Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Познавательные процессы_Часть учебника кафедры (1).doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
1.47 Mб
Скачать

14.7. Індивідуальні особливості мислення

Залежно від досвіду людини, роду її занять, особливостей її навчання й виховання, а також від уроджених особливостей нервової системи, у кожної людини мислення виявляється індивідуальним. Якими ж конкретно індивідуальними особливостями мислення люди відрізняються?

  1. Насамперед, це загальний рівень розвитку мислення в цілому (в одних воно розвинене краще, в інших гірше, і в цьому сенсі можна припустити, що ця людина дуже розумна, ця розумна, але не дуже, а от ця взагалі дурна). Така загальна якість розвитку мислення, звичайно визначається з урахуванням: а) його прояву в різних ситуаціях: у побуті, у спілкуванні, у розумінні людиною прочитаного або почутого, у навчанні й т.д. (потрібне досить широке охоплення різноманітних проявів мислення) і б) сукупності конкретних показників, по яких воно оцінюється: його правильність (яку частку завдань людина виконала вірно, яку частку значеннєвих шматків тексту зрозуміла без перекручувань); його швидкість (в одних вона вища, в інших нижча); враховуються також показники оригінальності, нестандартності відповідей; можливості переносу способу з одного завдання на іншу; швидкості перемикання з одних способів рішення на інші; кількості запропонованих різних варіантів рішення завдання й ін.

  2. Характеристика кожного виду мислення окремо (наочно-образне й словесно-логічне, інтуїтивне й дискурсивне, емпіричне й теоретичне й т.д. – див. попередні розділи), а також їхнього співвідношення: який вид над яким у кожній парі переважає й наскільки таке переважання значне. У результаті складається деякий профіль, на якому зазначені переважаючі в кожної конкретної людини види мислення. Так, в однієї це можуть бути, наприклад: образне - інтуїтивне - емпіричне й т.д., в іншої: словесно-логічне - у рівних співвідношеннях інтуїтивне й дискурсивне – теоретичне й т.д.

  3. Деякі загальні, глобальні характеристики мислення, типові для даної людини (або в неї відсутні). Деякі з них надані в таблиці: позитивний полюс кожної характеристики даний на початку, а потім у дужках зазначений його негативний полюс (відсутність або недорозвинення полюса позитивного).

Назва характеристики мислення

(у дужках даний антонім)

Короткий опис

Глибина

(поверховість)

Виявлення глибоко захованих, не лежачих на поверхні зв'язків, відносин, властивостей; прагнення докопатися до джерел, до першопричини

Широта

(вузькість)

Охоплення більшого числа різних сторін, аспектів, зв'язків предмета, а також здатність мислити паралельно, відразу про декілька різні предметів

Всебічність

(однобічність)

Охоплення великої кількості різних сторін і властивостей предмета з особливою заклопотаністю нічого не упустити, врахувати абсолютно всі аспекти

Швидкість

(повільність)

Висока швидкість процесу мислення (звичайно сполучається із правильністю результату)

Гнучкість

(відсталість)

Легкість і швидкість переходу від одних способів, проб, гіпотез до інших, іноді навіть протилежних; а також орієнтація на постійне випробування все нових і нових варіантів

Послідовність (непослідовність)

Чіткі переходи від одних способів до інших, строге дотримання логічного ланцюжка, прагнення не упустити ніяких його ланок, чітко простежити всі переходи

Обґрунтованість

(необґрунтованість)

Підвищена увага до виявлення й обліку тих вихідних посилок, принципів, на яких мислення ґрунтується, і прагнення до чіткого використання їх у кінцевому результаті

Системність

(безсистемність)

Прагнення кожен об'єкт розглядати як елемент більш широкої системи, у яку він входить, а також його елементи й властивості як частини всередині системи, утвореної вихідним об'єктом; прагнення врахувати не просто всі його властивості й зв'язки, а саме їх систему

При загальному високому рівні розвитку мислення всі ці характеристики звичайно присутні, сполучаючись одна з одною. При загальному середньому рівні можуть бути присутніми одні з них і відсутніми інші (у когось мислення широке й швидке, але, на жаль, безпідставне й безсистемне; а в когось глибоке й ґрунтовне, але, на жаль, вузьке й повільне). При загальному невисокому рівні ця таблиця допоможе визначити, у чому конкретно відстає мислення даної дитини, які саме його характеристики найбільше знижені (так, в одного «слабкою ланкою» можуть бути вузькість і безсистемність - при цілком стерпній виразності інших характеристик, а в іншого - поверховість і безсистемність); таке прицільне виявлення найбільш слабких аспектів мислення важливо для чіткої організації розвиваючих занять для розвитку мислення в конкретної дитини, а також для індивідуального підходу при підборі для нього навчальних завдань.

  1. З індивідуальними особливостями мислення тісно пов'язані й деякі характеристики особистості, у яких досить повно проявляються риси мислення. Ці якості людини можна рівною мірою віднести й до його особистості в цілому, і до мислення конкретно. Вони пов'язані із проявом мислення в ситуаціях спілкування або в ситуаціях, що вимагають від людини прояву поряд з мисленням і її особистісного потенціалу. Деякі з них представлені в таблиці.

Характеристики особистості, пов'язані з мисленням

Короткий опис

Мудрість

Висока якість мислення, у сполученні з орієнтацією на добро-моральність, а також на максимальне врахування інтересів всіх сторін, що сперечаються; а також на повчальну або викривальну форму відповідей.

Хитрість

Орієнтованість мислення на вигоду – власну або вузько-корпоративну, на досягнення своїх інтересів на шкоду іншим людям

Спритність

Орієнтованість мислення на всіляке виправдання своїх поганих вчинків, а також уникнення їхніх негативних наслідків, «вийти сухим з води»

Спритність

Уміння швидко й легко знайти вдалий вихід з важкої ситуації або відповідь у розмові

Проникливість

Уміння швидко й точно осмислити якості й цілі іншої людини, а також особливості складної ситуації

Об'єктивність

Готовність використовувати в мисленні факти й принципи, що строго відповідають дійсності, навіть якщо вони не подобаються, і прийняти будь-який правильний результат, навіть якщо він і не відповідає очікуванням