Ніколова Наталія Іванівна,

викладач кафедри філософії ФСП

НТУУ «КПІ»

Конспекти лекцій з кредитного модуля «Історія української культури» (ііі курс)

Рекомендована навчальна література до всього курсу:

1. Історія української та зарубіжної культури: Навч. посібник / За ред. С.М.Клапчука, В.Ф.Остафійчука. – К., 1999.

2. Культурологія: українська та зарубіжна культура: Навч. посібник / За ред. М.М.Заковича. – К., 2004.

3. Греченко В.А., Чорний І.В. Світова та українська культура: Довідник для школярів та студентів. – К., 2009.

4. Попович М.В. Нарис історії культури України. – К., 1999.

5. Ніколова Н.І., Чмихов М.О. Культурологія: Культурогенез: Навч. посібник. – К., 2012.

***

Тематика лекцій з кредитного модуля «історія української культури»

Лекція 1. «Історія української культури» як навчальна дисципліна. Феномен культури

1. Специфіка навчальної дисципліни «Історія української культури».

2. Полісемантична природа поняття «культура». Багатоаспектність спроб визначення культури.

3. Культура та природа. Культура та історія.

Базова література: 1 – 5, 10 – 12, 15, 18.

Допоміжна література: 71, 117.

Лекція 2. Феномен культури. Сучасні методологічні підходи до вивчення культури

1. Культурологія як наука про культуру й методологічна основа навчальної дисципліни «Історія української культури». Предмет і завдання культурології як науки.

2. Сучасні методологічні підходи до вивчення культури (філософський, антропологічний, соціологічний, інформаційно-семіотичний).

3. Інформаційно-семіотичний та антропологічний підходи як провідні методи (дедуктивний та індуктивний) дослідження культури.

4. Функції культури.

Базова література: 4, 5, 12, 13, 15.

Допоміжна література: 71, 91.

Лекція 3. Інформаційно-семіотичний підхід як метод дослідження явищ культури

1. Історія семіотики як науки.

2. Проблема визначення поняття «знак» у семіотиці.

3. Процедура аналізу явищ культури (за схемою А.С.Карміна).

4. Категорія символу. Визначення поняття «символ» за Ю.М.Лотманом.

5. Принцип метонімічного зсуву (Ю.М.Лотман, Р.Барт). «Множинність коду» (Р.Барт).

Базова література: 12, 15.

Допоміжна література: 26, 27, 50, 71, 81.

Лекція 4. Сучасні теорії культурно-історичного процесу (концепції О.Шпенглера, А.Тойнбі, П.Сорокіна)

1. Логіка світового культурно-історичного процесу й сучасна антропологічна ситуація.

2. Поліваріантність поглядів на розуміння соціокультурного розвитку людства (циклічна, лінійна й циклічно-лінійна моделі історичного часу).

3. Концепція циклічного розвитку (теорія автономних локальних культур – цивілізацій) Освальда Шпенглера.

4. Циклічно-лінійна модель соціокультурного процесу Арнольда Тойнбі.

5. Типологія культур і теорія соціокультурної динаміки Пітіріма Сорокіна.

Базова література: 12, 13, 15.

Допоміжна література: 75, 87, 104, 107, 128..

Лекція 5. Сучасні теорії культурно-історичного процесу (концепції К.Ясперса, М.Чмихова)

1. Концепція «осьового часу» й загальна схема історичного руху К.Ясперса. Характерологічні риси «осьового часу».

2. Космоархеологічна концепція історичних трансформацій М.Чмихова. Астрономічні цикли в теорії М.Чмихова. Історична епоха як одиниця історії. Циркумпонтійська зона (Північне Причорномор’я, Близький Схід) як культурно-історичний центр Землі. Народи пережиткового мезоліту. Докосмічна («тотемістична») й космічна системи світогляду людства. Динаміка світоглядних моделей в межах космічної системи світогляду.

3. Сучасна наукова версія розгортання світової історії та культури (узгодження й синтез теоретичних позицій К.Ясперса та М.Чмихова).

Базова література: 13, 16, 17.

Допоміжна література: 76, 77, 84, 87,120, 130.

Лекція 6. Провідні тенденції розвитку української культури в контексті компаративного аналізу концепцій К.Ясперса – М.Чмихова та проблеми духовної колізії «осьового часу»

1. Безперервність культурної традиції на території сучасної України (доба палеоліту – пізній залізний вік).

2. Феномен України як невід’ємної складової культурно-історичного центру Землі, який, особливо в давні епохи, визначав провідні тенденції культурогенезу у світовому масштабі.

3. Світоглядна матриця України в період «осьового часу».

4. Ідейна спрямованість «Велесової книги» в контексті проблем «осьового часу».

5. Феномен двовір’я за часів Київської Русі.

6. Статус України як східноєвропейського центру барокової культури.

7. Творчість Т.Шевченка, Л.Українки, М.Коцюбинського в контексті світоглядної колізії «осьового часу».

Базова література: 13, 16, 17.

Допоміжна література: 36, 54, 55, 64, 73, 75, 76, 84, 87, 120, 130.

Лекція 7. Біфуркація Схід – Захід в контексті культурно-історичної динаміки.

1. Світоглядна компонента проблеми «Біфуркація Схід – Захід».

2. Біфуркація Схід – Захід з позицій соціоприродної історії: шляхи Греції та Китаю.

3. Тенденції розвитку української культури в контексті біфуркації Схід –Захід.

Базова література: 13, 16, 17.

Допоміжна література: 64, 76, 84, 87, 130.

Лекція 8. Логіка світового культурно-історичного процесу в контексті природно-кліматичної динаміки

1. Кліматична динаміка голоценового часу (кліматичні періоди й фази голоцену). Тенденції розвитку світової (і зокрема – української) культури в контексті кліматичної динаміки голоцену.

2. «Критичні паралелі» і топографія найдавніших цивілізацій.

3. Геоплазменні процеси – рушійна сила культурогенезу.

4. Фактори нерівномірності соціокультурного розвитку людства. Зона субтропіків – «місце дії» найдавніших цивілізацій протонеоліту – раннього залізного віку.

Базова література: 13, 16, 17.

Допоміжна література: 64, 77, 87, 102, 105, 119, 130.

Лекція 9. Проблема історичної періодизації: основні етапи розвитку української культури й загальна схема етногенезу українців

1. Полілінійність культурно-історичного процесу. Етапи розвитку української культури в контексті проблеми полілінійності.

2. Етнос. Основні риси етносу. Феномен етнічної самосвідомості.

3. Етногенетичні схеми. Схема етногенезу українців.

Базова література: 13, 16, 17.

Допоміжна література: 51, 87, 120, 121.

Лекція 1. «Історія української культури» як навчальна дисципліна. Феномен культури

1. Специфіка навчальної дисципліни «Історія української культури».

2. Полісемантична природа поняття «культура». Багатоаспектність спроб визначення культури.

3. Культура та природа. Культура та історія.

Базова література: 1 – 5, 10 – 12, 15, 18.

Допоміжна література: 71, 117.

1. Специфіка навчальної дисципліни «Історія української культури»

Головним пріоритетом, головною стратегією навчальної дисципліни «Історія української культури» є простеження динаміки світоглядних моделей з метою виявлення провідних тенденцій розвитку української культури й діагностики сучасного стану культури.

Справа в тому, що історія будь-якої культури (іспанської, французької, американської, англійської, німецької, грецької, української, польської тощо) – це насамперед історія моделей світу, тобто історія світоглядних парадигм (світоглядних концептуальних схем). А отже, це історія зміни цих моделей в історичному часі. Усвідомлення останнього надає старт питанням про причини такої зміни. А в подальшому – відкриває можливість осмислення сучасної світоглядної парадигми.

Таким чином, визначення й дослідження специфіки історично складених світоглядних парадигм тієї чи іншої культури (в т.ч. української) дає вихід на діагностику як культурної спадщини (з одного боку), так і сучасного стану культури (з іншого боку).

Навіщо ж студенту вивчати ці світоглядні моделі? Відповідь є однозначною: для того, аби не лише навчитися орієнтуватися в неосяжному просторі культури, а й, завдяки такому своєрідному екскурсу в історію культури, виробити або ж скоректувати власну світоглядну позицію, а відтак – отримати і своєрідну установку (світоглядну матрицю), оперування якою дозволяло би самостійно визначатися та оптимально й ефективно діяти в обраній (тій чи іншій, в т.ч. технічній) професійній сфері.

На жаль, більшість з виданих на сьогодні підручників і навчальних посібників з історії української культури не відповідають визначеній вище головній стратегії цієї навчальної дисципліни. Нерідко такі видання майже повністю дублюють зміст курсу «Історія України» в тій його частині, яка стосується історії культури. А тим більше – не ставлять навіть собі за мету дослідження динаміки світоглядних моделей, сформованих на тих чи інших етапах історичного розвитку української культури.

Зрештою, метою пропонованого курсу якраз і буде подолання такого непродуктивного підходу у визначенні змісту цієї навчальної дисципліни і натомість – намагання простежити логіку розвитку української культури шляхом дослідження основних її світоглядних парадигм з найдавніших часів до сьогодення.

При цьому матеріал курсу буде свідомо розподілений нами на два основні тематичні блоки:

• теоретичний блок (курс лекцій, які будуть присвячені ознайомленню із загальними теоретичними питаннями культурологічного спрямування, що становлять основу для розуміння й вивчення конкретних питань практичної частини курсу);

• практичний блок (низка практичних занять, здебільшого якраз і спрямованих на ознайомлення зі світоглядними моделями в історії української культури).