8.2 Аудит обліку малоцінних і швидкозношуваних предметів (мшп)

Під кінець аудиторської перевірки аудитор перевіряє операції з оприбуткування і списання МШП. Згідно з П(С)БО 9 «Запаси» з 01.01.2000 р. до МПШ відносять предмети зі строком служби до одного року або не більше одного операційного циклу, якщо він більше одного року. Під час аудиту завчасно перевіря­ють їх склад, кількість, вартість. У процесі перевірки використо­вуються оборотні відомості, картки складського обліку та інші регістри.

Перевіряючи правильність віднесення вартості МШП на ви­трати виробництва, аудитор повинен знати, що вартість переданих у виробництво та експлуатацію МШП, може погашатись од­ним із таких методів:

• відсотковим способом – виходячи із фактичної собівартості предмета та ставки в 50 або 100 % у разі передання МШП у ви­робництво. При цьому в першому випадку решта 50 % нарахову­ються, якщо предмет вибуває із експлуатації через непридатність;

• МШП вартістю не більше 1/20 установленого ліміту за оди­ницю можуть списуватись у витрати у міру їх відпуску;

• лінійним способом – за фактичною собівартістю предмета та нормами амортизації, що нараховані відповідно до строків ко­рисного використання;

• списанням вартості пропорційно обсягу продукції.

Аудитору потрібно з'ясувати правильність кореспонденції ра­хунків, пов'язаних з рухом МШП, та нарахування по них зносу, досліджуючи записи в регістрах синтетичного обліку та їх доку­ментальне підтвердження. Помилки та відхилення аудитор відмі­чає у своїх робочих документах.

Під час проведення аудиту МШП застосовуються ті самі про­цедури й методи, що й під час аудиту матеріальних цінностей.

Джерела інформації МШП такі: первинні документи, рахунки-фактури, накладні, залізничні накладні, товарно-транспортні на­кладні, а також відповідні форми:

• МШ-2 «Картка обліку малоцінних і швидкозношуваних предметів»;

• МШ-4 «Акт вибуття малоцінних і швидкозношуваних предметів»;

• МШ-5»Акт на списання інструментів та обмін їх на придатні»;

• МШ-7 «Відомість обліку видачі (проведення) спецодягу, спецвзуття і запобіжного пристосування»;

• МШ-8 «Акт на списання малоцінних і швидкозношуваних предметів».

Згідно з пунктом 7 П(С)БО 9 одиницею бухгалтерського облі­ку МШП є їх найменування, або вид, а відповідно до пункту 8 П(С)БО 9 придбані (отримані) або виготовлені МШП зарахову­ються на баланс підприємства за первісною вартістю. Первісна вартість МШП, придбаних за плату, – це їх собівартість, а якщо вони виготовлені власними силами підприємства - це собівар­тість їх виробництва, яка визначається згідно з П(С)БО 16 «Ви­трати (п. 10 П(С)БО 9)».

Питання для самоконтролю

1. В яких випадках аналізується рух матеріальних цінностей?

2. Що таке інвентарізація?

3. Які методи оцін­ки вибуття матеріальних цінностей?

4. Назвіть найпоширеніші методи порушень.

5. Які джерела інформації МШП?

Лекція 9. Аудит статутного капіталу

План

9.1 Аудит статутного капіталу

9.2 Аудит засновницьких|установчих| документів і розрахунків із|із| засновниками

9.1 Аудит статутного капіталу

При установі комерційної організації засновники зобов'язані об'єднати своє майно шляхом передачі обумовлених в засновницькому договорі внесків для формування статутного фонду фундируваного лица. За рахунок переданих засновниками внесків формується статутний фонд організації. При цьому не самі внески складають статутний фонд, а їх грошовий еквівалент, їх вартість (грошова оцінка), сума зобов'язальних прав, що набувають засновниками, будь то акції або права вимоги.

Розмір статутного фонду|фундації| встановлюється засновниками самостійно, але|та| він має бути не менше: 1250 мінімальних заробітних плат – для АТ, 1 мінімальних заробітних плат (на 1 янв) – для ТОВ і суспільства|товариства| з|із| додатковою відповідальністю (статті 24 і 52 Закони України «Про господарські суспільства|товариства|»). Для суб'єктів інших організаційно-правових форм не встановлений|установлений| мінімальний статутною фонд|фундація|, проте|однак| навряд чи можна погодитися з|із| думками, що окремі види підприємств можуть не формувати статутний фонд|фундацію|. Подібні думки не враховують, по-перше, необхідність економічної обгрунтованості виникнення прав засновника по відношенню|ставленню| і установленій|заснованій| організації; по-друге, обов'язковість відособлення майна юридичної особи як головної ознаки, що зумовлює його можливість|спроможність| самостійно брати участь в комерційному обороті|звороті|.

Статутний фонд|фундацію| слід відрізняти не тільки|не лише| від внесків|вкладів| засновників, але і від майна організації, яке за розміром може бути більше статутного фонду|фундації| (а в Україні – навіть менше). Він майном, як і частиною|часткою| майна, не є|з'являється|, якщо під майном мати на увазі речі і права вимоги. Його можна вважати за частину|частку| майна підприємства тільки|лише| в тому випадку, якщо|у тому випадку , якщо| майно розуміти в широкому сенсі|змісті|, як сукупність всіх його прав і обов'язків, оскільки|тому що| статутний фонд|фундація| є|з'являється| борговим зобов'язанням перед учасниками – кредиторами особливого роду.

Під статутним фондом|фундацією| розуміється зареєстрований у встановленому|установленому| законом порядку|ладі| і закріплений в засновницьких|установчих| документах грошовий еквівалент майна, яке має бути передане|передавати| підприємству у власність (повне|цілковите| господарське ведення, оперативне управління) у вигляді внесків|вкладів| для забезпечення його господарської діяльності і як плата його учасників (засновниками) що набувають|придбавають| ними майнових прав.

Чинне законодавство встановлює певний порядок|лад| формування статутного фонду|фундації|. Він полягає в передачі учасниками внесків|вкладів| для формування статутного фонду|фундації| в об'ємі|обсязі| і в терміни, встановлені|установлені| засновницьким|установчим| договором. Терміни і розміри передаваних внесків|вкладів| для наповнення статутного фонду|фундації| розрізняють залежно від організаційно-правової форми і сфери підприємницької діяльності створюваного суб'єкта.

Особливості формування статутних фондів|фундацій| колективних суб'єктів підприємництва, встановлені|установлені| нормами має рацію, дають підставу|основу| виділити загальний|спільний| і спеціальний (особливий) порядок|лад| формування статутних фондів|фундацій| комерційних організацій. Спеціальний (особливий) порядок|лад| формування статутних фондів|фундацій| розповсюджується|поширюється| на комерційні організації, що володіють, як правило, винятковою правосуб'єктністю. Нині спеціальний порядок|лад| формування статутних фондів|фундацій| закріплений у відношенні|ставленні|: банків – ст. 24 Закони України «Про банки і банківську діяльність»; страхових компаній – статті 2 і 29 Закону України «Про страхування» від 7 березня 1996г|.; торговців цінними|коштовними| паперами – статті 26 і 27 Закону України «Про цінні|коштовні| папери і фондову біржу» від 18 червня 1991г|.; інвестиційних фондів|фундацій| і їх компаній – п. 7 Положень|становища| про інвестиційні фонди|фундації| і інвестиційні компанії від 19 лютого 1994г|. і ін.

Загальний|спільний| порядок|лад| визначає два етапи формування статутного фонду|фундації| організації:

• внесення первинного|початкового| внеску;

• повна|цілковита| оплата придбаних|набутих| майнових прав.

Відповідно до Інструкції № 291 для бухгалтерського обліку|урахування| і узагальнення інформації про стан|достаток| і рух статутного капіталу підприємства призначений рахунок|лічба| 40 «Статутний капітал». Причому п.37 ПБУ-2 визначає статутний капітал як зафіксовану в засновницьких|установчих| документах загальну|спільну| вартість активів, власників (учасників), що є|з'являються| внеском, в капітал підприємства. Тому сальдо рахунку|лічби| 40 завжди повинне відповідати розміру статутного капіталу, зафіксованому в засновницьких|установчих| документах підприємства.

Статутний капітал підприємства складається з:

• певної кількості акцій рівної номінальної вартості (для акціонерних суспільств|товариств|);

• доль, розмір яких визначається засновницькими|установчими| документами (для суспільств|товариств| з|із| обмеженою відповідальністю, суспільств|товариств| з|із| додатковою відповідальністю, повних|цілковитих| суспільств|товариств|).