40. Зловживання та несумлінність як складовий елемент Ірраціонального початку (Spiritus Animalis) та важливий чинник впливу на економічні тенденції.

Кожна депресія починається з перегріву економіки, яка характеризується тим, що довіра істотно перевищує звичайний рівень, і все більше людей втрачають здатність скептично дивитися на економічні питання і готові повірити в історії про новий економічний бум. І тоді бездумні витрати стають нормою, здійснюються ризиковані, а то й завідомо збиткові інвестиції в нерухомість в розрахунку на те, що розплачуватися доведеться комусь іншому. Завдяки підвищеному рівню довіри серед населення і бездіяльності державних регуляторів пишним цвітом квітнуть зловживання і недобросовісність. При цьому про зловживання дізнаються лише постфактум, коли ейфорія вже зійшла нанівець. Часто в ці періоди люди відчувають свого роду суспільний тиск, що спонукає витрачати все більше і більше. Вони бачать, що всі так роблять, і не відчувають занепокоєння з приводу ненормально високого рівня споживання, оскільки навколо ніхто не хвилюється.

Під час Великої депресії початку 30-их величезну роль зіграло ірраціональне начало. У робітників загострилося почуття несправедливості. Активізувалися трудові конфлікти по всьому світу. Комуністичні ідеї набирали небувалу популярність, підприємці боялися, що суспільний устрій зміниться докорінно. Депресія була настільки сильною, що тільки Друга світова війна змінила ключову депресивну історію. Багато подій з минулого породжені самою людською природою, вплив якої на розвиток економіки залишається дуже великим. Люди й зараз стурбовані несправедливістю, збиваються з пантелику інфляцією, схильні мислити категоріями безглуздих історій, а не економічної реальності.

Зловживання породжує ще більшу зловживання. На розповсюдження зловживань впливає і поява інновацій у фінансовій сфері, і закони, що дозволяють їх застосовувати, хоча суспільство може і не відразу зрозуміти, в чому їх суть. З часом змінюється і культура, заохочуючи або караючи нечесну поведінку.

41. Грошова ілюзія як складовий елемент Ірраціонального початку (Spiritus Animalis) та важливий чинник впливу на економічні тенденції.

Це ще один інгредієнт, якого бракує в сучасній економіці: грошова ілюзія виникає тоді, коли ми приймаємо рішення під враженням номінальної суми, а не реальної купівельної спроможності грошей. Економісти вважають, що грошової ілюзії немає, тобто рівень цін і зарплат визначається відносною вартістю, а не номінальним значенням цих величин. Ще Ірвін Фішер7 попереджав, що люди часто приймають неправильні економічні рішення в силу того, що не мають уявлення про інфляцію. Особливо це явище відчутно при купівлі довгострокових облігацій. Через кілька років 100 тис. номінальних у.о., інвестованих в облігації, можуть звернутися в 50 тис. реальних грошових одиниць прив'язаних до купівельної спроможності.

Коли економіка близька до повної зайнятості, ціни підвищуються, попит на товари зростає. Збільшення інфляційних очікувань пропорційно впливає на угоду про оплату праці. Інфляційні очікування, як стверджував Мілтон Фрідман8, пропорційно впливають як на зарплати, так і на ціни, існує тільки один рівень безробіття, за якого не буде утворюватися ні інфляційна, ні дефляційна спіраль. Коли ціни вище, ніж люди чекали, вони переглянуть свої очікування в бік підвищення, тоді й інфляція не сповільнить свого зростання. А якщо безробіття високе, інфляційні очікування будуть нижчі, а інфляція цін і зарплат буде негативною.

"Економіка має бути науковою і спиратися на модель", - говорили економісти. Олбан Філіпс9 виявив тісний взаємозв'язок між швидкістю росту зарплат і інфляцією. Коли підвищувалася безробіття, інфляція падала. В основі цієї теорії лежить відсутність грошової ілюзії. Опір скорочень зарплати в грошовому виразі (відоме економістам як жорсткість заробітної плати до зниження) вказує на наявність у людей грошової ілюзії. Одне з основоположних тверджень сучасної макроекономіки "люди у всіх своїх економічних рішеннях роблять поправку на інфляцію" видається надзвичайно радикальним і вкрай малоймовірним, враховуючи те, як складаються трудові контракти, утворюються ціни, як ведеться бухгалтерський облік