- •Міфологія і релігія як історичні типи світогляду.
- •Предмет філософії (світ, людина, культура, Бог). Зміна предмету філософії в процесі історичного розвитку.
- •Специфіка філософського знання (на відміну від науки та релігії).
- •Основні проблеми філософії. Структура філософського знання (онтологія, гносеологія, методологія, аксіологія).
- •Основні методи (діалектичний, трансцендентальний, феноменологічний, герменевтичний) та функції (світоглядна, критична, методологічна) філософії.
- •Основні методи (діалектичний, трансцендентальний, феноменологічний, герменевтичний) та функції (світоглядна, критична, методологічна) філософії.
- •Наука як спеціалізована форма пізнання і вид діяльності.
- •9)«Науки про природу» (точні, природничі) та «науки про дух» (гуманітарні, суспільні). Структура наук.
- •10)Філософія і теологія: спільне та відмінне.
- •11)Досократичний період античної філософії.
- •13)Онтологічна, гносеологічна і соціальна проблематика філософії Платона.
- •14)Філософія Аристотеля та арістотелізм: онтологія, гносеологія.
- •15)Еліністична та римська філософія (стоїцизм, епікуреїзм, скептицизм, неоплатонізм).
- •16)Етапи розвитку та загальна характеристика середньовічного світогляду та філософії.
- •17)Середньовічна патристика (Аврелій Августин та східні отці церкви).
- •18)Середньовічна схоластика (проблема універсалій).
- •19) Теологія Фоми Аквінського: онтологія, співідношення віри і розуму, доведення буття Божого.
- •20)Світоглядні ідеї представників філософії Відродження.
- •21)Образ людини та Всесвіту в філософії Ренесансу.
- •22)Загальна характеристика філософії Нового часу: школи, представники, ідеї.
- •23)Емпіризм як науковий принцип (ф. Бекон, т. Гоббс та д. Локк).
- •24)Раціоналізм як науковий підхід та напрямок метафізики (р. Декарт, б. Спіноза і т. Лейбніц).
- •25)Суб’єктивний ідеалізм про можливість пізнання світу та людини (д. Юм та д. Берклі).
- •27)Характерні особливості Німецької Класичної філософії (Фіхте, Шеллінг, Гегель).
- •28)Гносеологічні та етичні погляди і. Канта.
- •29)Тенденції розвитку, головні напрямки та представники некласичної філософії XIX–XX ст.
- •30)Ідеї представників основних напрямків сциєнтистської філософії: прагматизму, позитивізму, неопозитивізму та постпозитивізму.
- •31)Класичний марксизм і його історичні інтерпретації (ленінізм, неомарксизм).
- •32)Вчення психоаналізу (з. Фрейд) і неофрейдизму (к. Юнг, е. Фромм) про будову психіки та природу людини.
- •33)Релігійний та атеїстичний екзистенціалізм про сенс існування людини.
- •34)Сучасна феноменологія та герменевтика.
- •35)Загальні особливості постмодерністської філософії
- •36)Особливості української філософії XIV–XVIII ст. Києво-Могилянська академія.
- •37)“Філософія серця”, самопізнання, вчення про три світи у Григорія Сковороди.
- •38)Філософія української національної ідеї (м. Драгоманов, і. Франко, д. Донцов, в. Липинський).
- •39)Структура пізнання (предмет, суб’єкт, об’єкт, процес). Діалектика суб`єкт-об`єктних відношень в процесі пізнання.
- •40)Проблема буття та сущого у філософії. Основні концепції буття.
- •43. Категорії буття
- •45. Єдність руху, простору і часу як форм матерії.
- •50. Проблема істини в філософії. Властивості та функції істини.
- •52. Основні закони, принципи та категорії діалектики. Альтернативи діалектики.
- •54. Біологічні передумови та соціальні чинники виникнення і розвитку свідомості.
- •55. Властивості свідомості (ідеальність, інтенціональність, творчість, вербальність, символізм).
- •58. Взаємозв’язок свідомості і мови.
- •60. Форми суспільної свідомості (політична, правова, моральна, естетична, релігійна).
- •61. Осмислення існування людини у субстанціональних та екзистенціальних концепціях філософії.
- •62. Філософські виміри і наукові підходи до проблеми походження людини (натуралістичний та супранатуралістичний підходи).
- •63. Специфіка людського існування. Людська сутність та екзистенція.
- •65. Людина як «індивід» та «індивідуальність», «особа» та «особистість».
- •66. Поняття практики та досвіду як основ життєдіяльності суспільства і людини. Види діяльності (інтелектуальна, фізична, релігійна, політична, громадська).
- •70. Культура і цивілізація: розуміння та перспективи їх розвитку. Проблема кризи сучасної культури.
- •71. Класифікація (матеріальні-духовна; цінності цілі та цінності засоби) та функції (нормотворча, смисложиттєва) цінностей.
- •76. Закони та рушійні сили історії, проблема сенсу історії. Герменевтика історичного процесу.
- •77. Проблема періодизації людської історії: формаційний, цивілізаційний підходи.
- •79. Науково-технічна революція та її соціальні наслідки.
- •80. Філософські підходи до осмислення економічної діяльності. Філософське розуміння грошей.
79. Науково-технічна революція та її соціальні наслідки.
НТР – явище глобального характеру, воно охоплює як усі сторони внутрішнього життя певного суспільства, так і зовнішні сторони його життя. Розвиток науки і техніки сам по собі не залежить від того, в якій соціально-економічній системі він відбувається. Науково-технічний прогрес створює можливості для розвитку суспільства, а як використовуються наукові і технологічні досягнення – залежить від конкретної соціально-економічної будови суспільства. Соціальні наслідки науково-технічної революції можна звести до таких основних груп:загострення екологічної обстановки, виникнення проблеми виживання людства внаслідок забруднення та отруєння навколишнього середовища; зміна змісту і характеру праці (збільшується питома вага творчих, пошукових функцій, що веде до стирання суттєвих відмінностей між людьми розумової і фізичної праці); зростання питомої ваги висококваліфікованих робітників та спеціалістів, що зайняті обслуговуванням нової техніки і технології (це вивільняє трудові ресурси);
• підвищення вимог до культурно-технічної та інтелектуальної підготовки кадрів;
• прискорення структурних змін у співвідношенні сфер людської діяльності (перекачування трудових ресурсів із сільського господарства в промисловість, а з неї – в сфери науки, освіти, обслуговування). Це зумовлює конценрації населення в містах, поглиблення міграційних процесів, значне скорочення Отже, виробничий потенціал країни в сучасних умовах залежить від ефективного використання найновітніших досягнень науки, техніки і технології
80. Філософські підходи до осмислення економічної діяльності. Філософське розуміння грошей.
Кожна людина щоденно залучена у сферу економічного життя, економічних явищ, адже вона купує і продає, отримує доходи і сплачує податки, керує і підпорядковується управлінським рішенням, заощаджує і прагне матеріальних статків, виробляє і споживає. Філософія економіки — сфера філософського знання про сутність економічного буття людини в багатовекторному полі соціуму й гуманістичному аспекті.
Філософський вимір економічного життя (економіки) значно ширший від його змістового кола — як самодостатньої умови існування й життєдіяльності людини. У ньому економічна сфера постає як особливий засіб самореалізації людини в процесі зміни нею зовнішнього і власного (внутрішнього) світу, а економіка набуває статусу людиновимірної, універсальної єдиної матеріально-духовної сфери, в якій особистість реалізує себе як біосоціодуховна цілісність.
Філософія економіки розглядає систему господарювання як багатовимірний, суперечливий, об'ємний світ (світ суспільства і природи), який перебуває у постійному русі й розвитку. Специфіка філософського знання допомагає піднятися над зовнішнім, буденним аналізом поверхневих явищ та їх властивостей, проникнути в сутність глибинних економічних процесів, які неможливо збагнути ні досвідом, ні практикою, оскільки вони виходять за межі раціонального осягнення, але є буттєвими і за певних обставин достатньо відчутними. Завдяки цьому філософія економіки здатна розкривати багатшу за змістом і сутністю економічну реальність. Філософія грошей — сенс існування грошей, що найповніше втілюється в їхній внутрішній (глибинній) сутності на різних етапах еволюції суспільства і виявляється в єдності всіх різноманітних і суперечливих форм їхнього розвитку в контексті вимог основних законів діалектики (передусім закону єдності і боротьби суперечностей).
-Той найбагатший, хто задоволений малим, тому що таке задоволення свідчить про багатство натури.
Сократ
- Піклуючись про щастя інших, ми знаходимо своє власне.Платон
- Природа вклала в людину потребу піклуватися про всіх людей.М. Аврелій
- Будь-яке життя, добре прожите, є довгим життям.Леонардо да Вінчі
- Життя саме по собі — ні благо, ні зло: воно — вмістилище і блага, і зла, зважаючи на те, у що ви самі перетворили його.М. Монтень
- ..лише деякі живуть сьогоденням. Більшість готується жити пізніше.Д. Свіфт
- Багатство — річ, без якої можна жити щасливо. Але благополуччя — річ, необхідна для щастя.М. Г. Чернишевський
- Якщо коли-небудь, ганяючись за щастям, ви знайдете його, то як стара, що шукала свої окуляри, виявите, що щастя було весь час у вас на носі.Б. Шоу
