3.2 Визначення найкращих методів зниження витрат тов «Імекс-Плюс»

Повна стратегія організації включає в себе різні, більш вузько спрямовані стратегії. Одним з найважливіших аспектів повної стратегії організації є її маркетингова стратегія конкуренції. Слід зауважити, що в здійсненні різного типу операцій використовуються характеристики стратегій маркетингу. Стратегії організацій, що виробляють продукцію на замовлення, будуть відрізнятись від стратегії організації з більш стандартизованим продуктом.

Із визначення цільової позиції встановлюються загальні керівні принципи, які допомагають визначати напрямки роботи у кожній стратегії.

Стратегічне управління ТОВ «Імекс-Плюс» зводиться до управління його фінансовими, матеріальними, трудовими й інформаційними ресурсами на стратегічному інтервалі часу. Розмір цього інтервалу істотно залежить від стану економіки країни в цілому. Нині, коли має місце економічна криза в умовах економічної нестабільності, цей інтервал для ТОВ «Імекс-Плюс» не може перевищувати 3-5 років. Такий його розмір визначається як економічними, так і політичними чинниками.

Основними етапами формування стратегії є:

- визначення місії організації;

- аналіз зовнішнього середовища з урахуванням загроз та можливостей, які створює дане середовище;

- аналіз внутрішнього стану з урахуванням сильних та слабких сторін організації;

- розробка комплексу стратегії (попередній варіант);

- деталізація кожної стратегії до рівня цілі – завдання – заходи;

- оцінка обраних стратегій, відсів неможливого та неефективного, ранжування стратегій;

- фінансове обґрунтування обраних стратегій (аналіз витрат та результатів);

- розрахунок планового економічного ефекту від реалізації стратегії.

Кожне товариство відповідно до класичних понять має вибирати між двома загальними стратегіями: виживання або банкрутство. Стратегія виживання ТОВ «Імекс-Плюс» може бути реалізовано у вигляді стратегії стабільності, стратегії зростання і стратегії скорочення. На практиці кожне підприємство веде різні види економічної діяльності й виробляє різноманітну продукцію, тому в один і той же час можуть застосовуватися усі перелічені стратегії.

Реалізація стратегії ТОВ «Імекс-Плюс» можлива тільки у разі, коли управління здійснюється за всіма ресурсами комплексно. Цілі управління за різноманітними ресурсами неоднакові. Нарощування власного капіталу може бути взяте за мету при стратегічному управлінні фінансовими ресурсами. Для її досягнення при управлінні цими ресурсами слід використовувати такі напрямки діяльності:

- диверсифікація видів економічної діяльності;

- зниження податків;

- одержання пільгових кредитів;

- одержання позичок;

- цілеспрямоване маніпулювання цінами.

Засобами стратегічного управління фінансовими ресурсами на підприємстві пропонується використовувати:

1. Створення стратегічних груп впливу у законодавчих і виконавчих органах влади. Це дасть змогу підприємству одержувати прогнозну інформацію про зміну рентабельності різноманітних видів економічної діяльності, дістати полегшений доступ до пільгових кредитів і позичок, забезпечити протекціонізм своїх товарів і відповідних видів діяльності, отримати собі необхідне місце в диференціально-відтворювальній системі оподаткування.

2. Оцінку власного фінансового стану підприємства і вибір найефективніших рішень у межах фінансового менеджменту.

3. Організацію при необхідності власних структур, що здійснюють нові види економічної діяльності.

Забезпечення конкурентоспроможної якості продукції – мета управління матеріальними ресурсами. Для її досягнення в ТОВ «Імекс-Плюс» слід використати такі напрямки:

• диверсифікація виробництва;

• диверсифікація постачальників;

• диверсифікація оптових торговців;

• формування необхідних потреб у споживачів.

Засобами стратегічного управління матеріальними ресурсами можуть бути:

1. Створення стратегічної групи впливу для забезпечення формування стратегічних зон господарювання і стратегічних зон ресурсів.

2. Зміна організаційної структури підприємства.

3. Удосконалення системи вхідного контролю якості покупних виробів і матеріалів.

При стратегічному управлінні трудовими ресурсами за мету може бути обране створення працездатного, кваліфікованого колективу. Для реалізації цієї мети необхідно використовувати:

- реорганізацію структури власності;

- розвиток соціальної сфери;

- удосконалення системи управління підприємства;

- зміну акцентів при матеріальному стимулюванні працівників;

- навчання персоналу.

За результатами створення стратегії зниження витрат ТОВ «Імекс-Плюс» в процесі написання даної роботи найбільша увага буде приділена групі внутрішніх заходів зниження витрат.

Зокрема, в групі виробничо-технічних – раціональному використанню ресурсів виробництва; фінансових – раціональному використанню власних коштів; організаційно – управлінських ефективному управлінню процесом виробництва в цілому.

Оскільки прибуток – мета господарської діяльності кожного підприємства, то в подальшому важливо зберегти його на тому ж рівні або навіть наростити його обсяг, для цього необхідно знайти резерви зростання прибутку.

Резерви зростання прибутку – це кількісно вимірні можливості його збільшення за рахунок зростання обсягу реалізації продукції, зменшення витрат на її виробництво і реалізацію, недопущення зовні реалізаційних збитків, вдосконалення структури вироблюваної продукції.

Вимірювання величини резервів може бути визначений шляхом порівняння досягнутого рівня витрат з їх потенційною величиною.

Важливим напрямом пошуку резервів зростання прибутку є зниження витрат на виробництво і реалізацію продукції, наприклад, сировини, матеріалів, палива, енергії, амортизації основних фондів та інших витрат.

Тому, постає завдання проаналізувати структуру витрат операційної

діяльності підприємства за досліджуваний нами період, та виділити в їх складі, ті статті витрат, які виходячи із існуючих тенденцій діяльності підприємства, можуть бути скорочені тобто оптимізовані до певного рівня.

Для того, щоб витрати за статтями привести до порівняльного виду, перерахуємо їх на 1 грн. реалізованої продукції (чистого доходу від реалізації), та знайдемо мінімальний рівень витрат періоду.

Таблиця 6. Розрахунок рівня витрат на 1 грн. доходу

Стаття	Рік						Мінімальний рівень витрат
	2014		2015		2016
	тис. грн	Витрати на 1грн. ЧД	тис. грн	Витрати на 1грн. ЧД	тис. грн	Витрати на 1грн. ЧД
Чистий дохід від реалізації продукції	153259	Х	161994	Х	170032	Х	Х
Собівартість реалізованої продукції	124918	0,8151	129974	0,8023	135141	0,7948	0,7948
Адміністративні витрати	2816	0,0184	2693	0,0166	3186	0,0187	0,0166
Витрати на збут	23587	0,154	27085	0,1672	29756	0,175	0,154
Інші операційні витрати	1847	0,0121	571	0,0035	616	0,0036	0,0035
Разом витрат	153168	0,9996	160323	0,9896	168699	0,9921	0,9896

Розрахований мінімальний рівень витрат має слугувати підприємству тією відправною точкою, до якої стає можливим зменшення рівня витрат на 1 грн. чистого доходу при плануванні витрат у 2017 році.

Таким чином, по даним витратам операційної діяльності у підприємства існують резерви їх зниження за рахунок зменшення адміністративних витрат та витрат на збут.

Тобто, ці статті витрат у розрахунку на 1 грн. чистого доходу у 2016 році значно перевищували рівень попередніх періодів, відповідно, можна говорити про їх перевитрачання.

Тепер потрібно спрогнозувати витрати підприємства.

Таблиця 7. Прогнозування витрат підприємства на 2016 р. та визначення їх оптимального рівня для 2015 р.

Стаття	Факт 2016р.	Оптимальний 2016р.	Економія/перевитрачання 2016р.	Прогноз 2017р.
Собівартість реалізованої продукції	135141	135141		142438,6
Адміністративні витрати	3186	2898,3	-287,7	3054,8
Витрати на збут	29756	26809,3	-2946,7	28257
Інші операційні витрати	616	616	-	649,3
Витрати разом	168699	165464,6	-3234,4	174399,7

Із таблиці 7 видно, що фактичні витрати 2016р. становлять 168699 тис. грн., натомість оптимальні складають – 165464,6 тис. грн., тож підприємство не ефективно використовувало свої фінансові ресурси.

Спрогнозуємо оптимальний рівень витрат на 2017 рік знаючи їх мінімальний рівень на 1 грн. чистого доходу та плановий рівень чистого доходу з врахуванням його середнього коефіцієнту зростання за аналізований період, який складає 1,054 пунктів:

170032*1,054=179213,8 тис. грн.

Отже, очікуваний чистий дохід на 2017 рік становить близько 179213,8 тис. грн.

Таким чином, виходячи із планового чистого доходу, який зростає, має відбутись і зростання собівартості продукції на 7297,6 тис. грн. Прогнозований обсяг собівартості в загальній сумі дорівнюватиме 142438,6 тис. грн.

Зауважимо, що у 2017 році за прогнозами має відбутися лише зростання витрат по собівартості реалізованої продукції, оскільки вони напряму пов’язані із зміною виручки від реалізації, а в нашому випадку очікується збільшення виручки у 2017 році.

Інші статті витрат на 2017 рік ми оптимізуємо за критерієм мінімального рівня витрат у чистому доході. Зокрема, у 2017 році скоротилися адміністративні витрати та витрати на збут на 131,2 та 499 тис. грн. порівняно із 2016 роком.

Варто відмітити, що керівництву підприємства потрібно приділити увагу статті інші операційні витрати, оскільки за останній рік їх сума зросла і продовжує зростати. Це може бути наслідком знецінення запасів, псування цінностей, списання та уцінки активів, сума фінансових санкцій тощо.

Фінансовий результат від операційної діяльності ТОВ «Імекс-Плюс»

у 2016 році становив 2333 тис. грн. (170032-135141-3186-29756-616=2333 тис. грн.), відповідно запланований фінансовий результат на 2017 рік становить 4814,1 тис. грн. (179213,8-142438,6-3054,8-28257-649,3=4814,1 тис. грн.)

Таким чином, відбулось підвищення фінансового результату від операційної діяльності ТОВ «Імекс-Плюс» у плановому 2017 році порівняно з 2016 роком на 2481,1 тис. грн.