- •Тема 22.Насичені вуглеводні
- •Вуглеводні
- •Насичені вуглеводні
- •Формули і назви алканів:
- •Алгоритм для складання назв розгалужених алканів за структурними формулами:
- •Фізичні властивості алканів
- •Хімічні властивості алканів
- •3. Реакція дегідрування(дегідрогенізації)
- •Реакція «водяного газу»
- •Фізичні властивості циклоалканів
- •V. Реакція приєднання
- •Добування циклоалканів
- •Тема 23. Ненасичені вуглеводні
- •Алкени(етиленові вуглеводні);
- •Алкіни (ацетиленові вуглеводні).
- •Радикали алкенів
- •Ізомерія алкенів
- •Алгоритм для складання назв розгалужених алкенів(алкінів) за структурними формулами:
- •Потім вказують цифрою(локантом) атом Карбону родоначальної структури, до якого найближче розміщений кратний зв´язок, відокремлюючи двома дефісами (справа і зліва).
- •Будова алкенів
- •Фізичні властивості алкенів
- •Хімічні властивості алкенів
- •5. Реакція полімеризації
- •Добування алкенів
- •Застосування алкенів
- •Будова алкінів
- •Фізичні властивості алкінів
- •Хімічні властивості алкінів
- •5. Реакція полімеризації
- •Добування алкінів
- •Застосування алкінів
- •Тема 24. Ароматичні вуглеводні (арени)
- •Фізичні властивості бензену
- •Гомологи бензену
- •Хімічні властивості толуену
- •Добування аренів
- •Застосування аренів (бензену і толуену)
- •Тема 25. Природні джерела вуглеводнів
- •Природний газ;
- •Попутний(супутний) нафтовий газ;
- •Алкани;
- •Циклоалкани;
- •Крекінг;
- •Риформінг.
- •Термічний крекінг;
- •Риформінг(облагородження, ароматизація бензинів)
- •Як хімічна сировина (процес коксування).
- •Оксигеновмісні органічні сполуки
- •Тема 26. Спирти і фенол. Спирти
- •Насичені одноатомні спирти (Алканоли).
- •Номенклатура алканолів
- •Алгоритм для складання назв розгалужених одноатомних спиртів за структурними формулами:
- •Фізичні властивості спиртів
- •Хімічні властивості спиртів
- •3. Реакція дегідрування
- •Добування спиртів
- •Застосування спиртів
- •Хімічні властивості багатоатомних спиртів
- •Реакція з нітратною кислотою
- •Реакція з Сu(oh)2
- •Добування спиртів
- •Реакція лужного гідролізу 1,2,3-трихлоропропану в присутності водного! розчину лугу
- •Застосування cпиртів
- •Добування фенолу
- •Застосування фенолу
- •Тема 27. Альдегіди, карбонові кислоти, естери.
- •Альдегіди
- •Фізичні властивості альдегідів
- •Хімічні властивості альдегідів
- •Реакція гідрогалогенування
- •Реакція «срібного дзеркала»
- •Добування альдегідів
- •Застосування альдегідів
- •Назви кислотних залишків карбонових кислотё
- •Фізичні властивості карбонових кислот
- •Хімічні властивості карбонових кислот
- •Реакція гідрування –( відновлення)
- •Добування карбонових кислот
- •Застосування карбонових кислот
- •Представники різних класів карбонових кислот
- •V. Ароматичні кислоти.
- •1. Реакція гідролізу
- •1. Реакція гідролізу
- •3. Реакція горіння жирів
- •Тема 28. Вуглеводи.
- •Хімічні властивості глюкози
- •1.Реакція з купрум(іі) гідроксидом
- •Реакція естерифікації:
- •Добування глюкози
- •Застосування глюкози
- •Дисахариди Сахароза(буряковий або тростинний цукор)
- •Хімічні властивості сахарози
- •2. Реакція з Cu(oh)2, як багатоатомний спирт:
- •3. Реакція горіння:
- •Застосування сахарози
- •Полісахариди
- •Хімічні властивості крохмалю
- •3. Реакція горіння:
- •Застосування крохмалю
- •Хімічні властивості целюлози
- •Реакція з нітратною кислотою як багатоатомний спирт
- •4. Реакція естерифікації як спирт
- •5. Реакція горіння:
- •6. Реакція розкладу (деревини) при нагріванні без доступу повітря.
- •Добування целюлози
- •Застосування целюлози
- •Нітрогеносмісні органічні сполуки
- •Тема 29. Аміни.
- •Хімічні властивості насичені аміни
- •1. Реакція горіння
- •1. Реакція амінування моногалогеналканів.
- •2. Реакція нітровуглеводнів з воднем
- •Тема 30. Амінокислоти і білки.
- •Хімічні властивості амінокислот
- •2. Реакція нейтралізації (реакція з лугами)
- •3. Реакція етерифікації
- •Добування амінокислот.
- •1. Реакція амінування моногалогензаміщених карбонових кислот
- •Застосування амінокислот
- •Кольорові реакції на білки.
- •Тема 31. Нуклеїнові кислоти.
- •Тема 32. Високомолекулярні сполуки і полімерні матеріали на основі них..
- •Основні поняття хімії вмс
- •Реакції синтезу вмс
- •Пластмаси
- •Каучуки
- •Тема 33. Типи розрахункових задач.
- •2. Обчислення маси елемента за відомою масою речовини (і навпаки).
- •3. Знаходження масової частки хім.Елементу за формулою речовини
- •4. Знаходження маси, об’єму або кількості речовини реагентів або продуктів реакцій за хімічними рівняннями
- •5. Розрахунки за термохімічними ріняннями
- •10. Обчислення маси продукту реакції, коли відомі маси вихідних речовин, одну з яких взято з надлишком.
- •11. Виведення формули речовини за масовою часткою хімічних елементів, що входять до її складу, та відносною густиною.
- •12. Виведення формули речовини за масою, об’ємом, кількістю речовини продуктів згоряння та відносною густиною.
- •13. Виведення формули речовини за відомими масовими відношеннями хімічних елементів, що входять до її складу.
- •14. Розрахунки за формулами «молярної маси», «молярного об’єму», «числа Авогадро», «відносної густини газів».
- •15. Обчислення масової частки розчиненої речовини у розчині.
- •16. Обчислення пов’язані з молярною концентрацією речовини у розчині.
- •17. Обчислення вмісту компонентів суміші.
- •18. Задачі на металічну пластинку.
Добування амінокислот.
1. Реакція амінування моногалогензаміщених карбонових кислот
CH2 –COOH + NH3 → NH2 – CH2 –COOH + HCl
│
Сl
2. реакція гідролізу білків.
Застосування амінокислот
як будівельний матеріал для синтезу білків живих організмів;
для виготовлення лікарських речовин (штучні амінокислоти);
для підгодовлювання тварин.
Білки
Білки – це природні полімери (біополімери), які складаються з великої кількості залишків α-амінокислот, що зв’язані між собою пептидним СО-NH зв’язком ( пептидною групою). До складу більшості білків входять 200-500 амінокислотних залишків(можливо і з 1500 і більше)
Одержують білки реакцією поліконденсації α-амінокислот – це
сполучення великої кількості α-амінокислот з утворенням молекули білка і води.
n NH2 – CH –COOH → (- NH – CH –CO-)n + (n-1)H2O
│ │
R R
α-амінокислоти білок
Загальна формула білків:
(- NH – CH –CO-)n
│
R
Білки – це біологічно активні речовини («живі речовини» бо входять до складу живих організмів і можуть породжувати собі подібних). Білки за своєю природою є складні речовини і для них характерні такі структури:
1. первинна структура – це послідовність розміщення залишків (20) α-амінокислот у молекулі білка. Вона існує за рахунок пептидного зв’язку
(-СО – NH-).
2. вторинна структура – це скручування молекули білка у спіраль. Вона існує за рахунок водневих зв’язків , які утворюється між СО і NH групами двох паралельних витків цієї спіралі.
3. третинна структура – це скручування спіралі у глобулу (протомер). Вона існує за рахунок різних зв’язків: йонних, складноефірних(естерних), дисульфідних, гідрофобних.
4.четвертинна структура – це об’єднання кількох глобулу систему (мультимер). Вона існує за рахунок різних зв’язків, подібно як вторинні і третинні , тільки крім пептидного.
Починаючи з вторинної стуктури білки є біологічноактивні речовини («живі речовини»).
Хімічні властивості білків
денатурація білків – це руйнування аж до вторинної структури білка під дією таких факторів: температура, радіація, дія кислот і лугів, дія солей важких металів.
Денатурація білка є оборотній процес при нетривалій дії цих факторів, а при тривалій дії – необоротній.
ренатурація білків – це процес тимчасової втрати вторинної структури білка при наявності деяких факторів: солей легких металів (KCl, NaCl, NH4Cl), а при відсутності цих факторів знову поновлюється вторинна структура білків.
реакція гідролізу білків – це взаємодія білка з водою внаслідок реакції утворюються амінокислоти. Каталізатором реакції гідролізу є розчини кислот або лугів , а в організмі людини – під дією ферментів.
Н+ або ОН-
(- NH – CH –CO-)n + (n-1)H2O → n NH2 – CH2–COOН
│ ферменти │
R R
Білок Амінокислоти
Гідроліз білків є процес деструкції, бо утворюються амінокислоти і немає вже білка.
