- •Тема 22.Насичені вуглеводні
- •Вуглеводні
- •Насичені вуглеводні
- •Формули і назви алканів:
- •Алгоритм для складання назв розгалужених алканів за структурними формулами:
- •Фізичні властивості алканів
- •Хімічні властивості алканів
- •3. Реакція дегідрування(дегідрогенізації)
- •Реакція «водяного газу»
- •Фізичні властивості циклоалканів
- •V. Реакція приєднання
- •Добування циклоалканів
- •Тема 23. Ненасичені вуглеводні
- •Алкени(етиленові вуглеводні);
- •Алкіни (ацетиленові вуглеводні).
- •Радикали алкенів
- •Ізомерія алкенів
- •Алгоритм для складання назв розгалужених алкенів(алкінів) за структурними формулами:
- •Потім вказують цифрою(локантом) атом Карбону родоначальної структури, до якого найближче розміщений кратний зв´язок, відокремлюючи двома дефісами (справа і зліва).
- •Будова алкенів
- •Фізичні властивості алкенів
- •Хімічні властивості алкенів
- •5. Реакція полімеризації
- •Добування алкенів
- •Застосування алкенів
- •Будова алкінів
- •Фізичні властивості алкінів
- •Хімічні властивості алкінів
- •5. Реакція полімеризації
- •Добування алкінів
- •Застосування алкінів
- •Тема 24. Ароматичні вуглеводні (арени)
- •Фізичні властивості бензену
- •Гомологи бензену
- •Хімічні властивості толуену
- •Добування аренів
- •Застосування аренів (бензену і толуену)
- •Тема 25. Природні джерела вуглеводнів
- •Природний газ;
- •Попутний(супутний) нафтовий газ;
- •Алкани;
- •Циклоалкани;
- •Крекінг;
- •Риформінг.
- •Термічний крекінг;
- •Риформінг(облагородження, ароматизація бензинів)
- •Як хімічна сировина (процес коксування).
- •Оксигеновмісні органічні сполуки
- •Тема 26. Спирти і фенол. Спирти
- •Насичені одноатомні спирти (Алканоли).
- •Номенклатура алканолів
- •Алгоритм для складання назв розгалужених одноатомних спиртів за структурними формулами:
- •Фізичні властивості спиртів
- •Хімічні властивості спиртів
- •3. Реакція дегідрування
- •Добування спиртів
- •Застосування спиртів
- •Хімічні властивості багатоатомних спиртів
- •Реакція з нітратною кислотою
- •Реакція з Сu(oh)2
- •Добування спиртів
- •Реакція лужного гідролізу 1,2,3-трихлоропропану в присутності водного! розчину лугу
- •Застосування cпиртів
- •Добування фенолу
- •Застосування фенолу
- •Тема 27. Альдегіди, карбонові кислоти, естери.
- •Альдегіди
- •Фізичні властивості альдегідів
- •Хімічні властивості альдегідів
- •Реакція гідрогалогенування
- •Реакція «срібного дзеркала»
- •Добування альдегідів
- •Застосування альдегідів
- •Назви кислотних залишків карбонових кислотё
- •Фізичні властивості карбонових кислот
- •Хімічні властивості карбонових кислот
- •Реакція гідрування –( відновлення)
- •Добування карбонових кислот
- •Застосування карбонових кислот
- •Представники різних класів карбонових кислот
- •V. Ароматичні кислоти.
- •1. Реакція гідролізу
- •1. Реакція гідролізу
- •3. Реакція горіння жирів
- •Тема 28. Вуглеводи.
- •Хімічні властивості глюкози
- •1.Реакція з купрум(іі) гідроксидом
- •Реакція естерифікації:
- •Добування глюкози
- •Застосування глюкози
- •Дисахариди Сахароза(буряковий або тростинний цукор)
- •Хімічні властивості сахарози
- •2. Реакція з Cu(oh)2, як багатоатомний спирт:
- •3. Реакція горіння:
- •Застосування сахарози
- •Полісахариди
- •Хімічні властивості крохмалю
- •3. Реакція горіння:
- •Застосування крохмалю
- •Хімічні властивості целюлози
- •Реакція з нітратною кислотою як багатоатомний спирт
- •4. Реакція естерифікації як спирт
- •5. Реакція горіння:
- •6. Реакція розкладу (деревини) при нагріванні без доступу повітря.
- •Добування целюлози
- •Застосування целюлози
- •Нітрогеносмісні органічні сполуки
- •Тема 29. Аміни.
- •Хімічні властивості насичені аміни
- •1. Реакція горіння
- •1. Реакція амінування моногалогеналканів.
- •2. Реакція нітровуглеводнів з воднем
- •Тема 30. Амінокислоти і білки.
- •Хімічні властивості амінокислот
- •2. Реакція нейтралізації (реакція з лугами)
- •3. Реакція етерифікації
- •Добування амінокислот.
- •1. Реакція амінування моногалогензаміщених карбонових кислот
- •Застосування амінокислот
- •Кольорові реакції на білки.
- •Тема 31. Нуклеїнові кислоти.
- •Тема 32. Високомолекулярні сполуки і полімерні матеріали на основі них..
- •Основні поняття хімії вмс
- •Реакції синтезу вмс
- •Пластмаси
- •Каучуки
- •Тема 33. Типи розрахункових задач.
- •2. Обчислення маси елемента за відомою масою речовини (і навпаки).
- •3. Знаходження масової частки хім.Елементу за формулою речовини
- •4. Знаходження маси, об’єму або кількості речовини реагентів або продуктів реакцій за хімічними рівняннями
- •5. Розрахунки за термохімічними ріняннями
- •10. Обчислення маси продукту реакції, коли відомі маси вихідних речовин, одну з яких взято з надлишком.
- •11. Виведення формули речовини за масовою часткою хімічних елементів, що входять до її складу, та відносною густиною.
- •12. Виведення формули речовини за масою, об’ємом, кількістю речовини продуктів згоряння та відносною густиною.
- •13. Виведення формули речовини за відомими масовими відношеннями хімічних елементів, що входять до її складу.
- •14. Розрахунки за формулами «молярної маси», «молярного об’єму», «числа Авогадро», «відносної густини газів».
- •15. Обчислення масової частки розчиненої речовини у розчині.
- •16. Обчислення пов’язані з молярною концентрацією речовини у розчині.
- •17. Обчислення вмісту компонентів суміші.
- •18. Задачі на металічну пластинку.
3. Реакція дегідрування
Від однієї молекули спирту відривається молекула водню Н2 (один атом Н від групи ОН, а другий Н від атома С біля якого безпосередньо знаходиться група ОН) і утворюється альдегід.
О
СН3 ОН → Н-С + Н2
Н
Метаналь (альдегід)
О
СН3-СН2 ОН → СН3 - С + Н2
Н
Етаналь, оцтовий альдегід
IІ. реакція окиснення
1. реакція горіння (повне і неповне):
Внаслідок реакції повного горіння вуглеводнів утворюється завжди СО2 і Н2О.
2С3Н7 ОН + 9О2 → 6CО2 + 8H2О
С2Н5 ОН + 3О2 → 2CО2 + 3H2О
2. реакція окиснення розчином KMnO4
Спирти окислюються розчином KMnO4 , знебарвлюючи його, і при цьому утворюються альдегіди ( відбувається окиснення С-Н зв´язку біля атома С який безпосередньо зв´язаний з групою ОН)
О
СН3 ОН + [О] → Н- С + Н2О
Н
О
СН3-СН2 ОН + [О] → СН3 - С + Н2
Н
Етаналь, оцтовий альдегід
Добування спиртів
І. СН3 ОН
У промисловості одержують:
- із «водяного газу» (СО +Н2):
СО + 2Н2 → СН3 ОН
- при розкладі деревини.
ІІ. С2Н5 ОН
1. У промисловості одержують:
- реакцією спиртового бродіння глюкози:
С6Н12О6 → 2 С2Н5 ОН + 2СО2↑
- реакцією гідратації етилену в присутності конц. фосфатної кислоти:
C2H4 + H2О → C2H5 -OH
ІІІ. Загальні методи добування
- реакцією гідратації алкенів в присутності конц. фосфатної кислоти:
C3H6 + H2О → C3H7 -OH
- Реакція лужного гідролізу моногалогеналканів в присутності водного! розчину лугу
Водн.р-н лугу
C2H5Cl + NaOH → C2H5 ОН + NaCl
Застосування спиртів
І. СН3 ОН (деревний спирт)
1. як розчинник для лаків і фарб;
2. як замінник бензину;
ІІ. С2Н5 ОН (винний спирт)
як розчинник у парфумерії;
в харчовій промисловості як консервант;
як алкогольний напій;
для одержання синтетичного каучуку (бутадієновий каучук);
як замінник бензину(пальне для автомобілів).
Багатоатомні спирти
Найбільш практичне значення мають дво і триатомні спирти. Необхідно пам’ятати, що кожна група ОН повинна знаходитися біля одного атома Карбону. За міжнародною номенклатурою назви їх походять від назв алканів з додаванням закінчення -діол чи тріол. Для деяких з них характерні і історичні назви.
СН2 – СН2 СН2 – СН -СН2
| | | | |
ОН ОН ОН ОН ОН
Етан-1,2-діол пропан-1,2,3-тріол
етиленгліколь гліцерин, гліцерол
За фізичними властивостями багатоатомні спирти – це олієподібні рідини, добре розчинні у воді, солодкі на смак (органічні сполуки, які містять 2 і більше груп ОН є солодкими на смак). Етиленгліколь – отруйний, а гліцерин – не шкідливий для людського організму(має гігроскопічні властивості використовується для пом´якшення шкіри в шкіряній промисловості та фармації).