- •Систематизований теоретичний курс хімії (підготовка до зно) і.Загальна хімія
- •Тема 1. Основні поняття хімії.
- •Тема 2. Основні закони хімії.
- •Тема 3. Хімічні реакції.
- •IV. За тепловим ефектом реакції:
- •V. За оборотністю реакції:
- •VI. За агрегатним станом вихідних речовин:
- •Швидкість хімічних реакцій
- •Хімічна рівновага
- •Тема 4. Загальні характеристики розчинів.
- •Розчиненої речовини (р.Р.)
- •Розчинника (р-ка)
- •Тема 5. Кількісні характеристики розчинів .
- •Тема 6. Електролітична дисоціація (ед) .
- •Ед кислот
- •Ед основ(лугів)
- •Гідроліз розчинів солей
- •Тема 7. Періодичний закон і періодична система хімічних елементів д.І.Менделєєва.
- •Тема 8. Будова атома.
- •Метали і неметали
- •Валентністю
- •Родинами або групами подібних елементів.
- •Будова періодичної системи
- •Тема 9. Хімічний зв’язок і будова речовини.
- •Міжмолекулярний зв’язок.
- •Ковалентний зв’язок
- •Йонний зв’язок
- •Металічний зв’язок
- •Водневий зв’язок
- •Кристалічні гратки речовин
- •Тема 10. Окисно-відновні реакції (овр).
- •Реакція міжмолекулярного окиснення і відновлення
- •2.Реакція внутрішньомолекулярного окиснення і відновлення
- •3.Реакція самоокиснення і самовідновлення (диспропорціонування)
- •Реакція конпропорціонування
- •Тема 11. Оксиди.
- •Основні оксиди.
- •Кислотні оксиди
- •Хімічні властивості кислотних оксидів
- •Реакція з водою.
- •Хімічні властивості амфотерних оксидів
- •Реакція з водою.
- •Хімічні властивості подвійних оксидів
- •Реакція з водою.
- •Змішані оксиди
- •Тема 12. Основи.
- •1.Реакція зміни забарвлення індикаторів (реакція дисоціації)
- •1. Реакція лужних або лужно-земельних металів з водою.
- •Тема 13. Кислоти.
- •1.Реакця зміни забарвлення індикаторів (реакція дисоціації).
- •Хімічні властивості амфотерних гідроксидів
- •Добування амфотерних гідроксидів
- •Тема 14. Солі.
- •Кислі солі.
- •Назви кислих солей
- •Металічні елементи
- •Тема 15. Загальна характеристика металів.
- •Мають великий радіус, тобто велику кількість електронних шарів;
- •Загальні фізичні властивості металів:
- •Загальні хімічні властивості металів:
- •4. Реакція з солями.
- •Методи добування металів.
- •Залізна руда (Fe2o3) – червоний залізняк, гематит;
- •Кокс (с);
- •Флюси (СаСо3).
- •Корозія металів
- •Електроліз розплавів та розчинів солей
- •1. Електроліз розплаву CuCl2
- •2. Електроліз розчину CuCl2
- •Застосування електролізу
- •Тема 16. Лужні метали і Кальцій та їх сполуки. Лужні метали
- •Фізичні властивості лужних металів
- •Хімічні властивості лужних металів
- •Фізичні властивості лужно-земельних металів
- •Хімічні властивості лужно-земельних металів
- •Твердість води
- •Тема 17. Алюміній і Ферум та їх сполуки. Алюміній та його сполуки
- •Фізичні властивості алюмінію
- •Хімічні властивості алюмінію
- •Природні сполуки алюмінію і їх застосування
- •Фізичні властивості заліза
- •Хімічні властивості заліза
- •Природні сполуки Феруму
- •Неметалічні елементи
- •Тема 18. Гідроген і галогени та їх сполуки. Гідроген та його сполуки.
- •Хімічні властивості водню
- •Застосування водню
- •Галогени та їх сполуки
- •Хімічні властивості хлору
- •Гідрогенові сполуки Хлору
- •Хлоридна кислота
- •Хімічні властивості хлоридної кислоти
- •Добування hCl
- •Застосування хлоридної кислоти
- •Оксиди Хлору
- •Тема 19. Оксиген і Сульфур та їх сполуки.
- •Кисень взаємодіє з простими і складними речовинами і внаслідок реакції утворюються оксиди цих елементів і ця реакція називається
- •Застосування кисню
- •Добування сірки
- •Гідрогенові сполуки Сульфуру
- •Реакція з галогенами:
- •Cульфідна кислота
- •Хімічні властивості сульфідної кислоти
- •Добування оксидів Сульфуру
- •Сульфітна кислота
- •Cульфатна кислота(Сірчана кислота)
- •Хімічні властивості сульфатної кислоти
- •Тема 20. Нітроген і Фосфор та їх сполуки.
- •Застосування амоніаку
- •Хімічні властивості солей амонію
- •Реакція з кислотами:
- •Застосування солей амонію
- •Нітратна кислота (Азотна)
- •Хімічні властивості нітратної кислоти
- •Добування нітратної кислоти
- •Застосування нітратної кислоти
- •Нітрати(солі нітратної кислоти)
- •Фосфор та його сполук
- •Хімічні властивості фосфору
- •Гідрогенові сполуки Фосфору
- •Оксигеновмісні сполуки Фосфору
- •Хімічні властивості оксидів Фосфору
- •Ортофосфатна кислота (Фосфорна)
- •Хімічні властивості ортофосфатної кислоти
- •Солі ортофосфатної кислоти
- •Дигідрогенортофосфати:
- •Гідрогенортофосфати:
- •Ортофосфати:
- •Тема 21. Карбон і Силіцій та їх сполуки. Карбон та його сполуки.
- •Хімічні властивості вуглецю
- •Карбон (іv) оксид
- •Хімічні властивості вуглекислого газу
- •Добування вуглекислого газу
- •Карбонатна кислота
- •Хімічні властивості карбонатної кислоти
- •Розклад при звичайних умовах:
- •Розклад при нагріванні:
- •Хімічні властивості кремнію
- •Силікатна (кремнієва)кислота
- •Хімічні властивості силікатної кислоти
- •Добування силікатної кислоти
- •Природні сполуки Силіцію
- •Тема 22.Насичені вуглеводні
- •Вуглеводні
- •Насичені вуглеводні
- •Формули і назви алканів:
- •Алгоритм для складання назв розгалужених алканів за структурними формулами:
- •Фізичні властивості алканів
- •Хімічні властивості алканів
- •3. Реакція дегідрування(дегідрогенізації)
- •Реакція «водяного газу»
- •Фізичні властивості циклоалканів
- •V. Реакція приєднання
- •Добування циклоалканів
- •Тема 23. Ненасичені вуглеводні
- •Алкени(етиленові вуглеводні);
- •Алкіни (ацетиленові вуглеводні).
- •Радикали алкенів
- •Ізомерія алкенів
- •Алгоритм для складання назв розгалужених алкенів(алкінів) за структурними формулами:
- •Потім вказують цифрою(локантом) атом Карбону родоначальної структури, до якого найближче розміщений кратний зв´язок, відокремлюючи двома дефісами (справа і зліва).
- •Будова алкенів
- •Фізичні властивості алкенів
- •Хімічні властивості алкенів
- •5. Реакція полімеризації
- •Добування алкенів
- •Застосування алкенів
- •Будова алкінів
- •Фізичні властивості алкінів
- •Хімічні властивості алкінів
- •5. Реакція полімеризації
- •Добування алкінів
- •Застосування алкінів
- •Тема 24. Ароматичні вуглеводні (арени)
- •Фізичні властивості бензену
- •Гомологи бензену
- •Хімічні властивості толуену
- •Добування аренів
- •Застосування аренів (бензену і толуену)
- •Тема 25. Природні джерела вуглеводнів
- •Природний газ;
- •Попутний(супутний) нафтовий газ;
- •Алкани;
- •Циклоалкани;
- •Крекінг;
- •Риформінг.
- •Термічний крекінг;
- •Риформінг(облагородження, ароматизація бензинів)
- •Як хімічна сировина (процес коксування).
- •Оксигеновмісні органічні сполуки
- •Тема 26. Спирти і фенол. Спирти
- •Насичені одноатомні спирти (Алканоли).
- •Номенклатура алканолів
- •Алгоритм для складання назв розгалужених одноатомних спиртів за структурними формулами:
- •Фізичні властивості спиртів
- •Хімічні властивості спиртів
- •3. Реакція дегідрування
- •Добування спиртів
- •Застосування спиртів
- •Хімічні властивості багатоатомних спиртів
- •Реакція з нітратною кислотою
- •Реакція з Сu(oh)2
- •Добування спиртів
- •Реакція лужного гідролізу 1,2,3-трихлоропропану в присутності водного! розчину лугу
- •Застосування cпиртів
- •Добування фенолу
- •Застосування фенолу
- •Тема 27. Альдегіди, карбонові кислоти, естери.
- •Альдегіди
- •Фізичні властивості альдегідів
- •Хімічні властивості альдегідів
- •Реакція гідрогалогенування
- •Реакція «срібного дзеркала»
- •Добування альдегідів
- •Застосування альдегідів
- •Назви кислотних залишків карбонових кислотё
- •Фізичні властивості карбонових кислот
- •Хімічні властивості карбонових кислот
- •Реакція гідрування –( відновлення)
- •Добування карбонових кислот
- •Застосування карбонових кислот
- •Представники різних класів карбонових кислот
- •V. Ароматичні кислоти.
- •1. Реакція гідролізу
- •1. Реакція гідролізу
- •3. Реакція горіння жирів
- •Тема 28. Вуглеводи.
- •Хімічні властивості глюкози
- •1.Реакція з купрум(іі) гідроксидом
- •Реакція естерифікації:
- •Добування глюкози
- •Застосування глюкози
- •Дисахариди Сахароза(буряковий або тростинний цукор)
- •Хімічні властивості сахарози
- •2. Реакція з Cu(oh)2, як багатоатомний спирт:
- •3. Реакція горіння:
- •Застосування сахарози
- •Полісахариди
- •Хімічні властивості крохмалю
- •3. Реакція горіння:
- •Застосування крохмалю
- •Хімічні властивості целюлози
- •Реакція з нітратною кислотою як багатоатомний спирт
- •4. Реакція естерифікації як спирт
- •5. Реакція горіння:
- •6. Реакція розкладу (деревини) при нагріванні без доступу повітря.
- •Добування целюлози
- •Застосування целюлози
- •Нітрогеносмісні органічні сполуки
- •Тема 29. Аміни.
- •Хімічні властивості насичені аміни
- •1. Реакція горіння
- •1. Реакція амінування моногалогеналканів.
- •2. Реакція нітровуглеводнів з воднем
- •Тема 30. Амінокислоти і білки.
- •Хімічні властивості амінокислот
- •2. Реакція нейтралізації (реакція з лугами)
- •3. Реакція етерифікації
- •Добування амінокислот.
- •1. Реакція амінування моногалогензаміщених карбонових кислот
- •Застосування амінокислот
- •Кольорові реакції на білки.
- •Тема 31. Нуклеїнові кислоти.
- •Тема 32. Високомолекулярні сполуки і полімерні матеріали на основі них..
- •Основні поняття хімії вмс
- •Реакції синтезу вмс
- •Пластмаси
- •Каучуки
- •Тема 33. Типи розрахункових задач.
- •2. Обчислення маси елемента за відомою масою речовини (і навпаки).
- •3. Знаходження масової частки хім.Елементу за формулою речовини
- •4. Знаходження маси, об’єму або кількості речовини реагентів або продуктів реакцій за хімічними рівняннями
- •5. Розрахунки за термохімічними ріняннями
- •10. Обчислення маси продукту реакції, коли відомі маси вихідних речовин, одну з яких взято з надлишком.
- •11. Виведення формули речовини за масовою часткою хімічних елементів, що входять до її складу, та відносною густиною.
- •12. Виведення формули речовини за масою, об’ємом, кількістю речовини продуктів згоряння та відносною густиною.
- •13. Виведення формули речовини за відомими масовими відношеннями хімічних елементів, що входять до її складу.
- •14. Розрахунки за формулами «молярної маси», «молярного об’єму», «числа Авогадро», «відносної густини газів».
- •15. Обчислення масової частки розчиненої речовини у розчині.
- •16. Обчислення пов’язані з молярною концентрацією речовини у розчині.
- •17. Обчислення вмісту компонентів суміші.
- •18. Задачі на металічну пластинку.
Систематизований теоретичний курс хімії (підготовка до зно) і.Загальна хімія
Тема 1. Основні поняття хімії.
Хімія – це наука про речовини, їх властивості і перетворення, що відбуваються
між ними.
Речовини – це все те , із чого складаються предмети (тіла) , що нас оточують в
навколишньому середовищі.(Певний вид матерії).
Матеріал – це речовина, яку використовують для одержання різних предметів і
продуктів.
Молекула – це найменша частина речовини, яка зберігає її властивості.
Атом – це найменша частинка молекули, що складається із ядра та електронів.
Хімічний елемент – це певний вид атомів, який має однаковий заряд ядра.
Проста речовина – це речовина, молекула якої складається з одного виду атомів (H2, O2 , P4, S8, Ca і т.д.).
Складна речовина (сполука) – це речовина, молекула якої складається із кількох видів атомів.
Чиста речовина – це речовина, що складається з одного виду молекул(без
домішок) ( кисень, вода, залізо). Кожна чиста речовина має тільки свої
фізичні та хімічні властивості.
Суміш – це сукупність кількох речовин. Суміші не мають властивостей. Кожну
речовину суміші можна розділити.
Методи розділення сумішей:
випарювання (Розчин цукру, солі у воді);
фільтрування (суміш води і крейди або глини);
відстоювання (суміш води і крейди або глини);
перегонка або дистиляція (суміш води і спирту або оцту, перегонка природної води);
дія магнітом (суміш заліза з іншими металами).
Відносна атомна маса елементів – це відношення маси атомів елементів до 1/12
маси атома Карбону( нукліду 12С). 1/12 маси С = 1 а.о.м.(атомна
Позначається – Аr одиниця маси)
Одиниці вимірювання – безрозмірна величина або а.о.м.
Аr(О) = 16. або 16 а.о.м.
Відносна молекулярна маса речовини – це відношення маси молекули
речовини до 1/12 маси атома Карбону( нукліду 12С).
Позначається - Мr
Одиниці вимірювання – безрозмірна величина або а.о.м.
Мr(О2) = 32. або 32 а.о.м.
Обчислюється відносна молекулярна маса речовина за формулою як сума
відносних атомних мас елементів із врахуванням індексів.
Мr(СО2) = Аr(С) + 2 Аr(О) = 12 + 2·16 = 44.
Полярність – це несиметричність розміщення спільних пар електронів у
молекулі між двома атомами неметалів , яка приводить до
утворення різнойменно заряджених частин молекул.
Енергія йонізації - енергія необхідна для відриву найслабкішого електрона в
атомі з утворенням катіону( X → X+ + e)
Кількість речовини – фізична величина, що означає кількість структурних частинок (молекул, атомів , йонів), з яких складаються речовини.
Позначається - ν або n
Одиниці - моль.
Молярна маса – фізична величина, що означає відношення маси речовини до
кількості речовини.
Позначається: М m
Формула: М= ------
ν
одиниці: г/моль
Молярний об’єм газів - фізична величина, що означає відношення об’єму газу
до кількості речовини газу.
Позначається: Vm V
Формула: Vm = ------
ν
Одиниці: л/моль
Число Авогадро – фізична величина , яка показує число частинок речовини в
одному молі її
Позначається: NA N
Формула: NA = --------
ν
Одиниці: 1/ моль або моль-1 NA = 6,02·1023 моль-1
Відносна густина газів – фізична величина , що означає відношення молярної
маси газів до молярної маси взятого за зразок.
Позначається: D
Три види відносної густини газів:
М(газу)
D(О2) = ------- ;
32
М(газу)
D(Н2) = ------- ;
2
М(газу)
D(повітря) = ------- ;
29
Відносну густину використовують для визначення молярної маси газу:
М(газу) = D(H2) · 2; М(газу) = D(О2) · 32; М(газу) = D(повітря) · 29;
Запам’ятай
V V m m N N
Vm = ------ ν =-------; M = ------- ν = ---- ; NA= ----- ν = ---- ; якщо
ν Vm ν M ν NA
V m m N V N
ν = ν; то ---- = ----- ; або ----- = ---- або ---- = -----
Vm М М NA Vm NA
Маса 1 моль = Мr; Об’єм 1 моль газу = 22,4 л; 1 моль речовини = 6,02·1023 молекул
Приклади задач:
Задача 1.
Яка маса 5 моль натрій оксиду? (В: 310 г).
Задача 2.
Яка кількість речовини міститься у газі водню об’ємом 112 л (н.у.)? (В: 5 моль )
Задача 3.
Скільки молекул міститься у кисні кількістю речовини 2 моль? ( В: N= 12,04·1023молекул).
Задача 4.
Яка маса газу кисню об’ємом 56 л (н,у,). (В: m = 80 г)
Задача 5
Яка відносна густина за киснем газу СО2 ? (D(О2) = 44.
Задача 6.
Яка молярна маса газу якщо відносна густина за киснем дорівнює 2.
В: М(газу=64г/моль)
