Гідроліз розчинів солей

Гідроліз солей – це реакції йонного обміну між йонами солі і молекулами води, внаслідок яких утворюється середовище: кисле, лужне або нейтральне

Вид середовища визначається «водневим показником» - рН і він має значення від 1 до 14.

Якщо: рН > 7 – лужне середовище(ОН^-)

рН < 7 - кисле середовище (Н⁺)

рН = 7 - нейтральне середовище (H₂O)

Є 4 випадки гідролізу солей. У формулі солі метал відповідає за основу, а кислотний залишок за кислоту, яка утворює дану сіль.

Необхідно знати: якою сильною основою чи сильною кислотою утворена дана сіль таке і буде середовище.

1. Сіль утворена сильною основою і слабкою кислотою (лужне середовище)

Na₂CO₃

NaOH - сильна основа

H₂CO₃ – слабка кислота

рН > 7 – лужне середовище. Реакція гідролізу – оборотня.

2. Сіль утворена слабкою основою і сильною кислотою (кисле середовище)

ZnCl₂

Zn(OH)₂ - слабка основа

HCl – сильна кислота

рН < 7 – кисле середовище. Реакція гідролізу – оборотня.

3. Сіль утворена сильною основою і сильною кислотою (нейтральне середовище)

NaCl

NaOH - сильна основа

HCl – сильна кислота

рН = 7 – нейтральне середовище. Гідроліз не відбувається.

4. Сіль утворена слабкою основою і слабкою кислотою (нейтральне середовище)

ZnS

Zn(OH)₂ - слабка основа

H₂S – слабка кислота

рН = 7 – нейтральне середовище

Гідроліз відбувається до кінця і при цьому сіль взаємодіє водою і утворюється

нерозчинна основа і слабка кислота. Реакція гідролізу є необоротною.

ZnS + 2HOH → Zn(OH)₂↓ + H₂S↑

Вправа: Визначити рН середовища у водних розчинах таких солей:

K₂SO₃ : KOH – сильна основа; H₂SO₃ – слабка кислота

рН > 7 (лужне середовище)

Приклади вправ:

1. MgCl₂

2. K₂S

3. ZnSO₄

4. BaCl₂

5. CuSO₃

6. KNO₃

7. Al₂(CO₃)₃

8. K₂CO₃

9. FeBr₃

Тема 7. Періодичний закон і періодична система хімічних елементів д.І.Менделєєва.

Тема 8. Будова атома.

На початку XIX столітті вчені класифікували хім..елементи за такими ознаками:

1. Метали і неметали

2. Валентністю

3. Родинами або групами подібних елементів.

Менделєєв Д.І. ,вивчивши всі класифікації до нього, запропонував свою класифікацію. За основу її він взяв атомну масу хімічних елементів( постійну величину на той час) і розмістив всі елементи(їх було 63, а зараз більше 110) у порядку зростання їх атомних мас. Кожному елементу він дав свій номер, який назвав порядковим номером і одержав таблицю – періодичну систему - у кожному горизонтальному рядочку (періоді) повторюються певні закономірності:

1. металічні властивості спадають;

2. неметалічні властивості зростають;

3. Валентність в оксидах цих елементів зростає від І доVIII.

4. Валентність у гідрогенових сполуках тільки неметалів спадає від IV до І;

5. Властивості гідроксидів всіх елементів змінюються від основних

через амфотерні до кислотних.

На основі цих закономірностей Менделєєв вивів періодичний закон:

«Властивості хім.елементів, а також сполук утворених ними перебувають у періодичній залежності від їх атомних масс.»

У періодичній системі є відхилення від періодичного закону:

1. ₊₁₈Ar - ₊₁₉K

2. ₊₂₇Co - ₊₂₈Ni

3. ₊₅₂Te - ₊₅₃I

Причину цих відхилень Менделєєв вважав треба шукати в будові атомів хім..елементів.

Будова атома

Атом складається із позитивного ядра і негативно заряджених електронів, які рухаються навколо нього по електронних шарах (енергетичних рівнях або електронних орбіталях).

Атом⁰ = ядро⁺ + електрони^-

Позитивно заряджене ядро складається із позитивних протонів і нейтральних нейтронів.

Ядро⁺ = протони⁺ + нейтрони⁰

Позначення елементарних частинок атома:

1

Протони: ₊₁¹р; Нейтрони - ₀¹n; Електрони: _-1⁰е; m (е) = ------ m(р або n )

1840

(Масою _-1⁰е можна нехтувати)

Вся маса атома зосереджена в ядрі і визначається масою протона і нейтрона

Сума протонів і нейтронів ( n + р) називається нуклони.

Вчені відкрили, що порядковий номер елемента – це числове значення заряду ядра цього атома.

Наприклад:

₊₁₉³⁹К, де: 39 – відносна атомна маса, а +19 –заряд ядра атома.

Порядковий номер елемента означає:

1. числове значення заряду ядра атома;

2. кількість протонів у ядрі;

3. кількість електронів у атомі.

Наприклад:

₊₁₉³⁹К ( 19p; 19e; n = 39 -19 =20)

₊₁¹H ( 1p; 1e; 0n); ₊₁₂²⁴Mg (12p; 12e; 12n)

Вчені відкрили, що майже всі елементи у природі існують у вигляді не менше двох різновидів і більше – ізотопів (нуклідів) – це різновиди одного і того ж елемента, які мають одинаковий заряд ядра , але різну атомну масу.

Наприклад:

₊₁¹Н - Протій; ₊₁²Н – Дейтерій; ₊₁³Н –Тритій.

₊₁₇³⁵Cl і ₊₁₇³⁷Cl

Відносна атомна маса елементів у періодичній системі – це середнє арифметичне атомних мас ізотопів цього елемента , враховуючи процент його у природі.

Існування ізотопів(нуклідів) елементів свідчить про те, що атомна маса не є постійна величина для хім..елемента, а постійною величиною є заряд ядра атома. Тому сучасне формулювання періодичного закону: « … від заряду ядра атома».

Існування ізотопів пояснює ще явище радіоактивності. Ізотопи ще відрізняються ще один від одного кількістю нейтронів у ядрі ( починаючи з Полонію, кількість ізотопів збільшується до сотні і більше).

Радіоактивність – це перетворення одних елементів в інші, але при цьому виділяється такі частинки:

• α- частинки - ₂⁴Не;

• β- частинки - _-1⁰е

• ₊₁¹р; ₀¹n; γ – частинки.

Явища радіоактивності зображують ядерними реакціями:

• ₊₄₆¹¹¹Pd → ₊₄₇¹¹¹Ag + β ( _-1⁰е )

- ₊₈₆²²²Rn → ₈₄²¹⁸Po + α (₂⁴Не)

Необхідно пам’ятати:

₊₈₆²²²Rn , де: 222- ще називають нуклонне число (відносна атомна маса)

+86 – протонне число (заряд ядра).

Завдання: Скільки різновидів молекул води може утворитися із нукліду Оксигену ¹⁶О і ізотопів Гідрогену ¹Н, ²Н, ³Н ?

Відповідь: 6. ¹Н¹Н¹⁶О; ²Н²Н¹⁶О; ³Н³Н¹⁶О; ¹Н²Н¹⁶О; ¹Н³Н¹⁶О; ²Н³Н¹⁶О.