- •Лекция 1. Сутність, предмет, метод і об'єкти аудиту
- •1.1 Сутність і визначення аудиту
- •1.2 Виникнення аудиту і його розвиток в Україні
- •1.3 Відмінність аудиту від ревізії фінансово-господарської діяльності
- •1.4 Предмет, метод і об'єкти аудиторської діяльності
- •1.5 Міжнародні стандарти та національні нормативи аудиту
- •Лекция 2. Види аудиту та нормативно-правове регулювання аудиторської діяльності
- •2.1 Види аудиту
- •2.2 Нормативно-правове регулювання аудиторської діяльності в Україні
- •2.3 Організація діяльності аудиторських фірм в Україні та їх звітність
- •Лекція 3. Предмет і метод аудиту
- •3.1 Предмет і об'єкти аудиту
- •3.2 Метод аудиту
- •3.3 Вибіркові прийоми аудиту
- •3.1 Предмет і об'єкти аудиту
- •3.2 Метод аудиту
- •3.3 Вибіркові прийоми аудиту
- •Лекція 4. Планування аудиту
- •4.1 Планування аудиту
- •4.2 Документальне оформлення аудиторської перевірки
- •Лекція 5. Аудиторський ризик та поняття помилок
- •5.1 Поняття ризику і правила його оцінювання
- •5.2 Ризик аудиту або загальний ризик
- •5.3 Ризик невідповідності внутрішнього контролю підприємства
- •5.4 Ризик не виявлення
- •5.5 Поняття помилок, їх різновиди та причини виникнення
- •5.6 Помилки та шахрайство
- •4. Поняття помилок, їх різновиди та причини виникнення.
- •Лекція 6. Аудиторські докази
- •6.1 Поняття аудиторських доказів та їх види
- •6.2 Джерела і процедури отримання аудиторських доказів та вимоги, що до них висуваються
- •6.1 Поняття аудиторських доказів та їх види
- •6.2 Джерела і процедури отримання аудиторських доказів та вимоги, що до них висуваються
- •Лекція 7. Аудит розрахунків з дебіторами та кредиторами
- •7.1 Аудит розрахунків із покупцями та замовниками
- •7.2 Аудит розрахунків за претензіями
- •7.3 Аудит розрахунків за відшкодуванням завданих збитків
- •7.4 Аудит довгострокових позик і векселів
- •7.5 Аудит короткострокових кредитів і прострочених позик
- •7.6 Аудит розрахунків з постачальниками і підрядниками
- •7.7 Аудит розрахунків за податками і платежами
- •7.8 Аудит розрахунків з оплати праці й за соціальним страхуванням
- •Лекція 8. Аудит обліку запасів та малоцінних і швидкозношуваних предметів (мшп)
- •8.1 Аудит обліку запасів
- •8.2 Аудит обліку малоцінних і швидкозношуваних предметів (мшп)
- •Лекція 9. Аудит статутного капіталу
- •9.1 Аудит статутного капіталу
- •9.2 Аудит засновницьких|установчих| документів і розрахунків із|із| засновниками
- •Лекція 10. Аудит обліку за розрахунками з оплати праці та підзвітних сум
- •10.1 Аудит обліку за розрахунками з оплати праці
- •10.2 Аудит обліку підзвітних сум
- •Лекція 11. Аудит обліку витрат на виробництво продукції, виконання робіт та надання послуг
- •11.1 Аудит обліку витрат на виробництво
- •11.2 Аудиторські перевірки фінансового стану підприємств, що приватизуються
- •Лекція 12. Аудиторський висновок
- •12.1 Оформлення результатів аудиторської перевірки
- •12.2 Вимоги до стилю формулювання аудиторського висновку
- •Висновок
- •Список рекомендованих джерел Базові
- •Допоміжні
- •Методичне забезпечення
- •Інформаційні ресурси
Лекція 7. Аудит розрахунків з дебіторами та кредиторами
План
7.1 Аудит розрахунків із покупцями та замовниками
7.2 Аудит розрахунків за претензіями
7.3 Аудит розрахунків за відшкодуванням завданих збитків
7.4 Аудит довгострокових позик і векселів
7.5 Аудит короткострокових кредитів і прострочених позик
7.6 Аудит розрахунків з постачальниками і підрядниками
7.7 Аудит розрахунків за податками і платежами
7.8 Аудит розрахунків з оплати праці й за соціальним страхуванням
7.1 Аудит розрахунків із покупцями та замовниками
Реальність балансу може бути забезпечена тільки в результаті ретельної перевірки (інвентаризації) всіх його статей. Тому аудитору доцільно починати перевірку стану розрахунків з аналізу матеріалів інвентаризації розрахунків. Інвентаризація розрахунків полягає у виявленні фактичних залишків сум на рахунках. В акті результатів інвентаризації розрахунків слід вказати назви проінвентаризованих рахунків, записати суми непогодженої і простроченої дебіторської заборгованості та безнадійних боргів. За названими видами заборгованості до акта інвентаризації розрахунків має прикладатися довідка із зазначенням суми заборгованості, за що та числиться, з якого часу і на підставі яких документів.
Таким чином, аналіз матеріалів інвентаризації розрахунків дає можливість аудитору зосередити увагу на більш ретельній перевірці розрахунків, за якими встановлено різні розходження.
Аудит розрахункових операцій слід починати з аналізу правильності оплати за відвантажені матеріальні цінності, а також повноти списання відвантажених цінностей..
Під час перевірки необхідно встановити, чи правильно відображені за статтями балансу відповідні залишки заборгованості. Для цього порівнюють залишки за кожним видом розрахунків на одну і ту саму дату за даними аналітичного обліку із залишками за синтетичним рахунком 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками», Головною книгою і балансом. За наявності розходжень слід перевірити реальність і документальну обґрунтованість заборгованості за кожним покупцем чи замовником. Такі розходження – наслідок занедбаності обліку розрахункових операцій або результат зловживань.
Кожна сума дебіторської заборгованості на окремих рахунках розглядається з погляду виникнення боргу, причини і давності створення заборгованості, реальності її одержання. Під час аудиту дебіторської заборгованості розрізняють такі її категорії: поточну (або нормальну); неоплачену в строк; заборгованість за строком давності, що минув; спірну; безнадійну.
Під час перевірки розрахунків із покупцями встановлюють, чи укладені договори поставки продукції, чи правильно вираховуються суми, належні підприємству за прийняту покупцем продукцію. Перевіряють повноту і своєчасність розрахунків покупців за прийняту ними продукцію. З цією метою проводять інвентаризацію розрахунків, висилають копії картки аналітичного обліку розрахунків (контокорентні виписки) при розрахунках з іногородніми покупцями (організації-кредитори висилають організаціям-дебіторам). Підприємство-дебітор повертає картку протягом 10 днів із дня одержання. З покупцями з цього самого міста складається акт взаємозвірки.