- •Тема 22.Насичені вуглеводні
- •Вуглеводні
- •Насичені вуглеводні
- •Формули і назви алканів:
- •Алгоритм для складання назв розгалужених алканів за структурними формулами:
- •Фізичні властивості алканів
- •Хімічні властивості алканів
- •3. Реакція дегідрування(дегідрогенізації)
- •Реакція «водяного газу»
- •Фізичні властивості циклоалканів
- •V. Реакція приєднання
- •Добування циклоалканів
- •Тема 23. Ненасичені вуглеводні
- •Алкени(етиленові вуглеводні);
- •Алкіни (ацетиленові вуглеводні).
- •Радикали алкенів
- •Ізомерія алкенів
- •Алгоритм для складання назв розгалужених алкенів(алкінів) за структурними формулами:
- •Потім вказують цифрою(локантом) атом Карбону родоначальної структури, до якого найближче розміщений кратний зв´язок, відокремлюючи двома дефісами (справа і зліва).
- •Будова алкенів
- •Фізичні властивості алкенів
- •Хімічні властивості алкенів
- •5. Реакція полімеризації
- •Добування алкенів
- •Застосування алкенів
- •Будова алкінів
- •Фізичні властивості алкінів
- •Хімічні властивості алкінів
- •5. Реакція полімеризації
- •Добування алкінів
- •Застосування алкінів
- •Тема 24. Ароматичні вуглеводні (арени)
- •Фізичні властивості бензену
- •Гомологи бензену
- •Хімічні властивості толуену
- •Добування аренів
- •Застосування аренів (бензену і толуену)
- •Тема 25. Природні джерела вуглеводнів
- •Природний газ;
- •Попутний(супутний) нафтовий газ;
- •Алкани;
- •Циклоалкани;
- •Крекінг;
- •Риформінг.
- •Термічний крекінг;
- •Риформінг(облагородження, ароматизація бензинів)
- •Як хімічна сировина (процес коксування).
- •Оксигеновмісні органічні сполуки
- •Тема 26. Спирти і фенол. Спирти
- •Насичені одноатомні спирти (Алканоли).
- •Номенклатура алканолів
- •Алгоритм для складання назв розгалужених одноатомних спиртів за структурними формулами:
- •Фізичні властивості спиртів
- •Хімічні властивості спиртів
- •3. Реакція дегідрування
- •Добування спиртів
- •Застосування спиртів
- •Хімічні властивості багатоатомних спиртів
- •Реакція з нітратною кислотою
- •Реакція з Сu(oh)2
- •Добування спиртів
- •Реакція лужного гідролізу 1,2,3-трихлоропропану в присутності водного! розчину лугу
- •Застосування cпиртів
- •Добування фенолу
- •Застосування фенолу
- •Тема 27. Альдегіди, карбонові кислоти, естери.
- •Альдегіди
- •Фізичні властивості альдегідів
- •Хімічні властивості альдегідів
- •Реакція гідрогалогенування
- •Реакція «срібного дзеркала»
- •Добування альдегідів
- •Застосування альдегідів
- •Назви кислотних залишків карбонових кислотё
- •Фізичні властивості карбонових кислот
- •Хімічні властивості карбонових кислот
- •Реакція гідрування –( відновлення)
- •Добування карбонових кислот
- •Застосування карбонових кислот
- •Представники різних класів карбонових кислот
- •V. Ароматичні кислоти.
- •1. Реакція гідролізу
- •1. Реакція гідролізу
- •3. Реакція горіння жирів
- •Тема 28. Вуглеводи.
- •Хімічні властивості глюкози
- •1.Реакція з купрум(іі) гідроксидом
- •Реакція естерифікації:
- •Добування глюкози
- •Застосування глюкози
- •Дисахариди Сахароза(буряковий або тростинний цукор)
- •Хімічні властивості сахарози
- •2. Реакція з Cu(oh)2, як багатоатомний спирт:
- •3. Реакція горіння:
- •Застосування сахарози
- •Полісахариди
- •Хімічні властивості крохмалю
- •3. Реакція горіння:
- •Застосування крохмалю
- •Хімічні властивості целюлози
- •Реакція з нітратною кислотою як багатоатомний спирт
- •4. Реакція естерифікації як спирт
- •5. Реакція горіння:
- •6. Реакція розкладу (деревини) при нагріванні без доступу повітря.
- •Добування целюлози
- •Застосування целюлози
- •Нітрогеносмісні органічні сполуки
- •Тема 29. Аміни.
- •Хімічні властивості насичені аміни
- •1. Реакція горіння
- •1. Реакція амінування моногалогеналканів.
- •2. Реакція нітровуглеводнів з воднем
- •Тема 30. Амінокислоти і білки.
- •Хімічні властивості амінокислот
- •2. Реакція нейтралізації (реакція з лугами)
- •3. Реакція етерифікації
- •Добування амінокислот.
- •1. Реакція амінування моногалогензаміщених карбонових кислот
- •Застосування амінокислот
- •Кольорові реакції на білки.
- •Тема 31. Нуклеїнові кислоти.
- •Тема 32. Високомолекулярні сполуки і полімерні матеріали на основі них..
- •Основні поняття хімії вмс
- •Реакції синтезу вмс
- •Пластмаси
- •Каучуки
- •Тема 33. Типи розрахункових задач.
- •2. Обчислення маси елемента за відомою масою речовини (і навпаки).
- •3. Знаходження масової частки хім.Елементу за формулою речовини
- •4. Знаходження маси, об’єму або кількості речовини реагентів або продуктів реакцій за хімічними рівняннями
- •5. Розрахунки за термохімічними ріняннями
- •10. Обчислення маси продукту реакції, коли відомі маси вихідних речовин, одну з яких взято з надлишком.
- •11. Виведення формули речовини за масовою часткою хімічних елементів, що входять до її складу, та відносною густиною.
- •12. Виведення формули речовини за масою, об’ємом, кількістю речовини продуктів згоряння та відносною густиною.
- •13. Виведення формули речовини за відомими масовими відношеннями хімічних елементів, що входять до її складу.
- •14. Розрахунки за формулами «молярної маси», «молярного об’єму», «числа Авогадро», «відносної густини газів».
- •15. Обчислення масової частки розчиненої речовини у розчині.
- •16. Обчислення пов’язані з молярною концентрацією речовини у розчині.
- •17. Обчислення вмісту компонентів суміші.
- •18. Задачі на металічну пластинку.
Кольорові реакції на білки.
А) ксантопротеїнова реакція – це дія на білок конц. HNO3 , при цьому білок жовтіє. Цією реакцією визначають наявність у білка фенільного радикалу(С6Н5).
Б) біуретова реакція – це дія на білок голубим осадом Cu(OH)2 при цьому білок одержує фіолетове забарвлення. Цією реакцією визначають наявність в білках пептидної групи (СО-NH-).
В) цистеїнові реакція – це дія на білок Pb(NO3)2 при цьому білок чорніє. Цією реакцією визначають наявність в білках сульфідної групи (S).
Застосування білків
як будівельний матеріал живих організмів;
як харчовий продукт (штучна їжа);
як ліки (інсулін);
як добавки до кормів тварин.
Тема 31. Нуклеїнові кислоти.
Нуклеїнові кислоти – це природні полімери(біополімери), що складаються з великої кількості залишків нуклеотидів. Нуклеотиди в свою чергу складаються з трьох компонентів:
вуглеводний компонент ( рибоза, дезоксирибоза);
нітрогеновмісна основа (азотиста): Урацил, Тимін, Цитозин, Гуанін, Аденін);
Фосфатна кислота (Н3РО4).
Нуклеїнові кислоти поділяються на:
ДНК;
РНК.
До складу ДНК входять нуклеотиди, що містять:
дезоксирибоза;
Тимін, Цитозин, Аденін, Гуанін;
Н3РО4
До складу РНК входять нуклеотиди, що містять:
рибоза;
Урацил, Цитозин, Аденін, Гуанін;
Н3РО4
Нуклеїнові кислоти більш складні за своєю природою від білків і для них характерні такі структури:
1. первинна структура – це послідовність розміщення залишків нуклеотидів у молекулі нуклеїнових кислот. Вона існує за рахунок фосфорскладноефірного зв’язку.
2. вторинна структура . Для ДНК вона існує у вигляді подвійної спіралі , що складається з двох молекул ДНК, які розміщені азотистими основами до середини і завжди комплементарно: А – Т і Г – Ц ( АнТон ЦиГан), а заишками фосфатної кислоти і дезоксирибозою на зовню. Вона існує за рахунок водневих зв’язків, які утворюються між азотистими основами двох паралельних витків.
Для РНК вона існує у вигляді однієї спіралі і не цілком спіралізована. Вона існує за рахунок водневих зв’язків , які утворюється між азотистими основами двох паралельних витків цієї спіралі і завжди комплементарно: А – У і Г - Ц.
третинна структура – це певне розміщення молекули ДНК у просторі. Вона існує у вигляді клубка , закрученої нитки. (ДНК має довжину 1,8 см хоча знаходиться в клітині).
Функції нуклеїнових кислот:
ДНК - передає спадкову інформацію.
РНК - бере участь в біосинтезі білка.
Тема 32. Високомолекулярні сполуки і полімерні матеріали на основі них..
ВМС
До високомолекулярних сполук відносяться складні речовини, що мають відносну молекулярну масу 5000 і більше.
Загальна формула ВМС: (-А-)n
Основні поняття хімії вмс
nA → (-A-)n
nСН2 = СН2 → (-СН2-СН2-)n
етилен поліетилен
Мономер – це вихідні речовини в реакціх одержання ВМС. Наприклад: СН2 = СН2 - етилен.
Полімер – це продукти реакції одержання ВМС. Наприклад: (-СН2-СН2-)n - поліетилен.
Структурна(елементарна) ланка - це група атомів, яка багато разів повторюється у молекулі полімеру. Наприклад: -СН2-СН2- .
Ступінь полімеризації полімеру - це число, яке показує скільки разів елементарна ланка повторюється в молекулі полімеру. Наприклад: n
Молекули полімерів ще називають макромолекулами.
