- •Тема 22.Насичені вуглеводні
- •Вуглеводні
- •Насичені вуглеводні
- •Формули і назви алканів:
- •Алгоритм для складання назв розгалужених алканів за структурними формулами:
- •Фізичні властивості алканів
- •Хімічні властивості алканів
- •3. Реакція дегідрування(дегідрогенізації)
- •Реакція «водяного газу»
- •Фізичні властивості циклоалканів
- •V. Реакція приєднання
- •Добування циклоалканів
- •Тема 23. Ненасичені вуглеводні
- •Алкени(етиленові вуглеводні);
- •Алкіни (ацетиленові вуглеводні).
- •Радикали алкенів
- •Ізомерія алкенів
- •Алгоритм для складання назв розгалужених алкенів(алкінів) за структурними формулами:
- •Потім вказують цифрою(локантом) атом Карбону родоначальної структури, до якого найближче розміщений кратний зв´язок, відокремлюючи двома дефісами (справа і зліва).
- •Будова алкенів
- •Фізичні властивості алкенів
- •Хімічні властивості алкенів
- •5. Реакція полімеризації
- •Добування алкенів
- •Застосування алкенів
- •Будова алкінів
- •Фізичні властивості алкінів
- •Хімічні властивості алкінів
- •5. Реакція полімеризації
- •Добування алкінів
- •Застосування алкінів
- •Тема 24. Ароматичні вуглеводні (арени)
- •Фізичні властивості бензену
- •Гомологи бензену
- •Хімічні властивості толуену
- •Добування аренів
- •Застосування аренів (бензену і толуену)
- •Тема 25. Природні джерела вуглеводнів
- •Природний газ;
- •Попутний(супутний) нафтовий газ;
- •Алкани;
- •Циклоалкани;
- •Крекінг;
- •Риформінг.
- •Термічний крекінг;
- •Риформінг(облагородження, ароматизація бензинів)
- •Як хімічна сировина (процес коксування).
- •Оксигеновмісні органічні сполуки
- •Тема 26. Спирти і фенол. Спирти
- •Насичені одноатомні спирти (Алканоли).
- •Номенклатура алканолів
- •Алгоритм для складання назв розгалужених одноатомних спиртів за структурними формулами:
- •Фізичні властивості спиртів
- •Хімічні властивості спиртів
- •3. Реакція дегідрування
- •Добування спиртів
- •Застосування спиртів
- •Хімічні властивості багатоатомних спиртів
- •Реакція з нітратною кислотою
- •Реакція з Сu(oh)2
- •Добування спиртів
- •Реакція лужного гідролізу 1,2,3-трихлоропропану в присутності водного! розчину лугу
- •Застосування cпиртів
- •Добування фенолу
- •Застосування фенолу
- •Тема 27. Альдегіди, карбонові кислоти, естери.
- •Альдегіди
- •Фізичні властивості альдегідів
- •Хімічні властивості альдегідів
- •Реакція гідрогалогенування
- •Реакція «срібного дзеркала»
- •Добування альдегідів
- •Застосування альдегідів
- •Назви кислотних залишків карбонових кислотё
- •Фізичні властивості карбонових кислот
- •Хімічні властивості карбонових кислот
- •Реакція гідрування –( відновлення)
- •Добування карбонових кислот
- •Застосування карбонових кислот
- •Представники різних класів карбонових кислот
- •V. Ароматичні кислоти.
- •1. Реакція гідролізу
- •1. Реакція гідролізу
- •3. Реакція горіння жирів
- •Тема 28. Вуглеводи.
- •Хімічні властивості глюкози
- •1.Реакція з купрум(іі) гідроксидом
- •Реакція естерифікації:
- •Добування глюкози
- •Застосування глюкози
- •Дисахариди Сахароза(буряковий або тростинний цукор)
- •Хімічні властивості сахарози
- •2. Реакція з Cu(oh)2, як багатоатомний спирт:
- •3. Реакція горіння:
- •Застосування сахарози
- •Полісахариди
- •Хімічні властивості крохмалю
- •3. Реакція горіння:
- •Застосування крохмалю
- •Хімічні властивості целюлози
- •Реакція з нітратною кислотою як багатоатомний спирт
- •4. Реакція естерифікації як спирт
- •5. Реакція горіння:
- •6. Реакція розкладу (деревини) при нагріванні без доступу повітря.
- •Добування целюлози
- •Застосування целюлози
- •Нітрогеносмісні органічні сполуки
- •Тема 29. Аміни.
- •Хімічні властивості насичені аміни
- •1. Реакція горіння
- •1. Реакція амінування моногалогеналканів.
- •2. Реакція нітровуглеводнів з воднем
- •Тема 30. Амінокислоти і білки.
- •Хімічні властивості амінокислот
- •2. Реакція нейтралізації (реакція з лугами)
- •3. Реакція етерифікації
- •Добування амінокислот.
- •1. Реакція амінування моногалогензаміщених карбонових кислот
- •Застосування амінокислот
- •Кольорові реакції на білки.
- •Тема 31. Нуклеїнові кислоти.
- •Тема 32. Високомолекулярні сполуки і полімерні матеріали на основі них..
- •Основні поняття хімії вмс
- •Реакції синтезу вмс
- •Пластмаси
- •Каучуки
- •Тема 33. Типи розрахункових задач.
- •2. Обчислення маси елемента за відомою масою речовини (і навпаки).
- •3. Знаходження масової частки хім.Елементу за формулою речовини
- •4. Знаходження маси, об’єму або кількості речовини реагентів або продуктів реакцій за хімічними рівняннями
- •5. Розрахунки за термохімічними ріняннями
- •10. Обчислення маси продукту реакції, коли відомі маси вихідних речовин, одну з яких взято з надлишком.
- •11. Виведення формули речовини за масовою часткою хімічних елементів, що входять до її складу, та відносною густиною.
- •12. Виведення формули речовини за масою, об’ємом, кількістю речовини продуктів згоряння та відносною густиною.
- •13. Виведення формули речовини за відомими масовими відношеннями хімічних елементів, що входять до її складу.
- •14. Розрахунки за формулами «молярної маси», «молярного об’єму», «числа Авогадро», «відносної густини газів».
- •15. Обчислення масової частки розчиненої речовини у розчині.
- •16. Обчислення пов’язані з молярною концентрацією речовини у розчині.
- •17. Обчислення вмісту компонентів суміші.
- •18. Задачі на металічну пластинку.
1. Реакція гідролізу
А) водний гідроліз (подібно як естерів).
Внаслідок реакції утворюється гліцерин і вищі карбонові кислоти.
CH2OOC- С17Н35 СН2 ОН
│ │
СН ОOC- С17Н35 + 3Н-ОН ↔ СН ОН + 3 С17Н35СООН
│ │
СН2 ОOC- С17Н35 СН2 ОН
Б) лужний гідроліз або омилення (подібно як естерів)
Внаслідок реакції утворюється гліцерин і сіль вищої карбонової кислоти – мило.
CH2OOC- С17Н35 СН2 ОН
│ │
СН ОOC- С17Н35 + 3Na-ОН → СН ОН + 3 С17Н35СООNa
│ │ тверде мило
СН2 ОOC- С17Н35 СН2 ОН
2. реакція гідрування(гідрогенізації) тільки для рідких жирів – олій:
CH2OOC- С17Н33 СН2 ООС- С17Н35
│ │
СН ОOC- С17Н33 + 3Н2 → СН ООС-С17Н35
│ │
СН2 ОOC- С17Н33 СН2 ООС- С17Н35-
олія твердий жир (маргарин)
3. Реакція горіння жирів
Жир + 165О2 → 116СО2 + 110Н2О
2С58Н110О6 (тристеарин)
Застосування жирів
як харчовий продукт;
для одержання мила і гліцерину і маргарину або рослинного жиру;
для одержання оліф з нехарчових олій(бавовняна).
Тема 28. Вуглеводи.
Вуглеводи – це орг.сполуки, яким відповідає загальна формула – Сn(H2O)m
Глюкоза - С6Н12О6 - С6 (Н2О)6
Сахароза - С12Н22О11 - С12 (Н2О)11
Крохмаль - (С6Н10О5)n - С6 (Н2О)5
Вуглеводи ще називають сахаридами(цукриди). Вуглеводи поділяються на:
моносахариди (глюкоза, фруктоза, рибоза , дезоксирибоза);
дисахариди (сахароза, мальтоза, лактоза);
полісахариди (крохмаль, целюлоза).
Глюкоза
Формула глюкози - С6Н12О6.
Доказано, що до складу глюкози входять 5 груп ОН і одна альдегідна група:
або
О
СН2- (СН-)4- С
│ │ Н
ОН ОН
За фізичними властивостями глюкоза – це біла кристалічна речовина, солодка на смак, добре розчинна у воді. У крові людини близько 0,1% глюкози.
Хімічні властивості глюкози
І. Ракції як багатоатомного спирту по групах ОН:
1.Реакція з купрум(іі) гідроксидом
ОН
│
СН2- СН- СН- СН- СН- С(О)Н + 2Cu(OH)2 →
│ │ │ │
ОН ОН ОН ОН
ОН
│
СН2- СН- СН- СН- СН- С(О)Н + 4H2O
│ │ │ │
О О О О
Cu Cu
купрум (ІІ) глюколят (синій прозорий розчин)
