1. Стрептоміцин та левоміцетину-сукцинат

2. Пеніцилін та стрептоміцин

3. Пеніцилін та еритроміцин

4. Гентаміцин

5. Бісептол та ампіокс

34. У чоловіка 43 років через 3 дні після розтину коров’ячої туші на тилі лівої кисті з’явилась трохи свербляча папула, яка перетворилася на пухирець. На цьому місці утворилася виразка із чорним струпом, не болюча, з валиком червоного кольору навкруг неї. Збільшені, злегка болючі регіонарні лімфовузли. Які антибактеріальні препарати слід призначити в цьому випадку?

1. Стрептоміцин

2. Ацикловір

3. Пеніцилін

4. Фуразолідон

5. Метронідазол

35. У хворого через 2 дні після прибуття з Венесуели, де він працював на сільгоспроботах, підвищилась температура тіла до 39-40°С, спостерігалися озноб, сильний головний біль. Звернувся до лікаря на 3-й день хвороби: стан тяжкий, обличчя та склери гіперемійовані, повіки набряклі. Гіперемія зіву. Виникла носова кровотеча. Пульс-120 уд./хв., АТ-100/70 мм. рт. ст. Язик червоний, сухий. Печінка +1,5 см. Які заходи патогенетичної терапії слід застосувати?

1. Вікасол, 5\% розчин глюкози

2. Вікасол, дезінтоксикаційна інфузійна терапія, глюкокортикостероїди

3. Амінокапронова кислота, серцеві глікозиди, сорбенти

4. Гепатопротектори, інфузії сольових розчинів

5. Дезінтоксикаційна інфузійна терапія

36. Геолог, що працював в польових умовах в Монголії, приїхав у відпустку і одразу захворів. Спостерігалися висока температура, біль за грудниною, кашель із кров’янистою мокротою.. На 3-й день хвороби стан тяжкий, температура тіла 39,3°С, акроціаноз. Хворий збуджений, вимова нечітка. Тахікардія, тахіпное. Над легенями праворуч укорочення перкуторного звуку, послаблене дихання, вологі хрипи. Під час госпіталізації АТ впав до 80/40 мм. рт. ст. Яку патогенетичну терапію слід призначити?

1. Мезатон, сульфокамфокаїн

2. Строфантин, сольові розчини внутрішньовенно

3. Анальгін, димедрол

4. Протигрипозний імуноглобулін, сольові розчини внутрішньовенно

5. Внутрішньовенне введення реополіглюкіну, глюкокортикостероїдів, дофаміну

37. Лаборант, що працював з тканинами від африканських мартишок, надійшов до стаціонару на 3-й день гарячки в тяжкому стані: сильний головний біль, артралгії, біль у горлі, температура тіла 40°С, діарея з домішками крові. Макульозний висип на обличчі, кон’юнктивіт, ерозивний фарингіт, спутана свідомість. Тахікардія, гіпотонія. Живіт болючий в навколопупковій ділянці. Який діагноз є найбільш вірогідним?

1. Кір

2. Лептоспіроз

3. Єрсиніоз

4. Гарячка Марбурга

5. Аденовірусна інфекція

38. У хворого через 3 дні після розтину хворого теляти підвищилась температура тіла до 37,5°С, на шкірі двох пальців з’явились пухирці, з яких згодом утворилися виразки із чорним струпом, безболісні. Навколо виразки – інфільтративний валик, на якому з’явились 3 пухирці з серозно-геморагічним вмістом. Кисть та передпліччя набряклі, регіонарний лімфаденіт. Які лабораторні дослідження слід терміново провести?

1. Вірусологічні дослідження вмісту пухирців

2. Серологічні дослідження

3. Бактеріологічне та бактеріоскопічне обстеження вмісту пухирців

4. Бактеріологічне дослідження крові

5. Дослідження вмісту пухирців на клітини Цанка

39. Громадянин Конго повернувся після зимових канікул, які проводив в сільській місцевості на батьківщині, і зразу захворів. Спостерігаються висока гарячка на протязі 3-х днів, головний біль, біль у суглобах та м’язах. Обличчя, склери гіперемійовані, крововиливи у склери. Попередній діагноз – жовта гарячка. Які заходи слід здійснити в гуртожитку, де проживає хворий, по упередженню виникнення епідемічного осередку?

1. Вакцинація проживаючих у гуртожитку

2. Ізоляція хворого

3. Дезінсекція

4. Дератизація

5. Введення контактним людського імуноглобуліну

40. Хворий 38 років звернувся до інфекційної лікарні із скаргами на головний біль, загальну слабкість, підвищення температури, ураження шкіри рук у вигляді чорних виразок, що покриті кірочками чорного кольору, при пальпації безболісні. Працює ветеринаром, оглядав хвору корову. Діагноз?