- •Тема 22.Насичені вуглеводні
- •Вуглеводні
- •Насичені вуглеводні
- •Формули і назви алканів:
- •Алгоритм для складання назв розгалужених алканів за структурними формулами:
- •Фізичні властивості алканів
- •Хімічні властивості алканів
- •3. Реакція дегідрування(дегідрогенізації)
- •Реакція «водяного газу»
- •Фізичні властивості циклоалканів
- •V. Реакція приєднання
- •Добування циклоалканів
- •Тема 23. Ненасичені вуглеводні
- •Алкени(етиленові вуглеводні);
- •Алкіни (ацетиленові вуглеводні).
- •Радикали алкенів
- •Ізомерія алкенів
- •Алгоритм для складання назв розгалужених алкенів(алкінів) за структурними формулами:
- •Потім вказують цифрою(локантом) атом Карбону родоначальної структури, до якого найближче розміщений кратний зв´язок, відокремлюючи двома дефісами (справа і зліва).
- •Будова алкенів
- •Фізичні властивості алкенів
- •Хімічні властивості алкенів
- •5. Реакція полімеризації
- •Добування алкенів
- •Застосування алкенів
- •Будова алкінів
- •Фізичні властивості алкінів
- •Хімічні властивості алкінів
- •5. Реакція полімеризації
- •Добування алкінів
- •Застосування алкінів
- •Тема 24. Ароматичні вуглеводні (арени)
- •Фізичні властивості бензену
- •Гомологи бензену
- •Хімічні властивості толуену
- •Добування аренів
- •Застосування аренів (бензену і толуену)
- •Тема 25. Природні джерела вуглеводнів
- •Природний газ;
- •Попутний(супутний) нафтовий газ;
- •Алкани;
- •Циклоалкани;
- •Крекінг;
- •Риформінг.
- •Термічний крекінг;
- •Риформінг(облагородження, ароматизація бензинів)
- •Як хімічна сировина (процес коксування).
- •Оксигеновмісні органічні сполуки
- •Тема 26. Спирти і фенол. Спирти
- •Насичені одноатомні спирти (Алканоли).
- •Номенклатура алканолів
- •Алгоритм для складання назв розгалужених одноатомних спиртів за структурними формулами:
- •Фізичні властивості спиртів
- •Хімічні властивості спиртів
- •3. Реакція дегідрування
- •Добування спиртів
- •Застосування спиртів
- •Хімічні властивості багатоатомних спиртів
- •Реакція з нітратною кислотою
- •Реакція з Сu(oh)2
- •Добування спиртів
- •Реакція лужного гідролізу 1,2,3-трихлоропропану в присутності водного! розчину лугу
- •Застосування cпиртів
- •Добування фенолу
- •Застосування фенолу
- •Тема 27. Альдегіди, карбонові кислоти, естери.
- •Альдегіди
- •Фізичні властивості альдегідів
- •Хімічні властивості альдегідів
- •Реакція гідрогалогенування
- •Реакція «срібного дзеркала»
- •Добування альдегідів
- •Застосування альдегідів
- •Назви кислотних залишків карбонових кислотё
- •Фізичні властивості карбонових кислот
- •Хімічні властивості карбонових кислот
- •Реакція гідрування –( відновлення)
- •Добування карбонових кислот
- •Застосування карбонових кислот
- •Представники різних класів карбонових кислот
- •V. Ароматичні кислоти.
- •1. Реакція гідролізу
- •1. Реакція гідролізу
- •3. Реакція горіння жирів
- •Тема 28. Вуглеводи.
- •Хімічні властивості глюкози
- •1.Реакція з купрум(іі) гідроксидом
- •Реакція естерифікації:
- •Добування глюкози
- •Застосування глюкози
- •Дисахариди Сахароза(буряковий або тростинний цукор)
- •Хімічні властивості сахарози
- •2. Реакція з Cu(oh)2, як багатоатомний спирт:
- •3. Реакція горіння:
- •Застосування сахарози
- •Полісахариди
- •Хімічні властивості крохмалю
- •3. Реакція горіння:
- •Застосування крохмалю
- •Хімічні властивості целюлози
- •Реакція з нітратною кислотою як багатоатомний спирт
- •4. Реакція естерифікації як спирт
- •5. Реакція горіння:
- •6. Реакція розкладу (деревини) при нагріванні без доступу повітря.
- •Добування целюлози
- •Застосування целюлози
- •Нітрогеносмісні органічні сполуки
- •Тема 29. Аміни.
- •Хімічні властивості насичені аміни
- •1. Реакція горіння
- •1. Реакція амінування моногалогеналканів.
- •2. Реакція нітровуглеводнів з воднем
- •Тема 30. Амінокислоти і білки.
- •Хімічні властивості амінокислот
- •2. Реакція нейтралізації (реакція з лугами)
- •3. Реакція етерифікації
- •Добування амінокислот.
- •1. Реакція амінування моногалогензаміщених карбонових кислот
- •Застосування амінокислот
- •Кольорові реакції на білки.
- •Тема 31. Нуклеїнові кислоти.
- •Тема 32. Високомолекулярні сполуки і полімерні матеріали на основі них..
- •Основні поняття хімії вмс
- •Реакції синтезу вмс
- •Пластмаси
- •Каучуки
- •Тема 33. Типи розрахункових задач.
- •2. Обчислення маси елемента за відомою масою речовини (і навпаки).
- •3. Знаходження масової частки хім.Елементу за формулою речовини
- •4. Знаходження маси, об’єму або кількості речовини реагентів або продуктів реакцій за хімічними рівняннями
- •5. Розрахунки за термохімічними ріняннями
- •10. Обчислення маси продукту реакції, коли відомі маси вихідних речовин, одну з яких взято з надлишком.
- •11. Виведення формули речовини за масовою часткою хімічних елементів, що входять до її складу, та відносною густиною.
- •12. Виведення формули речовини за масою, об’ємом, кількістю речовини продуктів згоряння та відносною густиною.
- •13. Виведення формули речовини за відомими масовими відношеннями хімічних елементів, що входять до її складу.
- •14. Розрахунки за формулами «молярної маси», «молярного об’єму», «числа Авогадро», «відносної густини газів».
- •15. Обчислення масової частки розчиненої речовини у розчині.
- •16. Обчислення пов’язані з молярною концентрацією речовини у розчині.
- •17. Обчислення вмісту компонентів суміші.
- •18. Задачі на металічну пластинку.
Добування алкінів
І. С2Н2
1. У промисловості одержують реакцією розкладу метану:
2СН4 → С2Н2 + 3Н2
2. У лабораторії реакцією кальцій карбіду з водою або кислотами
СаC2 +2H-OH → C2H2 ↑ + Са(OH)2↓
або HCl
(CaO +3C = CaC2 + CO - добування СаС 2)
ІІ. Загальні методи добування
1. Реакція реакція дегідрогалогенування дигалогеналканів (два галогени можуть знаходитися біля одного атома Карбону або біля двох сусідніх атомів Карбону) в присутності спиртового розчину лугу (відщеплення HCl, HBr, HI)
Спирт.р-н лугу
СН2Cl- CH2Cl → CH≡CH + 2HCl
1,2-дихлороетан
СНCl2- CH3 → CH≡CH + 2HCl
1,1-дихлороетан
Застосування алкінів
І. С2Н2
1. для автогенного різання і зварювання металів (при згорянні ацетилену в кисні утворюється температура 28000С);
2. для одержання різних орг.сполук (розчинників, бензену, оцтового альдегіду).
3. для одержання вибухових речовин (ацетиленіди важких металів)
Тема 24. Ароматичні вуглеводні (арени)
Ароматичні вуглеводні – це вуглеводні в молекулах яких є цикл, який складається із 6(шести) атомів Карбону(бензенове ядро)
Найпростішим представником аренів є бензен, його формула – С6Н6. Вперше структурну формулу запропонував Кекуле
Формула Кекуле
Із формули видно, що кожен із 6 атомів Карбону перебуває в
sp2-гібридизації.
Кожен із 6 атомів С містить по одному не гібридизованому р-електрону, які розміщуються перпендикулярно до площини гібридизованих. Всі вони перекриваються над і під площиною шестикутника(бензенового ядра) і утворюють єдиний π-зв’язок, який складається із 6 електронів,що називається спряженням (вирівнювання). Доказом цього є те, що віддаль між атомами Карбону в бензеновому ядрі є одинакова і становить 0,140 нм.
Сучасна формула бензену,яка відповідає його будові:
або
Номенклатура аренів
За міжнародною номенклатурою назви аренів походять від відповідних назв радикалів (замісників) з додаванням слова – бензен.
С6Н6 бензен
С6Н5-СН3 метилбензен (толуен)
С6Н4(СН3)2 1,2-диметил бензен (ксилен)
Якщо в аренах є тільки два одинакові радикали (замісники), то
до їхніх назв додається префікс: орто, пара, мета.
1. Орто - це коли один радикал знаходиться біля 1 атома С у
бензеновому ядрі, а другий – біля 2 або 6 атома С;
2.Мета - це коли один радикал(замісник) знаходиться біля 1 атома С у бензеновому ядрі, а другий – біля 3 або 5 атома С;
3. Пара - це коли один радикал знаходиться біля 1 атома С у
бензеновому ядрі, а другий – біля 4 атома С;
1.2-диметилбензен
орто-диметилбензен
о.ксилен
1,3-диметилбензен
мета-диметилбензен
м.ксилен
1,4-диметилбензен
пара-диметилбензен
п.ксилен
