Хірургічна обробка травматичних пошкоджень м’яких тканин щелепно-лицевої ділянки
.doc
доц. Возний Ф.Ф.
АЛГОРИТМ ВИКОНАННЯ ПРАКТИЧНОЇ НАВИЧКИ
«Хірургічна обробка травматичних пошкоджень м’яких тканин щелепно-лицевої ділянки»
Травми тканин лиця мирного часу: Види
-
Побутові – 28% від усіх травм людини
-
Виробничі
-
Транспортні
-
Спортивні
-
Вогнепальні
Пошкоджуються при цьому усі види тканин. Але найбільше і майже завжди при цьому – м’які тканини. У військовий час м’які тканини пошкоджуються у 70% травматичних пошкоджень (Т.М.Лурьє). Необхідність у хірургічній обробці травматичних пошкоджень МТЩЛД велика.
Базовий рівень знань
-
Анатомічні особливості побудови ЩЛД.
-
Особливості клінічних даних при пошкодженні МТЩЛД
-
Вікові особливості
-
Методи та матріали для знеболення при хірургічній обробці травматичних пошкоджень м’яких тканин ЩЛД
-
Загальні та місцеві ускладнення при знеболенні.
-
Матеріальне забезпечення: скальпель, голки, шовний матеріал, ранорозширювач, зонди, кюретажні ложки, москіти, голкотримач, ножниці, кетгут, тонометр, бинти, липкий перев’язувальний матеріал, лінійка, металічна і пластмасові пластини бронзовоалюмінієвий дріт, одноразові шприци, антисептичний розчин (перекис водню, перманганат калію, фурацилін, хлорамін, хлоратидин), дреажі (стрічкові, трубчаті), термометр.
Алгоритм проведення обстеження хворого з ПМТЩЛД
Збирання загального анамнезу (якщо не втрачена свідомість) з урахуванням :алергій, кровотеч, раніше проведених операцій, туберкульоз, ВІЛ, сифіліс.
При огляді хворого звернути увагу на особливість таких пошкоджень:
-
Пошкоджене лице (“паспортна частина тіла”) – це спотворене обличчя, порушення психіки, тому не має бути зеркал у медичних установах, та забрати його у хворого.
-
Невідповідність зовнішнього вигляду важкості травми.
-
Зіяння рани:
-
несправжнє;
-
справжнє (є дефект тканин);
-
-
Велика, значна кровотеча (особливості кровопостачання).
-
Неможливість пити та їсти.
-
Нерідко – асфіксія (знати “ДОСКА”).
-
Зуби – які можуть бути в м’яких тканинах при тяжких травмах.
-
Гіперсалівація - порушується до обезводнення організму – пневмоній, втрата лізоциму, він є в слині.
-
Близькість життєво важливих органів та систем, які пошкоджуються одночасно (ЦНС, верхні дихальні шляхи, язик, великі судини, м’язи, очі, вуха).
-
У військовий час – мати спеціальний протигаз та шлем для поранених.
-
Особливість догляду і харчування цих хворих. Дієта – протерта і молота їжа.
-
Захист хворих від стороннього впливу.
-
Ірригація порожнини рота.
-
Інстиляція УФО
-
Кварцування палати, перев’язочної палати.
-
Окремі кімнати, інструменти, персональні (хворого) для неінфікованих та інфікованих ран.
-
Особливаості хірургічної обробки рани рота при радіоактивному, хімічному, бактеріологічному пошкодженні МТЩЛД, сортування цих хворих.
Для діагностики
Рани м’яких тканин можуть бути: а) проникаючі; б) непроникаючі, а також:
-
Доторкуючі - 22,6% (військовий час)
-
Наскрізні – 15,6 %
-
Сліпі - 57%
-
Осколкові – 89%
Направлення:
Поперечні, вертикальні, сагітальні.
При скрізних є вхідний та вихідний отвір, краї рани розірвані (при кульових та оскольчатих пораненнях. При різаних і колотих вхідний та вихідний отвори мало відрізняються.
При таких ушкодженнях необхідно:
-
Вивчити раневий канал (зондуванням, пальпацією);
-
Проведенням рентгенографій в декількох проекціях;
-
Проведенням рентгенографій з рентгенконтрасними речовинами (назвати їх)
-
Проведенням рентгенографій з контрольним зондуванням голками і т.д.
Клінічна картина та особливості хірургічної обробки травматичних пошкоджень м’яких тканин ЩЛД залежить від локалізації ран
-
Так губи і ротова ділянка – характеризуються набряком тканин,рани відкриті, ушкоджується багато мімічних м’язів, постійне витікання слини та їди з рота призводить до мацерації шкіри, втрати лізоциму, мікро- та макроелементів і др.
-
Бокові відділи лиця – рани глибокі, пошкоджується (ються) слинна (і) залоза, лицевий нерв, артерії. Регенерація гірша, параліч нижньощелепного, лицвого нерву (відповідна симптоматика).
-
Носа – від часткової до повної втрати носа; рана спотворює лице, та порушуються функції дихання. Гіпоксичні та психологічні явища і др.
-
Підщелепна область – швидкий набряк, нагноєння, пошкодження язико-глоткового нерву.
-
Ушкодження язика – від забиття до відриву, відрізання, надрізання. та ін.
-
Шиї – набряк, ссадини (ДОСКА) і др
При хірургічній обробці травматичних пошкоджень м’яких тканин ЩЛД необхідно знати що є : шари рани, при вогнепальних пошкодженнях:
-
Раневий канал
-
Раневий некроз
-
Молекулярний струс тканин
-
Зона судинних пошкоджень
При цьому перебіг перебіг раневого процесу йде по періоду
І-ий до 48 годин – в основному набряк без інфекційного запалення. В цьому періоді найкраще провести ПХО рани і ранні відновні операції
ІІ-й до 8 – 12 діб – розвивається інфекційне запалення.
ІІІ-й 8-20 діб – гранулювання рани – можливе накладання вторинних швів
IV-й 12-30 діб і більше рубцювання та епітелізація рани.
Задачі ПХО: 1) рання (чим швидше тим краще); 2) одномоментна; 3) повна; 4) вичерпна.
При цьому необхідно:
-
Видалення всіх некротичних тканин.
-
Видалення всіх сторонніх тіл.
-
Видалення осколків, уламків кісток, зубів.
-
Закінчена зупинка кровотечі.
-
Ушивання рани (пошарове).
-
ПХО – рання
-
відстрочена до 24-48 год
-
пізня – більше 48 годин
-
-
Кінцева – зробити все необхідне
-
Відокремити тільки не життєздатні тканини
-
Зробити доступні інородні тіла
-
Проникаючі рани – ізолювати від порожнини
-
Рани повік, країв носа, губ – необхідний первинний шов на природні отвори!
-
При деформаціях – обвивний шов – це шкіра + слизова оболонка – дефект залишити до загоєння рани і наступного лікування.
Види швів:
-
Первинний глухий
-
Первинний не глухий
-
Первинний відстрочений до 4-5 днів (з антибіотиком)
-
Ранній вторинний глухий шов – на гранулюючу поверхню
-
Пізній вторинний шов – грануляції і рубець
Вторинна хірургічна обробка передбачає: пластичні шви (утримуючі, зближаючі, направляючі, розвантажуючи)