- •Тема 22.Насичені вуглеводні
- •Вуглеводні
- •Насичені вуглеводні
- •Формули і назви алканів:
- •Алгоритм для складання назв розгалужених алканів за структурними формулами:
- •Фізичні властивості алканів
- •Хімічні властивості алканів
- •3. Реакція дегідрування(дегідрогенізації)
- •Реакція «водяного газу»
- •Фізичні властивості циклоалканів
- •V. Реакція приєднання
- •Добування циклоалканів
- •Тема 23. Ненасичені вуглеводні
- •Алкени(етиленові вуглеводні);
- •Алкіни (ацетиленові вуглеводні).
- •Радикали алкенів
- •Ізомерія алкенів
- •Алгоритм для складання назв розгалужених алкенів(алкінів) за структурними формулами:
- •Потім вказують цифрою(локантом) атом Карбону родоначальної структури, до якого найближче розміщений кратний зв´язок, відокремлюючи двома дефісами (справа і зліва).
- •Будова алкенів
- •Фізичні властивості алкенів
- •Хімічні властивості алкенів
- •5. Реакція полімеризації
- •Добування алкенів
- •Застосування алкенів
- •Будова алкінів
- •Фізичні властивості алкінів
- •Хімічні властивості алкінів
- •5. Реакція полімеризації
- •Добування алкінів
- •Застосування алкінів
- •Тема 24. Ароматичні вуглеводні (арени)
- •Фізичні властивості бензену
- •Гомологи бензену
- •Хімічні властивості толуену
- •Добування аренів
- •Застосування аренів (бензену і толуену)
- •Тема 25. Природні джерела вуглеводнів
- •Природний газ;
- •Попутний(супутний) нафтовий газ;
- •Алкани;
- •Циклоалкани;
- •Крекінг;
- •Риформінг.
- •Термічний крекінг;
- •Риформінг(облагородження, ароматизація бензинів)
- •Як хімічна сировина (процес коксування).
- •Оксигеновмісні органічні сполуки
- •Тема 26. Спирти і фенол. Спирти
- •Насичені одноатомні спирти (Алканоли).
- •Номенклатура алканолів
- •Алгоритм для складання назв розгалужених одноатомних спиртів за структурними формулами:
- •Фізичні властивості спиртів
- •Хімічні властивості спиртів
- •3. Реакція дегідрування
- •Добування спиртів
- •Застосування спиртів
- •Хімічні властивості багатоатомних спиртів
- •Реакція з нітратною кислотою
- •Реакція з Сu(oh)2
- •Добування спиртів
- •Реакція лужного гідролізу 1,2,3-трихлоропропану в присутності водного! розчину лугу
- •Застосування cпиртів
- •Добування фенолу
- •Застосування фенолу
- •Тема 27. Альдегіди, карбонові кислоти, естери.
- •Альдегіди
- •Фізичні властивості альдегідів
- •Хімічні властивості альдегідів
- •Реакція гідрогалогенування
- •Реакція «срібного дзеркала»
- •Добування альдегідів
- •Застосування альдегідів
- •Назви кислотних залишків карбонових кислотё
- •Фізичні властивості карбонових кислот
- •Хімічні властивості карбонових кислот
- •Реакція гідрування –( відновлення)
- •Добування карбонових кислот
- •Застосування карбонових кислот
- •Представники різних класів карбонових кислот
- •V. Ароматичні кислоти.
- •1. Реакція гідролізу
- •1. Реакція гідролізу
- •3. Реакція горіння жирів
- •Тема 28. Вуглеводи.
- •Хімічні властивості глюкози
- •1.Реакція з купрум(іі) гідроксидом
- •Реакція естерифікації:
- •Добування глюкози
- •Застосування глюкози
- •Дисахариди Сахароза(буряковий або тростинний цукор)
- •Хімічні властивості сахарози
- •2. Реакція з Cu(oh)2, як багатоатомний спирт:
- •3. Реакція горіння:
- •Застосування сахарози
- •Полісахариди
- •Хімічні властивості крохмалю
- •3. Реакція горіння:
- •Застосування крохмалю
- •Хімічні властивості целюлози
- •Реакція з нітратною кислотою як багатоатомний спирт
- •4. Реакція естерифікації як спирт
- •5. Реакція горіння:
- •6. Реакція розкладу (деревини) при нагріванні без доступу повітря.
- •Добування целюлози
- •Застосування целюлози
- •Нітрогеносмісні органічні сполуки
- •Тема 29. Аміни.
- •Хімічні властивості насичені аміни
- •1. Реакція горіння
- •1. Реакція амінування моногалогеналканів.
- •2. Реакція нітровуглеводнів з воднем
- •Тема 30. Амінокислоти і білки.
- •Хімічні властивості амінокислот
- •2. Реакція нейтралізації (реакція з лугами)
- •3. Реакція етерифікації
- •Добування амінокислот.
- •1. Реакція амінування моногалогензаміщених карбонових кислот
- •Застосування амінокислот
- •Кольорові реакції на білки.
- •Тема 31. Нуклеїнові кислоти.
- •Тема 32. Високомолекулярні сполуки і полімерні матеріали на основі них..
- •Основні поняття хімії вмс
- •Реакції синтезу вмс
- •Пластмаси
- •Каучуки
- •Тема 33. Типи розрахункових задач.
- •2. Обчислення маси елемента за відомою масою речовини (і навпаки).
- •3. Знаходження масової частки хім.Елементу за формулою речовини
- •4. Знаходження маси, об’єму або кількості речовини реагентів або продуктів реакцій за хімічними рівняннями
- •5. Розрахунки за термохімічними ріняннями
- •10. Обчислення маси продукту реакції, коли відомі маси вихідних речовин, одну з яких взято з надлишком.
- •11. Виведення формули речовини за масовою часткою хімічних елементів, що входять до її складу, та відносною густиною.
- •12. Виведення формули речовини за масою, об’ємом, кількістю речовини продуктів згоряння та відносною густиною.
- •13. Виведення формули речовини за відомими масовими відношеннями хімічних елементів, що входять до її складу.
- •14. Розрахунки за формулами «молярної маси», «молярного об’єму», «числа Авогадро», «відносної густини газів».
- •15. Обчислення масової частки розчиненої речовини у розчині.
- •16. Обчислення пов’язані з молярною концентрацією речовини у розчині.
- •17. Обчислення вмісту компонентів суміші.
- •18. Задачі на металічну пластинку.
1. Реакція горіння
4С6Н5-NН2 + 31O2 → 24CO2 + 14H2O + 2N2
Добування амінів
1. Реакція амінування моногалогеналканів.
Це взаємодія моногелогеналканів з амоніаком.
СН3 Cl + NH3 → СН3- NH2 + HCl
СН3 NH2 + CH3 Cl →(СН3)2 - NH + HCl
(СН3)2 - NH + CH3Cl → (СН3)3 - N + HCl
2. Реакція нітровуглеводнів з воднем
СН3 NО2 + 3H2 → СН3 - NH2 + 2H2О
3. реакція нітробензену з воднем
внаслідок якої утворюється анілін називається реакція Зініна
С6Н5 NО2 + 3H2 → С6Н5 - NH2 + 2H2О
Застосування амінів(аніліну)
для виробництва барвників;
для синтезу лікарських речовин (сульфамідні препарати);
для одержання аніліно-формальдегідних смол і вибухових речовин.
Тема 30. Амінокислоти і білки.
Амінокислоти – це орг. сполуки , що містять дві функціональні групи: аміно (NH2) і карбоксильну (СООН), які зв’язані між собою хоча б через один атом Карбону.
NH2 – CH2 –COOH
Назви амінокислот походять від назв карбонових кислот. Тільки α-амінокислоти мають і біологічні назви.
2 1
NH2 – CH2 – COOH
α
2-аміноетанова кислота
α-амінооцтова кислота
Гліцин, Глікокол
2 1
NH2 – CH – COOH
α│
β3СН3
2-амінопропанова кислота
α-амінопропіонова кислота
Аланін
СН3
δ γ β α|
СН3─СН─СН─С ─СООН
5 4| 3 2| 1
NH2 СН3
γ-аміно-α,α-диметилвалеріанова кислота
4-аміно-2,2-диметилпентанова кислота
Амінокислоти містять одночасно NH2-групу(орг.основа) і СООН (орг.кислота), тому амінокислоти є амфотерні орг.сполуки
За фізичними властивостями амінокислоти – безбарвні кристалічні речовини, добре розчинні у воді, деякі з них солодкі на смак.
Хімічні властивості амінокислот
І. реакції по групі NH2-групу(як орг.основа)
1. реакція з кислотами
NH2 – CH2 –COOH + HCl → [NH3 – CH2 –COOH]+ Cl-
ІІ. реакції по групі СООН ( як орг.кислоти)
1. реакція дисоціації
На відміну від карбонових кислот реакція дисоціації амінокислот відбувається одночасно і дисоціація амінокислот, і внутрішньо молекулярна нейтралізація, внаслідок якої утворюється диполярний йон(цвіттер-йон)
NH2 – CH2 –COOH ↔ NH2 – CH2 –COO- + Н+ ↔ +NH3 – CH2 –COO-
диполярний йон
2. Реакція нейтралізації (реакція з лугами)
NH2 – CH2 –COOH + NaOH → NH2 – CH2 –COONa + H2O
Реакції амінокислот з кислотами і лугами одночасно підтверджує їх амфотерність.
3. Реакція етерифікації
NH2 – CH2 –COOH + С2Н5ОН → NH2 – CH2 –COOС2Н5 + Н2О
ІІІ. реакція амінокислот між собою (тільки для амінокислот)
Амінокислоти взаємодіють між собою утворюючи пептиди.
NH2 – CH2 –COOH + NH2 – CH –COOH →
│
СН3
NH2 – CH2 –CO - NH – CH –COOH + Н2О
│
СН3
дипептид
Цією реакцією амінокислоти як амфотерні орг.сполуки відрізняються від амфотерних неорг.сполук (ZnO, Al2O3, Zn(OH)2, Al(OH)3).
