- •Суть і значення бихевіористичних фінансів.
- •Ретроспективний аналіз розвитку теорії бихевіористичних фінансів.
- •Невдалі спроби пошуку каталізаторів економічного росту: Інвестування (модель Харрода-Домара).
- •Процес мислення та прийняття рішень у дослідженнях д.Канемана та а.Тверскі.
- •Особливості та функціональне призначення Системи 1.
- •Сутність та особливості евристики доступності.
- •Сутність та особливості евристики репрезентативності.
- •Сутність та особливості евристики прив’язки та пристосування.
- •Суть поведінкових ефектів економічних агентів.
- •Значення та основні риси поведінкових ефектів групи володіння: вартість безкоштовного.
- •Значення та основні риси поведінкових ефектів групи володіння: висока вартість володіння.
- •Особливості прояву поведінкових ефектів групи порівняння: відносність та порівняння при прийнятті фінансових рішень.
- •Особливості прояву поведінкових ефектів групи порівняння: ефект цінового якоря.
- •Властивості та дія поведінкових ефектів групи передбачення: ефект очікування.
- •Поясніть чи можливі перетворення соціальних норм у ринкові, та навпаки.
- •Мультиваріативність як необхідність для економічного агента.
- •Взаємозв’язок покоління та його соціально-економічного та історичного середовища.
- •Особливості теорії покоління, розробленої н. Хоувом та в. Штраусом.
- •Характеристика представників: покоління gi(«покоління переможців») - 1900-1923 рр;
- •Характеристика представників: «Мовчазне покоління» 1923-1943 рр;
- •Характеристика представників:«Бебі-бумери» 1943-1963 рр;
- •Характеристика представників: «покоління х» 1963-1982 рр;
- •Характеристика представників: покоління y («Міленіум)» 1983-2000 рр;
- •Характеристика представників: «покоління z («Альфа»)» з 2000-их рр..
- •Роль теорії покоління в соціально-економічній політиці держави та в бізнесі.
- •Натовп: сутність та його психологічний портет.
- •Класифікація видів натовпу.
- •28.Суть теорій щодо особливостей формування натовпу.
- •29.Охарактеризувати теорію натовпу г.Лебона.
- •30.Охарактеризувати психоаналітичну теорію з. Фрейда
- •31. Значущість ефекту натовпу для розвитку економічних тенденцій
- •32. Основоположники та суть теорії ефективності фінансового ринку.
- •33. Охарактеризувати теорію шумової торгівлі.
- •Охарактеризувати теорію оверреакції та андерреакції.
- •Охарактеризувати теорію інформаційних каскадів.
- •Сутність та особливості інформаційних війн.
- •Способи та засоби, що є необхідними для протистояння інформаційним війнам.
- •38.Довіра як складовий елемент Ірраціонального початку (Spiritus Animalis) та важливий чинник впливу на економічні тенденції.
- •39.Справедливість як складовий елемент Ірраціонального початку (Spiritus Animalis) та важливий чинник впливу на економічні тенденції.
- •40. Зловживання та несумлінність як складовий елемент Ірраціонального початку (Spiritus Animalis) та важливий чинник впливу на економічні тенденції.
- •41. Грошова ілюзія як складовий елемент Ірраціонального початку (Spiritus Animalis) та важливий чинник впливу на економічні тенденції.
- •42. Історії як складовий елемент Ірраціонального початку (Spiritus Animalis) та важливий чинник впливу на економічні тенденції.
- •43. Пояснити суть явища «ринки є самореалізуючими».
Натовп: сутність та його психологічний портет.
Натовп – безструктурне скупчення людей, позбавлених ясно усвідомлюваної спільності цілей, але взаємно пов’язаних подібністю емоційного стану і загальним об’єктом.
Особливістю натовпу є те, що конкретна особа у ньому тимчасово втрачає деякі свої характерні ознаки і набуває нових спільних для всіх індивідуалів, що його складають.
Натовпом як суб’єктом масових форм позаколективної поведінки часто стає:
1) публіка,
2) контактна, зовні неогранізована спільність, що діє вкрай емоційно й одностайно;
3)сукупність індивідів, що складають численну аморфну групу і не мають у своїй більшості прямих контактів між собою/
Основні механізми формування натовпу і розвитку її специфічних якостей – циркулярна реакція, а також слухи. Спонтанно натовп утворюється в результаті якої-небудь події, що привертає увагу людей і народжує в них інтерес.
Психологічні характеристики маси полягають у наступному : Маса імпульсивна, мінлива. Нею керує майже винятково несвідома сфера. Маса нічого не робить навмисно. Вона не здатна до тривалого прояву почуття. У неї є почуття всемогутності. Маса надзвичайно легко піддається навіюванню. Вона легковірна. Вона позбавлена критики. Почуття маси дуже прості і надмірні. Маса переходить до самих крайніх дій. Висловлена підозра перетворюється в неї в незаперечну істину, зародок антипатії – у дику ненависть. Маса – дратівлива. Схильна до всього крайнього. Маса ніколи не прагне істини. Вона вимагає ілюзій, від яких не може відмовитися. Для того, щоб скерувати масою, повинна визначитися еліта. Той, хто хоче впливати на неї, не має потреби ні в якій логічній оцінці своїх аргументів. Він повинний малювати самі яскраві картини, перебільшувати і повторювати все одне й те саме. Поведінка маси є спонтанною, самобутньою, елементарною, вона не визначається правилами або чиїмсь чеканням. Масова поведінка парадоксальним образом вибудовується з індивідуальних ліній діяльності, а не з погодженої дії.
Класифікація видів натовпу.
Якщо за основу класифікації натовпу взяти характер поведінки в ній людей, то можна виділити декілька його типів і підтипів.
Оказіональний натовп – утворюється на основі цікавості до зненацька виниклої події.
Конвенціональний натовп – утворюється на основі інтересу до якої-небудь заздалегідь оголошеній масовій розвазі. Готовий лише тимчасово додержуватися досить дифузійних норм поведінки.
Експресивний натовп – у ньому спільно виражається загальне відношення до якої-небудь події.
Екстатичний натовп – являє собою крайню форму експресивного натовпу. Характеризується станом загального екстазу на основі взаємного ритмічно наростаючого зараження.
Діючий натовп – формується як і конвенціональний; здійснює дії щодо кокретного об’єкту. Діючий натовп містить у собі зазначені нижче підвиди: агресивний натовп, панічний, стяжательський, повстанський.
Психологічні характеристики маси полягають у наступному : Маса імпульсивна, мінлива. Нею керує майже винятково несвідома сфера. Маса нічого не робить навмисно. Вона не здатна до тривалого прояву почуття. У неї є почуття всемогутності. Маса надзвичайно легко піддається навіюванню. Вона легковірна. Вона позбавлена критики. Почуття маси дуже прості і надмірні. Маса переходить до самих крайніх дій. Висловлена підозра перетворюється в неї в незаперечну істину, зародок антипатії – у дику ненависть. Маса – дратівлива. Схильна до всього крайнього. Маса ніколи не прагне істини. Вона вимагає ілюзій, від яких не може відмовитися. Для того, щоб скерувати масою, повинна визначитися еліта. Той, хто хоче впливати на неї, не має потреби ні в якій логічній оцінці своїх аргументів. Він повинний малювати самі яскраві картини, перебільшувати і повторювати все одне й те саме. Поведінка маси є спонтанною, самобутньою, елементарною, вона не визначається правилами або чиїмсь чеканням. Масова поведінка парадоксальним образом вибудовується з індивідуальних ліній діяльності, а не з погодженої дії.
