- •Суть і значення бихевіористичних фінансів.
- •Ретроспективний аналіз розвитку теорії бихевіористичних фінансів.
- •Невдалі спроби пошуку каталізаторів економічного росту: Інвестування (модель Харрода-Домара).
- •Процес мислення та прийняття рішень у дослідженнях д.Канемана та а.Тверскі.
- •Особливості та функціональне призначення Системи 1.
- •Сутність та особливості евристики доступності.
- •Сутність та особливості евристики репрезентативності.
- •Сутність та особливості евристики прив’язки та пристосування.
- •Суть поведінкових ефектів економічних агентів.
- •Значення та основні риси поведінкових ефектів групи володіння: вартість безкоштовного.
- •Значення та основні риси поведінкових ефектів групи володіння: висока вартість володіння.
- •Особливості прояву поведінкових ефектів групи порівняння: відносність та порівняння при прийнятті фінансових рішень.
- •Особливості прояву поведінкових ефектів групи порівняння: ефект цінового якоря.
- •Властивості та дія поведінкових ефектів групи передбачення: ефект очікування.
- •Поясніть чи можливі перетворення соціальних норм у ринкові, та навпаки.
- •Мультиваріативність як необхідність для економічного агента.
- •Взаємозв’язок покоління та його соціально-економічного та історичного середовища.
- •Особливості теорії покоління, розробленої н. Хоувом та в. Штраусом.
- •Характеристика представників: покоління gi(«покоління переможців») - 1900-1923 рр;
- •Характеристика представників: «Мовчазне покоління» 1923-1943 рр;
- •Характеристика представників:«Бебі-бумери» 1943-1963 рр;
- •Характеристика представників: «покоління х» 1963-1982 рр;
- •Характеристика представників: покоління y («Міленіум)» 1983-2000 рр;
- •Характеристика представників: «покоління z («Альфа»)» з 2000-их рр..
- •Роль теорії покоління в соціально-економічній політиці держави та в бізнесі.
- •Натовп: сутність та його психологічний портет.
- •Класифікація видів натовпу.
- •28.Суть теорій щодо особливостей формування натовпу.
- •29.Охарактеризувати теорію натовпу г.Лебона.
- •30.Охарактеризувати психоаналітичну теорію з. Фрейда
- •31. Значущість ефекту натовпу для розвитку економічних тенденцій
- •32. Основоположники та суть теорії ефективності фінансового ринку.
- •33. Охарактеризувати теорію шумової торгівлі.
- •Охарактеризувати теорію оверреакції та андерреакції.
- •Охарактеризувати теорію інформаційних каскадів.
- •Сутність та особливості інформаційних війн.
- •Способи та засоби, що є необхідними для протистояння інформаційним війнам.
- •38.Довіра як складовий елемент Ірраціонального початку (Spiritus Animalis) та важливий чинник впливу на економічні тенденції.
- •39.Справедливість як складовий елемент Ірраціонального початку (Spiritus Animalis) та важливий чинник впливу на економічні тенденції.
- •40. Зловживання та несумлінність як складовий елемент Ірраціонального початку (Spiritus Animalis) та важливий чинник впливу на економічні тенденції.
- •41. Грошова ілюзія як складовий елемент Ірраціонального початку (Spiritus Animalis) та важливий чинник впливу на економічні тенденції.
- •42. Історії як складовий елемент Ірраціонального початку (Spiritus Animalis) та важливий чинник впливу на економічні тенденції.
- •43. Пояснити суть явища «ринки є самореалізуючими».
39.Справедливість як складовий елемент Ірраціонального початку (Spiritus Animalis) та важливий чинник впливу на економічні тенденції.
Економісти також нехтують поняттям справедливості, витісняючи її на задній план. Прийнято вважати, що підручники з економіки повинні розповідати про економіку, а не про психологію, антропологію, соціологію, філософію, де досліджується феномен справедливості. За результатами опитування люди готові платити за газовану воду в барі готелю на 75% більше, ніж в простій забігайлівці, тобто вони вважають це справедливим. Якщо в готелі поставлять більшу ціну, то споживачі відмовляться купувати воду виходячи з міркувань справедливості. Роль справедливості при прийнятті економічних рішень підтверджується цікавими соціологічними експериментами.
Ернст Фер і Симон Гехтер досліджували рівень співпраці між людьми. Вони пропонували відкладати групі людей деяку кількість грошей, які збільшувалися на деякий коефіцієнт, а потім гроші розділялися між учасниками групи. Якщо всі будуть максимально співпрацювати, то наберуть максимальну кількість грошей. У той же час у деяких з учасників виникає бажання діяти егоїстично: мій результат буде кращий, якщо я не покладу гроші, а всі покладуть. Зазвичай спочатку всі співпрацюють, але в наступних розіграшах розуміють, що хтось грає нечесно, і самі починають шахрувати. Ця модель практично універсальна: вона відзначена не тільки в людей, але й у мавп. Потім Фер і Гехтер злегка змінили правила гри. Тепер учасники могли покарати тих, хто не співпрацює, але для цього їм потрібно було заплатити гроші зі своєї кишені. Гравці охоче користувалися такою можливістю і отримували при цьому задоволення. У результаті всі вели себе менш егоїстично і продовжували класти гроші в "скарбничку". Теорія обміну становить основу основ сучасної економічної теорії. Але в соціології вона розглядається ширше: всередині фірми, між друзями, знайомими та членами родини. Соціально-психологічна теорія обміну називається теорією рівності. Коли обмін несправедливий, сторона, яка вважає себе обділеною, відчуває невдоволення. Виявляється, у компанії більш компетентні співробітники радяться між собою, а менш компетентні радяться теж тільки усередині своєї групи, щоб не платити вдячністю більш досвідченим колегам.
Існує ще один цікавий тест на знаходження межі між справедливістю і раціональністю. Я його називаю "Поділити 1000 грн." Кожній парі учасників пропонується розділити між собою 1000 грн. Один пропонує частину цих грошей іншому. Якщо інший приймає, то угода відбулася, кожен отримав те, що хотів. Але якщо другий відмовляється від пропозиції першого, то вони вдвох нічого не отримують. Зрозуміло, що раціональний гравець прийме будь-яку пропозицію від першого гравця. Але перший гравець сумнівається, наскільки раціональним є його партнер. Моя практика проведення цієї гри показала, що кордоном раціональності і справедливості в цій грі є пропозиція в 300 грн. Якщо перший гравець пропонує менше 300 грн., то другий гравець відхиляє пропозицію, і обидва залишаються без виграшу. Якщо перший пропонує більше 300 грн., то другий вважає цю пропозицію справедливою і приймає її. Виявляється, одна з головних складових щастя - це коли ми реалізуємо наші уявлення про те, як вести себе правильно, тобто поводитись справедливо. Якщо інші вважають нас несправедливими, то це нас ображає. Ми вимагаємо, щоб інші ставилися до нас так, як ми ставимося до них.
Справедливість допомагає нам в економіці пояснити явище вимушеного безробіття, співвідношення між інфляцією і валовим національним доходом. Справедливість допомагає нам при купівлі бізнесу, при розподілі компанії та ін. Наприклад, як радять поділити компанію між двома партнерами? Один ділить компанію на дві частини і пропонує другому вибрати одну з них. В результаті мета поділу компанії - не поділити на дві рівні частини, а зробити так, щоб обидва партнери залишилися щасливими і відчували, що операція пройшла справедливо.
