- •Лекція 1. Теоретичні питання охорони праці
- •1. Передмова: сучасний стан оп в україні та за кордоном; соціально-економічне значення охорони праці в с/г.; зміст навчальної дисципліни передмова
- •Статистичні дані по тавматизму
- •Зміст навчальної дисципліни, її задачі
- •2. Середовище мешкання людини, його небезпечні та шкідливі виробничі фактори. Особливості умов праці в с/г виробництві
- •3. Класифікація небезпечних та шкідливих виробничих факторів та принцип їх нормування
- •4. Аналіз, прогнозування, профілактика травматизму та професійної захворюваності на виробництві
- •5. Методи аналізу причин травматизму.
- •Лекція 2. Правові питання охорони праці
- •1. Основні законодавчі та нормані акти з охорони праці
- •2. Обов’язки роботодавця щодо створення безпечних і не шкідливих умов праці. Обов’язки працівників щодо виконання вимог нормативних актів про о.П.
- •3. Нормування робочого часу та відпочинку
- •4. Відповідальність за невиконання вимог з охорони праці
- •5. Державний нагляд і громадський контроль за охороною праці
- •1. Система державного управління охороною праці в україні
- •Служба охорони праці та її задачі
- •3. Навчання з охорони праці. Кабінети з оп
- •4. Атестація робочих місць за умовами праці
- •5. Фінансування оп. Стимулювання оп
- •6. Регулювання охорони праці в колективному договорі
- •Закон україни «про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення». Гігієна праці, виробнича санітарія та особиста гігієна
- •2. Метеорологічні параметри, їх вплив на людину
- •3. Освітлення виробничих приміщень, принцип нормування
- •4. Вентиляція виробничих приміщень
- •5. Виробничий шум, вібрація та захист від них
- •Захист від шуму
- •Вібрація та захист від неї
- •Захист від дії вібрацій
- •1. Хімічні шкідливі речовини та захист від них
- •1. Хімічні речовини
- •2. Виробничий пил.
- •Заходи по безпеці праці при роботі з шр
- •2. Шкідливі випромінювання та захист від них
- •3. Засоби індивідуального захисту (шкіри, органів дихання, від шуму)
- •4. Загальні санітарно - гігієнічні вимоги до розміщення підприємств, до виробничих і побутових приміщень
- •1. Загальні положення про безпеку виробничих процесів
- •2. Небезпечні зони та захисні засоби
- •3. Сигналізація та її види. Знаки безпеки
- •Знаки безпеки
- •1. Дія електричного струму на організм людини
- •1.1. Загальні відомості про змінний струм
- •1.2. Дія електричного струму на організм людини
- •2. Умови та небезпека ураження людини електричним струмом
- •Однофазне дотикання в мережі з ізольованою нейтраллю
- •Однофазне дотикання в мережі із заземлюючою нейтраллю
- •Напруга кроку
- •3. Організаційні та технічні заходи захисту від ураження людини електричним струмом
- •3.1. Організаційні заходи захисту за нормальним режимом роботи
- •3.2. Технічні заходи безпечної експлуатації електроустановок в аварійних режимах
- •3.2.1.Захисне заземлення
- •3.2.2. Захисне занулення
- •3.2.3. Пристрій вирівнювання електричних потенціалів
- •3.2.4. Ізолюючі вставки
- •4. Організація безпечної експлуатації електроустановок
- •1. Основні поняття та визначення пожежної безпеки. Причини пожеж та вибухів на с.Г. Підприємствах
- •Причини пожеж і вибухів у сільському господарстві
- •2. Пожежо - небезпечні властивості матеріалів та речовин. Пожежо - вибухова небезпечність об’єктів. Системи пожежного захисту. Пожежна сигналізація
- •3. Система організаційно-технічних заходів з пожежної безпеки
- •4. Блискавкозахист
- •5. Організація пожежної охорони в сільському господарстві
3. Організаційні та технічні заходи захисту від ураження людини електричним струмом
3.1. Організаційні заходи захисту за нормальним режимом роботи
Для захисту людини від ураження ел. струмом відповідно ПУЄ застосовують:
ізоляцію струмоведучих частин, проводів за допомогою діелектричних матеріалів;
недоступність проводів електричних мереж (повітряні ЛЕП виконують на опорах, електричні кабелі прокладають у землі тощо);
обгородження електроустановок (наприклад, кожухами, заборами тощо);
малі напруги (не більше 42 В);
ізоляцію робочого місця (резинові килимки тощо).
3.2. Технічні заходи безпечної експлуатації електроустановок в аварійних режимах
Для захисту людини від ураження електричним струмом в аварійних режимах відповідно до ПУЄ застосовують:
– заземлення чи занулення корпусів електричних установок, які можуть потрапити під напругу при пошкодженні ізоляції;
– вирівнювання електричних потенціалів;
– автоматичне відключення електрообладнання при аваріях в електро-мережі (блокуючи пристрої, які автоматично відкачують напругу в ел. установках, коли знімають з неї захисний кожух, огородження);
– засоби індивідуального захисту;
– попереджувальна сигналізація (світлова, звукова);
– ізолюючі вставки.
3.2.1.Захисне заземлення
Захисним заземленням називається навмисне електричне з'єднання металевих неструмопровідних частин електрообладнання (корпусів) із землею.
Захисне заземлення застосовується в мережах з ізольованою нейтраллю напругою 1000 В і в мережах понад 1000 В незалежно від режиму нейтралі джерела живлення.
Заземлюючий пристрій складається із заземлювача і заземлюючих провідників, які з’єднують частини обладнання із заземлювачем.
Заземлювач – це металевий предмет (стержні металеві, труби), що має безпосередній контакт із землею. Заземлювачі бувають штучними і природними (металеві трубопроводи, металеві конструкції будинків та ін.).
Електричні параметри заземлюючих пристроїв електроустановок у будь-яку пору року повинні відповідати установленим нормам.
Для мереж 380/220 В опір заземлюючого пристрою повинен бути Rз ≤ 4 Ом.
Захисна дія заземлення полягає у зниженні сили струму, що протікає по тілу людини до безпечної величини.
Досягається це завдяки тому, що малий опір заземлення (одиниці Ом) приєднується паралельно до великого (тисячі Ом) опору людини. Чим більше відношення опору людини до опору заземлення (Rл >>Rз), тим менший струм буде проходити по людині, тобто і наслідок ураження буде меншим. Опір заземлення підбирають таким, щоб струм, який проходить по людині, був безпечним.
3.2.2. Захисне занулення
Захисним зануленням називається навмисне електричне з'єднання корпусів електроустановок з нульовим приводом електромережі (з глухозаземленою нейтраллю генераторів або трансформаторів).
Захисне занулення застосовується у трифазних чотирьохпровідних мережах напругою до 1000 В з глухозаземленою нейтраллю джерела живлення.
Нульовий захисний провідник з'єднує корпус установки з нульовим проводом мережі.
Опір заземлювача нульової точки трансформатора повинен відповідати установленим нормам. Для мереж 380/220 В Rо ≤ 4 Ом.
Захисна дія занулення виявляється в тому, що при пробої ізоляції (тобто при замиканні фази мережі на корпус) через нульовий захисний провідник буде забезпечене коротке замикання фази з нульовим проводом мережі. Сила струму короткого замикання буде велика, розплавиться плавкий запобіжник і відключить аварійну фазу від корпусу, тобто відключиться пошкоджене електрообладнання від електричної мережі.
Однофазні споживачі електроенергії (світильники, електричний інструмент та ін.), які підключають між фазним і нульовим проводом електричної мережі, занулюють окремим третім провідником, який з'єднує корпус однофазного споживача із нульовим проводом мережі.
