Умовні позначення і скорочення:

æ = порушення

± = інколи

+ = часто, частіше

хар. = характеризується..

С = симпатика

НА = норадреналін

СМ = спинний мозок

сдм = синдром

стм = симптом

f = функція

І = первинний

ІІ = вторинний

/ = або

1. Головні етапи розвитку нервової системи, принципи її функціонування. Анатомо-топографічні відділи нервової системи.

В філогенезі- дифузна, гангліозна, трубчаста.

В онтогенезі- ектодерма> медуларна поастинка> мед.трубка> задня частина (СМ)> перед.частина (ГМ)>

• Передній: кінцевий> вел.півкулі; проміжний> проміж.мозок.

• Середній> серед.мозок

• Ромбоподібний> задній> міст, мозочок; довгастий> довг.мозок.

Ан.-топ.відд.: рец.-ефекторний., сегм.-рефл., підкірковий інтегр., кірковий відд.

Осн.принципи фунц.: рефл., інтеграції, доміанти, саморегуляції, субординації.

2. Сучасні ультразвукові методи діагностики в клініці нервових хвороб: ехоенцефалоскопія, ультразвукова допплерографія магістральних судин голови в екстракраніальному відділі та транскраніальна допплерографія.

ЕЕС: розташ.серед.стр-р., розміщ.і ширину шлуночків. УЗД: напр.кровотоку, макс.і сер.шв., індекс пульсації. ДДС: зображ.судин, розміщ.сонних і хребет.а-й, природа пат.змін за ехогенністю.

3. Електроенцефалографія, основні електропотенціали головного мозку в нормі та патологічні ритми при захворюваннях головного мозку. Викликані потенціали головного мозку, їх діагностичне значення при захворюваннях нервової системи.

ЕЕГ. Осн.хар.: частота, амплітуда, фаза. a-ритм- 8-13Гц, 100мкВ, в стані спокою. ß-ритм- 14-40Гц, 15мкВ, найкраще в діл.прецентр.звивин. Тета-ритм- 4-6Гц, 40-300мкВ. Дельта-ритм- 1-3Гц, >40мкВ. Пат.ЕЕГ: тета- і дельта-ритми >40Гц, >15% заг.часу. Пік-хвиля- 5-50мс, сотні і тисячі мкВ, при епілепсії. Гостра хвиля- >50мс.

4. Аферентна система. Клінічна класифікація чутливості. Вчення і.П.Павлова про аналізатори. Анатомія чутливого аналізатора. Ноцицептивні та антиноцицептивні системи.

За Павловим- аф.с-ма: завжди 3 нейрона: СМ, Th, кора.

Клін.клас.чутл.:

• Заг.чутл.: екстероцепт., пропріоцепт., інтероцепт.

• Спец.чутл.: зорова, нюхова..

• Складна: чуття локалізації, двомірно-просторове, стереогноз.

Антиноцицептивні с-ми стовбура мозку:

• Морфінопод. р-ни - опіати і опіоїди (енкфаліни, динорфін, ендорфіни)

• Серотонін, норадреналін, ГАМК.

• Низхідні зв'язки ядер РФ

Ці р-ни вик. пресинап. гальмування аф. імпульсів в СМ, не допускають їх до кори, де форм. больове відчуття.

Біль: місцевий, проекційний, іррад., рефл.

5. Види і типи чутливих розладів.

Види: кількісні; якісні (диз- відчуття змін.модальності; полі- поодиноке подразн.сприйм.як множинне; син- відчуття не лише в місці дії, а й в іншому; парестезія; гіперпатія- підвищ.порогу чутливості, +при ураж. Th при каузалгії; алохейрія- відчуття з протилежного боку).

Типи: периф. (моно-, поліневритичний), сегм. (задньокорінцевий, задньороговий), провідниковий (аф.шл." в ЦНС).

6. Альтернувальні синдроми, їх значення для топічної діагностики.

Ніжка: Вебера- 3 (птоз, розбіж.косоокість> диплопія, далекозорість, мідріаз, екзофтальм, нема зіничного рефлексу). Бенедикта-3, черв.ядро (хореоатетоз, інтенційний тремор), Клотера-4? (збіжна косоокість, диплопія при погляді вниз)

Міст: Фовіля-6,7 (збіжна косоокість, парез мім.м'язів). Міяр-Гублера-7.

ДМ: Валенберга-Захарченка-5 (чутл.на обличчі, рогівковий, кон'юнктивальний, надбрівний р-кс),9,10. Авеліса-9,10 (дизартрія). Шмідта-9,10,11 (пожати плечима, звести лопатки, підняти руку),12. Джексона-12 (артикуляційна дизартрія).