- •Лекция 1. Сутність, предмет, метод і об'єкти аудиту
- •1.1 Сутність і визначення аудиту
- •1.2 Виникнення аудиту і його розвиток в Україні
- •1.3 Відмінність аудиту від ревізії фінансово-господарської діяльності
- •1.4 Предмет, метод і об'єкти аудиторської діяльності
- •1.5 Міжнародні стандарти та національні нормативи аудиту
- •Лекция 2. Види аудиту та нормативно-правове регулювання аудиторської діяльності
- •2.1 Види аудиту
- •2.2 Нормативно-правове регулювання аудиторської діяльності в Україні
- •2.3 Організація діяльності аудиторських фірм в Україні та їх звітність
- •Лекція 3. Предмет і метод аудиту
- •3.1 Предмет і об'єкти аудиту
- •3.2 Метод аудиту
- •3.3 Вибіркові прийоми аудиту
- •3.1 Предмет і об'єкти аудиту
- •3.2 Метод аудиту
- •3.3 Вибіркові прийоми аудиту
- •Лекція 4. Планування аудиту
- •4.1 Планування аудиту
- •4.2 Документальне оформлення аудиторської перевірки
- •Лекція 5. Аудиторський ризик та поняття помилок
- •5.1 Поняття ризику і правила його оцінювання
- •5.2 Ризик аудиту або загальний ризик
- •5.3 Ризик невідповідності внутрішнього контролю підприємства
- •5.4 Ризик не виявлення
- •5.5 Поняття помилок, їх різновиди та причини виникнення
- •5.6 Помилки та шахрайство
- •4. Поняття помилок, їх різновиди та причини виникнення.
- •Лекція 6. Аудиторські докази
- •6.1 Поняття аудиторських доказів та їх види
- •6.2 Джерела і процедури отримання аудиторських доказів та вимоги, що до них висуваються
- •6.1 Поняття аудиторських доказів та їх види
- •6.2 Джерела і процедури отримання аудиторських доказів та вимоги, що до них висуваються
- •Лекція 7. Аудит розрахунків з дебіторами та кредиторами
- •7.1 Аудит розрахунків із покупцями та замовниками
- •7.2 Аудит розрахунків за претензіями
- •7.3 Аудит розрахунків за відшкодуванням завданих збитків
- •7.4 Аудит довгострокових позик і векселів
- •7.5 Аудит короткострокових кредитів і прострочених позик
- •7.6 Аудит розрахунків з постачальниками і підрядниками
- •7.7 Аудит розрахунків за податками і платежами
- •7.8 Аудит розрахунків з оплати праці й за соціальним страхуванням
- •Лекція 8. Аудит обліку запасів та малоцінних і швидкозношуваних предметів (мшп)
- •8.1 Аудит обліку запасів
- •8.2 Аудит обліку малоцінних і швидкозношуваних предметів (мшп)
- •Лекція 9. Аудит статутного капіталу
- •9.1 Аудит статутного капіталу
- •9.2 Аудит засновницьких|установчих| документів і розрахунків із|із| засновниками
- •Лекція 10. Аудит обліку за розрахунками з оплати праці та підзвітних сум
- •10.1 Аудит обліку за розрахунками з оплати праці
- •10.2 Аудит обліку підзвітних сум
- •Лекція 11. Аудит обліку витрат на виробництво продукції, виконання робіт та надання послуг
- •11.1 Аудит обліку витрат на виробництво
- •11.2 Аудиторські перевірки фінансового стану підприємств, що приватизуються
- •Лекція 12. Аудиторський висновок
- •12.1 Оформлення результатів аудиторської перевірки
- •12.2 Вимоги до стилю формулювання аудиторського висновку
- •Висновок
- •Список рекомендованих джерел Базові
- •Допоміжні
- •Методичне забезпечення
- •Інформаційні ресурси
5.2 Ризик аудиту або загальний ризик
Ризик аудиту або загальний ризик – це ризик того, що аудитор може висловити неадекватну думку в тих випадках, коли в документах фінансової звітності існують суттєві перекручення, інакше кажучи, за неправильно підготовленою звітністю буде представлено аудиторський висновок без зауважень.
Ризик аудиту має три складових:
властивий ризик;
ризик, пов'язаний із невідповідністю функціонування внутрішнього контролю;
ризик не виявлення помилок та перекручень.
За методикою Р. Доджа, Дж. Робертсона аудиторський ризик розраховується за формулою:
АР = РО · РК · РВ, (5.1)
де АР – аудиторський ризик;
РО – ризик системи обліку;
РК – ризик системи внутрішнього контролю;
РВ – ризик не виявлення помилок аудитором.
Властивий ризик є показником вразливості залишку за певним бухгалтерським рахунком або певною категорією операцій стосовно перекручень, які можуть бути суттєвими, або вразливість цих залишків щодо перекручень у загальній сукупності з перекрученнями за іншими рахунками чи операціями, з припущенням, що заходи внутрішнього контролю підприємства на них не поширювалися.
При визначенні стратегії проведення аудиту аудитору слід вивчити властивий ризик на рівні фінансової звітності підприємства. При детальнішому плануванні цю оцінку необхідно пов'язувати з залишками на рахунках і класом операцій.
Аудитор може зробити припущення, що існує значний розмір властивого ризику на рівні залишку за рахунком і класом операцій. Незважаючи на це, визначаючи загальну аудиторську стратегію, йому необхідно отримати від клієнта роз'яснення щодо фактів існування ризику на рівні окремих позицій фінансової звітності.
Для того, щоб зробити оцінку властивого ризику, аудитору слід використати свої професійні знання з метою врахування й оцінки численних факторів потенційних ризиків.
Приклади факторів потенційних ризиків на рівні фінансової звітності такі:
рівень цілісності управління;
досвід, знання і зміни в управлінському апараті за певний період: малий досвід управлінського персоналу може вплинути на якість підготовки фінансової звітності підприємства; тиск на керівництво підприємства, наприклад, обставини, які можуть наштовхнути керівництво на перекручення фінансової звітності (це відбувається тоді, коли підприємство здійснює діяльність у галузі, в якій існує досвід великої кількості підприємницьких невдач, або підприємство має дефіцит власного капіталу, що не дає йому змоги продовжувати операції);
діяльність підприємства, наприклад, його товари і послуги, структура капіталу, споріднені сторони, виробництво і розміщення, розподіл і компенсаційні методи;
фактори, що впливають на галузь, у якій здійснює діяльність підприємство, наприклад, економічні умови і умови конкуренції, зміни в технології виробництва та послуг, загальній обліковій практиці, а також у фінансових тенденціях і показниках;
бухгалтерські рахунки, які дають уявлення про фінансовий стан підприємства, і які, поза сумнівом, вимагають виправлення, наприклад, рахунок фінансових результатів, за яким треба було зробити коригування у попередньому періоді;
складні основні операції, що можуть вимагати залучення спеціаліста іншої професії, ніж аудиторська;
здатність активів до анулювання або неправильного представлення;
терміни завершення незвичайних і складних угод, особливо в останні дні року.
