливість місцевого застосування антисептиків в ході його лікування ?

А Обробка рани 3% розчином перекису водню, рихле тампонування рани;

В Ведення рани під пов’язкою, пасивне дренування рани трубчатим дренажем, промивання одним із антисептичних розчинів;

С Відкрите ведення рани з періодичним промиванням останньої 3% розчином перекису водню та етапною некректомією;

Д Обробка рани розчином антисептика, тампонування серветкою з гіпертонічним розчином;

Е Ведення рани під пов’язкою, обробка рани 3% розчином перекису водню, активне дренування останньої трубчатим дренажем.

9. У глибині тривало існуючої гнійної рани мається кишеня, краї якої покриті гноєм та некротичними тканинами. Використання місцево антисептичних засобів не дало позитивного результату. Якими додатково засобами необхідно доповнити місцеве лікування гнійної рани і її кишені.

А Використання протеолітичних ферментів;

В Місцеве орошення антибіотиками;

С Оперативне втручання з широким доступом і адекватним дренуванням;!

Д Додаткове дренування глибинної кишені ;

Е Використання фізіопроцедур та ультразвуку низької частоти.

10. У хірургічну клініку поступив хворий П., 45 років із забитою раною правої кисті, яку одержав на роботі 2 години потому. Який вид антисептики варто застосувати?

А Хімічний;

В Біологічний;

С Механічний;

Д Фізичний;

Е Змішаний.

11. При виконанні дренування гнійної рани, дренажі туго прилягають до м'яких тканин. По дренажах відтік гнійного вмісту не достатній Допущена помилка? Ваші подальші дії ?

А Промити антисептиками дренажі;

В Повторне виведення їх у глибокі кишені;

С Герметичне зашивання рани;

Д Широке повторне розкриття рани та кишень;

Е Дренування кишень через додаткові розтини.

12. В операційній йшла операція з приводу гнійника м'яких тканин сідниці. Була виконана операція розкриття гнійної порожнини. В чому полягає подальша тактика?

А Промивання рани антисептичними засобами;

В Висічення гнійника у межах здорових тканин;

С Рихле дренування рани, після промивання антисептиками;

Д Ультрафіолетове опромінення після очищення від гнійного вмісту;

Е Герметичне накладення асептичної пов'язки.

13. У хворого з вираженим рецидивним місцевим запальним процесом нижньої кінцівки з метою створення максимальної концентрації антибіотика у патологічному вогнищі найбільш доцільно використовувати антибіотикотерапію, якій антибіотики та яким шляхом доцільно вводити їх в організм?

А.. М'які тканини кінцівки – край запального процесу обколюють максимальною разовою дозою антибіотиків групи цефалоспоринового ряду

В. Антибіотики широко спектру дії використовують шляхом зрошування та прикладання салфеток до запально змінених м'яких тканин.

С. Тривале використання антибіотиків пеніцилінового ряду через рот, в/м , в/в.

Д. Введення любої групи антибіотиків безпосередньо у судину, яка постачає кров'ю ділянку вогнища.

Е. Використання антибіотиків з урахуванням чутливості до мікрофлори ,шляхом проведення курсу на протязі 7 днів в/м чи в/в веденням

14. Для лікування хірургічної інфекції використовують антисептики, які мають вплив на мікроорганізм, та на макроорга­нізм. Які антисептичні засоби можуть мати негативний вплив на макроорганізм? Як запобігти цим процесам?

А. Щоб запобігти стану алергізації, непереносимості препарату необхідно лікування починати з індиферентних народних, або рослинних засобів, що очищають організм від алергенів і токсинів. Лікування можна обійтися використанням тільки біологічних добавок

В. Використання антисептиків у великих концентрація на протязі тривалого часу супроводжується постійним всмоктуванням їх в організм людини і викликанням отруєння, або алергічних реакцій. Щоб запобігти цим станам необхідно приймати проти алергічні засоби, проводити дезінтоксикаційну терапію, приймати гепатопротектори, сечогінні засоби, зменшити дозу антисептичного засобу.

С. Необхідно користуватися сучасними препаратами, які не мають токсичного впливу на організм людини, містять у своєму складі проти алергічні, та дезінтоксикаційні засоби

Д. Використання антисептиків у великих концентрація на протязі тривалого часу супроводжується постійним всмоктуванням їх в організм людини і визиванням отруєння, або алергічних реакцій. Щоб запобігти цим станам необхідно раціонально їх використовувати, з урахуванням чутливості мікрофлори, своєчасно відмінити або виконати заміну на більш ефективні та малотоксичні препарати.

Е. Антисептики хімічного складу у великих концентраціях мають негативний плив на макроорганізм. Місцево їх доцільно використовувати під прикриттям індиферентних компонентів, з прийомом через рот адсорбентів і дезагрегантів.

15. У хворого при тривалому призначенні антибіотики розвинулись симптоми кандидомікозу. Які ознаки грибкового процесу в організмі, як боротися, який з препаратів варто призначити хворому?

А.При появі загальних симптомів, таких як слабкість, недомагання необхідно відмінити всі антибактеріальні препарати до повного видужування.

В. Поява нальоту на слизових оболонках, виражена гіперемія шкіри та слизових, сповільнився процес загоєння рани. Необхідно виконати заміну антибіотика на інший з цієї ж групи і призначити і подальше лікування проводити під прикриттям протигрибкових засобів.

С. Поява нальоту на слизових оболонках, виражена гіперемія шкіри та слизових, сповільнився процес загоєння рани. Необхідно негайно відмінити препарат, призначити хворому флюконазол.

Д. Поява нальоту на слизових оболонках, виражена гіперемія шкіри та слизових, сповільнився процес загоєння рани. Необхідно зменшити дозу антибіотиків, і проводити подальше лікування під прикриттям десенсибілізуючих засобів. негайно відмінити препарат, призначити хворому флюконазол.

Е. Місця прояву кандидозу на поверхні тіла обробити гормональними мазями

16. Гнійну рану стегна промито пульсуючим струменем розчину антисептика і дреновано гумовим випускником разом з марле­вим тампоном, змоченим гіпертонічним розчином хлориду натрію. Яка антисептика використана в даному випадку? Що може слугувати сучасною альтернативою гіпертонічному розчину хлориду натрію

А. При лікування рани використано фізичний вид антисептики. На сучасному етапі впроваджуються більш ефективні засоби, замість хлориду натрію застосовують сорбційні адсорбенти, мазеві композиції на водорозчинній жировій основі, що володіють гіпертонічним ефектом

В. При лікування рани використано змішаний вид антисептики. На сучасному етапі впроваджуються більш ефективні засоби, замість хлориду натрію застосовують сорбційні адсорбенти, мазеві композиції на водорозчинній жировій основі, що володіють гіпертонічним ефектом.

С. При лікування рани використано змішаний вид антисептики. На сучасному етапі впроваджуються більш ефективні засоби, замість хлориду натрію застосовують антибіотики та мазеві композиції на водорозчинній жировій основі, що володіють достатнім антибактеріальним ефектом.

Д. При лікування рани використано механічний вид антисептики. На сучасному етапі впроваджуються більш ефективні засоби, замість хлориду натрію застосовують препарати народної медицини , мазеві композиції на водорозчинній жировій основі, що володіють гіпертонічним ефектом.

Е. При лікування рани використано змішаний вид антисептики. На сучасному етапі впроваджуються більш ефективні засоби, замість хлориду натрію застосовують фізіотерапевтичні процедури(УВЧ, дарсонваль, ультразвуки низької частоти), мазеві композиції призначають тільки для запобігання стану алергізації.

17. Хворому з глибокою свіжою рубаною раною стегна після поступлення у хірургічне відділення проведено первинну хірургічну обробку рани і дреновано її гумовими випуск­никами. Чи в достатньому об’ємі і з якою метою проведені такі маніпуляції?

А. В достатньому об’ємі, з метою знищення в рані спор мікробів.

В. Первинна хірургічну обробку рани і дренування її гумовими випуск­никами зміцнюють імунітет хворого.

С. Не достатній об’єм втручання, не створенні в рані несприятливі умови для розвитку мікроорганізмів.

Д. Для ослаблення патогенних властивостей мікроорганізмів і усунення їх з поверхні рани не достатньо виконання первинної хірургічної обробки і дренування її гумовими випуск­никами.

Е. Об’єм хірургічного втручання достатній і дренування достатньо для виконання мети - знищення мікробів та умов дисемінації у рані .

18. З метою прискорення очищення гнійної рани від некротичних тканин на неї нанесена ферментовмісна мазь «Іруксол». Який вид антисептики використано в цій ситуації? Чи можна доповнити цей метод іншими маніпуляціями?

А. Використано змішаний від антисептики, доповнювати іншими методами можна вважати не доцільно.

В. Використано хімічний від антисептики, можна доповнити місцево лікування іншими методами .

С. Використано біологічний від антисептики, можна доповнити місцево лікування іншими методами.

Д. Використано біологічний від антисептики, для запобігання стану алергізації вказана мазь використовується тільки самостійно.

Е. Використано біологічний від антисептики, для місцевого лікування рани можна використати тільки засоби біологічного виду антисептики стану .

19. Хворому з гнійною раною плеча до комплексного лікування необхідно додати біологічні антисептики. Які засоби з нижче перерахованих можна включити в лікування?

А. Перед виконанням первинної хірургічної обробки обов’язково краї рани обколоти антибіотиками.

В. Після промивання рани розчином перекису водню, гнійно некротичні ділянки присипати ферментними препаратами.!

С. Після промивання рани розчином перекису водню, ранову поверхню обробити спиртовим розчином йоду.

Д . Орошати рану через дренажну систему розчинами антибіотиків

Е. Виконувати щоденну перев’язку гнійної рани з використанням мазей на жиророзчинній основі , що містять в собі біологічний антисептик.

20. У якій із нижче перерахованих ситуацій найбільш доцільно (чи не доцільно) використати гіпертонічний розчин хлориду натрію хворій з гнійно запальним процесом підшкірної клітковини черевної стінки?

А. Після виконаної перев’язки у якості примочки.

В Перев’язку хворій з гнійно запальним процесом підшкірної клітковини черевної стінки доцільно закінчити дренування порожнини і каналу марлевим тампоном, що просочений гіпертонічним розчином.

С. Гіпертонічний розчин хлориду натрію хворій з гнійно запальним процесом підшкірної клітковини черевної стінки прикладають у вигляді компресу.

Д. Після виконання перев’язки гіпертонічний розчин використовується місцево за допомогою електрофорезу.

Е. Гіпертонічний розчин для лікування гнійно запальних процесів не доцільно використовувати, його необхідно замінити більш сучасними осмотичними препаратами.

21. Пацієнту з великою трофічною виразкою у нижній третині гомілки необхідно зняти стару пов'язку, яка міцно утриму­ється на виразці і не знімається без болю. Який засіб(антисептик) можна використати для полегшення зняття пов'язки?

А. Відмочити пов'язку у ванночці з теплою водою

В. Обробити пов'язку 96% етиловим спиртом. С. Зросити пов'язку розчином перекису водню.! Д. Обробити пов'язку настойкою йоду.

Е. Любий антисептик, що має ферментативні властивості – розплавляти некротичні і

гнійно змінені тканини.

В. Тести для самоконтролю: