6.4. Забезпечення захисту в платіжних системах Internet

Захист комерційної інформації здійснюється за допомогою систем на основі пластикових карток (більшість) та на основі цифрових грошей.

Наймасовішим механізмом захисту інформації, який за­стосовується в WWW-системі (у тому числі при проведенні платежів) є протокол SSL (Secure Sockets Layer). Він вико­ристовує принцип шифрування інформації з відкритим клю­чем. Під ключем розуміють ланцюжок чисел, з яким комбі­нується інформація шляхом використання криптографічного (шифрувального) алгоритму для отримання незв'язного ши­фрованого тексту. У випадку застосування протоколу SSL використовується пара ключів, при цьому кожна половина пари шифрує інформа­цію так, що її може розшифрувати тільки інша половина. Проте важлива інформація при несумлінному зберіганні на сервері продавця може бути доступною. Існує також можливість підмі­ни інформації або подача недостовірної інформації про покупця або користувача.

Такі недоліки усунуті при використанні протоколу SET (Secure Electronic Transaction), який ґрунтується на застосуванні цифрових підписів з сертифікатом (електронним ідентифіка­тором, який засвідчує справжність користувача, містить інфор­мацію про нього і служить підтвердження криптографічних ключів). Проте SET вимагає спеціального програмного забезпе­чення для власників карток, крамниць та банків, а також всі учасники платіжної системи повинні мати цифрові сертифікати, що ускладнює і підвищує вартість його впровадження.

З 2000 р. існує спрощений варіант SET (3D SET), який вста­новлюється тільки на серверах банків есквайра та емітента.

Захист систем з використанням цифрових грошей забезпе­чують найчастіше з використанням криптографії з відкритим ключем, цифрового підпису «сліпого» цифрового підпису, та застосування смарт-карток.

Цифровий (електронний) підпис — послідовність одного або декількох символів, який є електронним еквівалентом письмового підпису.

«Сліпий» цифровий підпис полягає в тому, що при підпи­суванні інформації користувач бачить лише необхідну йому ча­стину її (наприклад номінал електронних купюр), але своїм підписом він затверджує справжність усього обсягу інформації.

Тема 7. Організація надання послуг в електронній комерції

7.1. Особливості надання послуг в мережі Internet

Internet є не лише новим каналом збуту, а новим ринком, на якому разом з реально існуючими представлені електронні про­дукти, в тому числі і послуги.

Послуга — це товар особливого виду, діяльність, благо, що задовольняє потреби індивіда, виробництва або суспільства, має споживчу цінність і вартість, результат якої можу мати ма­теріальний і нематеріальний характер.

Найпоширенішими видами послуг в мережі є інформаційні послуги, послуги платіжних систем, туристичні, освітні послу­ги, Internet-банкінг, Internet-трейдинг, Internet- страхування, ау­тсорсинг (укладання субдоговору на виконання робіт із зовніш­німи фірмами), оренда серверних додатків.

Електронні продукти володіють такими специфічними влас­тивостями:

1. Залежність від особистих уподобань, оскільки процес використання інформаційних продуктів має індивідуальний ха­рактер.

2. Перехідна або кумулятивна корисність — більшість інформаційних продуктів залежать від часу, тому їх можна вважати «швидкопсувними». Разом з тим попередні дні можуть застосовуватися для створення нових продуктів, тому їх корис­ність може накопичуватися, тобто є кумулятивною.

3. Економічні наслідки (як позитивні так і негативні від од­ночасного володіння продуктом значної кількості користувачів).

4. Змінюваність (з позитивною і негативною метою).

5. Методи виконання і передачі (реальним шляхом та ін­терактивні).