- •Частина іv. Пізнання розділ 11. Відчуття. Сприйняття (в.О. Олефір, в.В. Плохіх)
- •11.1. Поняття про відчуття
- •11.2. Види відчуттів
- •11.3. Основні властивості і характеристики відчуттів
- •11.4. Адаптація і взаємодія відчуттів
- •11.5. Характеристика основних видів чутливості
- •11.5.1. Зорові відчуття
- •11.5.2. Слух (слухова чутливість)
- •11.5.3. Нюх (чутливість до запахів)
- •11.5.4. Смакові відчуття
- •11.5.5. Шкірна і больова чутливість
- •11.5.6. Кінестетична і вестибулярна чутливість
- •Питання для самоконтролю
- •Література
- •Розділ 12. Увага (т.М. Єльчанінова)
- •12.1. Поняття про увагу
- •12.2. Психофізіологічні механізми уваги
- •12.3. Види уваги
- •12.4. Властивості уваги та їх взаємозв’язок
- •12.5. Відволікання, неуважність та порушення уваги
- •12.6. Вікові закономірності розвитку уваги
- •Питання до самоконтролю
- •Література
- •Розділ 13. Пам'ять (Кузнєцов м.А.)
- •13.1. Визначення й загальна характеристика пам'яті
- •13.2. Класифікація пам'яті
- •13.3. Психофізіологічні основи пам'яті
- •13.4. Процеси пам’яті
- •Питання для самоконтролю
- •Література
- •Розділ 14. Мислення (є.В. Заїка, н.Г. Скрипнік)
- •14.1. Загальна характеристика мислення
- •14.2. Мислення як процес. Етапи розумового процесу
- •14.3. Логічні форми мислення
- •14.4. Види мислення і рівні його протікання
- •14.5. Розвиток мислення як засвоєння соціального досвіду
- •14.6. Співвідношення придбаного та вродженого у мисленні людини
- •14.7. Індивідуальні особливості мислення
- •14.8. Зв‘язок мислення з іншими психічними явищами
- •Література
- •Розділ 15. Уява (є.В. Заїка, м.А. Кузнєцов, в.В. Найчук)
- •15.1. Сутність і функції уяви
- •15.2. Психофізіологічні основи уяви
- •15.3. Процес уяви: його структура, способи й прийоми
- •15.4. Види уяви
- •15.5. Форми прояву уяви
- •15.6. Уява й творчість
- •15.7. Індивідуальні особливості уяви
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 16. Мова і мовлення (і.О. Філенко)
- •16.1. Загальна характеристика мовлення і мови
- •16.2. Історія становлення вивчення мовлення і мови в психології
- •16.3. Фізіологічні основи мовлення
- •16.4. Види і функції мовлення
- •16.5.Мовленевий онтогенез
- •Питання для самоконтролю
- •Література
- •Розділ 17. Інтелект (Харченко с.В.)
- •17.1. Поняття інтелекту
- •17.2. Розвиток інтелекту в онтогенезі
- •17.3. Теорії інтелекту в західній та вітчизняній психології
- •17.4. Соціальний інтелект
- •17.5. Емоційний інтелект
- •Література
14.7. Індивідуальні особливості мислення
Залежно від досвіду людини, роду її занять, особливостей її навчання й виховання, а також від уроджених особливостей нервової системи, у кожної людини мислення виявляється індивідуальним. Якими ж конкретно індивідуальними особливостями мислення люди відрізняються?
Насамперед, це загальний рівень розвитку мислення в цілому (в одних воно розвинене краще, в інших гірше, і в цьому сенсі можна припустити, що ця людина дуже розумна, ця розумна, але не дуже, а от ця взагалі дурна). Така загальна якість розвитку мислення, звичайно визначається з урахуванням: а) його прояву в різних ситуаціях: у побуті, у спілкуванні, у розумінні людиною прочитаного або почутого, у навчанні й т.д. (потрібне досить широке охоплення різноманітних проявів мислення) і б) сукупності конкретних показників, по яких воно оцінюється: його правильність (яку частку завдань людина виконала вірно, яку частку значеннєвих шматків тексту зрозуміла без перекручувань); його швидкість (в одних вона вища, в інших нижча); враховуються також показники оригінальності, нестандартності відповідей; можливості переносу способу з одного завдання на іншу; швидкості перемикання з одних способів рішення на інші; кількості запропонованих різних варіантів рішення завдання й ін.
Характеристика кожного виду мислення окремо (наочно-образне й словесно-логічне, інтуїтивне й дискурсивне, емпіричне й теоретичне й т.д. – див. попередні розділи), а також їхнього співвідношення: який вид над яким у кожній парі переважає й наскільки таке переважання значне. У результаті складається деякий профіль, на якому зазначені переважаючі в кожної конкретної людини види мислення. Так, в однієї це можуть бути, наприклад: образне - інтуїтивне - емпіричне й т.д., в іншої: словесно-логічне - у рівних співвідношеннях інтуїтивне й дискурсивне – теоретичне й т.д.
Деякі загальні, глобальні характеристики мислення, типові для даної людини (або в неї відсутні). Деякі з них надані в таблиці: позитивний полюс кожної характеристики даний на початку, а потім у дужках зазначений його негативний полюс (відсутність або недорозвинення полюса позитивного).
Назва характеристики мислення (у дужках даний антонім) |
Короткий опис |
Глибина (поверховість) |
Виявлення глибоко захованих, не лежачих на поверхні зв'язків, відносин, властивостей; прагнення докопатися до джерел, до першопричини |
Широта (вузькість) |
Охоплення більшого числа різних сторін, аспектів, зв'язків предмета, а також здатність мислити паралельно, відразу про декілька різні предметів |
Всебічність (однобічність) |
Охоплення великої кількості різних сторін і властивостей предмета з особливою заклопотаністю нічого не упустити, врахувати абсолютно всі аспекти |
Швидкість (повільність) |
Висока швидкість процесу мислення (звичайно сполучається із правильністю результату) |
Гнучкість (відсталість) |
Легкість і швидкість переходу від одних способів, проб, гіпотез до інших, іноді навіть протилежних; а також орієнтація на постійне випробування все нових і нових варіантів |
Послідовність (непослідовність) |
Чіткі переходи від одних способів до інших, строге дотримання логічного ланцюжка, прагнення не упустити ніяких його ланок, чітко простежити всі переходи |
Обґрунтованість (необґрунтованість) |
Підвищена увага до виявлення й обліку тих вихідних посилок, принципів, на яких мислення ґрунтується, і прагнення до чіткого використання їх у кінцевому результаті |
Системність (безсистемність) |
Прагнення кожен об'єкт розглядати як елемент більш широкої системи, у яку він входить, а також його елементи й властивості як частини всередині системи, утвореної вихідним об'єктом; прагнення врахувати не просто всі його властивості й зв'язки, а саме їх систему |
При загальному високому рівні розвитку мислення всі ці характеристики звичайно присутні, сполучаючись одна з одною. При загальному середньому рівні можуть бути присутніми одні з них і відсутніми інші (у когось мислення широке й швидке, але, на жаль, безпідставне й безсистемне; а в когось глибоке й ґрунтовне, але, на жаль, вузьке й повільне). При загальному невисокому рівні ця таблиця допоможе визначити, у чому конкретно відстає мислення даної дитини, які саме його характеристики найбільше знижені (так, в одного «слабкою ланкою» можуть бути вузькість і безсистемність - при цілком стерпній виразності інших характеристик, а в іншого - поверховість і безсистемність); таке прицільне виявлення найбільш слабких аспектів мислення важливо для чіткої організації розвиваючих занять для розвитку мислення в конкретної дитини, а також для індивідуального підходу при підборі для нього навчальних завдань.
З індивідуальними особливостями мислення тісно пов'язані й деякі характеристики особистості, у яких досить повно проявляються риси мислення. Ці якості людини можна рівною мірою віднести й до його особистості в цілому, і до мислення конкретно. Вони пов'язані із проявом мислення в ситуаціях спілкування або в ситуаціях, що вимагають від людини прояву поряд з мисленням і її особистісного потенціалу. Деякі з них представлені в таблиці.
Характеристики особистості, пов'язані з мисленням
|
Короткий опис |
Мудрість |
Висока якість мислення, у сполученні з орієнтацією на добро-моральність, а також на максимальне врахування інтересів всіх сторін, що сперечаються; а також на повчальну або викривальну форму відповідей. |
Хитрість |
Орієнтованість мислення на вигоду – власну або вузько-корпоративну, на досягнення своїх інтересів на шкоду іншим людям |
Спритність |
Орієнтованість мислення на всіляке виправдання своїх поганих вчинків, а також уникнення їхніх негативних наслідків, «вийти сухим з води» |
Спритність |
Уміння швидко й легко знайти вдалий вихід з важкої ситуації або відповідь у розмові |
Проникливість |
Уміння швидко й точно осмислити якості й цілі іншої людини, а також особливості складної ситуації |
Об'єктивність |
Готовність використовувати в мисленні факти й принципи, що строго відповідають дійсності, навіть якщо вони не подобаються, і прийняти будь-який правильний результат, навіть якщо він і не відповідає очікуванням |
