87

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Дніпропетровський національний університет ім. О. Гончара

Факультет міжнародної економіки

Кафедра економіки та управління національним господарством

III.КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ З ДИСЦИПЛІНИ «МІЖНАРОДНІ ЕКОНОМІЧНІ ВІДНОСИНИ»

Тема 1. Сутність та форми прояву міжнародних економічних відносин.

1.1. Предмет, та завдання курсу міжнародних економічних відносин.

1.2. Сутність категорії міжнародні економічні відносин.

1.3.Рівні, форми, об’єкти і суб’єкти міжнародних економічних відносин.

1.4. Особливості розвитку міжнародних економічних відносин на сучасному етапі.

1.1. Предмет, та завдання курсу міжнародних економічних відносин.

Міжнародні економічні відносини (МЕВ) - це система економічних зв'язків щодо виробництва, розподілу, обміну і споживання, що вийшли з за межі національних кордонів.

Міжнародні економічні відносини (МЕВ) - це система господарських зв'язків між національними економіками різних країн, відповідними суб'єктами господарювання, особлива форма діяльності, яка базується на міжнародному поділі праці.

МЕВ залежать від природних (географічних і демографічних) і набутих (виробничих, технологічних) факторів, а також соціальних, національних, етнічних, політичних і правових умов.

Міжнародні економічні відносини (МЕВ) - це відносини, які характеризують спосіб і характер взаємодії всіх країн світу в сфері економічного співробітництва, розвитку і переплетення торгівельних, виробничо-технологічних, фінансово-валютних зв'язків.

Сучасні МЕВ є системою економічних зв'язків, які характеризуються:

- виходом за межі національних господарств;

- взаємодією фізичних та юридичних осіб, держав і міжнародних організацій;

Предметом МЕВ є безпосередні зв'язки із спеціалізації і кооперування в галузі виробництва та науково-технічних робіт. До об'єктів МЕВ відносять товари і послуги, матеріально-грошові та трудові ресурси, які є предметами міжнародного обміну; багатостороннє та різноманітне співробітництво країн і міжнародних організацій.

Можна визначити такі проблеми наукового дослідження, що складають предмет МЕВ:

- методологічні принципи й основні методи історичного дослідження;

- основні напрямки історії розвитку теорії міжнародних економічних відносин, їх концептуальні та методологічні особливості;

- міжнародні економічні відносини як загальносуспільний феномен та їх закономірності;

- система міжнародних економічних відносин та її середовище;

- учасники міжнародних економічних відносин, їх цілі та засоби;

- зовнішньополітична діяльність суб'єктів міжнародних економічних відносин та процес прийняття зовнішньополітичного рішення;

- національні інтереси й міжнародна безпека;

- правове та моральне регулювання міжнародних економічних відносин;

- конфлікти і співробітництво в міжнародних економічних відносинах;

- міжнародний порядок та його характерні риси.

1.2. Сутність категорії міжнародні економічні відносин.

Основні категорії МЕВ.

Перш категорія — національне господарство.

Національне господарство — це економічна система (економіка) окремої країни, шо належить до міжнародної спільноти.

Господарський комплекс, як і будь-яка система, має певну структуру, що передбачає наявність складових частин і зв'язків між ними. Головними складовими частинами його є дві сфери. У першій з них — виробничій сфері — безпосередньо створюються матеріальні блага. Сфера послуг (невиробнича сфера) в основному надає послуги населенню. Сфери в свою чергу поділяються на галузі (сектори) національного господарства (господарського комплексу), під якими розуміють сукупність підприємств і установ, що задовольняють однорідні потреби суспільства (промисловість — у промисловій продукції, транспорт — у переміщенні вантажів і населення, освіта — у здобутті загальної і професійної освіти тощо). Двома найважливішими галузями, що визначають розвиток національного комплексу країни, є промисловість та сільське господарство. За співвідношенням вартості виробленої продукції та частки зайнятого населення у них визначають тип господарського комплексу, який може бути промисловим, промислово-аграрним, аграрно-промисловим чи аграрним. Для промислового типу НГК(національний господарський комплекс) характерне різке переважання промислового виробництва над сільськогосподарським, тоді як у аграрному провідним є сільське господарство, яке часто слабо розвинуте, але промисловості практично немає взагалі. Два інші типи проміжні між першим і останнім.

Друга категорія - національний експортний потенціал — це сукупність природних, виробничих, науково-технічних, трудових і фінансових ресурсів (засобів), що можуть використовуватися в міжнародних економічних відносинах. Національний експортний потенціал – це спроможність суб’єктів економіки забезпечувати конкурентоспроможність завдяки збільшенню

споживання на міжнародних ринках вироблених ними товарів і послуг. Головним завданням національної експортної стратегії є не підтримка експортоорієнтованих галузей чи підприємств, а розвиток експортного потенціалу з подальшою переорієнтацією його на високотехнологічні галузі, а також товари з максимально високою часткою доданої вартості.