КРОК-3 / Крок 3. ЗЛП, Терапевтичний профіль. По темам / Порушення ритму
.doc|
Терапевтичний профіль Пароксизмальтні порушення ритму та провідності серця |
||
|
1 |
Хворий П., 57 років, скаржиться на загальну слабість, схуднення, підвищену пітливість, тремтіння рук. Вважає себе хворим 3-4 міс. Пульс ритмічний, 96 за хв. АТ 140/65 мм рт.ст. Щитоподібна залоза збільшена до ІІ ст. У правій частці пальпується вузол 2,0х3,2 см, твердої консистенції, фіксований до навколишніх тканин, не зміщується. Регіонарні лімфатичні вузли збільшені, не болючі. Ваш попередній діагноз?
|
|
|
2 |
Хворий П., 57 років, скаржиться на загальну слабість, схуднення, підвищену пітливість, тремтіння рук. Вважає себе хворим 3-4 міс. Пульс ритмічний, 96 за хв. АТ 140/65 мм рт.ст. Щитоподібна залоза збільшена до ІІ ст. У правій частці пальпується вузол 2,0х3,2 см, твердої консистенції, фіксований до навколишніх тканин, не зміщується. Регіонарні лімфатичні вузли збільшені, не болючі. Який із додаткових методів дослідження найбільш інформативний для верифікації діагнозу?
|
|
|
3 |
У хворої М., 33 р., діагностовано пароксизм суправентрикулярної тахікардії. Зразу після швидкого в/в введення 10мл 10\% розчину новокаїнаміду у хворої з’явились слабість, потемніння в очах, холодний піт, вона втратила свідомість. Об-но: блідість, АТ 60/40мм рт ст, Ps 120/хв, слабкого наповнення, серцеві тони приглушені. Яке виникло ускладнення ?
|
|
|
4 |
Чоловік 60 років, що стаждає на миготливу аритмію скаржиться на раптово виниклу задишку, біль у грудях, бухикання. Спостерігається синюха верхньої половини грудної клітки у виді трикутника, вени шиї набряклі. АТ 200/100 мм рт. ст., пульс 110 нав 1 хв. Який препарат треба ввести хворму першочергово?
|
|
|
5 |
До лікаря звернулася хвора 43 років з явищами гіпертиреозу, які в неї були діагностовані близько 1 року тому: зоб, екзофтальм, висока збудливість, тремор, кахексія. Від оперативного лікування відмовилась, виписані препарати приймала нерегулярно. При огляді: хвора збуджена, АТ=200/110 мм рт.ст., Р=160 за 1 хв., аритмічний, t=40,20С. Який діагноз найбільш вірогіден?
|
|
|
6 |
Хворий Д., 56 років, доставлений у важкому стані без сві-домості та з судомами. Об-но: акроціаноз, набряки гомі-лок. Пульс 36 уд/хв. АТ110/80мм рт. ст. Ритм правильний, на верхівці I тон ослаблений, акцент II тону в II міжре-бер’ї праворуч від груднини. У легенях дихання везикуля-рне, у нижніх відділах помірна кількість застійних дрібно-пухирчастих хрипів. На ЕКГ:передсердні та шлуночко-ві комплекси виникають незалежно, кількість шлуночко-вих комплексів 36уд/хв. З яким із перелічених патологічних станів доцільно проводити диференціальну діагностику ?
|
|
|
7 |
У хворого на гострий міокардит раптово погіршився стан: блідий, ціаноз губ, скаржиться на запоморочення. В легенях везикулярний подих, діяльність серця аритмічна 220-240 уд/хв., тони глухі, АТ 80/40 мм рт ст. Який метод дослідження слід насамперед використовувати для уточнення ускладнення?
|
|
|
8 |
У хворого на гострий інфаркт міокарду в стаціонарі з’явилося запоморечення, різка слабкість. АТ 90/50 мм рт ст. Діяльність серця аритмічна 75 уд/хв. На ЕКГ – політопна шлуночкові екстрасистолія. Який препарат вибору для лікування аритмії?
|
|
|
9 |
В приймальне відділення лікарні поступила хвора з діагнозом “Пароксизм миготливої аритмії”. При огляді худа, шкіра волога, чітко видно зоб ІІІ ступеня, миготлива аритмія, частота серцевих скорочень до 200 на хвилину, дефіцит пульсу до 40, АТ 180/60 мм.рт.ст. З анамнезу відомо, що хворіє біля року. Поступово зростала млявість, втрата ваги (20 кг за рік), пітливість, тахікардія. Після психічного перенапруження виник пароксизм миготливої аритмії. Який з перелічених діагнозів може відповідати вказаній клінічній картині?
|
|
|
10 |
Чоловік 44 років поступив у клініку з нападом миготливої аритмії, яка триває впродовж останніх 40 годин. Болю в ділянці серця не відчуває. Систематично вживає алкоголь. Подібний стан відчуває вперше. При огляді: виражена задишка, ЧСС – до 120/хв., АТ – 110/70 мм рт.ст. Ліва межа серця на 2 см назовні від лівої середньоключичної лінії. Тони серця ослаблені, систолічний шум на верхівці та в точці Боткіна. Печінка на 2 см виступає з-під краю правої реберної дуги. ЕхоКГ: ФВ – 38\%. Якою повинна бути тактика ведення хворого?
|
|
|
11 |
У хворої С., 55 років, з тахісистолічною формою миготливої аритмії під час фізичного навантаження раптово з(явився різкий біль у лівій половині грудної клітки, який супроводився задишкою і посинінням верхньої половини тулуба. При аускультації в ІІ міжребер(ї зліва вислуховується протодіастолічний шум Грехема-Стіла. ЕКГ: синдром Mc Gin White. Вкажіть найімовірніший діагноз:
|
|
|
12 |
Жінка 38 років раптово знепритомніла на вулиці. Викликана ШМД. На ЕКГ шлуночкова тахікардія, ЧСС 160 /хв., АТ 50/20 мм.рт.ст. На ЕКГ даних за інфаркт міокарду немає. Чим викликаний стан?
|
|
|
13 |
У жінки 44 років після переохолодження з’явилася млявість, сонливість, важкість у лівій половині грудної клітки. В анамнезі лікування L-тироксином дозу якого вона самостійно зменшила в останній тиждень. Бліда, одутловата, шкіра холодна на дотик . Брадикардія 44 /хв., АТ 100/60 мм.рт.ст., t0 тіла 350 С. Яким діям треба віддати перевагу для боротьби з гіпотермією?
|
|
|
14 |
У жінки 44 років після переохолодження з’явилася млявість, сонливість, важкість у лівій половині грудної клітки. В анамнезі лікування L-тироксином дозу якого вона самостійно зменшила в останній тиждень. Бліда, одутловата, шкіра холодна на дотик . Брадикардія 44 /хв., АТ 100/60 мм.рт.ст., t0 тіла 350 С. Яким діям треба віддати перевагу для боротьби з гіпотермією?
|
|
|
15 |
Хворий на ішемічну хворобу серця скаржиться на прискорену роботу серця, задишку, нудоту, слабість. ЧСС 140 на хвилину. АТ 70/30 мм.рт.ст. На кардіограмі зафіксована фібриляція передсердь. Строки її виникнення невідомі. Які заходи треба зробити у першу чергу?
|
|
|
16 |
Хворий 54 років скаржиться на прискорене серцебиття, перебої в роботі серця, які виникли вперше 4 години тому. Ангінозний біль не виникав. АТ 130/85 мм.рт.ст. На ЕКГ – фібриляція передсердь з частотою серцевих скорочень 180 в хв. Які заходи треба зробити в першу чергу?
|
|
|
17 |
В лікарню доставлений хворий після епізоду втрати свідомості. Об-но: хворий блідий, акроціаноз. ЧД – 22 за 1 хв. , PS не пальпується, АТ – 64/50 мм. рт. ст. На екрані монітору виявляється тахікардія з широким комплексом (QRS – 0,22 с), ЧСС до 200 уд за 1 хв. Яка тактика в даному випадку буде найбільш доцільною ?
|
|
|
18 |
Хворий 40 років без будь-яких скарг в анамнезі раптово відчув сильний біль за грудиною і втратив свідомість. АТ 90/50 мм рт. ст. , пульс 50 за 1 хв. На ЕКГ – передсердний ритм 110 за 1 хв. , шлуночковий – 50 за 1 хв. , без взаємозв’язку; ST підвищений, T високий, гострий у ІІ, ІІІ, AvF. З якого препарату варто почати лікування?
|
|
|
19 |
Хворий 68 років госпіталізований з діагнозом: гострий задній інфаркт міокарду. Під час огляду втратив свідомість, вкрився холодним потом. Стан важкий. Шкіра бліда, холодна. Тони серця глухі, ритм сердечних скорочень правильний. Пульс 180 за 1 хв. , слабкого наповнення. АТ 80/40 мм рт. ст. На ЕКГ: поширені шлуночкові комплекси по 0,18 сек. , неправильної форми. Яке ускладнення інфаркту міокарда має місце?
|
|
|
20 |
Хворій 62 років, госпіталізованій з приводу ІХС, післяінфарктного кардіосклерозу, СН ІІБ стадії, призначено дігоксин. Через 1 день стан погіршився, з'явилась значна слабість, запаморочення. Об[но: пульс 40 в хв. , аритмічний. Серцеві тони ослаблені. Печінка виступає з під краю реберної дуги на 2 см, набряки кінцівок. ЕКГ: періодичне випадіння QRS, коритоподібна депресія інтервалу ST. Яке ускладнення у хворої?
|
|
|
21 |
У хворого на гострий інфаркт міокарда на 25 добу раптово виникло запаморочення. Пульс і тиск на периферичних судинах не визначались. На ЕКГ: QRS–0,15с, ЧСС-180 уд/хв, Р не визначається, шлуночкові комплекси деформовані, розширені, відсутність ізоелектричного інтервалу. Яке ускладнення виникло у даного хворого?
|
|
|
22 |
Хвора Д., 66 років, яка страждає на тахісистолічну форму миготливої аритмії під час фізичного навантаження раптово з’явився гострий біль у лівій половині грудної клітки, який супроводжується задишкою, посинінням верхньої половини тулуба. При аускультації в ІІ міжребер’ї зліва – шум Грехема-Стіла. Вкажіть найбільш ймовірний діагноз.
|
|
|
23 |
Хворий С., 67 років, поступив зі скаргами на повторні знепретомнення. При огляді тони серця глухі, відзначається виражена брадикардія. Пульс 36 ударів за хвилину, ритмічний. АТ 150/70 мм.рт.ст. Дані ЕКГ: число шлуночкових скорочень 32/хв., передсердні і шлуночкові комплекси з’являються незалежно один від одного. Найбільш ймовірна причина непритомностей:
|
|
|
24 |
Хвора 18 років оперована з приводу дифузний токсичний зоб. На другий день після операції стан різко погіршився. Хвора збуджена. Скаржиться на серцебиття, пітливість, була блювота. Ps – 165/хв., аритмічний, малий, миготлива аритмія. АТ – 85/40 мм рт.ст. Тони серця голосні. Дихання везикулярне. Живіт м’який, не болючий. t?- 39?С. Який найбільш імовірний діагноз?
|
|
|
25 |
Хвора 28 років оперована з приводу дифузного токсичного зоба. Місяць до операції лікувалась в терапевтичному відділенні, отримувала мерказолил. Амбулаторно лікування не отримувала. Перед операцією Ps-96/хв, АТ-125/70 мм рт.ст. На другий день після операції стан різко погіршився. Хвора збуджена. Скаржиться на серцебиття, пітливість, була блювота. Ps-165/хв, аритмічний,малий, миготлива аритмія. АТ-85/40 мм рт.ст. Тони серця голосні. Дихання везикулярне в нижніх відділах – вологі хрипи. Живот м”який, не болючий. T-39С. Який найбільш імовірний діагноз?
|
|
|
26 |
Хвора 28 років оперована з приводу дифузного токсичного зоба. Місяць до операції лікувалась в терапевтичному відділенні, отримувала мерказолил. Амбулаторно лікування не отримувала. Перед операцією Ps-96/хв, АТ-125/70 мм рт.ст. На другий день після операції стан різко погіршився. Хвора збуджена. Скаржиться на серцебиття, пітливість, була блювота. Ps-165/хв, аритмічний,мали, миготлива аритмія. АТ-85/40 мм рт.ст. Тони серця голосні. Дихання везикулярне в нижніх відділах – вологі хрипи. Живот м”який, не болючий. T-39С. Яка невідкладна допомога?
|
|
|
27 |
Хвора 30 років, хворіє на дифузний токсичний зоб 1 рік. Лікування не отримівала. Після надмірного перевантаження під час занять спортом стан різко погіршився: хвора збуджена, скаржиться на серцебиття, пітлівість, блювоту. Ps-140/хв, миготлива аритмія. АТ-90/40 мм.рт.ст. Тони серця голосні. Дихання везику-лярне, в нижних відділах – вологи хрипи.Т-39,20 С. Щитовидная залоза дифузно збільшена до III ст. Який найбільш імовірний діагноз?
|
|
|
28 |
Хвора 30 років, хворіє на дифузний токсичний зоб 1 рік. Лікування не отримівала. Після надмірного перевантаження під час занять спортом стан різко погіршився: хвора збуджена, скаржиться на серцебиття, пітлівість, блювоту. Ps-140/хв, миготлива аритмія. АТ-90/40 мм.рт.ст. Тони серця голосні. Дихання везику-лярне, в нижних відділах – вологи хрипи.Т-39,20 С. Щитовидная залоза дифузно збільшена до III ст. Яка тактика сімейного лікаря?
|
|
|
29 |
Пацієнт 50 років, що знаходиться у відділенні інтенсивної терапії з приводу гострого інфаркту міокарда, раптово знепритомнів . На кардіомоніторі реєструється фібриляція шлуночків. Для відновлення ритму може бути застосовано:
|
|
|
30 |
Пацієнт 55 років, що знаходиться у відділенні інтенсивної терапії з приводу гострого інфаркту міокарда, раптово знепритомнів . На кардіомоніторі реєструється тріпотіння шлуночків. Для відновлення ритму може бути застосовано:
|
|
|
31 |
У хворого : 65 років АТ 150/100 мм рт.ст. , пульс 128 в 1 хв. аритмічний. Потрібно ввессти:
|
|
|
32 |
Хворий 46 років, що надійшов до відділення інтенсивної терапії з приводу інфаркту міокарда, раптом зблід, утратив свідомість, дихання стало аритмічним. На екрані кардіомонітору з`явились деформовані, регулярні, розширені шлуночкові комплекси, що нагадують зубці пили, з ЧСС 260 за хвилину. Найбільш імовірний діагноз?
|
|
|
33 |
Хворий 46 років, що надійшов до відділення інтенсивної терапії з приводу інфаркту міокарда, раптом зблід, утратив свідомість, дихання стало аритмічним. На екрані кардіомонітору з`явились деформовані, регулярні, розширені шлуночкові комплекси, що нагадують зубці пили, з ЧСС 260 за хвилину. Ваші перші дії?
|
|
|
34 |
Хворий 62 років. Скарги на серцебиття, слабкість, давлячий, стискуючий біль за грудиною, котрий тривожить понад 40 хвилин. Нітрогліцерін ефекту не дав. Викликано бригаду швидкої допомоги. Об’єктивно: загальний стан тяжкий. Блідість шкіри, акроціаноз. Кінцівки холодні. Тони серця глухі, ритмічні, ЧСС – 150 за хв, АТ – 90/60 мм.рт.ст. Пульс – 150/хв, слабкого наповнення та напруження. На ЕКГ – пароксизмальна шлуночкова тахікардія. Ваш попередній діагноз?
|
|
|
35 |
Хвора 43 років з ревматизмом, компенсованою мітральною вадою серця призначено лікування діклофенаком, дігоксином, біцилліном. Через 2тиждні з’явилося різке серцебиття, часті шлуночкові екстрасістоли, блювання. Яку невідкладну допомогу необхідно надати?
|
|
|
36 |
Хвора 68 років скаржиться на повторні напади непритомності протягом останнього місяця. Об’єктивно: серцева діяльність аритмічна, ЧСС – 42 в хв., АТ – 160/100 мм рт.ст. На нижніх кінцівках незначні набряки. На ЕКГ ознаки передсердно-шлуночкової блокади II ступеня типу Мобітц II. Які дії лікаря запобігуть відновленню нападів?
|
|
|
37 |
Хворий 42 роки знепритомнів під час фізичного навантаження. Об’ективно: серцева діяльність аритмічна за рахунок екстрасистолії. Вислуховується піздній систолічний шум в точці Боткіна та на верхівці. Має обтяжений сімейний анамнез: раптова смерть брата в віці 40 років. Які методи обстеження дозволять встановити діагноз?
|
|
|
38 |
У пацієнта С., 43 років, під час виконання катетеризації підключичної вени виникло порушення ритму серця у вигляді політопних екстрасистол. Який фактор міг стати причиною порушення ритму?
|
|
|
39 |
Хворий А., 27 років, звернувся в амбулаторію сімейного лікаря зі скаргами на напади серцебиття, задишки і нудоти, перший з який виник 2 дні назад, останній – близько 30 хвилин назад. При реєстрації ЕКГ виявлена тахікардія із широкими комплексами QRS, ЧСС – 160 у хвилину. На ЕКГ дворічній давнині (висновку немає): PQ - 0,08 c, QRS - 0,14 c, QT - 0,36 c, RR - 0,72 c, ЧСС - 83 у хвилину. Який з перерахованих способів лікар може використовувати для екстреного купировання порушення ритму в даного хворого:
|
|
|
40 |
У хворого Т, 47 років, під час огляду дільничого терапевта в поліклініці, з’явилося сильне головокружіння, непритомність, відсутність артеріального тиску, пульсу, серцевих тонів. Страждає на атріовентрикулярну блокаду II ступеня, тип Мобітц I. Діагностовано напад Морган’ї – Едемса – Стокса. Які заходи треба вжити негайно?
|
|
|
41 |
У хворого Т, 47 років, під час прийому у терапевта поскаржився на сильне головокружляння та знепритомнів. АТ не визначається, пульсу немає, серцеві тони не вислуховуються. Знаходиться під наглядом з атріовентрикулярною блокадою II ступеня типу Мобітц I. Ваш діагноз?
|
|
|
42 |
У хворого Т, 47 років, під час прийому у терапевта поскаржився на сильне головокружляння та знепритомнів. АТ не визначається, пульсу немає, серцеві тони не вислуховуються. Знаходиться під наглядом з атріовентрикулярною блокадою II ступеня типу Мобітц I. Ваш діагноз?
|
|
|
43 |
Чоловік 47 років знаходиться в реанімаційному відділенні з приводу трансмурального інфаркту міокарду. Раптово стан хворого різко погіршився: з’явились судоми кінцівок. При огляді спостерігається втрата свідомості, тони серця не вислуховуються, пульс та АТ не визначаються. На ЕКГ – дрібнохвильова фібриляція шлуночків. Назвіть невідкладну допомогу.
|
|
|
44 |
Чоловік 58 років, який страждає на ішемічну хворобу серця, звернувся до дільничного терапевта для профілактичного обстеження. Раптом знепритомнів. Об’єктивно: дифузний ціаноз, рідкі дихальні рухи різної глибини, пульс на сонних артеріях відсутній, зіниці широкі, на світло не реагують. На ЕКГ реєструються окремі зубці Р, після чого електрична діяльність серця не реєструється. Назвіть причину клінічної смерті.
|
|
|
45 |
Чоловік 45 років звернувся до сімейного лікаря зі скаргами на стискаючий біль за грудниною, що з’являється під час швидкої ходи, тривалістю 3-5 хвилин. Під час реєстрації ЕКГ знепритомнів, розвився виражений ціаноз, пульс на a.carotis не визначається, зіниці широкі, на світло не реагують. На ЕКГ: спочатку зареєстровано синусовий ритм, ЧСС 85 за хв., сегменти ST зміщено на 4 мм догори від ізоелектричної лінії, потім з’являються хаотичні неправильної форми хвилі. Назвіть причину клінічної смерті.
|
|
|
46 |
У хворого 59 років з гострим інфарктом міокарду стан різко погіршився, посилилась ядуха, серцебиття. Об’єктивно: дифузний ціаноз, пульс 180 уд. за хв., АТ 110/79 мм рт.ст. На ЕКГ – пароксизмальна шлуночкова тахікардія. Після введення антиаритмічного препарату в/в крапельно (100 мл лідокаїну) стан не покращився, хворий знепритомнів. На кардіомоніторі фібриляція шлуночків. Назвіть невідкладну допомогу.
|
|
|
47 |
Хворий 70 років, який страждає на ІХС, раптово втратив свідомість. На ЕКГ реєструються хаотичні, нерегулярні, різко деформовані шлуночкові хвилі, різні за амплітудою, висотою та формою, широкі, з частотою біля 600 в хвилину. Яку невідкладну допомогу потрібно надати хворому?
|
|
|
48 |
Хвора М., 46 років, звернулася до лікаря зі скаргами на різке схуднення, охриплість голосу, відчуття “клубка” в горлі, серцебиття, підвищену нервовість, погіршення зору. При огляді: екзофтальм, щитовидна залоза збільшена – пальпується перешийок та обидві долі, ліва доля щільна, пальпується вузел розмірами 2х2 см, трохи болючий. Які лікувальні заходи потрібно вжити?
|
|
|
49 |
У хворого 83 років з гострим інфарктом міокарду на 2-й день захворювання з’явилися скарги на “перебої” в роботі серця, зросла слабкість. Стан середньої важкості. Шкіра бліда, ціаноз губ помірний. Над легенями дещо ослаблене везикулярне дихання Тони серця ослаблені, діяльність аритмічна, ЧСС 86 уд/хв, екстрасистолія до 18 за 1 хв. АТ 140/80 мм рт. ст. На ЕКГ реєструються одиничні та парні шлуночкові екстрасистоли. Який препарат необхідно призначити для запобігання розвитку фібриляції шлуночків?
|
|
|
50 |
Хвора С., 54 років, що страждає на гіпотиреоз, скаржилась на підвищену стомлюваність, сонливість, загальне нездужання, погану пам’ять, неможливість виконувати нескладну роботу, задишку, запори, значне збільшення ваги. На протязі декількох місяців не приймала гормональну терапію. Стан поступово погіршувався. Дільничний лікар знайшов хвору у непритомному стані, дихання рідке, поверхневе, тони серця глухі, ЧСС 45 ударів на хвилину, шкіра суха, холодна, живіт м’який. Які заходи потрібно було вжити раніше для недопущення розвитку коматозного стану?
|
|
|
51 |
Хворий П., 32 років, страждає на хворобу Аддісона 3 роки. Госпіталізований з ознаками наднирникової кризи. При обстеженні: рівень глюкози – 2,5 ммоль/л, Na+– 120 ммоль/л. К+ – 7,8 ммоль/л. На ЕКГ – зниження вольтажу зубців та уповільнення провідності. Які медикаментозні засоби слід використати терміново?
|
|
|
52 |
У хворого 54 років на 3 день повторного гострого інфаркту міокарда несподівано погіршився стан з непритомністю, зупинкою серцевої діяльності та дихання, АТ 0 мм.рт.ст. На ЕКГ: часті нерегулярні хвилі, відмінні за формою та амплітудою. З метою проведення реанімаційних заходів необхідно провести:
|
|
|
53 |
Пацієнту, 66 років, який в анамнезі переніс інфаркт міокарда, скаржиться на серцебиття, задуху при помірному фізичному навантаженні. Об’єктивно: ритм серцевої діяльності неправильний, ЧСС – 126 за хв., тони серця послаблені, систолічний шум над аортою. На ЕКГ: відсутність зубців Р у всіх відведеннях, різні відстані між R-R, хвилі найкраще виражені у VІ. Про яке порушення серцевого ритму слід думати?
|
|
|
54 |
У хворої 59 років на гіпертонічну хворобу після стресу раптово з’явились головний біль, серцебиття, біль в ділянці серця, відчуття тривоги. Об’єктивно: хвора збуджена, ЧСС – 120 за хв., АТ – 240/120 мм. рт.ст. Тони серця ритмічні, акцент ІІ тону над аортою. Призначення яких препаратів є найбільш доцільним в даному випадку?
|
|
|
55 |
Хворий 58 років, який протягом 8 років страждає на артеріальну гіпертензію, переніс рік тому інфаркт міокарда, при фізичному навантаженні відчув серцебиття. Об - но: набряків немає, ЧСС 148, PS 102, І тон послаблений, АТ 140/90 мм. рт.ст., дихання визикулярне. На ЕКГ: зубець Р відсутній, частота шлуночкових скорочень 132-168. Ритм було відновлено внутрішньовенним введенням етацизіну. Для попередження виникнення порушення ритму доцільно використовувати:
|
|
|
56 |
Хворий скаржиться на серцебиття, неприємні відчуття в ділянці серця, головний біль, слабкість, нудота. Протягом останніх років на ЕКГ реєстрували синдром Вольфа -Паркінсона- Уайта. В останні 3 дні напади спостерігаються до 7 разів на добу. На ЕКГ: пароксизмальна суправентрикулярна тахікардія на фоні синдрома Вольфа-Паркінсона-Уайта. Що потрібно призначити хворому для зняття приступу?
|
|
|
57 |
У хворого з ревматичною вадою мітрального клапана і аритмією на ЕКГ виявлено неоднакові інтервали R - R, відсутність зубця Р, лівограму, коронарний зубець Т у Ш, AVF. Пульс 95 за 1 хв., неритмічний. Яка паталогія у хворого?
|
|
|
58 |
Хворий Л., 25 років, скаржиться на серцебиття. З 17 років встановлено діагноз: синдром WPW. При обстеженні: пульс 160 ударів в хвилину, АТ 130/80 мм рт.ст. На ЕКГ – пароксизм надшлункової тахікардії. Що необхідно призначити хворому?
|
|
|
59 |
У хворого 45 років на ЕКГ інтервал P-Q дорівнює 0,10 с, тривалість комплексу QRS дорівнює 0,12 с, відмічається додаткова хвиля збудження (“дельта“ хвиля). Яке порушення ритму у хворого?
|
|
|
60 |
У хворого 57 років після фізичного та емоційного перенапруження виник пароксизм миготіння передсердь з частотою скорочень шлуночків 112 уд/хв., АТ – 120/70 мм рт.ст. Ознаки порушення коронарного кровообігу на ЕКГ відсутні. Яка з наведених схем лікування є найбільш оптимальною?
|
|
|
61 |
Хворий К., 72 роки доставлений машиною “швидкої допомоги“ у важкому стані, із запамороченням. На ЕКГ: передсердні і шлуночкові комплекси виникають незалежно, кількість шлуночкових комплексів 36 за хв. Дифузні зміни міокарда. Які препарати слід призначити першочергово?
|
|
|
62 |
Хвора С., 45 років, довгий час страждає на ревматизм, мітральну ваду серця. Поступила в приймальне відділення в зв’язку з серцебиттям, нападом задухи. Об-но: набряклість шийних вен, ціаноз. Діяльність серця аритмічна, тахікардія. ЧСС 180 уд/хв., пульс 100 уд/хв. На ЕКГ: пароксизмальна миготлива аритмія. Які препарати для надання невідкладної допомоги необхідно призначити?
|
|
|
63 |
Хворий Л., 25 років, скаржиться на серцебиття. З 17 років встановлено діагноз: синдром WPW. При обстеженні: пульс 160 ударів в хвилину, АТ 130/80 мм рт.ст. На ЕКГ – пароксизм надшлункової тахікардії. Що необхідно призначити хворому?
|
|
|
64 |
У хворої 42 років раптово виникли головний біль, серцебиття, запаморочення, загальне збудження, тремтіння. Подібні стани виникали і раніше, особливо після нервових перенапружень. Об-но: пульс – 120 за хв., ритмічний. АТ – 180/100 мм рт.ст. Тони серця ритмічні, акцент ІІ тону над аортою. ЕКГ: синусова тахікардія, ознаки гіпертрофії лівого шлуночка. З боку інших органів та систем паталогічні зміни не виявлені. Набряки відсутні. Яка комбінація лікарських засобів є найбільш доцільною в даному випадку?
|
|
|
65 |
У хворого 45 років на ЕКГ інтервал P-Q дорівнює 0,10 с, тривалість комплексу QRS дорівнює 0,12 с, відмічається додаткова хвиля збудження (“дельта“ хвиля). Яке порушення ритму у хворого?
|
|
|
66 |
У хворого 57 років після фізичного та емоційного перенапруження виник пароксизм миготіння передсердь з частотою скорочень шлуночків 112 уд/хв., АТ – 120/70 мм рт.ст. Ознаки порушення коронарного кровообігу на ЕКГ відсутні. Яка з наведених схем лікування є найбільш оптимальною?
|
|
|
67 |
Хворий К., 72 роки доставлений машиною “швидкої допомоги“ у важкому стані, із запамороченням. На ЕКГ: передсердні і шлуночкові комплекси виникають незалежно, кількість шлуночкових комплексів 36 за хв. Дифузні зміни міокарда. Які препарати слід призначити першочергово?
|
|
|
68 |
В кардіологічне відділення поступив хворий 62 роки з трансмуральним інфарктом міокарда задньо-діафрагмальної ділянки лівого шлуночка. Ритм серцевої діяльності правильний, ЧСС– 32 за хв., АТ – 110/70 мм рт.ст. Раптово хворий втратив свідомість, почав швидко наростати ціаноз обличчя, шиї, з’явились клонічні судоми, конвергенція очних яблук. Яке ускладнення розвинулось у хворого?
|
|
|
69 |
У хворого, з пароксизмальною миготливою аритмією раптом виникли біль у грудній клітці, задуха. Об’єктивно: шкіра волога, шийні вени набряклі, зіниці розширені Пульс малий, 140 за хвилину. Артеріальний тиск не визначається. На ЕКГ: SІ-QІІІ Попередній діагноз: ТЕЛА. Яке необхідне дообстеження?
|
|
|
70 |
Хворого Р, 42 роки, госпіталізували в кардіологічне відділення з відчуттям перебоїв серцевої діяльності.Об-но: акроціаноз, Пульс 100/хв, ЧСС аритмічна. АТ –160/100мм рт.ст. На ЕКГ: ритм неправильний, хвилі F з частотою 300/хв в ІІ,ІІІ,avF, V1 відведеннях, середня ЧСС шлуночків до 100 уд/хв. Яке порушення ритму розвинулось у данного хворого?
|
|
|
71 |
Хвора 48років страждає на ревматизм із складною мітрально-аортальною вадою серця. За останній період відмічає епізоди запаморочення по декілька секунд.Об-но: ЧСС 36, ритм правильний, систолічний шум на верхівці та аорті, АТ 160/70. На ЕКГ- ЧСС 36/хв, передсердні та шлуночкові комплекси незалежні один від одного, частота скорочень передсердь 82. Ваша лікарьска тактика?
|
|