1.3 Підходи до оптової торгівлі

Розглядаючи оптову торгівлю як складну систему, слід мати цілісне уявлення про її структуру. Методологічною основою для формування такого уявлення є системний підхід, за яким оптова торгівля розглядається як єдине ціле, що має властивості, відсутні у її складових частинах. Диференціація елементів системи та потенційна наявність синергічного ефекту створюють умови для інтеграції об’єкта в систему. Центральний елемент системного підходу – структура об’єкта та місце елементів у системі. Використовуючи системний підхід до дослідження процесів формування оптової торгівлі, потрібно передусім ставити такі завдання: – вивчення сукупності суб’єктів на оптовому ринку та встановлення складу системи оптової торгівлі;

– дослідження закономірностей поєднання оптових підприємств та інфраструктури оптової торгівлі, встановлюючи в такий спосіб структуру об’єкта (ядро системного підходу);

– вивчення функцій оптової торгівлі та її складових (структурно-функціональний аналіз системи);

– дослідження генезису системи оптової торгівлі, її меж та зв’язків з іншими системами. Формування системи оптової торгівлі в Україні може відбуватися тільки в межах, окреслених стратегічними змінами соціально-економічного розвитку держави загалом та в бізнес-середовищ і зокрема, а саме:

– скорочення життєвого циклу товару;

– зростання швидкості змін та поява нових змінних;

– інформатизація економіки;

– формування багатоукладної та складно структурованої моделі ринкової економіки; – лібералізація економіки України;

– пропонування клієнту не товару, а умов співпраці;

– визначення ключових компетенцій підприємства з необхідною умовою постійної адаптації до зовнішніх факторів. Оптова торгівля належить до таких систем, де пріоритетними управлінськими рішеннями є рішення, які більшою мірою ґрунтуються на раціональному, логічному та логістичному підходах. До факторів, які впливають на стабільність системи, належать зовнішні (переважно глобальні та політичні) та внутрішні у формі суб’єктивності поведінки індивідуумів-суб’єктів оптової торгівлі. Ринок “покупця” в своїй суті передбачає перебудову бізнес-процесів суб’єктів оптової торгівлі з орієнтацією на вивчення попиту, оцінки кон’юнктури ринку та здійснення товарного забезпечення із обов’язковою мінімізацією обсягу незадоволеного попиту. Незважаючи на те, що вітчизняна економіка вважається економікою ринкового типу, а перехід на ринкові відносини відбувався близько півтора десятка років, досі існує проблема теоретичного обґрунтування створення ефективного економічного та організаційного механізмів оптової торгівлі та практичне його застосування. Слід зазначити, що модель побудови системи та взаємозв’язків її елементів на базі тільки цих двох видів механізмів є умовною та недовершеною, оскільки не передбачає врахування особливостей поведінки системоутворювальних елементів, діапазон маневреності суб’єктів, що виникає через ринкові можливості та підприємницький хист, обмежені можливості довгострокового прогнозування і відповідно знижений рівень якості функції планування, ірраціональність прийняття управлінських рішень в умовах інтенсивної динаміки торговельних процесів.