3.2 Метод аудиту

Аудит, як і кожна наука, має свій метод. За допомогою методу аудиту досліджується його предмет і об'єкти. Від зміни аудиторсь­ких послуг змінюються об'єкти контролю, а отже, і порядок вико­ристання тих чи інших складових елементів методу аудиту (методич­них прийомів). Метод аудиту доцільно розглядати як сукупність прийомів, за допомогою яких оцінюється стан об'єктів, що підлягають дослідженню. До загальнонаукових методів належать: аналіз, синтез, індукція, дедукція, аналогія, моделювання, абстра­гування, конкретизація, класифікація тощо (рис. 3.1).

В ивчення (інспекція)

Спостереження (суцільні, вибіркові)

Опитування

Підтвердження

Підрахунок

Аналітичний огляд (аналіз)

Сканування

Інвентаризація

Контрольні обміри

Технологічний контроль

Експертиза

Експеримент

Анкетування

Тестування

Оцінка

Групування

Узагальнення ,тощо

Рисунок 3.1 – Використання спеціальних прийомів аудиторського

контролю за стадіями процесу аудиту

Отже, можна дійти таких висновків:

1. Метод аудиту – це сукупність спеціальних прийомів, за допомогою яких оцінюється стан об'єктів, що підлягають вивченню.

2. Метод аудиту доцільно розглядати в цілісності – як еконо­мічну прикладну науку.

3. В аудиті використовуються загальнонаукові та спеціальні прийоми, що формують його метод.

3.3 Вибіркові прийоми аудиту

Застосування вибіркових прийомів контролю в аудиторській діяльності зумовлюється насамперед співвідношенням вартості по­слуг та ефективності аудиту. Історія розвитку аудиту в розвинених зарубіжних країнах засвідчує, що підприємницька діяльність ауди­торів у конкурентному середовищі вимагає від них зменшення вартості послуг для залучення клієнтів. Оскільки зменшення вартості послуг може бути досягнуто лише за рахунок скорочення тривалості аудиторських процедур, вибіркові прийоми перевірки стали дуже популярними серед аудиторів. Перевага застосування цих прийомів – значне змен­шення вартості послуг при відносно незначному збільшенні ауди­торського ризику. Прийоми аудиторської вибірки є удосконаленням статистичних методів вибіркового спостереження, які були доповнені та розвинуті для специфічних потреб аудиту.

Визначення аудиторської вибірки точно сформульовано у МСА № 530, де зазначено, що аудиторська вибірка – це застосування ау­диторських процедур до менш ніж 100 % облікових записів (елеме­нтів вибірки в межах залишку на рахунку, або класу операцій так, що всі елементи мають шанс бути відібраними). На практиці існує чимало видів вибірки, які можуть бути в аудиті. Однак зауважимо: види аудиторської вибірки не слід плутати з прийомами вибіркового дослідження, що застосовуються в аудиті. Види вибірки становлять певні сукупності одиниць, які підлягають перевірці, а до прийомів вибіркового дослідження входять способи отримання вибіркових сукупностей для тих чи інших цілей аудиту. Теорія статистики, на якій ґрунтуються наявні методики ауди­торського вибіркового дослідження, виділяє достатньо видів вибір­ки, зокрема такі, що широко використовуються в аудиті і мають важливе прикладне значення.

Узагальнення зарубіжного і вітчизняного досвіду дає змогу за­пропонувати систему класифікації видів аудиторської вибірки, по­будовану на теорії економічної і маЛекціятичної статистики, теорії і практиці аудиту(табл. 3.2). Ця система має за мету визначення найвагоміших ознак класи­фікації видів аудиторської вибірки, які мають теоретичне і практичне значення для удосконалення методики аудиторського контролю.

Таблиця 3.2 – Класифікація видів аудиторської вибірки

№ за/п	Ознаки класифікації	№ п/п	Види аудиторської вибірки
1.	Репрезентативність	1.1. 1.2.	Представницька Непредставницька
2.	Призначення в процесі аудиту	2.1. 2.2. 2.3.	Ідентифікаційна Дослідна (робоча) Контрольно-аналітична
3.	Спосіб відбору	3.1. 3.2.	Імовірнісна Неімовірнісна
3.	Кількісний склад вибірки	3.1. 3.2.	Мала Звичайна
5.	Принцип повернення вибраних одиниць у генеральну сукупність	5.1. 5.2.	Повторна Безповторна
6.	Послідовність здійснення вибір­ки	6.1. 6.2.	Первинна (основна) Повторна (додаткова)

Надійність будь-якої вибірки визначається тим, як вона отрима­на. За способом відбору аудиторська вибірка буває імовірнісною і не імовірнісною. Надійнішою вважають першу, однак для її отри­мання необхідні спеціальні технічні засоби (комп'ютерні програми, таблиці випадкових чисел тощо).

Імовірнісна вибірка характерна тим, що кожна одиниця вибір­кової сукупності мала рівні шанси бути вибраною. Така вибірка дає змогу застосовувати кількісні методи оцінки результатів аудиту. Це дуже важливо при перевірці сучасних бухгалтерських систем і під­твердженні достовірності фінансової звітності.

Неімовірнісна вибірка часто залежить від суб'єктивних факто­рів, котрі можуть мати місце при здійсненні відбору одиниць сукуп­ності. Наприклад, деякі аудитори з більшою ймовірністю відбира­ють для перевірки записи у реєстрах, що містяться вгорі та внизу сторінки, а деякі – ті, що розташовані в середині.

Якість отриманої вибірки і, відповідно, точність аудиторського висновку залежить від того, наскільки правильно використано спо­соби і прийоми вибіркового дослідження (табл. 3.3).

Таблиця 3.3 – Класифікація прийомів аудиторського вибіркового контролю

№ п/п	Ознаки класифікації	№ за/п	Прийоми аудиторського вибіркового контролю
1	Метод оцінки результатів	1.1. 1.2.	Статистичні Нестатистичні
2	Метод здійснення відбору	2.1 2.2. 2.3.	Невпорядкований відбір Систематичний відбір Випадковий відбір
3	Тип одиниць генеральної су­купності	3.1. 3.2.	Кількісні Монетарні
4	Складність процедури вибірки	4.1. 4.2.	Прості Складні (комбіновані)
5	Використання обчислювальної техніки	5.1. 5.2.	Ручні Комп'ютерні (програмні)
6	Використання аналітичних процедур	6.1. 6.2.	Механічні Оціночні

У МСА № 530 «Аудиторська вибірка та інші процедури вибір­кової перевірки» зазначено, що даний норматив застосовується ек­вівалентно до статистичних і нестатистичних методів вибірки. Ста­тистичні прийоми – це використання математичного апарату для розрахунку формальних статистичних результатів. Ці прийоми пе­редбачають імовірнісну вибірку, яка дає змогу визначити кількісно вибірковий ризик. Нестатистичні прийоми не передбачають отримання кількісної оцінки вибіркового ризику і ґрунтуються переважно на особистій думці аудитора.

Питання для самоконтролю

1. Предмет і об'єкти аудиту.

2. Класифікація об'єктів аудиту.

3. Метод аудиту.

4. Загальнонаукові методи, що використовуються в аудиті.

5. Спеціальні прийоми аудиту.

6. Вибіркові прийоми аудиту.