Білет№25

1. Класифікація приміщень за вибухопожежонебезпечністю.

Приміщення за вубухопожежною та пожежною небезпекою поділяються на п'ять категорій (А,Б,В,Г,Д).

До категорії А (вибухонебезпечна) відносяться виробництва, які пов'язані із застосуванням горючих газів, легкозаймистих рідин, з температурою спалаху не більше 28°С в такій кількості, що можуть утворюватися вибухонебезпечні парогазоповітряні суміші,  Сюди належать: приміщення малярних цехів, де застосовуються нітрофарби, лаки, та нітроемалі, склади карбіду кальцію на заводах машинобудування, .

До категорії Б (вибухопожеженебезпечна) відносяться виробництва, які пов'язані із використанням або наявністю горючого пилу або волокна, легкозаймистих рідин з температурою спалаху більше 28°С Сюди належать: кисневі станції, малярні цехи, де застосовується оліфа і олійні лаки, склади балонів з киснем, склади легкозаймистих і горючих рідин з температурою спалаху від 28°С до 120°С

До категорії В (пожежонебезпечна) відносяться виробництва, пов'язані з використанням горючих та важкогорючих рідин, твердих горючих та важкогорючих речовин і матеріалів, речовин і матеріалів, які здатні при взаємодії з водою, киснем повітря або одне з одним лише горіти за умови, що приміщення, в яких вони знаходяться, або використовуються, не відносяться до категорій А і Б.

Сюди належать: деревообробні та столярні виробництва, склади термоізоляційних і рулонних горючих матеріалів, пековарки, склади спалимих будівельних матеріалів і лісів,

До категорії Г (пожежонебезпечна) відносяться виробництва, які пов'язані з негорючими речовинами і матеріалами в гарячому, розжареному або розплавленому стані, процес обробки яких супроводжується виділення променистого тепла, іскор, полум'я, горючі гази, рідини, тверді речовини, які спалюються або утилізуються як паливо.

Сюди належать: ливарні, зварювальні, термічні, ковальські цехи, автомобільні гаражі, депо мотовозні й паровозні, електростанції, приміщення двигунів внутрішнього згоряння, котельні.

До категорії Д (пожежонебезпечна) відносяться виробництва, які пов'язані з використанням негорючих речовин та матеріалів в холодному стані, механічні цехи холодної обробки матеріалів (крім магнієвих сплавів), компресорні станції повітря та інших негорючих газів, склади метану, цехи миття і розливу на пивоварнихзаводах, механічні майстерні.

Житлові, громадські будівлі і споруди за ступенем пожежної небезпеки на категорії не поділяються.

2. Особливості розрахунку стійкості плоских рам.

3. Види деформацій ґрунтових основ та фактори, що їх обумовлюють.

Велике значення для проектування фундаментів споруд має визначення деформації фунтів у основах. Надійність і довговічність споруд, власне кажу­чи, визначається не напругами в ґрунті (якщо вони не досягають граничних значень), а деформаціями основ.

Деформації фунтів основи складаються з пружних і залишкових

(7.30)

П ружні деформації залежать від пружних властивостей мінеральних частинок і води в порах фунту, а також від харакгеру структурних зв'язків між частинками. Пружні деформації складають незначну частину в загальній вели­чині осідання, і в більшості практичних розрахунків ними нехтують (за винят­ком розрахунків на динамічні навантаження). Тому в подальшому треба мати на увазі, що мова йде про залишкові деформації .

В основах будівель та споруд головним чином виникає вертикальна де формація від зовнішнього навантаження, яка має назву - осідання. Повне осідання може бути визначене за таким виразом:

. де S - осідання за рахунок ущільнення фунту природної (неиорушеної) струк­тури; - осідання за рахунок впливу випинання дна котловану під час роз­робки (пружна віддача, набрякання); - осідання за рахунок випадкових фак­торів руйнування фунту, в тому числі й виробничих.

Головною складовою частиною є осідання S. Складові S_w і S_d залежать переважно від способу виконання робіт при спорудженні фундаменту. Якщо спосіб виконання робіт вибраний правильно, вилив цих факторів практично не відчувається.

Залежно від фізичних причин виникнення розрізняють такі види дефор­мацій:

осідання - викликається ущільненням фунту від дії зовнішніх наванта­жень і не супроводжується істотними змінами структури;

просідання - виникає через різні порушення природної структури фунту під час замочування або розмерзання;

набухання - викликається розклинюючою дією зв'язаної води, що потра­пляє в недостатньо зволожені щільні глинисті фунти;

усадка - є результатом зменшення об'єму фунту під час випаровування надмірної кількості води;

осідання денної поверхні - викликається розробленням корисних копалин.