
- •1. Головні етапи розвитку нервової системи, принципи її функціонування. Анатомо-топографічні відділи нервової системи.
- •4. Аферентна система. Клінічна класифікація чутливості. Вчення і.П.Павлова про аналізатори. Анатомія чутливого аналізатора. Ноцицептивні та антиноцицептивні системи.
- •5. Види і типи чутливих розладів.
- •6. Альтернувальні синдроми, їх значення для топічної діагностики.
- •7. Пірамідна система та її функції; анатомія центрального і периферичного мотонейронів.
- •8. Види паралічів, їх характеристика, патофізіологічні механізми виникнення окремих клінічних проявів.
- •9. Лікворна система, шляхи циркуляції ліквору, зміни його при захворюваннях нервової системи (менінгіти, субарахноїдальні крововиливи, пухлини головного та спинного мозку). Види гідроцефалій.
- •10. Локалізація функцій у корі головного мозку. Симптоми ураження різних часток півкуль великого мозку.
- •11. Вищі кіркові функції (гнозис, праксис, мова) та їх порушення в клініці нервових хвороб.
- •12. Концепція комплементарної спеціалізації півкуль головного мозку. Клінічні синдроми ураження правої та лівої півкуль великого мозку.
- •13. Анатомія та функція екстрапірамідної системи. Нейрохімічні механізми розвитку паркінсонізму, патогенез його основних клінічних симптомів.
- •14. Анатомо-фізіологічні особливості та функції вегетативної нервової системи. Патологія вегетативної нервової системи: сегментарні та надсегментарні розлади.
- •15. Іннервація сечового міхура, неврогенні форми порушення сечовипускання.
- •16. Класифікація судинних захворювань нервової системи х Перегляду. Хронічні повільно прогресуючі порушення мозкового кровообігу типу дисциркуляторної енцефалопатії.
- •17. Чинники ризику мозкового інсульту. Основні клінічні форми гострих ішемічних порушень мозкового кровообігу.
- •18. Підтипи ішемічного інсульту, клінічна характеристика, особливості терапії.
16. Класифікація судинних захворювань нервової системи х Перегляду. Хронічні повільно прогресуючі порушення мозкового кровообігу типу дисциркуляторної енцефалопатії.
Ст-ї: початкова, субкомп., декомп.
І: псевдоневраст.сдм- зниж.пам'яті, працезд., дратівливість.
ІІ: явна ішемія- настрій, зниж.критики, егоцентризм, сонливість вдень і пог.вночі. Пат.ркси на кінцівках.
Сдми: вестибуло-атаксичний, пірамідний, екстрапірамідний, астенодепрес., гіпотал., судомний.
ІІІ: +гострі æ кровообігу, деменція, псевдобульб.сдм, перестає пред'являти скарги.
17. Чинники ризику мозкового інсульту. Основні клінічні форми гострих ішемічних порушень мозкового кровообігу.
Вірогідні: АГ, ІХС, æ ритму, ТІА. Можливі: шкід.звички, надм.маса тіла, мала фіз.активність, стать, вік, спадков., ЦД, вис.фібриноген.
Минущі (мин.за добу):
ТІА: окульпірамід.сдм Ласко-Радовича (зниж.зору/сліпота на боці ураж.і слабкість кінцівок на протилежному), атаксія, ротовий Бєхтєрєва. В етіології- мікроембілії, підключ. сдм.обкрадання.
Церебральні гіпертенз.кризи: заг.мозк.стми, вегетативні æ, погірш.мозк., коронарного і нирк.кровообігу. В патогенезі- зрив ауторег.мозк.кровообігу.
Гостра гіпертензивна енцефалопатія: диф.æ мозк.кровообігу. Патогенез: підвищ.АТ> розшир.судин> гіперперфузія ГМ> збільш.прон.ГЕБ> набряк, геморагії.
Неминущі- інсульти.
18. Підтипи ішемічного інсульту, клінічна характеристика, особливості терапії.
Атеротромботичний
Лакунарний
Гемодинамічний
Гемореологічний
Кардіоемболічний
19. Сучасні концепції патогенезу інфаркту мозку: порогового ішемічного кровотоку та ішемічної напівтіні.
Інсульт (інфарктне ядро)<10мл/хв/100г ішемічна напівтінь (трив.до 6 год.)
<20мл/хв/100г перші ішемічні прояви (колатеральна ділянка)<55мл/хв/100г
20. Ішемічний каскад та інші причини пошкодження нейронів ішемічної напівтіні у разі розвитку ішемічного інфаркту.
Надмір.прод.глутамату (збудж.медіатор)> Са входить в клітини, вих.К, Na> набряк> масивна аноксична деполяризація (критерій незворотності змін)> апоптоз, іміграція лейкоцитів.
21. Церебральні синдроми обкрадання, механізм розвитку, їх роль у порушенні мозкового кровообігу.
Каротидно-каротидний: оклюзія вн.сонної а.> компенс. ч-з іншу вн.сонну а. ч-з перед.сполуч.а.
В с-мі сонних артерій:оклюзія заг.сн.а.> кров з вн.сон.а.- в зовн.сон.а.
Каротидно-вертебральний: оклюзія сон.а.> ішемія вертебрального басейну
Вертебрально-каротидний: оклюзія верт.а.> ішемія каротидного басейну
По кіркових анастомозах
22. Лакунарні інфаркти мозку: патогенез, клінічні форми, лікування.
Ураж.проникних артерій на фоні АГ.
Чисто руховий
Чисто сенсорний
Атаксичний
Сдм дизартрії і незграбності руки
Гіпепкінетичний сдм
23. Ішемічний інсульт, патогенез, клініка, принципи лікування в різні періоди: гострий і хронічний. Профілактика повторного інсульту.
24. Етіологія, патогенез різних підтипів геморагічного інсульту. Паренхіматозний крововилив. Клініка, діагностика та лікування.
Гіпотензивні: дроперидол 2мл, 0,25%, в/в болюсно, клофелін 0,5-1мл. 0,01%, манітол.
Вікасол 1мл 1%, СаСІ 10мл 10%, контрикал 30000 ОД крап. 1р/д, потім- 10000 ОД- 2р.
25. Субарахноїдальні крововиливи: етіологія, клініка, діагностика, лікування.
Лік.див.вище. При гол.болю- баралгін 5мл, при блюванні- дроперидол 1-2мл 0,25%, при судомах- сибазон 2-4мл 0,5%. Для зняття цер.ангіоспазму- ант.Са.
26. Ускладнення мозкового інсульту, їх лікування.
Набряк ГМ, бронхопневмонія, епінапади, інф.сеч.шляхів, пролежні, тромбоз глибоких вен, ТЕЛА.
27. Лікування інтракраніального крововиливу (гематоми) і аневризматичного субарахноїдального крововиливу.
28. Диференційована терапія гострого ішемічного інсульту.
Тромболізис: реактиватор плазміногену, актилізе, урокіназа.
29. Недиференційована (базисна) терапія мозкового інсульту.
Компенс.гіпоксії- О2 при <92%, ШВЛ. Гіпотензивні: периндоприл 2-4мг/д, каптоприл 25-50мг, індапамід 1,5. АТ тримати 160-180/90-100 в гострий період. Інфузія: 2-2,5 л/д. Глікемія: якщо>7-10-13-16ммоль/л- Фармасулін Н по 4-6-8-10 ОД. Гарячка, якщо >37,5.
30. Минущі порушення мозкового кровообігу; етіологія, патогенез, клініка та лікування.
Див.17
31. Гострі та повільно прогресуючі порушення спінального кровообігу.
Гострі:
Сдм Унтергарншейдта (поворот голови- втрата свідомості, м'язова гіпотонія)
Дроп-атака (сдм раптового падіння: після повороту/ закидання голови)
Сдм мієлогенної переміжної кульгавості (після ф/н- слаб. і заніміння ніг, імперат. сечовип.)
Сдм каудогенної переміжної кульгавості (болісні парестезії,..)
Дисциркуляторна ішемічна мієлопатія, сдми:
Статико-атрофічний
Спастичний
Аміотрофічний
Сирингомієлітичний
32. Клінічна класифікація захворювань периферичної нервової системи; мононевропатії черепних і спинномозкових нервів.
Вертеброгенні ураж., невертеброгенні (радикуліт, гангліоніт, плексит, травми), множ.ураж.корінців/нервів (інф., інтокс.,æ метабол., циркуляції), ураж.СМН, ураж.ЧМН.
33. Неврологічні синдроми остеохондрозу шийного, грудного та поперекового відділів хребта. Клініка, сучасні методи лікування.
Шийн.відд.: рефл.сдм- f-N, корінц.сдм- f-æ, парестезії, корінц.-судинний- ішемія. Грудний: рефл.сдм, корінц.сдм. Попер.-криж.:рефл.сдм- люмбалгія, ішалгія, корінц.сдм- радикуліт, корінц.-компресійний.
Кила, протрузія, остеофіти, спондильоз.
34. Невралгія трійчастого нерва, патогенез, клініка, лікування.
Верх., ниж., щічного нерва, травматичний.
35. Плексити: верхній плечовий (параліч Ерба-Дюшена), нижній (параліч Дежеріна-Клюмпке) і тотальний плечовий плексит. Клініка, лікування.
36. Гостра демієлінізуюча полірадикулоневропатія Гійєна-Барре. Етіологія, патогенез, клініка, лікування.
Ет: алерг., аутоім æ, інф., інт.
Патогенез: АТ" до мієліну, цирк.імунні комплекси.
Клін. (є 4 форми): інтокс.сдм, парестезії в кінц."> параліч, +лицевий нерв, білк.-кліт.дисоц., трив. 4міс.
Лік: програмний плазмаферез, в/в пульс-терапія IgG 0,4г/кг/д 5д., антигістамінні (супрастин, тавегіл), віт."В, прозерин- 1мл 0,05% п/ш, пізніш- масаж, ЛФК. Кортикостероїди не ефективні.
37. Післядифтерійна поліневропатія. Патогенез, клініка, лікування.
Патогенез: дифт.токсин> зниж.синт.мієліну> заг.демієлінізація>
Клін: полінейропатія, æf IX,X п.ЧМН ±VI,VIIп.
Лік: антидифт.сироватка 5-10тис.ОД в/м, плазмаферез, преднізолон 1-2мг/кг/д, антигістамінні, віт."В.
38. Компресійно-ішемічні (тунельні) мононевропатії верхніх кінцівок. Клініка, діагностика, лікування.
Сдм зап'ясткового каналу
Сдм ложа Гієна: з лікт.боку- сухож.лікт.згинача зап'ястка і горохопод.кісткою, з долонного- долонною зв'язкою і гачкопод.кісткою
Сдм кубітального каналу
Лік.: глюкокортикоїди, операт.
39. Компресійно-ішемічні (тунельні) мононевропатії нижніх кінцівок. Клініка, діагностика, лікування.
Сдм тарзального каналу: защем.n.tibialis за внутр.щиколоткою
Сдм защем.малогомілкового нерва: між fibula і фіброз.краєм довгого малогомілкового м'яза
Сдм защем.бічного шкірного нерва стегна (парестетична мералгія Бернгардта-Рота): під lig.inguinalis
40. Менінгіт, класифікація. Менінгококковий менінгіт. Клініка, клінічні форми, діагностика, лікування.
Тв.об.- пахіменінгіт, м'як."об- лептоменінгіт.
За етіологією: вір., бак.
За патогенезом: І, ІІ
За хар.процесу: гнійн., сер., -фіброз., гемораг.
За перебігом: гострий, підгострий, хрон., блискавичний
За лок.: баз., конвексит.
За тяжк.: лег.,сер.,важ.,д.важ.
Менінгококовий: інк.період 2-6д, гостро, t 38-40, заг-інф і заг-мозк.сдми, менінг.знаки, ураж. III,IV,VII,VIII пар ЧМН, герпет., гемораг.висип., полігіперестезія, блювання.
Атипові ф-ми": кахектична, абортивна, блискавична, менінг.сепсис, рецидивуюча.
ШОЕ 30-50. Ліквор: нейтроф.плеоцитоз (тисячі в 1мм3) з кліт-білк.дисоц., незнач.зниж.глюкози, вис.тиск, мутний, жовт.-зел.
Лік (дегідр., дезінтокс., корт-ди, протинабр.): пеніцилін по 300000 ОД/кг кожні 4 год.; меронем 1г 2р/д; цефалоспорини ІІІ пок.