Лекція 10. Аудит обліку за розрахунками з оплати праці та підзвітних сум

План

10.1 Аудит обліку за розрахунками з оплати праці

10.2 Аудит обліку підзвітних сум

10.1 Аудит обліку за розрахунками з оплати праці

Аудит розрахунків з оплати праці відіграє важливу роль у системі як внутрішнього, так і зовнішнього аудиту. Це пов'язано з тим, що облік праці і заробітної плати є трудоміст­ким, потребує уваги і сконцентрованості, оскільки пов'язаний з обробленням великої кількості первинної інформації, має багато однотипних операцій, здійснення яких потребує багато часу.

Під час проведення аудиту розрахунків з оплати праці слід ви­користовувати такі джерела інформації: трудове законодавство, Кодекс законів про працю, законодавчі акти про підприємство і підприємництво, розрахунково-платіжну відомість (розрахункову відомість (форма № П-51), платіжну відомість (фо­рма № П-53), особистий рахунок, нормативно-довідкову інфор­мацію до обліку праці і заробітної плати, первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, акти перевірок, накази, картки, особисті справи робітників, трудові договори і контракти, відо­мості обліку, нормативні документи для нарахування заробітної плати, відпускних та інші документи стосовно об'єкта дослі­дження, табелі, наряди, баланс, Головну книгу. Вивчаються всі документи, які додаються до журналу, відомості, на основі яких складається бухгалтерське проведення як за дебетом, так і за кре­дитом рахунку 66 «Розрахунки з оплати праці».

Основними завданнями аудиту розрахунків з оплати праці є:

• підтвердження достовірності нарахувань та виплат робіт­никам та службовцям, відображення даних процесів в обліку;

• з'ясування законності та повноти утримань із заробітної плати та інших виплат працівникам на користь підприємства, ін­ших суб'єктів;

• перевірка організації аналітичного обліку розрахунків з оплати праці та взаємозв'язку аналітичного та синтетичного обліку;

• оцінка заходів, яких вживає адміністрація з метою своєчас­ного стягнення заборгованості працівників, є важливими джере­лами інформації для перевірки цих питань.

Під час аудиту використовуються різні методи й методичні прийоми: перерахунок, перегляд, оцінка фактичної наявності, зі­ставлення, оцінка. Так, для перевірки розрахунків з оплати праці застосовують методи зіставлення даних бухгалтерського обліку з первинними документами (оклади, затверджені в штатному роз­кладі, і фактичні нарахування, табель обліку робочого часу і роз­рахунок зарплати), перерахунки (аудитор перераховує суми, які були утримані, і порівнює з нормами чинного законодавства) то­що. Також існують певні способи перевірки документів. Напри­клад, первинні документи, які є основою для нарахування і ви­плати заробітної плати (табелі, розрахунково-платіжні відомості) вивчаються комбіновано, тобто суцільним і вибірковим способом (якщо аудитор перевірив деяку кількість однотипних первинних документів і не знайшов помилок, то він може вважати, що доку­менти з цієї пачки всі без помилок).

10.2 Аудит обліку підзвітних сум

Під час аудиту розрахунків з підзвітними особами пе­ревіряється своєчасність і правильність звітності підзвітних осіб, порядок видачі авансів, законність і доцільність використання підзвітних сум.

Об'єктом аудиту операцій з підзвітними сумами є авансові звіти, додані до них підтверджувальні документи – рахунки, чеки, посві­дчення про відрядження, закордонні паспорти, квитки на проїзд, ак­ти та інші виправдовувальні документи, накази, розпорядчі докуме­нти, а також бухгалтерські записи за рахунком 37 «Розрахунки з різними дебіторами» на субрахунку 372 «Розрахунки з підзвітними особами» у Головній книзі та у відповідних журналах.

Під час аудиту розрахунків з підзвітними особами в наведеній нижче послідовності перевіряється:

• сума залишків на субрахунку 372, яка зіставляється з даними аналітичного обліку, при цьому звертається увага на своєчасність розрахунків з підзвітними особами, своєчасність внесення в касу залишків підзвітних сум та правильність відображення їх у наці­ональній та іноземній валютах;

• чи немає простроченої заборгованості за підзвітними сума­ми у працівників, які звільнилися з підприємства;

• правильність та своєчасність складання авансових звітів;

• чи не мали місце випадки видачі в підзвіт коштів за наявно­сті залишків підзвітних сум або несвоєчасне звітування про ви­користані кошти;

• своєчасність повернення в касу залишків підзвітних сум, а також своєчасність утримання несвоєчасно зданих сум в інозе­мній валюті – в трикратному розмірі;

• чи не допускалися випадки передання підзвітних сум від од­нієї особи до іншої;

• правильність оформлення документів на відрядження;

• законність, доцільність та обґрунтування витрат на відря­дження, а також відображення їх у бухгалтерському обліку за на­ явністю рішення або наказу керівництва;

• правильність відображення розрахунків з підзвітними осо­бами в бухгалтерському обліку.

Аудитор звертає особливу увагу на правильність віднесення витрат, які відшкодовуються, на рахунки бухгалтерського обліку, їх справжність, достовірність виправдовувальних документів.

Оскільки фактичний час перебування за кордоном у відря­дженні визначається за відмітками контрольно-пропускних пунк­тів Прикордонних військ України в закордонному паспорті або документі, що його замінює, а також за відмітками сторони, яка відряджає та приймає, у посвідченні про відрядження, аудитор має змогу перевірити правильність нарахування добових. При цьому відмітки у посвідченні про відрядження щодо прибуття та вибуття працівника мають бути завірені тією печаткою, якою ко­ристується у своїй господарській діяльності підприємство для за­свідчення підпису відповідної посадової особи.

Питання для самоконтролю

1. Які основні завдання аудиту розрахунків з оплати праці?

2. Що перевіряється під час аудиту розрахунків з підзвітними особами

3. Які джерела інформації слід ви­користовують під час проведення аудиту розрахунків з оплати праці?

4. Які об'єкти аудиту операцій з підзвітними сумами?

5. Які різні методи й методичні прийоми використовуються під час аудиту?