15.Державний класифікатор соціальних стандартів

Державний класифікатор соціальних

стандартів і нормативів

ВСТУПНА ЧАСТИНА

Державний класифікатор соціальних стандартів та нормативів

(далі - Класифікатор) є складовою частиною державної системи

класифікації та кодування соціально-економічної інформації.

Класифікатор розроблено відповідно до статті 27 Закону України

"Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії"

( 2017-14 ).

Класифікатор розроблено для забезпечення визначених

Конституцією України ( 254к/96-вр ) соціальних прав та державних

соціальних гарантій достатнього життєвого рівня для кожного

громадянина, законодавчого встановлення найважливіших державних

соціальних стандартів і нормативів, диференційованого за

соціально-демографічними ознаками підходу до визначення

нормативів, наукового обгрунтування норм споживання, гласності та

громадського контролю при їх визначенні та застосуванні.

Об'єктами класифікації є державні соціальні стандарти і

нормативи у сферах:

доходів населення;

соціального обслуговування;

житлово-комунального обслуговування;

транспортного обслуговування та зв'язку;

охорони здоров'я;

забезпечення навчальними закладами;

обслуговування закладами культури;

обслуговування закладами фізичної культури та спорту;

побутового обслуговування, торгівлі та громадського

харчування;

соціальної роботи з дітьми, молоддю та різними категоріями

сімей.

Метою встановлення державних соціальних стандартів та

нормативів є визначення механізму реалізації соціальних прав та

державних соціальних гарантій громадян, визначених Конституцією

України ( 254к/96-вр ), визначення пріоритетів державної

соціальної політики щодо забезпечення потреб людини в матеріальних

благах і послугах та фінансових ресурсах для їх реалізації,

визначення та обгрунтування розмірів потреби в коштах Державного

бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих

бюджетів, соціальних фондів на соціальний захист та утримання

соціальної сфери.

На основі соціальних стандартів визначаються розміри основних

соціальних гарантій: мінімального розміру заробітної плати,

мінімального розміру пенсії за віком, неоподатковуваного мінімуму

доходів громадян, розмірів державної соціальної допомоги та інших

соціальних виплат.

Структурно Класифікатор складається з кодів та назви

класифікаційних угрупувань (розділів, підрозділів, груп, підгруп).

Загальний код складається з кодів:

розділу - окремої сфери застосування державних соціальних

стандартів та нормативів;

підрозділу - окремого соціального стандарту або нормативу;

групи та підгрупи - деталізації соціального стандарту або

нормативу.

Абетка кодів розділів складається: з цифр від 1 до 10; кодів

підрозділів - від 1 до цифр, обумовлених переліком соціальних

стандартів і нормативів; кодів груп та підгруп - від 1 до цифр,

обумовлених необхідною деталізацією соціальних стандартів і

нормативів в межах підрозділу.

Утворення класифікаційних угруповань наведено в таблиці:

------------------------------------------------------------------

| Класифікаційне| код | Найменування стандартів і нормативів |

| угрупування | | |

|---------------+---------+--------------------------------------|

| Розділ | 7 |Державні соціальні нормативи у сфері |

| | |обслуговування закладами культури |

| | | |

| Підрозділ | 7.1 |Перелік безоплатних послуг, які |

| | |надаються населенню закладами, |

| | |підприємствами, організаціями та |

| | |установами культури |

| | | |

| Група | 7.1.1 |Перелік безоплатних послуг |

| | |користувачам бібліотек |

| | | |

| Підгрупа | 7.1.1.1 |- отримання повної інформації |

| | |про склад бібліотечних фондів |

| | |через систему каталогів і інших |

| | |форм бібліотечного інформування |

------------------------------------------------------------------

У додатку до Класифікатора визначені центральні та місцеві

органи виконавчої влади, які відповідають за розробку,

впровадження та проведення моніторингу державних соціальних

стандартів і нормативів згідно з цим класифікатором.

Підготовку змін та доповнень до Класифікатора здійснює

Міністерство праці та соціальної політики України відповідно до

пропозицій, поданих центральними органами виконавчої влади і

погоджених з зацікавленими органами центральної виконавчої влади

та сторонами соціального партнерства.