Стадії регенерації кістки

Імплантат - а) лікарська речовина (підшкірний гормональний імплантат), протез (штучний кульшовий суглоб, імплантат грудей) або джерело радіоактивної речовини (радіоактивна голка), які вводяться в тіло; б) дентальний імплантат - тверда структура, що кріпиться до кістки, у кістку або під окістя замість зубів для фіксації коронки, мосту або протеза.

Комбіновані трансплантати - пластику дефектів біологічними тканинами в комбінації з небіологічними субстратами.

Брефокістка - використання кісток людського плоду.

Основні механізми впливу на процеси регенерації кістки:

1. Остеобластичний остеогенез - виникає в результаті активації детермінованих остеогенних клітин-попередників у результаті трансплантації (пересадження аутогенної губчатої кістки).

2. Остеоіндуктивний остеогенез - виникає в результаті активації індуцибельних остеогенних клітин-попередників у відповідь на дію гуморальних факторів (наприклад, морфогенетичного білка).

3. Остеокондуктивний остеогенез - виникає в місці пересадки алогенного кісткового трансплантата або синтетичних замінників кістки, які виконують роль кістяка для проростання кровоносних судин, а ріст остеогенних клітин відбувається за рахунок активації власних детермінованих клітин кісткового ложа. У результаті алогенний трансплантат резорбується й поступово заміщається новою кісткою.

4. Стимульований остеогенез (остеостимуляція) - виникає в результаті дії тих або інших факторів, які сприяють посиленню вже, що протікають процесів, остеогенеза, іншими словами - стимулюють його (наприклад, фактор росту).

Індукована кістка поводиться як несамопідтримуюча тканинна система - вона зберігається доти, поки не припиняється дія індуктора (декальцинованого кісткового матриксу). Індукційна активність декальцинованого кісткового матриксу пов'язана головним чином зі структурою поверхні кісткового колагену. Упакування колагенових волокон мають істотне значення для нагромадження в області індукції компетентних клітин і їхньої трансформації в остеогенні клітини.

Остеоіндуктивні матеріали.

Остеоіндукція - здатність матеріалу викликати остеогенез, цементогенез, ріст пародонтальної зв'язки.

1. Аутотрансплантати.

1. Позаротовий - клубова кістка, ребро, плюснефаланговий суглоб.

• свіжий;

• заморожений.

Внутрішньоротовий.

• бугри;

• зони екстракції;

• ділянка підборіддя;

• ретромолярна область;

• тіло й гілка нижньої щелепи.

1. Аллотрансплантати.

1. Аллотрансплантат демінералізованої ліофілізованої кістки (АДЛК). Ліофілізація - сублімація води з попередньо замороженої тканини в умови вакууму. Зневоднювання тканини здійснюється за рахунок підтримки рівноваги концентрації водяних парів у тканинах і навколишньому просторі. При такому висушуванні в тканині не відбувається денатурація білків. У процесі демінералізації й знежирення кістки відбувається вивільнення колагенової матриці й індуктивних протеїнів (кістковий морфогенетичний білок), які індукують остеогенез

2. Аллотрансплантат ліофілізованої кістки (АЛК).

Остеокондуктивні матеріали

Остеокондукція - здатність матеріалу відігравати роль пасивного матриксу для нової кістки.

1. Алогенні матеріали.

   1. Органічний матрикс (АДЛК, АЛК)

   2. Неорганічний матрикс (пористий гідроксиапатит - Остеомін)

2. Алопластичні матеріали.

   1. Пористий гідроксиапатит (Остеограф/LD, Алгіпор).

   2. Непористий гідросиапатит (Остеограф/D, Пермарідж, Інтерпор).

   3. Біологічно активне скло (Періоглас, Біогран).

   4. HTR-полімер.

   5. Сульфат кальцію (Капсет).

3. Ксеноімпланті.

   1. Пористий гідроксиапатит (Остеограф/N, Біо-Осс).

Остеонейтральні матеріали

Абсолютно інертні імплантати, які використовуються тільки для заповнення простору.

Алопластичні матеріали.

1. Що розсмоктуються - бета-трикальцій фосфат.

2. Що не розсмоктуються - дурапатит, непористий гідроксиапатит (Остеограф/D, Пермарідж, Інтерпор), HTR-полімер (тільки їхня поверхня має остеокондуктивні властивості, а самі вони більшою мірою служать для заповнення простору).

3. Металеві - дентальні імплантати, що фіксують гвинти й пластини, застосовувані в ЧЛХ.

Спрямована тканьова регенерація

Контактне подавлення - здатність матеріалу запобігати апікальній проліферації епітелію.

1. Що не розсмоктуються (Текс, Тефген).

2. Що розсмоктуються.

1. Природні.

• колагенові (Біо-Гайд, Біо-Менд)

• ламінована ДЛК (Ламбон)

Синтетичні.

• сульфат кальцію (Капсет)

• полімерні (Атрісорб, Эпі-Гайд, Резолют, Вікрилова сітка)

Гідроксиапатити

1. Природні (тваринного походження), які розсмоктуються шляхом клітинної резорбції (коли заміщаються власною кісткою пацієнта).

Одержують із кісток великої рогатої худоби. Неорганічний кістковий матрикс одержують двома шляхами:

а) за допомогою високих температур і води (Остеограф/N). Дозволяє видалити 100% білків;

б) за допомогою низьких температур і хімічних розчинників (Біо-Осс). Наявність резидуальних білків у матеріалі являє собою субстрат для алергічних реакцій, а також перешкоджає прикріпленню остеогенних клітин до поверхні кристалів.

2. Синтетичні, що розсмоктуються - розсмоктуються в тканьовій рідині не залежно від ступеня заповнення дефектів власною кісткою пацієнта (Коллапан, кергап, гідроксиапол, колапол ).

3. Синтетичні, що не розсмоктуються (Остеограф/D, Пермарідж, Інтерпор).

Складання плану та організаційна структура заняття.