1. Реакція «срібного дзеркала»

Це взаємодія альдегідів з Ag₂O (аміачний розчин) – реактив Толленса і при цьому окислюється С-Н зв’язок і утворюється карбонова кислота і срібло – це якісна реакція на альдегіди

НС(О)Н + Ag₂O → HCOOH + 2Ag↓ сріблястий наліт

2. реакція «мідного дзеркала»

Це взаємодія альдегідів з голубим осадом Cu(OH)₂ при нагріванні і при цьому відбувається зміна кольорів: голубий→жовтий → червоний , утворюється карбонова кислота – якісна реакція на альдегіди

СН₃ С(О)Н + Cu(OH)₂ → СН₃ СОOH + Cu⁺¹OH + H₂O

голубий жовтий

2CuOH → Cu₂O + H₂O

Червоний

Загальне рівняння:

СН₃ С(О)Н + 2Cu(OH)₂ → СН₃ СОOH + Cu₂O + 2H₂O

голубий червоний

IІІ. реакція окиснення

1. реакція горіння :

Внаслідок реакції повного горіння альдегідів утворюється завжди СО₂ і Н₂О.

2С₂Н₄ О + 5О₂ → 4CО₂ + 4H₂О

2. реакція окиснення розчином KMnO₄

Альдегіди окислюються розчином KMnO₄ , знебарвлюючи його, і при цьому утворюються карбонові кислоти

О

Н С(О)Н + [О] → Н- С + Н₂О

ОН

Метанова кислота, мурашина кислота

О

СН₃ С(О)Н + [О] → СН₃ - С + Н₂О

ОН

Етанова кислота, оцтова кислота

Добування альдегідів

І. СН₃ С(О)Н

У промисловості одержують:

- реакцією Кучерова:

С₂Н₂ + Н-ОН → СН₃ С(О)Н

ІІ. Загальні методи добування

- реакція окиснення спиртів( переважно СuО):

C₃H₇ ОН + [О] → C₂H₅- С(O)H

Назва «Альдегід» означає «алкоголь дегідрогенізований».

1. Реакція лужного гідролізу дигалогеналканів (два галогени повинні знаходитись біля одного атома Карбону) в присутності водного! розчину лугу

Водн.р-н лугу

СН₃ -CHCl₂ + 2NaOH → CH₃ С(О)Н + 2NaCl + Н₂О

Застосування альдегідів

І. НС(О)Н

1. для одержання формаліну ( в медицині і шкіряній промисловості);

2. для одержання пластмас (фенолформальдегідна смола);

3. для протруювання і дезінфекції насіння

ІІ. СН₃ С(О)Н

1. для одержання оцтової кислоти;

Карбонові кислоти

Карбонові кислоти – це орг.сполуки, що містять характеристичну (функціональну) групу – карбоксильну- зв’язану з вуглеводневим радикалом або атомом Н.

Група - СООН або - - карбоксильна група. Її назва складається з назв двох груп: карбонільна (С=О) і гідроксильна (ОН).

Загальна формула карбонових кислот: С_nH_2n+1 СООН де: n = 0,1,2,3,4 і

т.д. або R-СOОH , де R – Н, СН₃, С₂Н₅, і т.д. aбо C_nH_2nO₂ де: n = 1,2,3,4 і т.д.

Карбонові кислоти поділяються за :

І. вуглеводневим радикалом:

- насичені;

- ненасичені;

- ароматичні

ІІ. за кількістю груп СООН:

• одноосновні

• багатоосновні

Відмінність між формулою орг.кислоти і неорг.кислоти полягає в тому, що в органічних кислотах кислотний залишок знаходиться першим ,а другим атом Н.

Наприклад: 1 2

[H] [NO₃]

Кислотний залишок

2 1

[СН₃СОО] [Н]

Кислотний залишок

Номенклатура карбонових кислот

За міжнародною(систематичною або номенклатурою ІЮПАК) назви карбонових кислот походять від відповідних назв алканів, включаючи атом Карбону карбоксильної групи, із додаванням закінчення [ова] і слово [кислота] . Нумерацію атомів Карбону проводять цифрами, включаючи атом С карбосильної групи.

Для карбонових кислот характерні і історичні назви. Нумерацію атомів Карбону проводять грецькими буквами(α,β,γ,δ,ε,ζ,η,θ…ω), починаючи з атома С, що стоїть поряд з атомом Карбону карбоксильної групи.

НСООН - метанова кислота, мурашина кислота,форміатна кислота

СН₃ СООН - етанова кислота, оцтова кислота, ацетатна кислота

С₂Н₅ СООН - пропанова кислота, пропіонова кислота

С₃Н₇ СООН - бутанова кислота, масляна кислота

С₄Н₉ СООН - пентанова кислота, валеріанова кислота

С₅Н₁₁ СООН - гексанова кислота, капронова кислота

СН₃

_{5 4 3 2}| ₁

СН₃─СН─СН₂-С─СООН міжнародна назва

| |

Сl СН₃

2,2-диметил-4-хлоропентанова кислота

СН₃

_{δ γ β α}|

СН₃─СН─СН─С ─СООН історична назва

| |

Сl СН₃

α,α-диметил-γ-хлоровалеріанова кислота

Цифри або літери (грецькі чи латинські), які стоять у назвах карбонових кислот перед замісниками називаються локантами.