Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
konspekti_lekciy nikolova n.i. 2015, ii .doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
1.19 Mб
Скачать

Культура

культура як текст культура як історично зумовлений

рівень розвитку суспільства

1. = інформаційно-семіотичний 2. = антропологічний

підхід підхід

семіотика культурна антропологія

3. = філософський підхід; головні його завдання:

  • розмежування понять «культура» та «природа»;

  • культура як творча (креативна) діяльність людини (т. зв. «діяльнісний» підхід;

  • культура як штучний продукт;

  • культура як система цінностей (т. зв «ціннісний», або ж «аксіологічний» підхід).

4. = соціологічний підхід: досліджує динаміку творчої діяльності соціуму протягом історичного часу або специфіку творчої діяльності соціуму на сучасному етапі історичного розвитку (на момент сьогодення).

Як видно зі схеми, дослідженням культури саме як тексту займається інформаційно-семіотичний підхід, сформований у культурології. Цей методологічний підхід лежить в основі специфічної науки – семіотики, котра вивчає знаки та знакові системи різного типу. Це один з найбільш складних для осмислення підходів, тому визначенню його сутності буде присвячена окрема лекційна тема.

Дослідженням культури як історично зумовленого рівня розвитку суспільства покликаний займатися антропологічний підхід ( від грец. antropos – «людина» + logos – «наука», «вчення»). І саме цей методологічний підхід лежить в основі особливої науки – культурної антропології. Сутність цього підходу з’ясована буде дещо пізніше – на відповідному практичному занятті, присвяченому застосуванню антропологічного підходу при визначенні сутнісних складових т. зв. «протонеолотичної/неолітичної революції».

Що стосується філософського підходу, то тут, по-перше, слід зазначити, що деякі з його основних завдань уже були нами взяті до уваги, а саме: розмежування понять «культура» та «природа», культура як «штучний продукт». Зрозуміло, що саме ці питання мали бути і, безперечно, стали центром нашої уваги ще на самому початку обговорення специфіки й сутності феномену культури.

В той же час окремих роз’яснень потребують два, так би мовити, під-підходи, сформовані в межах філософського підходу – діяльнісний та ціннісний (аксіологічний).

Їхню сутність коротко можна роз’яснити в такий спосіб. Скажімо, в якийсь певний час у суспільстві визріла потреба у створенні якогось нового продукту, якого ще до цього часу не існувало, але потреба на нього вже виникла. Це означає, що такий продукт має з’явитися. Але в якому випадку він може з’явитися? Лише тоді, коли людина його, фактично, спочатку придумає – тобто застосує свою творчу діяльність. Це – т. зв. «діяльнісний підхід». Його представники висунули своє специфічне розуміння сутності поняття «культура»: для них культура – це способи і продукти творчої діяльності людей. Але якщо запитати себе, а що є «способами і продуктами творчої діяльності людей?», то можна дійти висновку, що ними буде ніщо інше, як той самий «рівень розвитку суспільства». [Іншими словами, визначення поняття «культура» з боку представників «діяльнісного підходу» – це лише деталізація більш загального твердження, фіксованого у визначенні цього поняття в енциклопедичному словнику.] Далі, якщо ж продукт, в появі якого в суспільстві виникла потреба, вже, таким чином, створено, то цей продукт, внаслідок цього, автоматично починає становити для цього суспільства певну цінність. Звідси – т. зв. «ціннісний» підхід, представники якого стверджують, що культура – це є «система цінностей». [Але, як бачимо, і визначення поняття «культура» з боку представників «ціннісного підходу» є тією ж самою деталізацією більш загального твердження про культуру як «рівень розвитку суспільства».]

В роз’ясненні ж сутності соціологічного підходу в культурології ми, як видно зі схеми, свідомо обмежилися тим, що подали лише основні його контури. Справа в тому, що в межах цього підходу фіксується наявність надзвичайно великої кількості різних за сутністю концепцій, наукових шкіл тощо. Тому студентів, зацікавлених у більш детальній інформації про сутнісні основи, а також про представників цього підходу, відсилаємо до видання: Федорова І.І. Культурологія: Навч. посіб. – К.: ІВЦ «Видавництво «Політехніка», 2005. – 160 с.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]