Соціально-економічна сутність і основні функції рекреації
Рекреація відноситься зараз до такого вибіркового виду діяльності, який стає необхідною умовою нормального людського життя, засобом компенсації напруги, засобом відновлення працездатності і умовою продовження самого виробництва.
Основне її завдання - відновлення і розвиток фізичних і психічних сил кожного члена суспільства, всебічний розвиток її духовного світу. При цьому вищою потребою, яка повинна задовільнятися в першу чергу, є розвиток духовного світу людини, її творчих здібностей.
Хоча в науці досі не існує загальноприйнятої класифікації суспільних функцій рекреації, їх можна було б розділити на 3 основні групи:
МЕДИКО-БІОЛОГІЧНА ФУНКЦІЯ полягає в санаторно-курортному лікуванні та оздоровленні. Оздоровлення через туризм - один із шляхів вирішення проблеми зняття виробничого та позавиробничого психічного стомлення людини.
Соціально-культурна функція - це провідна функція рекреації. Культурні, або духовні, потреби - це потреби пізнання в самому широкому сенсі, пізнання навколишнього світу і свого місця в ньому, пізнання смислу і призначення свого існування. Туризм відкриває великі можливості для спілкування людини із природними, культурно-історичними та соціальними цінностями не тільки своєї країни, але й всього світу.
ЕКОНОМІЧНА ФУНКЦІЯ - просте і розширене відтворення робочої сили. Рекреація зберігає суспільно необхідний час. Завдяки рекреації підвищується здатність трудящих до праці, зростає тривалість періоду збереження повноцінної працездатності, що веде до збільшення фонду робочого часу внаслідок зменшення захворюваності, підвищення життєвого тонусу.
Рекреація виконує також і інші економічні функції:
1. Головне місце посідає просте й розширене відтворення робочої сили. Завдяки рекреації підвищується здатність людини до праці, збільшується тривалість періоду збереження повноцінної працездатності, що веде до збільшення фонду робочого часу внаслідок скорочення захворюваності, підвищення життєвого тонусу.
2. З економічної точки зору важлива роль рекреації як нової форми споживчого попиту на специфічні товари й послуги. Розвиток рекреації сприяє формуванню цілої сфери господарської діяльності, що розширює асортимент продукції, як традиційних галузей промисловості так і сільського господарства. Наприклад, виробництво туристського спорядження, одягу, готельної меблі і встаткування, товарів туристського попиту (карти, буклети, парасолі, листівки, окуляри тощо), розвиток сувенірної промисловості.
3. Завдяки розвитку рекреації відбувається прискорений розвиток господарської структури певного регіону країни, збільшення надходжень до бюджету.
4. Розвиток рекреації веде до розширення сфери застосування праці, тобто збільшенню зайнятості населення за рахунок рекреаційного обслуговування у галузях, пов'язаних з рекреацією прямо й побічно. Роль економічної функції рекреації постійно зростає.
Рекреація є важливим засобом виховання. Туризм у багатьох країнах, як правило, із самого початку свого зародження був пов'язаний з патріотичним рухом, з вихованням у населення любові до батьківщини на основі знайомства із природою, історичним минулим. Велика роль туризму полягає й в інтернаціональному вихованні, толерантному ставленні народів один до одного, в зміцненні міжнародних зв'язків, сприяє зближенню націй.
Важливо також визначити загальні тенденції розвитку рекреації в тимчасовий період. Позначені напрями розвитку, безсумнівно, будуть відображати співвідношення всіх визначених вище функцій рекреації. Можна виділити наступні тенденції:
Наближення місць відпочинку до центрів рекреаційного попиту.
Формування систем короткочасного відпочинку городян.
Організація національних та природних парків, а також невеликих лісо-, луго- і гідропарків для активного всесезонного відпочинку на природі.
Створення нових форм і видів відпочинку.
Скорочення сезонності функціонування рекреаційних підприємств і маршрутів, прагнення до цілорічної дії.
Виділяють поняття фізичної рекреації. Фізична рекреація - це педагогічно організована рухова активність, яка виступає в формі дій (оперативна ФР), або у формі діяльності (кумулятивна і компенсаторна ФР), направлена на відновлення оперативно-, хронічно- або патологічно зниженої працездатності з використанням технологій фізкультури, на основі закономірностей стрес-реакції і механізмів адаптації в цілому.
Слід розрізняти поняття:
відпочинок - як процес відновлення працездатності після її тимчасового зниження в результаті наростання стомлення під впливом оперативних навантажень, як засібприродного регулювання працездатності;
рекреацію – як процес відновлення працездатності після її значного ітривалого зниження в результаті сумації впливу навантажень на тлі хронічного недовідновлення;
реабілітацію - як процес повного або часткового відновлення (компенсації) працездатності після її зниження в результаті розвитку патологічних процесів, пов'язаних з хворобою або тривалими виснажуючими навантаженнями.
Відновлювальний континіум - відпочинок, рекреація, реабілітація характеризуються відсутністю основної трудової діяльності або зниженням її обсягу, інтенсивності, а також можливої діяльністю або бездіяльністю, що сприяють відновленню працездатності.