- •81. Значення жіночого руху для розвитку соціальної роботи.
- •82. Перші кроки та перехід до формалізованих методів соціальної роботи у
- •83. “Дружні візитери” і благодійні товариства у сша.
- •84. “Добра порада” як найбільш популярний метод роботи благодійних
- •85. Рух сеттлментів у Європі. Порівняння діяльності благодійних
- •86. Становлення індивідуальної соціальної роботи. Мілфордська
- •87. Становлення та популяризація групової соціальної роботи.
- •88. Початок соціальної роботи у громаді.
- •89. Меценатство XIV – XX століть: спільні риси.
- •90. Діяльність братств щодо вирішення життєвих проблем населення міст і
81. Значення жіночого руху для розвитку соціальної роботи.
У XIX ст. дуже багато з них були безробітними. Надзвичайно цінним для українського
жіноцтва є досвід боротьби німецької жінки за права на працю і освіту.
жіночий рух справляв політичний вплив на розвиток соціальної роботи, тому що жінки
або самі займа лися нею, або їх вимоги до соціальних питань були пов’язані з
необхідністю соціальних змін. Наприкінці XIX ст. соціальна діяльність в багатьох
галузях отримала характер «жіночої соціальної роботи». Жіночий рух ідентифікував
себе з нею.
Варто Згадати Амалію Зівекінг, Яка Закликала Жінок, Особливо Оди Ноких, професійно
займатися діяльністю відповідно до їх призначення, природного покли кання, пов’язаних
з притаманними їм добротою, милосердям, умінням ретельно і успішно доводити
будь-яку справу до кінця. Поруч з працею сестри милосердя виникла пропозиція
професій жінок-педагогів .
«Жіноче освітнє товариство», яке ви магало заснування вищих шкіл для жінок,
поєднання виховання у сім’ї з навчанням у шко лі, опікунства над бідними і хворими.
Утво рена у 1871 р. «Спілка німецьких вітчизняних жіночих об’єднань» (Verband der
deutschen vaterlдndischen Frauenvereine) особливо виділяла серед своїх соціальних
завдань питання догляду за хворими. Догляд і виховання вели до здійснення вищої
мети освіти - служінню ідеалам людства.Після чого восени 1893 р. в Берліні було
організовано «групи дівчат і жінок для соціальної допо моги». Саме завдяки активній
діяльності цих груп у Німеччині виникла професійна соціаль на робота .також була
організована допомога біднякам чоловіками, які працювали в комунальних і
міжтериторіальних установах.
У Німеччині вже з 1905 р. існувала «Християнська соціальна жіноча шко ла»її мета-
Дати Дівчатам І Жінкам Необхідну Для Життя Ро Боту, для виконання якої потрібно
отримати відповідну підготовку, щоб мати змогу викону вати педагогічні і соціальні
завдання: теоретичні знання на заняттях і практичні під час на дання допомоги людям,
які потрапили в біду.
82. Перші кроки та перехід до формалізованих методів соціальної роботи у
США.
Теорія і практика соціально-педагогічної діяльності в США мають столітню історію,
хоча пов'язані переважно з такими поняттями, як "соціальна робота" та "соціальний
працівник". Ця діяльність започаткована в 1889 році, коли Джейн Адамс допомагала
переселенцям адаптуватися в нових для них умовах життя. Нові імпульси їй були дані
у 1920 році у зв'язку із створенням Американської ліги допомоги дітям, а в 1921 році
Американської асоціації соціальних робітників.
XIX початком XX століть Саме в цей період у ряді індустріально розвинених країн
з'являються групи фахівців, які починають професійно займатися соціальною роботою,
створюють навчальні заклади, навчають соціальних працівників.
у рамках соціальної роботи стали паралельно розвиватися два напрямки, що
протистоять один одному в розумінні соціальних проблем.
Тому у США було перетворення міських поселень у міста й ріст кількості приїжджих,
злочинців і невдах викликали значне збільшення числа богаділень і в'язниць, у яких
умови утримання були просто жахаючі. Гостро встало питання про опіку над бідними,
розумово неповноцінними й засудженими.
До 1892 року у великих містах США й Канади були створені 92 благодійні організації.
Що стосується поселень емігрантів, переселенців.
Така організація виникла для практичних дій в інтересах бідних і нещасних людей.
Вони залучали до себе утворених людей з вищих і середніх верств населення.
Члени благодійного суспільства вважали, що відвідування повинні замінити будинку
піклування, які донедавна були головним джерелом допомоги.
