3. Перевірочний баланс реактивної потужності .

Баланс складаємо для розрахункумаксимальних навантажень.

Баланс активноїпотужності.

Рг=Рпотр=Рнав+Рвп+Рмережі, (3.1)

Рмережі= ΔPΣл + ΔPΣт

где ΔPΣл =4.33 -суммарнівтрати в лініях;

ΔPΣт=0,70082МВт - суммарнівтрати в трансформаторах.

Рмережі=4.33+0,70082=5,0308 МВт

Рг=Рспож=190+9,5+5,03 =204,53 МВт

Баланс реактивних навантажень.

Qг= Qспож= Qнав+Qвп+Qр+Qмережі-Qку (3.2)

Qмережі= ΔQΣл + ΔQΣт-ΔQc

где ΔQΣл =7,181Мвар -сумарнівтрати в лініях.

ΔQΣт=9,492Мвар - сумарнівтрати в трансформаторах;

Qc = 14,731Мвар - сумарна зарядна потужність ЛЭП.

Qвп=10,11Мвар

Qмережі=7,181+9,492-14,73= 1,943Мвар

Qспож =166,63+10,11+25,278+1,943-110,597=93,364Мвар

Располагаємареактивнапотужність генераторів енергосистеми

Qг=Рг*tgсист≈204,53* 0,512≈ 104,71Мвар;

Реактивнапотужність небаланса

Qнеб≈ Qспож - Qг ≈93,364–104,71≈ -11,346Мвар.

Таким чином, попередньо обране значення сумарної реактивноїпотужності компенсуючих пристроїввиявилось більше чим потрібно, на величину 11,346 Мвар. Можнозменшитипотужність компенсуючих пристроїв.

Висновок.

В ході виконання курсового проекту були розроблені3 варіанта схем електричних мереж. Розрахованінаближеніпотокорозподілення таобрані номінальнінапруги ліній мережі. По економічній щільностіструму розрахованіперетинита марки дротів для цих мереж, обрані трансформатори для підстанцій. При виборі найкращого варіантамережінеобхідно враховувативартість обладнання підстанцій.Були сформованіоднолінійні схеми підстанцій.

Для обраної схеми розраховуються найбільшхарактерні режими роботи: найбільшихта найменьших навантажень, а також післяаварійні режими. Потім оцінюваласядостатність регулювального діапазону вибраних трансформаторів для забезпечення зустрічного регулювання напругиі перевіряєтьсяструмонесучаздатністьдротів повітряних ліній.Наприкінці проекта приводятьсятехнічнітаэкономічні показники електричноїмережі.

Список використанихджерел

1. Блок В.М. электрические сети и системы. – М.: Высш.шк., 1986.

2. Идельчик В.И. Электрическиесистемы и сети. – М.: Энергоатомиздат, 1989.

3. Пособие по курсовому и дипломному проектированиюдлястудентовэлектроенергетическихспециальностейвузов. Под ред. В.М.Блок. – М.: Энергоатомиздат, 1983.

4. Электроенергетическиесистемы в примерахииллюстрациях. Под ред. В.А. Веникова. –М.: Энергоатомиздат, 1983.

5. Петренко Л.И. Электрические сети : Сборник задач. – М.: Высш.шк., 1985.

6. Справочник по проектированиюэлектроенергетических систем. Под ред. С.С. Рокотяна и И.М. Шапиро. – М.: Энергоатомиздат , 1985.

7. Колесниченко Б.В., Петренко Л.И. Расчеты электрических сетей на програмируемых микрокалькуляторах. – К.: Вищашк. 1988.

8. Зырянов В.В., Козырский В.В., Демиденко В.Ф. Электротехнические расчеты на програмируемых микрокалькуляторах. – К.: Техніка, 1989.

9. Поскелов Г.Е. Электрические системы и сети. Проектирование. – Минск: ВШ, 1988.

10. Правила устройства электроустановок. – М.: Энергоатомиздат, 1985.

11. Справочник по проектированиюэлектроснабжения . Под ред. Ю.Г. Барыбина идр. – М.: Энергоатомиздат, 1990.

12. Сравочник по проектированиюэлектрическихсетей и электрооборудования. Под ред. Ю.Г. Барыбина и др. – М .: Энергоатомиздат , 1991.

13. Шестеренко В.Є. Системи електроспоживання та електропостачання промислових підприємств. Підручник. – Вінниця : Нова книга, 2004. – 656 с.