1. Вікові особливості пам'яті дошкільників

Дошкільний вік один із самих ключових в житті людини. к показують психологічні дослідження (А. Н. Леонтьєв, П. І. Зінченко), саме в дошкільному віці у дитини починає формуватися власне мнемічна діяльність, що має свої специфічні цілі, прийоми і способи [19, с.73]( Леонтьев А.Н. Избранные психологические произведения: В 2-х т. Т. 1 / Под ред. В. В. Давыдова и др. – М.: Педагогика, 1983). Дитина добре запам'ятовує те, що привертає її увагу і не в змозі контролювати цей процес на відміну від дорослих. Загалом всі особливості пам'яті дошкільнят можна представити в декількох тезисах.

- переважає мимовільна образна пам'ять;

- пам'ять, все більше об'єднуючись з промовою і мисленням, набуває інтелектуальний характер;

- словесно-смислова пам'ять забезпечує опосередковане пізнання і розширює сферу пізнавальної діяльності дитини;

- складаються елементи довільної пам'яті як здатності до регуляції даного процесу спочатку з боку дорослого, а потім і самої дитини;

- формуються передумови для перетворення процесу запам'ятовування в особливу розумову діяльність, для оволодіння логічними прийомами запам'ятовування;

- у міру накопичення та узагальнення досвіду поведінки, досвіду спілкування дитини з дорослими і однолітками розвиток пам'яті включається в розвиток особистості.

Враховуючи дані аспекти можна зробити висновок, що в цей момент життя важливо навчити дитину керувати своєю пам'яттю, тобто зробити її більш довільною. Треба направляти увагу и інтерес дитини в правильне русло. Старший дошкільний вік є ідеальним для формування культурної пам'яті, тобто нових способів і прийомів ефективного запам'ятовування. Доведено, що в середньому завдяки довільній пам'яті дошкільник відтворити 4,55 слів з 15. Але при використанні спеціальних прийомів запам'ятовування цей обсяг може збільшитись до 8,25 слів.

1.Методи дослідження і розвитку пам'яті

Предметом дослідження пам'яті зазвичай є окремо взяті механізми, або особливості одного з видів пам'яті. Перші методи дослідження мнемічних явищ були запропоновані Г. Еббінгаузом. Прагнучи вивчати пам'ять в її «чистому вигляді», він використовував як матеріал для запам'ятовування безглузді склади, в силу чого встановлені ним закономірності виявилися справедливими по відношенню до механічної, а не характерною для людини смислової пам'яті. Використання не маючих між собою ніяких зв'язків слів почали використовувати і інші учені, як наприклад А.Р Лурія. Після Еббінгаузера пам'ять стала досить популярним об'єктом дослідження. Пам'ять досліджували такі видатні вчені, як А.Р Лурія, П.П.Блонський, Л.С.Виготський, Л.В.Занков, П. І. Зінченко, А. Н. Леонтьєв, А. Р. Лурія, А.П.Нечаєв, С.Л.Рубінштейн, А. А. Смирнов, Т. Бьюзен та ін. Варто зазначити, що пам'ять досліджували більшість представників харківської психологічної школи. Загалом предметом дослідження пам'яті зазвичай є або окремо взяті механізми, або особливості одного з видів пам'яті.

В експериментах, як правило, є чотири змінних:

1. варіації стимульного матеріалу і способу його пред'явлення випробуваному;

2. відмінності способу запам'ятовування стимульного матеріалу;

3. зміни інтервалу між запам'ятовуванням і відтворенням (або впізнавання);

4. різноманіття способів відтворення зображеного матеріалу.

Приклад декількох з них :

1. Метод заучування. Випробуваному пропонують запам'ятати ряд елементів (складів, слів, чисел, фігур і т. П.) З тим, щоб домогтися повного засвоєння матеріалу, який потрібно завчити. А через деякий час піддослідному пропонують відтворити пройдений матеріал.

2. Метод постійного числа передавальний. Стимулючий матеріал демонструється випробуваним певну кількість разів, задане експериментатором. А через деякий час піддослідному пропонують відтворити пройдений матеріал.

3. Метод утриманих членів ряду. Відповідно до цього методу завдання випробуваного полягає в тому, щоб постаратися запам'ятати пред'явлений йому стимульний ряд і відтворити все, що запам'яталося. Ряд представляється в вигляді картинки, слова, або звукозапису.

4. Метод реконструкції. Даний метод використовується для дослідження збереження в пам'яті не стільки самого матеріалу, скільки його розташування в ряду. Заучувати елементи пред'являються в одному і тому ж порядку, який потрібно запам'ятати під час заучування. Після закінчення заучування випробуваному пред'являють ті ж елементи, але в іншому порядку. Завдання випробуваного полягає в тому, щоб розташувати їх в первісному порядку.

Можна приводити ще багато прикладів подібних методів, але, як видно всі вони представляють собою результат маніпуляцій з чотирма вище вказаними змінними. Результати проведення методик аналізують, складають таблиці і роблять з них висновки.

Було винайдено велику кількість методи розвитку пам'яті. Вважається, що розвивати пам'ять можна уже на першому році життя. Якщо з дітьми краще всього працювати в ігровій формі, то для дорослих використовують звичайні методи. Наприклад:

Читання вголос.

Читати книжки - одне з найбільш корисних занять, які тільки можна собі уявити. Щоб тренувати слухову пам'ять, можна читати книжки вголос.Якщо ви будете приділяти такому читанню хоча б 10 хвилин щодня, то вже зовсім скоро запам'ятовування інформації на слух покращиться.

Запам'ятовування віршів.

Потрібно Починати з того, що кожного тижня вивчати невеликий вірш (2-3 строфи), поступово переходячи до більш довгих поезій, а потім - до поем.

Для старших дошкільників прекрасно підходить розвиток пам'яті за допомогою тренінгу, адже основа тренінгу проведення вправ на ігровій основі, що як найкраще підходить для даної вікової категорії.