V. Ароматичні кислоти.

С₆Н₅СООН - бензойна кислота, бензоатна кислота

Естери

Естери – це похідні від карбонових кислот , в яких атом Н карбоксильної групи СООН заміщений на вуглеводневий радикал.

Загальна формула естерів: RCOOR^′ де R – H, CH₃, C₂H₅ і т.д.,

а R^′ - тільки CH₃, C₂H₅ і т.д.

С_nH_2nO₂ де: n = 1,2,3,4 і т.д.

Одержують естери реакцією еcтерифікації карбонових кислот із спиртами в присутності конц. H₂SO₄:

RCOOН + R^′ ОН → RCOOR^′ +Н₂О

СН₃СООН + С₂Н₅ ОН → СН₃СООС₂Н₅ + Н₂О

Назви естерів походять від назв радикалів спиртів і назви кислотного залишку карбонових кислот. RCOO R^′

2 ← 1

СН₃СООС₂Н₅ - етилетаноат, етилацетат, етиловий естер оцтової кислоти

НСООСН₃ - метилметаноат, метилформіат, метиловий естер мурашиної кислоти.

Естери є міжкласовими ізомерами до карбонових кислот:

НСООСН₃ - метилметаноат - С₂Н₄О₂

СН₃СООН – етанова кислота - С₂Н₄О₂

За фізичними властивостями естери – це рідини, які мають квітково-фруктовий запах, легші від води. Наприклад:

• бутиловий естер масляної кислоти – запах ананасів;

• бутиловий естер мурашиної кислоти – запах вишень;

• етиловий естер масляної кислоти – запах абрикосів

Хімічні властивості естерів

1. Реакція гідролізу

А). водний гідроліз або гідроліз:

Це взаємодія естерів з водою внаслідок чого утворюється кислота і спирт. Реакція оборотна.

СН₃СООС₂Н₅ + Н₂О ↔ СН₃СООН + С₂Н₅ ОН

Б) лужний гідроліз або омилення:

Це взаємодія естерів з лугами і при цьому утворюється сіль карбонової кислоти і спирт . Реакція необоротна.

СН₃СООС₂Н₅ + NaОH → СН₃СООNa + С₂Н₅ ОН

2. реакція горіння.

СН₃СООС₂Н₅ + 5О₂ → 4СО₂ + 4Н₂О

С₄Н₈О₂

Застосування естерів

1. як запашні речовини речовини при виробництві напоїв, цукерок (фруктові есенції), у парфумерії;

2. як розчинники лаків (рідина для зняття лаку з нігтів).

Жири (ліпіди)

Жири – це естери на основі тільки триатомного спирту гліцеролу і вищих насичених і ненасичених карбонових кислот.

СН₂ ОН С₁₅Н₃₁СООН - пальмітинова кислота (насичена) !

| С₁₇Н₃₅СООН - стеаринова кислота (насичена) ! СН ОН С₁₇Н₃₃СООН - олеїнова кислота (ненасичена) !

| C₁₇H₃₁COOH - лінолева кислота (ненасичена)

СН₂ ОН C₁₇H₂₉COOH - ліноленова кислота (ненасичена)

Гліцерин, гліцерол

Одержують жири реакцією естерифікації тільки гліцерину і вищих карбонових кислот ( три молекули)

СН₂ ОН CH₂OOC- R

│ │

СН ОН + 3RCOOH → СН ОOC- R + 3Н₂O

│ │

СН₂ ОН СН₂ ОOC- R

Загальна формула жирів (тригліцеридів – інша назва жирів):

CH₂OOC- R

│

СН ОOC- R де R= С₁₅Н₃₁, С₁₇Н₃₅, С₁₇Н₃₃

│

СН₂ ОOC- R

Назви жирів походять від назв карбонових кислот

CH₂OOC- С₁₅Н₃₁

│

СН ОOC- С₁₅Н₃₁ трипальмітин (твердий)

│ тригліцерид пальмітинової кислоти

СН₂ ОOC- С₁₅Н₃₁

CH₂OOC- С₁₇Н₃₅

│

СН ОOC- С₁₇Н₃₅ тристеарин (твердий)

│ тригліцерид стеаринової кислоти

СН₂ ОOC- С₁₇Н₃₅

CH₂OOC- С₁₇Н₃₃

│

СН ОOC- С₁₇Н₃₃ триолеїн (рідкий – олія)

│ тригліцерид олеїннової кислоти

СН₂ ОOC- С₁₇Н₃₃

За фізичними властивостями жири бувають:

І. за походженням:

- тваринні ( переважно тверді, крім риб’ячого жиру - рідкий);

- рослинні( рідкі, крім кокосове і какао масла - тверді).

ІІ. За агрегатним станом:

- тверді;

- рідкі (олії)

До складу твердих жирів входять залишки вищих насичених карбонових кислот.

До складу рідких жирів (олій) входять залишки вищих ненасичених карбонових кислот.

Хімічні властивості жирів