171. Пiд втратою продуктивної спроможностi розумiють:

1 - втратою спроможностi до сспiльно-корисної працi

• 2 - втратою спроможностi до злягання

• 3 - втратою спроможностi до розродження

• 4 - втратою спроможностi до заплiднення

• 5 - втратою спроможностi до зачаття

172. Запобiгання смертельного виходу, обумовлене подаванням медичної допомоги пiсля травми необхiдно приймати до уваги при встановленi небезпечностi для життя таких ушкоджень:

1 - так

• 2 - нi

173. Пiд значною стiйкою втратою працездатностi меньш нiж на одну третину розумiють втрату:

• 1 - загальної працездатностi

2 - понад 33%

3 - професiйної працездатностi

4 - менш нiж 10%

• 5 - вiд 10 до 30%

174. Люба рiч, предмет, речовина, яка у вiдповiдностi з процесуальним законом-умовами є доказом у справi називається:

1 - об'єктом дослiдження

2 - криминалiстичним показником

• 3 - речовим доказом

4 - доказом

5 - слiдчими даними

175. Найчастiше речовi докази бiологiчного походження дослiджуються:

1 - на мiсцi подiї

2 - у примiщенi моргу

• 3 - у судово-бiологiчному вiддiленнi бюро судмедекспертизи

4 - у кримiналiстичнiй лабораторiї

5 - у судi

176. Найбiльш важливим завданням лiкаря як спецiалiста на мiсцi подiї являється:

1 - визначення групи кровi

2 - доставити речовi докази

• 3 - участь у виявленнi речових доказiв бiологiчного походження

4 - фотографування речового доказа

5 - складання протоколу вилучення речового доказу

177. Речовi докази бiологiчного походження направляються у бiологiчну лабораторiю:

• 1 - в опечатанному виглядi

• 2 - в сухому виглядi

• 3 - разом з постановою про призначення експертизи

• 4 - разом з копiєю протоколу огляду мiсця подiї

• 5 - разом з копiєю протоколу вилучення речового доказу

178. При опису слiдiв кровi вiдрiзняють:

1 - час доби

• 2 - мiсцезнаходження

• 3 - розмiри

• 4 - колiр

• 5 - форму

179. Вологi речовi докази з наявнiстю слiдiв бiологiчного походження необхiдно висушiти, так як вологi речовi докази швидко пiддаються гниттю:

• 1 - так

2 - нi

180. Висушування речових доказiв бiологiчного походження необхiдно провадити:

• 1 - вiддалiк вiд прямої дiї сонячних променiв

2 - пiд iнфрачервоною лампою

3 - на сонцi

4 - на обiгрiвальному приладi

• 5 - вiддалiк вiд джерела тепла

181. Слiди кровi на мiсцi подiї можуть бути у виглядi:

• 1 - плям вiд крапель

• 2 - плям вiд бризгiв

• 3 - потiк

• 4 - помарок

• 5 - калюжи

182. Потiки кровi утворюються у виглядi:

1 - вiдбиткiв закривавлених предметiв

• 2 - стiкання по похилiй площинi

3 - прямовисне падiння крапель кровi

• 4 - стiкання по прямовиснiй площинi

5 - при падiннi кровi пiд кутом

183. Плями вiд крапель кровi:

• 1 - округлої форми

2 - утворюються при падiннi кровi пiд кутом

• 3 - утворюються при прямовисному падiннi кровi на горизонтальну площину

4 - грушоподiбної форми

• 5 - края залежать вiд висоти падiння

184. Плями кровi на снiгу, льодi необхiдно:

1 - транспортувати у термосi

• 2 - зiбрати снiг у колбу або чашку Петрi

3 - дослiджувати на групову нележнiсть на мiсцi знаходження

• 4 - розтанути снiг на шару марлi з подальшим iї висушенням на марлi

5 - доставити розтанутий у судинi снiг, льод з плахами кровi до лабораторiї

185. Для виявлення приховання прихованих слiдiв на мiсцi подiї використовують:

1 - вертикальне освiтлення

• 2 - огляд в ультрофiолетових променях

• 3 - пробу з перекисом водню

• 4 - пробу з бензидиновим реактивом

• 5 - пробу з лимiнолом

186. При дослiдженнi плям, пiдозрiлих на кров в лабораторiї використовують:

• 1 - попереднi проби

2 - реакцiю Вiдала

3 - порiвняльний аналiз

4 - показання свiдкiв

• 5 - доказовi проби

187. Попереднiми реакцiями на кров є:

• 1 - проба з перекиснем водню

2 - мiкрокристалiчнi реакцiї

• 3 - проба з бензидиновим реактивом

4 - спектральний аналiз

• 5 - проба з лимiналом

188. Попереднi реакцiї на кров являються неспецифiчними, тому що фермент каталаза широко росповсюджений в природi:

• 1 - так

2 - нi

189. Доказовими методами визначення кровi являються:

• 1 - мiкрокристалiчнi реакцiї

2 - проба з бензидиновим реактивом

• 3 - мiкрокристалiчнi дослiдження

4 - проба з лимiналом

• 5 - тонкошарова хроматографiя

190. Доказовi методи визначення кровi заснованi на:

1 - виявлення кателази кровi

• 2 - гемоглобiна кровi

3 - пероксидази кровi

• 4 - похiдних вiд гемоглобiну

5 - виду свiчiння в ультрафiолетових променях

191. Кристали Тейхмана, якi є рiзновидом мiкрокристалiчних реакцiй на кров характеризуються як:

• 1 - паралелограм

2 - гемохромоген

• 3 - коричневий колiр

4 - червоний колiр

• 5 - солянокислий гемiн

192. Кристали, отриманi при обробцi плям, пiдозрiлих на кров, реактивом Такаяма, характеризуються як:

1 - солянокислий гемiн

• 2 - червоний колiр

3 - паралелограм

• 4 - голчата форма

• 5 - гемохромоген

193. При мiкроспектральному дослiдженнi кровi гемоглобiн виявляють на пiдставi таких хириктеристик:

• 1 - жовто-зелена частина спектру

2 - iнфрачервона частина спектру

3 - I частина поглинання

4 - яскраве свiчiння

• 5 - II смуга поглинання

194. При дослiдженнi кровi, яка пiдлягаланесприятливим дiянням, iї наявностi найбiльш доцiльно встановлювати методом:

1 - мiкрокристалiчнi реакцiї

• 2 - спектральне дослiдження

3 - виявлення пероксидазної активностi

• 4 - флюоресцентна мiкроскопiя

5 - Чистовича-Уленгута

195. Визначення видової належностi кровi засновано на реакцiї:

1 - адиментацiї

2 - реакцiї вiдаля

• 3 - преципiтацiї Чистовича-Уленгута

4 - хiмiчног виявлення антигена

5 - хроматографiї

196. При визначеннi видової належностi кровi необхiдна взаємодiя вiдповiдних антигенiв-преципiногенiв та антитiл-преципiтинiв, яка може провадиться:

1 - на хроматофiчних пластинах

• 2 - у рiдкому середовищi

3 - з використанням спектральної насадки

• 4 - у мулi

• 5 - у гелi з використанням електрофарезу

197. Витяжка з плям кровi для проведення реакцiї преципiтацiї Чистовича-Уленгута повина бути:

1 - стерiлбною

• 2 - прозорою

3 - вимiщувати бiлок 1:10000

• 4 - вимiщувати бiлок 1:1000

• 5 - виготовленний в iзотопному розчинi

198. Встановлення видової належностi кровi може бути проведено з використанням:

1 - дослiдження зотриманням кристалiв Тейхмана

• 2 - реакцiї Чистовича-Уленгута

• 3 - реакцiї преципiтацiї

• 4 - методи електропреципiтацiї

• 5 - методи ризорцюючих(???) антитiл

199. Групову належнiсть кровi у плямi по системi АВО визначають за допомогою реакцiї:

• 1 - абсорбiцiї-елюцiї

2 - преципiтацiї(4)

• 3 - абсорбiцiї-елюцiї в кiлькiстнiй модифiкацiї

4 - преципiтацiї(2)

• 5 - методом покровного скла

200. Групова належнiсть рiдкої кровi може бути дiференцiйована по системах:

1 - iмуноглобулiнам

• 2 - еритроцитарним

• 3 - лейкоцитарним

• 4 - сировитковим

• 5 - ферментним

201. Визначення групової належностi кровi методом покровного скла по Латтесу засновано на знаходженнi:

1 - антигенiв стандартними еритроцитами

2 - антитiл стандартними сироватками(4)

• 3 - антитiл стандартними еритроцитами

4 - антитiл стандартними сироватками(2)

5 - iмуноглобулiнiв

202. При визначеннi групової належностi кровi в плямi за методом Латтеса необхiдно послiдовно провадити:

1 - нагрiти до температури 56 град. С

• 2 - внести суспензiю стандартних еритроцитiв

• 3 - покрити покровним склом

• 4 - поместити до вологої камери

• 5 - матерiал, який дослiджуються розмiстити на предметних склах

203. Визначення групи кровi в плямi з використанням реакцiї абсорбцiї-елюцiї та абсорбцiї антитiл у кiлькiснiй модифiкацiї засновано на явищi:

1 - спроможнiсть антитiл абсорбувати антигени

2 - виявлення iмугоглобулiнiв

• 3 - спроможностi антiгенiв абсорбувати антитiла

4 - преципiтацiї антитiл

5 - преципiтацiї антигенiв

204. При проведеннi реакцiї абсорбцiї антитiл у кiлькiснiй модифiкацiї при визначеннi групи кровi враховують:

1 -будь-який довiсок об'єкту, що дослiджується та об'экту(??)

• 2 - спиввидношення вагы об'єкту, що дослiджується та об'єкту сироватки

3 - будь яка кiлькiсть сироватки

• 4 - падiння титру антитiл пiсля абсорбцiї не менш нiж на 2 ступені поглинання

5 - падiння титру антитiл пiсля абсорбцiї не менш нiж на 1 ступiнь погливання

205. Визначення групи кровi в плямi за допомогою методу абсорбцiї-елюцiї передбачає послiдовне проведення:

• 1 - абсорбцiї антитiл

• 2 - вiдмивання неабсорбованих антитiл

• 3 - фiксацiя

• 4 - внесення стандартних еритроцитiв

• 5 - прогрiвання для елюцiї

206. Оцiнка результатiв дослiдження при визначеннi групи кровi в плямi засновано на проведеннi:

• 1 - аглютинацiї

2 - збiльшення титру антитiл

• 3 - падiння титру антитiл

4 - кiлькiсть iмуноглобулiнiв

5 - преципiтацiї

207. Визначення генетичної статi плям засновано на:

1 - виявлення тiлець Бекета

• 2 - морфологiчному виявленнi в лейкоцитах

3 - свiтлової мiкроскопiї статевого хроматину

• 4 - люмiнiсцентному виявленнi статевого хроматину

5 - морфологiчному виявленнi в еритроцитах "барабанних паличок"

208. Якщо кров належить чоловiковi, то iї належнiсть встановлюється на основi:

• 1 - морфологiчного дослiдження лейкоцитiв

2 - морфологiчного дослiдження еритроцитiв

3 - видiленнi антитiл

4 - понад 5 клiтин з "барабанними паличками"

• 5 - менш нiж 5 клiтин з "барабанними паличками"

209. Встановлення належностi кровi плоду базується на:

1 - рiзнiй кiлькостi хромосом

• 2 - рiзних строках формування генетичних систем

• 3 - наявностi фетального гемоглобiну

• 4 - належностi бiлка фетопротеiна

• 5 - вiдмiни в швидкостi мiграцiї гемоглобiну

210. Встановлення належностi кровi дорослiй людинi засновано на:

1 - визначення статевих хромосом

2 - змiст фетального гемоглобiну 70-80%

• 3 - змiст фетального гемоглобiну 1-4%

4 - наявнiсть????

5 - визначення тiлець Барра та Бертрама

211. Для встановлення регiонального походження кровi в плямi необхiдно:

• 1 - визначити наявнiсть домiшок, стороннiх включень, властивих органу

2 - визначити наявнiсть гормонiв

• 3 - визначити наявнiсть клiтин з джерел кровотечi

4 - визначити наявнiсть виду гемоглобiна

• 5 - визначити наявнiсть деяких ферментiв

212. Встановити давнiсть утворення плям кровi можливо на пiдставi:

• 1 - швидкостi розчинення в рiзних розчинах

2 - рiзної вологостi

• 3 - змiни кольору

4 - рiзної ваги

• 5 - спiввiдношення окси-метгемоглобiну

213. До преципiтуючої сироватки для проведення реакцiї преципiтацiї Чистовича-Уленгута ставиться вимоги:

1 - Наявнiсть легкої суспензiї

• 2 - титр 1:10000

• 3 - прозорiсть

• 4 - сувора специфiчнiсть

• 5 - термiн придатностi

214. До еритроцитарних систем, по яких дифференцюють кров вiдносять:

1 - гаптоглобiн

• 2 - АВО (Н)

• 3 - М

• 4 - Резус

• 5 - Люiс

215. Метод геномної дактилоскопiї плям кровi дозволяє:

1 - встановити давнiсть плям

2 - встановити належнiсть дорослому

• 3 - встановити належнiсть конкретнiй особi

4 - встановити належнiстьплоду

5 - визначити групу кровi

216. Експертиза волосся являється експертизою:

1 - комплексною

• 2 - виключення

3 - тождества

• 4 - схiдства

5 - комiсiйною

217. Волосся людини вiдрiзняються вiд волосся тварин:

1 - по вигляду їх кiнцiв

• 2 - будовою кутикули

• 3 - товщиною коркового шару

• 4 - структурою серцевини

• 5 - спiввiдношенням коркового та мозкового шару

218. В структурi волосся вiдрiзняють:

• 1 - кутiкулу

• 2 - кору

• 3 - серцевину

• 4 - стрiжень

• 5 - луковицю

219. Випавше волосся характеризується:

1 - в шарах волосся порожнини, заповненi повiтрям

• 2 - луковиця суха

• 3 - луковиця зморщена

• 4 - луковиця в виглядi колби

• 5 - вiдсутнiсть влагалiщних оболонок луковицi

220. Вирване волосся характеризується:

1 - волосся скручене

• 2 - луковиця сочна

3 - волосся з розтягнутим стриженем

• 4 - розрив влагалищних оболонок

• 5 - луковиця деформована

221. Температурний вплив на волосся проявляється:

• 1 - рудний вiдтiнок

• 2 - розувиються у виглядi колби

• 3 - тьмяний

• 4 - ознаки обвуглення

• 5 - наявнiсть порожнечi в мозковiй речовинi

222. Речовi докази бiологiчного походження у виглядi плям жовтувато-сiрого колiру:

1 - залиту кров

2 - слиз

• 3 - сперму

4 - висохшу кров

5 - давню кров

223. Орiєнтовно про сперму можна казати при дослiдженнi:

1 - кислої фосфатази

• 2 - в ультрафiолетових променях

3 - холiна

• 4 - реакцiєй Флоранса

• 5 - реакцiєй з соком картоплi

224. Доказовими методами виявлення наявностi сперми являються:

• 1 - флюоресцентна мiкроскопiя

• 2 - опредiлення кислої фосфатази понад 400 ОД

• 3 - морфологiчне дослiдження

• 4 - опредiлення спермiна

• 5 - опредiлення холiна

225. Доказовими методами виявлення сперми являються:

• 1 - фракцiї лактатдегiдрогенази

• 2 - наявнiсть ципку понад 31 од.

• 3 - наявнiсть понад 400 ОД кислої фосфатази

• 4 - наявнiсть семенопротеїну

• 5 - морфологiчне виявлення сперматозоїдiв

226. При визначеннi групової належностi сперми необхiдно:

• 1 - реакцiя абсорбцiї у кiлькiснiй модифiкацiї

2 - встановлення структури сперматозоїдiв

• 3 - реакцiя абсорбцiї-елюцiї

4 - провести реакцiю Флоранса

5 - провести реакцiю з соком картоплi

227. При визначеннi групи сперми встановлюють категорiю видiлительства, пiд яким розумiють:

1 - ступiнь видiлительства аглютинiнiв

2 - ступiнь видiлення сперми

• 3 - ступiнь видiлення антигенiв АВО

4 - кiлькiсть видiлення сперми

5 - об'єм сперми

228. Судово-медичне визначення наявностi в плямi слини засновано на виявленнi:

• 1 - клiтин слизової оболонки ротової порожнини

2 - дiастази

• 3 - амiлази

4 - крохмалю

5 - амiнокислот

229. Судово-медичне визначення наявностi в плямi поту засновано на виявленнi:

1 - кристалiв Тейхмана

2 - амiлази

• 3 - серiна

4 - креатiна

5 - антигенiв АВО (Н)

230. При сiадiннi плям кровi гемоглобiн, оксигемоглобiн послiдовно перетворюється:

• 1 - гематин

• 2 - карбоксигемоглобiн

• 3 - метгемоглобiн

• 4 - гематопорфiрiн

• 5 - гемохромоген

231. При дослiдженнi плям кровi встановити вагiтнiсть та факт бувших пологiв можливо на пiдставi визначення:

• 1 - гормону, що збуджує дiяльнiсть яєчникiв

2 - фiбринолiтичної системи

• 3 - ексiтоцинази

4 - гормонального дзеркала

• 5 - лейци(?????)

232. Судово-медичне встановлення походження дитини вiд певних батькiв, засноване на визначеннi групових факторiв кровi /еритроцитарних, лейкоцитарних, сироваткових та ферментних/ дозволяє тiльки виключити вiдповiдачи:

• 1 - так

2 - нi

233. Кiлькiсть рiдкої кровi, що створила пляму встановлюють:

• 1 - розмiрами плями кровi

2 - виходячи з того, що 1 л рiдкої кровi залишає 211 гр сухого залишку

• 3 - по ступеню просочування кров'ю грунту

4 - по масi сухого залишку кровi

• 5 - по ступеню просочування кров'ю одягу на трупi

234. По плямах вiд крапель та бризкiв кровi можна встановити:

1 - характер ушкоджень

• 2 - як швидко пересувалась людина (стояла, бiгла_

• 3 - з якої висоти була кровотеча

• 4 - калiбр пошкодженої судини

• 5 - направлення руху людини

235. Перша або нульова група кровi (за системою АВО (Н) називається так тому що:

1 - не мiстить аглютиногенiв

• 2 - мiстить аглютиноген О

3 - мiстить аглютиноген А

• 4 - мiстить аглютиноген та (альфа та бета)

5 - не мiстить аглютиногенiв та (альфа та бета)

236. Виявити метал залiзо при дослiдженнi пошкоджень шкiряних покровiв на мiсцi подiї можливо:

1 - емiсiйно-спектральним аналiзом

• 2 - кольоровою хiмiчною реакцiєю Перлса

3 - фотографуванням у iнфрачервоних променях

• 4 - кольоровою хiмiчною реакцiєю Пермана

5 - контактно-дифузiйним методом

237. В лабораторних умовах наявнiсть слiдiв металiв на пошкодженних об'єктах можливо встановити:

• 1 - нейтроно-активацiйним методом

• 2 - електрографiчним методом

• 3 - емiсiйно-спектрографiчним методом

• 4 – атомно-абсорбцiйонноспектрофотометричним методом

• 5 - контактно-дiфузiйним методом

238. Дослiдження на наявнiсть екзогенних мтеалiв у судово-медичних об'єктах застосовують у випадках:

1 - раптової смертi

• 2 - отруєння

3 - утоплення

• 4 - вогнепальної травми

• 5 - електротравми

239. Послiдовнiсть етапiв, що складають метод кольорових вiдбиткiв:

• 1 - розчинення металу на iони

2 - обробка об'єкта спиртом

• 3 - дифузiя iонiв у желатиновий шар паперу

4 - фiксацiя в формалiнi

• 5 - виявлення металiв реактивом-проявником

240. Iдентифiкувати гострий предмет, яким спричинено пошкодження кiстки або хряща можливо за допомогою методу:

• 1 -

2 - емiсiйно-спектраграфiчного

• 3 - трасологiчного

4 - контактно-дифузiйного

5 - лимiнiсцентного

241. Лiкарськi помилки у медичнiй практицi можуть бути:

• 1 - лiкувальнi

2 - непередбаченi

• 3 - дiагностичнi

4 - передбаченi

• 5 - органiзацiйнi

242. Особливостями проведення лiкарських справ є:

• 1 - вивчення характеристики лiкаря

• 2 - призначення вiдомого розгляду лiкарської справи

• 3 - вивчення медичних документiв

• 4 - порушення справи за постановою прокурору

• 5 - припинення справи на етапi попереднього слiдства

243. Послiдовнiсть етапiв трасологiчного методу при iдентифiкацiї гострих предметiв складається в наступному:

1 - лимiнiсцентному дослiдженнi трас

• 2 - фотографуваннi експериментальних трас

• 3 - вiдтворення експериментальних трас

• 4 - сумiщення трас пiд мiкроскопом

• 5 - фотографування трас на пошкоджених об'єктах

244. Результатом контактно-дифузiйного дослiдження+ стримання:

1 - експериментальних слiдiв

2 - спектрального аналiзу металiв

• 3 - контактограм

4 - експериментального пошкодження

5 - люмiнiсцентної характеристики об'єкту

245. При вивченнi контактограм у випадку дослiдження вогнепального вхiдного створу можна визначити:

• 1 - наявнiсть металу

2 - вид зброї

• 3 - вид металу

4 - певну вiдстань у метрах, зякої був здiйснений пострiл

• 5 - дистанцiю пострiлу

246. Люмiнiсценцiї об'єктiв судово медичної експертизи може бути:

1 - повторна

• 2 - власна

3 - фосфоресценцiя

• 4 - наведена

5 - вiдстрочена

247. Згiдно з Кримiнальним Кодексом України, медичнi працiвники несуть вiдповiдальнiсть за такi професiйнi правопорушення:

1 - порушення правил внутрiшнього розпорядку

• 2 - халатнiсть

• 3 - незаконне проведення аборту

• 4 - ненадання допомоги хворому

• 5 - службова фальсiфiкацiю

248. Несприятливi виходи захворювань можуть бути зв'язанi з:

• 1 - нещасними випадками

2 - самогубствами

• 3 - лiкарськими помилками

4 - вбивствами

• 5 - професiйними правопорушеннями

249. Згiдно з Кримiнальним Кодексом України, медичнi працiвники при виконуваннi експертних функцiй несе кримiнальну вiдповiдальнiсть за:

1 - примусову стерилiзацiю

• 2 - заведомо хибне заключення

3 - виготовлення та збут наркотикiв

• 4 - вiдмову вiд надання заключення

• 5 - розголошення слiдчої таємницi

250. Згiдно з Кримiнальним Кодексом України, медичнi працiвники несуть кримiнальну вiдповiдальнiсть за:

• 1 - незаконне лiкування

2 - лiкарськi помилки

• 3 - порушення правил боротьби з епiдемiями

4 - дисцiплiнарнi проступки

• 5 - виготовлення та збут сильнодiючих та наркотичних речовин

251. Лiкарськи помилки не пiдлягають кримiнальному покаранню:

• 1 - так

2 - нi

252. Суправiтальнi реакцiї, по яким можна визначити термiн настання смертi заснованi на явищi:

1 - посмертних явищах

2 - ознак агонального перiоду

• 3 - пережиттєвостi органiв i тканей

4 - передсмертних змiн

5 - ознаках клiнiчної смертi

253. До суправiтальних реакцiй, по яким можна визначити термiн настання смертi, вiдносять:

1 - трупне заклання

• 2 - механiчне подразнення м'язiв

3 - динамiку змiн трупних плям

• 4 - хiмiчне подразнення м'язiв

• 5 - електричне подразнення м'язiв

254. Трупне заклання спотерiгається в:

• 1 - м'язах внутрiшнiх органiв

2 - кожних покровах

• 3 - скелетних м'язах

4 - тiльки в м'язах згиначах

5 - тiльки в м'язах розгиначах

255. При експертизi лiкарских справ вирiшуються такi питання:

1 - наявнiсть ознак незаконної стерiлiзацiї

• 2 - правильнiсть встановлення дiагнозу

• 3 - правильнiсть здiйснення дiагнозу

• 4 - повноту медичної допомоги

• 5 - своєчаснiсть медичної допомоги

256. При експертизi лiкарських справ вирiшуються такi питання:

1 - наявнiсть порушення правил боротьби з епiдемiями

• 2 - своєчаснiсть виписки хворого

• 3 - вiдповiднiсть лiкувальних заходiв iснуючим iнструкцiям

• 4 - можливiсть передбачення тяжких випадкiв

• 5 - визначення причинного зв'язку мiж дiями медичного персоналу та летальним виходом

257. Поняття лiкарської помилки включає:

1 - наявнiсть нечемної дiї

• 2 - добросовiсна хибна думка лiкаря

• 3 - вiдсутнiсть недобросовiсної

• 4 - вiдсутнiсть намiру

• 5 - вiдсутнiсть необережностi

258. Лiкарськi помилкi пiдлягають карнiй вiдповiдальностi:

1 - так

• 2 - нi

259. До факторiв зовнiшнього середовища, якi можуть впливати на органiзм та спричинити пошкодження, вiдносять:

• 1 - бiологiчнi

• 2 - фiзичнi

• 3 - психоемоцiйнi

• 4 - хiмiчнi

• 5 - лiкарськi засоби та газоподiбнi речовини

260. Пiд тiлесними пошкодженнями розумiють:

1 - небезпечнi для життя пошкодження

• 2 - порушення анатомiчної цiлiсностi

3 - травму органiзму

• 4 - порушення бiологiчної функцiї

5 - безпечнi для життя пошкодження

261. Усi травми можна класифiкувати по таких ознаках:

• 1 - по зарактеру

• 2 - по локалiзацiї

• 3 - по небезпечностi для життя

• 4 - па виходу

• 5 - по виду пошкоджуючої поверхнi предмету

262. При опису (???) крiм розмiрiв визначають:

• 1 - локалiзацiю

• 2 - форму та направлення довжини

• 3 - характер країв, кiнцiв та стiнок

• 4 - стан оточуючих тканин

• 5 - висоту розташування вiдносно зросту

263. При опису синякiв крiм розмiрiв визначають:

• 1 - локалiзацiю

• 2 - форму

• 3 - колiр

• 4 - взаєморозмiщення пошкоджень

• 5 - висоту розташування вiдносно зросту

264. При дослiдженнi садна крiм розмiрiв визначають:

• 1 - локалiзацiю

• 2 - форму

• 3 - колiр

• 4 - розмiщення кiрочки вiдносно оточуючої непошкодженої шкiри

• 5 - висоту розташування вiдносно зросту

265. Тупi предмети можуть взаємодiяти з тiлом шляхом:

1 - струсу

• 2 - здавлення

• 3 - удару

• 4 - розтягнення

• 5 - тертя

266. Тупi твердi предмети по формi ударної поверхнi можна класифiкувати:

• 1 - невизначену форму

• 2 - закручену поверхню

• 3 - кутастий край /тупограновану/

• 4 - плоску обмежену поверхню

• 5 - плоску необмежену поверхню

267. До анатомiчних пошкоджень, що спричиненi тупими твердими предметами вiдносять:

• 1 - садно, синяк

2 - струс головного мозку

• 3 - забитi рани

4 - шок вiд удару в рефлексогенну зону

• 5 - розриви внутрiшнiв органiв

268. До функцiональних пошкоджень, що спричиненi тупими твердими предметами вiдносять:

• 1 - струс головного мозку

2 - садно, синяк

3 - переломи кiсток

4 - розриви внутрiшнiв органiв

• 5 - шок вiд удару в рефлексогенну зону

269. Садно як пошкодження, сприченене тупим твердим предметом характеризуються:

• 1 - пошкодженням поверхових шарiв шкiри

2 - ударом тупого твердого предмету

• 3 - дiєю тупого твердого предмету пiд кутом

4 - пошкодженням усiх шарiв шкiри

• 5 - пошкодження епiтелiальних шарiв слизової оболонки

270. Ознаками, що вказують на направлення руху тупого твердого предмету, що спричинив садно:

• 1 - особистостi краю початку та закiнчення садна

2 - витягнута форма садна

• 3 - гофрування епiдемiчу в бiк руху предмета

4 - локалiзацiя садна

• 5 - по локалiзацiї сторонних предметiв

271. Судово-медичне значення садна складається з наступного:

1 - визначити силу удару

• 2 - показник дiї тупого твердого предмету

• 3 - дозволяє визначити давнiсть утворення

• 4 - дозволяє визначити направлення руху предмета

• 5 - вирiшити питання про ступiнь тяжкостi ушкодження

272. Давнiсть винекнення синяка можна визначити на пiдставi:

• 1 - температури шкiри в синяку

2 - по змiненню форми синяка

• 3 - колiру синяка

4 - по об'єму кровi, що утворює синяк

5 - по швидкостi розповсюдження в пiдшкiряну клiтчатку

273. Для синцiв давниною до 3 дiб характерне забарвлення:

1 - багрово-синє

• 2 - жовтувате

3 - синьо-фiолетове

• 4 - зеленувате

• 5 - слiди всiх забарвлень

274. Для синцiв давниною вiд 3 до 5 дiб характерне забарвлення:

1 - синьо-фiолетове

2 - жовтувате

• 3 - зеленувате

4 - усi види забарвлення

5 - червоно-фiолетове

275. Для синцiв давниною понад 5 дiб характерне забарвлення:

1 - синьо-фiолетовебагрово-синє

• 2 - жовтувате

3 - зеленувате

• 4 - усi види забарвлення

5 - червоно-фiолетове

276. Для тупих твердих предметiв, що мають плоску обложену поверхню, характерно:

1 - контактуюча поверхня закручена

2 - контактуюча поверхня перебiльшує площину спiвударення

• 3 - контактуюча поверхня не перебiльшує площину

4 - контактуюча поверхня бiльша нiж площина тiла

5 - контактуюча поверхня кутаста

277. Край початку садна пiдритий, а край садна пологий:

1 - так

• 2 - нi

278. Кiстки пошкоджуються в вiдповiдностi з закономiрнiстю: кiстка бiльш стiйка на розтягнення нiж стискання:

1 - так

• 2 - нi

279. Якщо кiрочка садна розмiщена вище рiвня непошкодженої шкiри, по периферiївiдшаровується, то довжина iї спричинення вiдповiдає:

1 - визначити на можна

2 - близько доби

• 3 - 48-96 годин

4 - понад добу

5 - близько 10 дiб

280. Стороннi включення вiд тупого твердого предмету в саднi виявляється:

1 - по всiй поверхнi садна

2 - у краю початку

• 3 - у краю закiнчення

4 - у серединi пошкодженя

5 - у краю початку та краю закiнчення садна

281. Якщо кiрочка садна розмiщена нижче рiвня непошкодженої шкiри, то давнiсть iї спричинення складає:

1 - до 3 дiб

2 - до 24 годин

• 3 - до 12 годин

4 - визначити не є можливим

5 - понад добу

282. Якщо кiрочка садна розмiщена на рiвнi непошкодженої шкiри, то давнiсть iї спричинення складає:

1 - двизначити не є можна

2 - понад добу

• 3 - бiля доби

4 - менше доби

5 - бiля 3 дiб

283. Пiсля загоювання садна, коли корiчка зовсiм вiдторгається, в мiстi локалiзацiї садна залишається:

1 - дiлягка крововиливу

• 2 - поверхневий рубець

3 - депiгментована дiлянка

• 4 - гiперпiгментована дiлянка

5 - слiдiв садна немає

284. Ознаками, що вказують на спричинення рани вiд дiї тупого твердого предмету є:

1 - нерiвнi края

• 2 - наявнiсть тканних перемичок

3 - лiнiйна форма

• 4 - наявнiсть волосяних мiсткiв

5 - тупi кiнцi рани

285. Значення "бампер-перелому на кiстках нижньої кiнцiвки складається з:

1 - є ознакою загального струсу тiла

• 2 - дозволяє визначити направлення удару

3 - є вказiвником сили удару

• 4 - по висотi локалiзацiї можливо визначити тип автомобiля

5 - дозволяє визначити швидкiсть автомобiля

286. Синяк послiдовно змiнює свiй колiр у наступному порядку:

1 - коричневий

• 2 - зеленуватий

• 3 - синьо-фiолетовий

• 4 - жовтуватий

• 5 - багрово-синiй

287. Судово-медичне значення синцiв складається з наступного:

1 - можливiсть визначити силу удару

• 2 - показник дiї тупого твердого предмету

• 3 - легке тiлесне ушкодження, що не тягне за собою короткочасного розладу здоров'я

• 4 - дозволяє передбачити вид насилля

• 5 - визначає давнiсть спричинення синяка

288. Рани заживають з утворенням:

1 - кiрочки

2 - садна

• 3 - рубця

4 - синяка

5 - слiдiв немає

289. Забитi рани виникають у випадку, коли тупий твердий предмет на шкiру спричиняє:

1 - змiщення форми

• 2 - давлення

3 - тертя

• 4 - змiщення

• 5 - перерозтягнення

290. Забитi рани характеризуються такими ознаками як:

• 1 - нерiвнi края

• 2 - наявнiсть рканнинних перемичок

• 3 - ссаднiсть та (???) країв

• 4 - наявнiсть волосяних мiсткiв

• 5 - невеликою кровотечею

291. Судово-медичне значення забитих ран вмiщується у наступному:

1 - визначити вид травматизму

• 2 - показник дiї тупого твердого предмету

3 - визначити силу дiї предмета

• 4 - визначити форму травмуючого предмету

• 5 - легкi тiлеснi ушкодження,якi потягли за собою короткочасний розлад здоров'я

292. Кiстки пошкоджуються у вiдповiдностi з закуономiрнiстю: кiстка бiльш стiйка на стискання, нiж на ротягнення:

• 1 - так

2 - нi

293. Особливостями трiщин, виникаючих при переломах плоских кiсток вiд дiї ткпих твердих предметiв, є:

• 1 - дозволяють визначити послiдовнiсть ударiв

2 - дозволяє визначити силу удару

3 - йдуть у напрямi, протилежному направленню сили

4 - дозволяють визначити вид предмета

• 5 - визначають направлення дiї сили

294. Травматизм як явище характеризується:

• 1 - повторення пошкоджень

2 - недодержування правил технiки безпеки

• 3 - однотипнiсть пошкоджень

4 - тяжкi пошкодження тiла

• 5 - схожi умови дiяльностi людей

295. З судово-медичної точки зору падiння може бути:

• 1 - падiння з висоти пряме

2 - падiння з висоти до 2 м

• 3 - падiння з висоти послiдовне

4 - падiння з висоти понад 5 м

• 5 - падiння на плоскiсть

296. Для падiння на плоскiсть характернi такi пошкодження:

1 - переважання внутрiшнiх пошкоджень над зовнiшнiми

• 2 - контактнi травми

3 - ознаки цiлеспрямованих дiй

• 4 - черепно-мозкова травма прискорення

5 - ознаки загального струсу тiла

297. Для прямого падiння з висоти властивий такий комплекс пошкоджень:

• 1 - переважання внутрiшнiх пошкоджень над зовнiшнiми

• 2 - наявнiсть контактних пошкоджень

• 3 - ознаки загального струсу тiла

• 4 - переважно однобiчна локалiзацiя прямих пошкоджень

• 5 - ознаки цiлеспрямованих дiй

298. При черепно-мозковiй травмi, коли голова ударяється о нерухомий предмет, виникають такi пошкодження:

1 - пошкодження мозку на боцi удару

• 2 - слабо вираженi пошкодження мозку на боцi удару

3 - вiдсутнiсть будь-яких пошкодження мозку

• 4 - наявнiсть пошкодження мозку в областi протиудару

5 - вiдсутнiсть пошкодження мозку в областi протиудару

299. Для тупих твердих предметiв з плоскою необмеженою поверхнею характерно:

1 - невеликих розмiрiв ударяюча поверхня

2 - ударяюча поверхня менш нiж поверхня тiла

• 3 - ударяюча поверхня бiльш нiж контактуюча поверхня тiла

4 - поверхня з туповатим краєм

5 - поверхня закруглена

300. При черепно-мозковiй травмi пошкодження виникають при:

1 - удари тупим твердим предметом, наприклад, молотком

2 - падiння з висоти

• 3 - падiння на плоскiсть

4 - послiдовному падiннi з виости

5 - вогнепальнi травми

301. При зiткненi автомобiля, що рухається з людиною характерними пошкодженнями є:

1 - вiдшарування шкiри

• 2 - контактнi пошкодження в мiсцi первинного удару

• 3 - ознаки загального струсу тiла

• 4 - Бампер-перелом кiсток нищньої кiнцiвки

• 5 - слiди сковзання на тiлi та одязi

302. При переїздi колесом автомобiля на тiлi виникають:

1 - хлистоподiбний перелом у шийному вiддiлi хребта

• 2 - вiдшарування шкiри вiд пiдшкiрної клiтчатки в мiстi в'їзду колеса на тiло

3 - ознаки загального струсу тiла

• 4 - слiд протектора на шкiрi або одязi

• 5 - множиннi пошкодженя внутрiшнiх органiв у мiстi переїзду

303. Особливостями рейкової травми є:

• 1 - можливiсть приховування слiдiв скоєнного злочину

• 2 - наявнiсть охнак волочiння тiла

• 3 - розчленування тiла

• 4 - множннiсть пошкоджень

• 5 - наявнiсть слiдiв-забруднення

304. При дiiї тупого твердого предмета на трубчасту кiстку на її увiгнутому боцi вiдбувається стискання, а на випуклiй розтягнення:

• 1 - так

2 - нi

305. Плоскi кiстки пошкоджуються тупим твердим предметом внаслiдок таких механiзмiв:

• 1 - згинання

2 - стиснення

3 - кручення

4 - розтягнення

• 5 - ударiв

306. По довжинi ствола вогнепальна зброя може бути:

1 - гладкоствольною

• 2 - довгостовольною

3 - нарiзною

• 4 - короткоствольною

5 - середньоствольною

307. По будовi каналу вогнепальна зброя може бути:

• 1 - нарiзною

2 - малокалiберною

3 - довгостовольною

4 - великокалiберною

• 5 - гладкоствольною

308. Довгоствольною зброєю визначається така, яка має:

1 - понад 40 см

2 - понад 50 см

• 3 - понад 25-36 см

4 - понад 10 см

5 - понад 70 см

309. По призначенню вогнепальна зброя може бути:

1 - атиповою

• 2 - бойовою

• 3 - спортивною

• 4 - спецiального призначення

• 5 - мисливська

310. Бойовий патрон складається iз:

1 - пиж

• 2 - гiльза

• 3 - капсула

• 4 - заряд

• 5 - снаряд

311. В мисливському патронi видiляють слiдуючi частини:

• 1 - капсула

• 2 - заряд

• 3 - гiльза

• 4 - пиж

• 5 - снаряд

312. Забiйка скла кулi характеризується:

1 - можливiстю поранення життєво важливих органiв

2 - кiнетичною енергiєю

• 3 - дальнiстю польоту кулi

4 - спроможностю ураження

5 - калiбром кулi

313. В залежностi вiд кiнетичної енергiї, починаючи вiд максимальних її значень, видiляють такi послiдовнi пояси дiї кулi:

1 - забiйна сила

• 2 - клиноподiбний

• 3 - пробивний

• 4 - забивний

• 5 - розривний

314. Короткоствольною зброєю вважається така, яка має довжину ствола:

1 - менш нiж 70 см

2 - менш нiж 50 см

• 3 - менш нiж 25-30 см

4 - менш нiж 40 см

5 - менш нiж 10 см

315. Порох, який застосовують у бойовому патронi, називається:

1 - сiркомiстящий

2 - димний

• 3 - бездимний

4 - вмiщуючий деревне вугiлля

5 - вмiщуючий селiтру

316. Розривний пояс кулi характеризується:

• 1 - енергiя 1000 дж

2 - енергiя 100 дж

• 3 - великий вхiдний отвiр

4 - овальної форми вхiдний отвiр

• 5 - руйнування внутрiшнiх органiв та кiсток

317. Пробивний пояс дiї кулi характеризується:

1 - енергiя 1000 дж

• 2 - енергiя в сотнях дж

3 - дроблення кiсток та розрив шкiри

• 4 - дефект "мiнус-тканина"

• 5 - дiаметр вхiдного отвору спiвпадає з калiбром кулi

318. Клиноподiбний пояс дiї кулi характеризується:

• 1 - енергiя кулi до сотнi дж

2 - енергiя декiлька сотен дж

• 3 - куля роздвигає тканини

4 - наявнiсть дефекту "мiнус-тканина"

• 5 - вiдсутнiсть дефекту "мiнус-тканина"

319. Забивний пояс дiї кулi характеризується:

1 - енергiя кулi до сотнi дж

• 2 - енергiя кулi мiнiмальна

3 - наявнiсть дефекту "мiнус-тканина"

• 4 - куля на вильотi

• 5 - у мiстi контакту зi шкiрою - синяк або садно

320. Гiдродинамiчна дiя кулi може проявитися при пораненнi таких органiв:

1 - кишечник

• 2 - головний мозок

3 - серце в момент сiстоли

• 4 - печiнка

• 5 - серце в момент дiастоли

321. У судовiй медицинi вiдрiзняють такi дiстанцiї пострiлу з кульової зброї:

• 1 - впритул

2 - 5-10 см

• 3 - близька

4 - 1,5-2 м

• 5 - неблизька

322. При пострiлi впритул дульний зрiз зброї:

• 1 - прилягає до тiла пiд кутом

2 - не прилягає до тiла

• 3 - прилягає до тiла щiльно

4 - ствол має дульне гальмо

• 5 - вiдстоїть вiд тiла менш на 0,5 м

323. Вiрогiдною ознакою пострiлу впритул є:

1 - наявнiсть копотi на шкiрi

2 - велика енергiя кулi

• 3 - штанц-марка

4 - наявнiсть обiдку осаднення

5 - наявнiсть порошинок у шкiрi

324. Гiдродинамiчна дiя кулi виникає з таких умов:

1 - наявнiсть дефекту "мiнус-тканина"

• 2 - наявнiсть рiдини в порожнинi

3 - забиваючий пояс дiї кулi

• 4 - наявнiсть замкнутої порожнини

5 - наявнiсть головної балiстичної дiї

325. Закритим вхiдним кульовим створом називається таке, в якому:

1 - утворюється вiд кулi з мiнiмальною з мiнiмальною енергiєю

2 - утворюється вiд кулi з мiнiмальною з максимальною енергiєю

• 3 - ствiр, закритий пiдсохшою кров'ю

4 - на якому накладена пов'язка

5 - маючий слiпий раневий канал

326. При пострiлi з близької вiдстанi вхiдний кульовий отвiр характеризується наявнiстю:

• 1 - паска осаднення

• 2 - додаткових факторiв

• 3 - паска обтерання

• 4 - пергаментацiї шкiри

• 5 - округлої (овальної) форми

327. При додаткових факторах пострiлу вiдносять:

1 - гiдродинамiчну дiю кулi

• 2 - металевi порошинки

• 3 - неспаленi порошинки

• 4 - мастиль речовини

• 5 - кiпоть

328. Наявнiсть штанц-марки на шкiрi трупу дозволяє встановити:

• 1 - положення зброї в момент пострiлу

2 - послiдовнiсть пострiлiв

• 3 - визначити (вiдстань) дистанцiю пострiлу

4 - виявити додатковi фактори пострiлу

• 5 - встановити систему зброї

329. При пострiлi з близької дистанцiї додатковi фактори при зовнiшньому оглядi локалiзуються:

1 - зовсiм вiдсутнi

2 - бiля вхiдного отвору

• 3 - коло вхiдного отвору

4 - виявляються тiльки при лабораторному дослiдженнi

5 - переважно в раневому каналi

330. Близька дистанцiя для зброї максимального бою:

1 - менш нiж 20 см

2 - 25-30 см

• 3 - 1,5-2 м

4 - 30-70 см

5 - менш нiж 70 см

331. При пострiлi впритул додатковi фактори переважно локалiзуються:

1 - бiля вихiдного отвору

2 - переважно на шкiрi

• 3 - переважно в раневому каналi

4 - навколо вхiдного вогнепального створу

5 - зовсiм вiдсутнi

332. При пострiлi з близької дистанцiї додатковi фактори пострiлу:

• 1 - можуть бути виявленi при лабораторному дослiдженнi, наприклад, атомно-абсорбцiйно спектрально фотометричному

2 - локалiзованi навколо вхiдного отвору

• 3 - не виявляються вiзуально

4 - виявляються бiля вихiдного отвору

5 - локалiзованi в раневому каналi

333. Пергаментнi плями, якi утворюються навколо вхiдного отвору, є наслiдком:

1 - пострiлу з дуже близької дистанцiї

2 - термiчної дiї газiв

3 - забиваючої дiї порохових газiв пострiлу

4 - проявою убойної сили кулi

5 - пострiлу впритул

334. Для судово-медичного визначення дистанцiї в метрах, зякої зроблено пострiл, необхiдно:

1 - наявнiсть конкретного виду зброї

2 - провести експериментальнi вiдстрiли зi зброї аналогiчної системи

• 3 - серiя експериментальних вiдстрiлiв

4 - провести порiвняльне зважування лоскутiв шкiри

5 - порiвняння зон розсiювання додаткових факторiв в експериментi на трупi

335. Вхiдний кульовий отвiр при пострiлi з неблизької дистанцiї характеризується:

• 1 - вiзуальна вiдсутнiсть додаткових факторiв пострiлу

• 2 - округла або овальна форма

• 3 - дефекту "мiнус-тканина" може бути

• 4 - наявнiсть паску обтирання

• 5 - наявнiсть паску забруднювання

336. Вогнепальний раневий канал у плоских кiстках характеризується:

1 - убойною силою кулi

2 - пошкодженням кiстки округлої форми

• 3 - пошкодженням у виглидi конусовидного розширення по ходу польоту кулi

4 - пошкодженням кiстки

5 - гiдродинамiчним ефектом

337. При пошкодженнi плоских кiсток хiд трiщин вiд подальших пошкоджень:

• 1 - дозволяє визначити послiдовнiсть пострiлiв

2 - перекреслює трiщини вiд подальшiх пошкоджень

• 3 - не перекреслює трiщини вiд подальшiх пошкоджень

4 - вiдсутнi

5 - локалiзуються у вихiдного отвору

338. Найчастiше локалiзацiя вхiдного отвору пра самогубствi з вогнепальної зброї є:

• 1 - права скронева дiлянка

2 - живiт

• 3 - серце

4 - кiнцiвки

• 5 - пострiл у рот

339. Фотографування в iнфрочервоних променях при дослiдженнi вогнепальних пошкоджень одягу застосовується:

1 - при визначеннi обiдка осаднення

• 2 - для визначення кiптю

3 - для визначення конкретної зброї

• 4 - для дослiдження тканин темних кольорiв

5 - для виявлення пергаментацiї

340. Дослiдження обiдка обтирання навколо вхiдного отвору дозволяє:

1 - встановити вiдстань пострiлу

• 2 - встановити вхiдний пострiл

3 - провести iдентифiкацiю зброї та куль

• 4 - встановити напрям пострiлу

• 5 - встановити послiдовнiсть пострiлу

341. Послiдовнiсть вогнепальних поранень може бути встановлена:

• 1 - по трiщинам у плоских кiстках

• 2 - по потiках кровi

• 3 - по обiдку забруднення

• 4 - по виразу кровотечi

• 5 - по ходу раневого каналу

342. Найчастiшими локалiзацiями вхiдного отвору пра самогубствi з вогнепальної кулевої зброї є:

• 1 - права скронева дiлянка

2 - живiт

• 3 - серце

4 - кiнцiвки

• 5 - пострiл у рот

343. При вогнепальних пошкодженнях можливо виникнення феномену Вiноградова, суть якого мiститься в тому, що навколо вхiдного отвору виявляється кiптяву:

1 - так

• 2 - нi

344. При вогнепальних пошкодженнях можливо виникнення феномену Вiноградова, для якого притаманi наступнi ознаки:

1 - пострiл здiйснений з близької вiдстанi

• 2 - наявнiсть обiдку забруднення навколо вхiдного отвору

3 - наявнiсть кiптю навколо вхiдного отвору

• 4 - пострiл здiйснений з неблизької вiдстанi

• 5 - пострiл здiйснений в двошарову мiшень

345. При пострiлi зi зброї ППШ на одязi утворюється фiгура, що нагадує "метелика":

1 - так

• 2 - нi

346. При дрiбових вогнепальних пошкодженнях вiдрiзняють такi дистанцiї:

• 1 - понад 5 м

• 2 - до 1 м

• 3 - впритул

• 4 - вiд 1 до 2 м

• 5 - вiд 2 до 5 м

347. Вивчення вогнепальних раневих каналiв дозволяє визначити:

• 1 - вхiдний та вихiдний отвори

2 - дистанцiю пострiлу

• 3 - напрям полiту кулi

4 - енергiю кулi

• 5 - послiдовнiсть пострiлiв

348. Вхiдний та вихiдний отвори в плоских кiстках мають вигляд усiчених конусiв, менша основа яких звернута у бiк входу, а бiльша до її виходу:

• 1 - так

2 - нi

349. При двох послiдовних кульових пораненях легенiв раневий канал:

• 1 - вiд першого поранення непрямолiнiйний

2 - вiд першого поранення прямолiнiйний

3 - обидва прямолiнiйнi

4 - вiд другого поранення непрямолiнiйний

• 5 - вiд другого поранення прямолiнiйний

350. Для самогубства з вогнепальної зброї характернi:

• 1 - локалiзацiя вхiдного кульового отвору

• 2 - наявнiсть пристроїв, що дозволяють натиснути на курок

• 3 - пострiл здiйснений впритул

• 4 - хiд раневого каналу вiдповiдає зручному положенню руки

• 5 - одиничнiсть пострiлу

351. При пострiлi з близької вiдстанi на одязi навколо вхiдного кульового отвору видiляють:

• 1 - частки металу

2 - обiдок осаднення

• 3 - кiпоть

4 - пергаментацiя

• 5 - частки пороху

352. При пострiлi впритул для пошкодження одягу характерно:

• 1 - наявнiсть кiптю на внутрiшнiй поверхнi тканини

2 - пергаментацiя

• 3 - хрестообразна форма розриву

4 - обiдок осаднення

• 5 - наявнiсть мiтки коптю

353. Вхiдний дробовий отвiр при пострiлi впритул характеризується:

1 - крупнозубчастi края вхiдного отвору

• 2 - наявнiсть "штанц-марки" на шкiрi

3 - навколо основного отвору дрiбнi отвори вiд дробу

• 4 - наявнiсть пижiв у ранi

• 5 - рожеве забарвлення пошкоджених тканин

354. При двох послiдовних вогнепальних кульових пораненях легенiв раневий канал:

• 1 - вiд першого поранення непрямолiнiйний

2 - вiд першого поранення прямолiнiйний

• 3 - обидва прямолiнiйнi

4 - вiд другого поранення непрямолiнiйний

• 5 - вiд другого поранення прямолiнiйний

355. При вогнепальному пошкодженнi плоскої кiстки калiбр кулi, можливо встановити по ушкодженню:

1 - внутрiшнiх кiсткових пластинок

2 - внутрiшньої кiсткової пластиноки вхiдного отвору

• 3 - зовнiшньої кiсткової пластиноки вхiдного отвору

4 - зовнiшньої кiсткової пластиноки вихiдного отвору

5 - внутрiшньої кiсткової пластиноки вихiдного отвору

356. Вхiдний дробовий отвiр при пострiлi з вiдстанi до 1 м характеризується:

1 - по периферiї вiд вхiдного отвору - единичнi отвори вiд дробин

• 2 - фестончатi края вхiдного отвору

• 3 - вхiдний отвiр великого розмiру

• 4 - навколо вхiдного отвору додатковi фактори пострiлу

• 5 - пергаментацiя шкiри

357. Вхiдний дробовий отвiр при пострiлi з дистанцiї вiд 1 до 2 м характеризується:

• 1 - на шкiрi дрiбнi частинки неспаленного пороху

2 - по периферiї вiд вхiдного отвору вiдкладення кiптю

• 3 - вхiдний отвiр великого розмiру

4 - по периферiї вiд вхiдного отвору одиничнi вхiднi отвори вiд дробин

• 5 - края вхiдного отвору фестончатi

358. Вхiдний дробовий отвiр при пострiлi з дистанцiї вiд 2 до 5 м характеризується:

1 - навколо вхiдного отвору вiдкладення кiптю

• 2 - по периферiї вiд вхiдного отвору, наявнi одиничнi отвори вiд окремих дробин

3 - навколо вхiдного отвору вiдкладення неспалених частинок пороху

• 4 - вхiдний отвiр дiаметром менш нiж дiаметр дробового снаряда

• 5 - края вхiдного отвору фестончатi

359. Фотографування в iнфрочервоних променях при дослiдженнi вогнепальних пошкоджень одягу застосовується:

1 - при виявленнi паска осаднення

• 2 - для виявлення кiптю

3 - для визначення конкретної вiдстанi

• 4 - для дослiдження тканин темних кольорiв

5 - для визначення пергаментацiї

360. При пострiлi зi зброї ППШ на одязi утворюється фiгура вiдкладення кiптю, що нагадує фiгуру усiченного хреста:

1 - так

• 2 - нi

361. Дослiдження вогнепального раневого каналу дозволяє визначити:

• 1 - направлення пострiлу

2 - дистанцiю пострiлу в метрах

• 3 - направлення польоту кулi

4 - енергiю кулi в Дж

• 5 - послiдовнiсть пострiлiв

362. Вхiдний та вихiдний отвори у плоских кiстках мають вигляд усiчених конусiв, менша основа яких звернута у бiк входу кулi, а бiльша до її виходу:

• 1 - так

2 - нi

363. При пострiлi впритул пошкодженi тканини забарвлюються в яскраво-червоний колiр у зв'язку з поєднанням вуглекислого газу з гемоглобiном кровi та утворенням карбоксимоглобiну:

1 - так

• 2 - нi

364. Дослiдження паску обтирання навколо вхiдного отвору дозволяє:

1 - встановити вiдстань пострiлу

• 2 - встановити вхiднi отвори

3 - провести iдентифiкацiю зброї та куль

• 4 - встановити направлення пострiлу

• 5 - встановити послiдовнiсть пострiлу

365. Послiдовнiсть вогнепальних поранень може бути встановлена:

• 1 - по трiщинам у плоских кiстках

• 2 - по потiках кровi

• 3 - по паску забруднення

• 4 - по ступеню кровотечi

• 5 - по ходу раневого каналу

366. У прижиттєвому перебiгу асфiкцiї послiдовно вiдрiзняють такi стадiї:

1 - децеребрацiйна ригiднiсть

• 2 - термiнальне дихання

• 3 - короткочасний спокiй

• 4 - зупинка дихання та серця

• 5 - задишка з судорогами

367. Що характерно для першої стадiї прижиттєвого перебiгу асфiкцiї:

• 1 - задишка (iнспiраторна та експiраторна)

• 2 - клопiчнi судороги

• 3 - передасфiктичний перiод

• 4 - падiння артерiального тиску

• 5 - пiдвищення артерiального тиску

368. Що характерно для другої стадiї прижиттєвого перебiгу асфiкцiї:

• 1 - зупинка дихання

2 - задишка з судорогами

• 3 - зниження рефлексiв

4 - повна зупинка серця

• 5 - несамовiльне видiлення калу, сечi, сперми

369. Що характерно для третьої стадiї прижиттєвого перебiгу асфiкцiї:

1 - розслаблення сфiнкторiв

• 2 - накопичення СО₂

3 - зупинка серця

• 4 - подразнення дихального центру

• 5 - прискорбуючi вдихi з пасивними видихами

370. Що характерно для четвертої стадiї прижиттєвого перебiгу асфiкцiї:

• 1 - зупинка дихання

2 - збудження вазомоторного центру

• 3 - прогресуюче послаблення серцевої дiяльностi

4 - судороги

• 5 - повна зупинка серця

371. Через який час настає втрата свiдомостi в прижиттєвого перебiгу асфiкцiї:

1 - до кiнця 3 хвилини

2 - до кiнця 4 хвилини

• 3 - до кiнця 1 хвилини

4 - до кiнця 5 хвилини

5 - до кiнця 8 хвилини

372. При зовнiшньому дослiдженнi трупу виявляються такi загальноасфiктичнi ознаки:

1 - плями Тард'є

• 2 - рiзко вираженi трупнi плями

• 3 - синюшнiсть обличчя

• 4 - дрiбнi крововилини на фонi трупних плям

• 5 - слiди видiлення калу та сечi

373. При внутрiшньому дослiдженнi трупу виявляються такi загальноасфiктичнi ознаки:

1 - синюшнiсть обличчя

• 2 - плями Тард'є

• 3 - рiдка темна кров

• 4 - переповнення кров'ю правої половини серця

• 5 - полнокровнiсть внутрiшнiх органiв

374. Загальноасфiктичнi ознаки є специфiчними тiльки для механiчної асфiкцiї:

1 - так

• 2 - нi

375. Загальноасфiктичнi ознаки є специфiчними не тiльки при механiчнiй асфiкцiї, але при будь-якої смертi, що настає швидко:

• 1 - так

2 - нi

376. У осiб, якi перенесли асфiкцiю, процес вiдновлення життєвих функцiй триває з такими стадiями:

• 1 - децеребрацiйної ригiдностi

• 2 - повернення свiдомостi

• 3 - ареспiраторно-коматозна

• 4 - афективних наслiдкiв та вегетативної симптоматики

• 5 - амнестична

377. Тривале вiдновлення життєвих функцiй у осiб, якi перенесли асфiктичний стан, залежить вiд тривалостi перебування у станi асфiкцiї:

• 1 - так

2 - нi

378. Повiшення являє собою такий вид механiчної асфiкцiї при якому:

• 1 - петля затягується пiд вагою частини тiла

2 - петля затягується стороньою силою

• 3 - петля затягується пiд вагою тiла

4 - петля затягується будь-яким механiзмом

5 - петля затягується закруткою

379. При повiшення странгуляцiйна борозда має слiдуючi характернi ознаки:

1 - ковзна петля

• 2 - косовисхiдний напрямок

• 3 - високе роташування

• 4 - незамкнутiсть

• 5 - неравномiрнiсть вираженностi

380. При повiшеннi, поряд зi странгуляцiйною бороздою, можливо виявити такi видовi ознаки:

• 1 - ознака Атюса

2 - плями Тард'є

• 3 - защимлення язика мiж зубами

4 - крововиливи у кон'юктиву

• 5 - трупнi плами на нижнiх кiнцiвках

381. При повiшаннi смерть може настати внаслiдок:

1 - набряку легенiв

• 2 - рефлекторної зупинки серця

• 3 - асфiкцiї

• 4 - порушення мозкового кровобiгу

• 5 - уклинення єубоподiбного вiдростка у довгастий мозок

382. Процес припинення доступу повiтря у дихальнi шляхи пояснюється такими послiдовними явищами:

• 1 - пiдведення пiд'язичної кiстки доверху та дозаду

2 - перетиснення змiщення кореню язика

• 3 -

4 - здавлення яремних вен шиї

• 5 - закриття входу у гортань

383. При задушеннi петлею страгуляцiйна борозда має наступнi особливостi:

1 - косовисхiдний хiд

• 2 - горизонтальни йнапрямок

• 3 - низке розташування

• 4 - равномiрну вираженiсть

• 5 - замкнутiсть

384. Найчастiше родом смертi при задушеннi петлею є:

1 - самогубство

2 - насильницка смерть

• 3 - вбивство

4 - нещасний виподок

5 - ненасильницька смерть

385. Самогубство шляхом задушення петлею неможливе, так як у наслiдку втрати свiдомостi настає розслаблення петлi:

• 1 - так

2 - нi

386. При задушеннi руками видовими ознаками є:

1 - притиснення гортанi до хребта

• 2 - на шиi синяки округлої форми

• 3 - на шиi напiвмiсячної форми садна

• 4 - перелом пiд'язичкової кiстки

• 5 - перелом хрящiв гортанi

387. Задушення руками як рiд смертi являє собою:

1 - ненасильницку смерть

2 - самогубство

• 3 - вбивство

4 - механiчна асфiкцiя

5 - ненасильницку смерть

388. При дослiдженнi трупу особи, смерть якої настала вiд задушення руками, виявляють:

• 1 - загальноасфiктичнi ознаки

2 - ознаки затягування петлi пристосуванням

• 3 - видовi ознаки

4 - ознаки втрати свiдомостi

• 5 - ознаки боротьби та самооборони

389. При закриттi отворiв рота i носа виявляють такi видовi ознаки:

1 - синюшнiсть обличчя з крапковими крововиливами

• 2 - наявнiсть синякiв навколо рота i носа

• 3 - наявнiсть напiвмiсячних садна навколо рота i носа

• 4 - пошкодження слизової оболонки щiк i губ

• 5 - у порожнинi рота i носа можуть бути дрiбнi стороннi частички

390. При закриттi дихальних шляхiв стороннiми тiлами та блювотними масами видовими ознаками є:

• 1 - наявнiсть крововиливiв в область їх локалiзацiї

2 - плями Тард'є

• 3 - наявнiсть стороннiх предметiв у дихальних шляхах

4 - синюшнiсть обличчя

• 5 - глибоке проникнення

391. При прижиттєве пронiкнення стороннього тiла в дихальнi шляхи свiдчать:

• 1 - набряк з крововиливами в слизовiй оболонцi в областi його локалiзацiї

2 - плями Тард'є

3 - наявнiсть сторонього тiла

4 - на фонi трупних плям дрiбнi крововиливи

• 5 - глубоке проникнення сторонього тiла

392. При утопленнi видiляють такi групи ознак:

• 1 - загальноасфiктичнi

2 - втрата свiдомостi

• 3 - видови утоплення

4 - ненасильницка смерть

• 5 - перебування трупу у водi

393. При здавленнi грудей та живота видовими ознаками є:

• 1 - пошкодження внутрiшнiх органiв та кiсток грудної клiтини

2 - ознака Амюса

• 3 - екхiматична маска

4 - плями Тард'є

• 5 - сармiновий набряк легенiв

394. Екхiматична маска, яка виявляється при здавленi грудей i живота, локалiзується:

1 - тiльки на грудях

2 - на обличi

• 3 - на верхнiй половинi тулуба

4 - на обличчi та шиї

5 - на нижнiй половинi тулуба

395. Видовими ознаками утоплення є:

1 - мацерацiя шкiри

• 2 - диатомiї у паренхiматовних органах

• 3 - ознака Крушевського

• 4 - пляма Расказова-Лукомского

• 5 - емфiзема легенiв

396. Ознака Крушевського, яка виявляється при утопленнi при утопленнi являє собою:

1 - мацерацiя шкiри

2 - наявнiсть крупних крововиливiв на легенi

• 3 - наявнiсть стiйкої пiни у дихальних шляхах

4 - наявнiсть дрiбних крововиливiв на легенi

5 - наявнiстьнаявнiсть дiатомей

397. При механiчнiй асфiксiї виявляють плями Тард'є, якi:

• 1 - дрiбнокрапкових розмiрiв

2 - розпливчатого характеру

• 3 - розташованi субплеврально на легенях

4 - крупних розмiрiв

• 5 - розташованi субепiкардiально

398. При утопленнi плями Расказова-Лукомского мають такi характеристики:

• 1 - крупнi розмiри

2 - дрiбнi розмiри

• 3 - субплевральне розташовання на легенях

4 - розташованi субепiкардiально

• 5 - дiатоми в печiнцi, кiстковому мозку

399. Ознаками перебування трупу в водi є:

1 - пiна у створi рота i носа

• 2 - мокрий одяг та шкiрянi покрови

3 - мацерацiя шкiри

• 4 - наложення мулу, пiску, водорослей

• 5 - дiатоми в печiнцi, кiстковому мозку

400. Крайнiй /максимальний/ ступiнь маценацiї при перебуваннi трупу в водi проявляється у виглядi:

1 - побiлiння та складчастостi шкiри

2 - живолоску

• 3 - рукавичка смертi

4 - гнилiсної венозної сiтки

5 - крупноїскладчатостi шкiри

401. Прижиттєве походження странгуляцiйної борозди може бути визначено по таких ознаках:

1 - плям Тард'є

• 2 - змiни стовбурiв блукаючих нервiв

• 3 - явища подразнення та розпаду нервових елементiв шкiри

• 4 - збiльшення рiвню бiогенних амiнiв у шкiрi

• 5 - наявнiсть крововиливiв у шкiрi

402. При судово-медичному дослiдженнi трупiв осiб, причина смертi яких дiльничим лiкарем не встановлена, задачею експерта являється:

1 - вивчення матерiалiв справи

• 2 - визначення роду смертi

• 3 - визначення виду смертi

• 4 - визначення причини смертi

• 5 - визначення категорiї смертi

403. Смерть, що настає несподiвано, або порiвняно швидко серед явного здоров'я, вiд будь-яких приховано перебiгаючих захворюваннях, в судово-медичнiй практицi називається:

1 - безпричинною

2 - миттєвою

• 3 - раптовою

4 - несподiванною

5 - невиразною

404. Для раптової смертi характернi такi ознаки:

1 - вiдсутнiсть показань свiдкiв

• 2 - темп вмирання швидкий

• 3 - прихований характер перебiгу захворювання

• 4 - пiдозрiла на насильницъъ

• 5 - ненасильницька

405. Сумiсними аспектами роботи судових медикiв та органiв охорони здоров'я вивчання:

• 1 - зв'язку раптової смертi та клiмато-метерологiчними факторами

• 2 - спiвставлення клiнiчних та судово-медичних дiагносiв

• 3 - недiагностованих при життi захворювань

• 4 - зв'язку раптової смертi з фоновими станами органiзму

• 5 - структура захворюваностi

406. Настанню раптової смертi сприяють такi фактори ризику як:

1 - порушення правил технiки безпеки

• 2 - фiзичне перевантаження

3 - дорожнiй травматизм

• 4 - психоемоцiйне напруження

• 5 - вплив алкоголю

407. Атеросклеротичнi змiни стiнок кровоносних судин, разом зi змiнами в їх середнiй оболонцi, характеризуються:

• 1 - вогневищем накопичення жирiв

• 2 - вогневищем накопичення вуглеводiв

• 3 - вогневищем накопичення компонентiв кровi

• 4 - вогневищем накопичення тканин

• 5 - вiдкладенням Са

408. Iшемiчна хвороба серця може характеризуватися такими ознаками:

1 - стертiсть клiничних прояв

• 2 - вiдносне зменшення постачання артерiальної кровi мiокарду

• 3 - хронiчна дисфункцiя

• 4 - абсолютне зменшення постачання артерiальної кровi мiокарду

• 5 - гостра дисфункцiя

409. Морфологiчними ознаками iшемiчної хвороби серця є:

• 1 - збiльшення маси серця

• 2 - в'ялiсть консистенцiї

• 3 - збiльшення товщини стiнки шлуночкiв

• 4 - наявнiсть iшемiчних дiлянок у мiокардi

• 5 - склеротичнi змiни м'язу серця та судин

410. При раптовiй смертi вiд iшемiчної хвороби серця обов'язково запроваджують гiстологiчне дослiдження серця, з яких областей серця обов'язково беруть шматочки?

1 - тiльки з передсердь

2 - тiльки з шлуночкiв

• 3 - з 7 областей

4 - тiльки з мiжшлункової перегородки

5 - тiльки з верхiвки

411. При смертi вiд IХС обов'зково дослiджують коронарнi артерiї серця для чого їх вивчають:

• 1 - на поперечних зрiзах

2 - пiд мiкроскопом

• 3 - при подовжньому розтинi

4 - шляхом дослiдження злiпкiв

• 5 - iнтервал дослiдження 2-3 мм

412. Гостру коронарну недостатнiсть можливо встановити шляхом полум'яно-фотометрiчного визначення у м'язi серця концентрацiї:

• 1 - Са

2 - Nа

• 3 - К

4 - Fе

• 5 - Сu

413. Дiагностичними ознаками смертi вiд гострої коронарної недостатнiстi є:

1 - збiльшення калiю понад 200 мг/л

2 - збiльшення

• 3 - зменшення калiю менш нiж 200 мг/л

4 - збiльшення натрiю понад 400 мг/л

5 - збiльшення натрiю понад 300 мг/л

414. Рецидивуючий iнфаркт мiокарду розвивається в такий перiод i строк:

1 - пiсля завершення формування рубця

• 2 - пiд час формування рубця

3 - в строк понад 8 тижнiв

• 4 - пiд час 4-8 тижнiв

5 - виникає паралельно первинному iнфаркту

415. Повторний iнфаркт мiокарду розвивається в такий перiод i строк:

1 - пiд час формування рубця

• 2 - пiсля завершення формування рубця

3 - пiд час 4-8 тижнiв

• 4 - понад 4-8 тижнiв

5 - виникає паралельно первинному iнфаркту

416. При гiпертонiчнiй хворобi наявна гiпертрофiя серця, яка характеризується:

• 1 - вага перебiльшує 400 г

2 - товщина стiнки лiвого шлуночка понад 2 см

• 3 - товщина стiнки лiвого шлуночка понад 1,5 см

4 - вага перебiльшує 200 г

5 - вага перебiльшує 500 г

417. Кардiомiопатiя макроскопiчно характеризується:

• 1 - симетричною гiпертрофiєю лiвого шлуночка та передсердя

• 2 - збiльшення розмiрiв серця

• 3 - асиметричною гiпертрофiєю лiвого шлуночка та передсердя

• 4 - обструкцiя виносного тракту

• 5 - звуженням порожнини шлуночкiв

418. Раптовiй смертi дiтей вiд захворювань органiв дихання сприяють такi анатомо-фiзiологiчнi особливостi:

1 - гiпоксiя органiзму

• 2 - схильнiсть до застою i ателектазу

• 3 - вузькiсть бронхiв

• 4 - слабкий розвиток еластичної тканини

• 5 - недостатьня опiрнiсть дитячого органiзму

419. У раптово померлих дiтей виявляються фоновi стани у виглядi:

1 - кишкових iнфекцiй

• 2 - лiмфатико-гiстологiчних аномалiй конституцiї

3 - пухлин

• 4 - iмунодефiцитних станiв

5 - уроджених вад розвитку

420. При смертi вiд пневмонiї легенi:

• 1 - ущiльненi на дотик

• 2 - тонуть у водi

• 3 - у дрiбних бронхах слизово-гнiйнi пробки

• 4 - мають дiлянки ателектазу та крайової емфiземи

• 5 - мають сiро-червонi вогнища

421. При смертi вiд грипу причини смертi встановлюють на пiдставi:

1 - рiзка iнтоксикацiя

• 2 - геморагiчна пневмонiя

3 - набряк легенiв

• 4 - iмунофлуоресцентний аналiз мазкiв-вiдбиткiв

• 5 - мiкроциркуляторнi порушення у внутрiшнiх органах

422. Рiзана рана вiдрiзняється вiд забитої:

• 1 - формою

2 - розмiрами

3 - вiдсутнiстю сполучно-тканинних перемичок

4 - кровотечею

• 5 - глибиною проникнення

423. Найчастiше форма рiзаною рани:

1 - зiрчата

2 - неправильна

• 3 - прямолiнiйна

4 - дрiбнокрапчата

5 - кутоподiбна

424. Довжина рiзаної рани вимiряється:

1 - вiд одного кiнця рани до другого

2 - вiд одного края до протилежної

• 3 - пiсля зведення країв вимiрюють вiд одного кiнця до другого

4 - за спецiальною формулою з урахуванням розмiрiв зияння

5 - за допомогою лупи

425. Для рiзаних ран, спричиненних власною рукою характернi:

• 1 - доступнiсть нанесення

• 2 - прожиннiсть

• 3 - поверхнiсть

• 4 - паралельнiсть напряму

• 5 - наявнiсть насiчок у кiнцях рани

426. Колотi рани спричиняються:

1 - предметом, що має гострий край

2 - предметом, що має двогостре лезо

• 3 - предметом, що має гострий кiнець

4 - предметом, що має закруглений кiнець та тупi краї

5 - гранчатим предметом

427. Перважання глибини раневого каналу над розмiрами шкiряної рани характерно для:

1 - рiзаної рани

2 - рубанi рани

• 3 - колотi рани

4 - колото-рiзанi рани

5 - забитi рани

428. До колото-рiзанiй ранi видiляють:

• 1 - вхiдний отвiр

2 - тапi кiнцi

3 - раневий канал

4 - вихiдний отвiр

• 5 - периферiчнi насiчки

429. Вхiдний отвiр колото-рiзаної рани, спричинений двогострим предметом мають:

• 1 - лiнiйну форму

2 - гладкi края

• 3 - гострi кiнцi

4 - один гострий, адругий закруглений кiнець

• 5 - слабко осадненi краї

430. В колото-рiзанiй ранi в областi вхiдного отвору на шкiрi видiляють:

• 1 - основний розрiз

2 - дрогорядний розрiз

• 3 - додатковий розрiз

4 - крапновий укол

5 - тканиннi перемички

431. Рубанi рани наносять:

1 - гострим предметом

2 - масивним предметом

3 - тупим предметом

4 - гранчатим предметом

5 - обухом сокири

432. Основною ознакою рубаних ран, що вiдрiзняє їх вiд других являється:

1 - гострi кiнцi

2 - нерiвнi осадненi краї

• 3 - пошкодження кiсток

4 - неравномiрна глибина

5 - сильна кровотечя

433. Рубана рана, спричинена лезом сокири на шкiрi має:

• 1 - лiнiйну форму

2 - П-подiбнi кiнцi

3 - гострi кiнцi

4 - ровнi краї

• 5 - один П-подiбний кiнець

434. Дослiдження раневого каналу при пораненнi гострим предметом дозволяє:

• 1 - встановити послiдовнiсть травми

2 - встановити обставини справи

• 3 - визначити форму поранюючого предмета

4 - визначити давнiсть травми

• 5 - визначити розмiри поранюючого предмета

435. По слiдах на кiстках та хрящах, виникаючих вiд дiї гострих предметiв можливо встановити:

1 - послiовнiсть травми

2 - причину смертi

• 3 - конкретний екземпляр гострого предмета

4 - вид травми

5 - обставини випадку

436. Велика кровотеча з пошкоджених шкiряних покровiв характерно для ран, спричинених:

1 - тупим, твердим предметами

2 - гранчатим предметами

• 3 - гострими предметами

4 - плоскими предметами

5 - прикасательна дiї предмета

437. Вхiдний отвiр колото-рiзаної рани, спричинений предметом з лезом, має:

• 1 - лiнiйну форму

2 - гладкi края

• 3 - один гострий, а другий - закруглений кiнець

4 - гострi кiнцi

• 5 - слабко осадненi краї

438. Вплив леза рублячого предмета на кiстку кiстку призводять до утворення:

• 1 - врубiв

2 - дирчастих переломiв

• 3 - розрубiв

4 - вiдрубiв

5 - терасоподiбних переломiв

439. При смертi вiд гострої крововтрати при дослiдженнi серця виявляють плями Мiнакова, розташованi:

1 - пiд епiкардом

2 - на сосочкових м'язах

• 3 - пiд ендокардом лiвого шлуночка

4 - пiд ендокардом лiвого передсердя

5 - на заднiй поверхнi серця

440. Плямами Мiнакова виявляються при смертi вiд:

• 1 - гострої кровотечi

• 2 - черепно-мозкової травми

• 3 - шока

• 4 - при падiннi артерiального тиску в момент смертi

• 5 - при рефлекторнiй зупинцi серця

441. Смерть вiд повiтряної емболiї може настати при:

1 - пошкодженi аорти

2 - шоку

• 3 - пошкодженi вен шиї

4 - закритiй черепно-мозковiй травмi

5 - здавленнi грудей i живота

23